Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Дівчата, ви святі! Я чесно не доганяю, як найближча людина може віддавати такі команди . В нас в хаті теж часами бувають бурні діалоги, але що стосується хатньої роботи, то чоловік розуміє, що якщо я маю змогу/силу/бажання, то зроблю без його ЦУ, а якщо не хочеться/не можеться - то хоч кіл на голові теши, робити не буду, бо жива людина. Хочу любові і поваги такої, як віддаю. Але ті речі ми проговорили сто літ назад, як тільки одружились і більше до тих тем не повертаємось. Може ви просто вчасно не пояснили, що такий тон ображає?
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ото власне) Але недавно прочитала річ, яка змусила замислитись "За емоційний фон стосунків відповідають жінки". Як ті, що мають необхідний багаж в тій сфері)
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Та нічого жінка не мусить. Якщо має ціль поскандалити, її справа. Але що від того зміниться? Побільшає поваги? Гарний підпис.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Вибачте...але це банальне хамство. Щось мені аж бридко стало.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? А ти йому сказала, що ти про таке ставлення думаєш? Він же звик, що ти постійно вдома. Тепер ти працюєш. Не поставиш ситуацію рубом зараз, сам чоловік не додумається, що щось не так. І далі ставатиме ще гірше. Ти йому поясни, що ти теж втомлена з роботи приходиш, що більше не буде так, як було, бо як зараз не поясниш, потому буде пізно.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Так, але вона може це хамство припинити, але не відповідаючи хамством на хамство, а радше спокійно відстоювати свою позицію. А щоб це робити, треба себе пошанувати і вирости духовно. І це можливо. Мій виріс в такому середовищі де ніхто нікому ніяких прошу, перепрошую не говорив. Але тільки я можу його навчити, що мені неприємно коли до мене так звертаються і попростити, щоб просив радше ніж вказував. Он, для прикладу, я вчора дістала три пачки з своїми улюбленими скраповими речима... і з такою радістю я то все розбирала і роздирала, що залишила пачки на столі. А муж побачив і пальчиком на мене махає, - он що це таке! і далі так як він або моя мама вміє, - вічно ти все порозкидаєш, тільки ти так вмієш, якби не ти... На що я відповіла, спокійно з посмішкою і з добром в голосі - "таки так... якби мене не було, то ніхто б і не насмітив, а я є, і насмітила. І ти мене любиш!" Суперечок і сварок про те хто правильний а хто не дуже не було. А могло бути, якби я на нього скочила і почала - "ти мене завше у всьому звинувачуєш, і до мене несправедливий!" А що мені то дасть? Онте доказування, що я не верблюд. А нічого. Я є я, і я зробила так як зробила. Правильно, чи неправильно, не має значення. Має значення, чи ми будемо кидати один в одного капцями, словесно і фізично, чи просто хтось ту дурну пачку викене в сміття. Так, він міг без лишніх слів викинути ті папери в сміття, запитавши чи мені вони потрібні, але він вирішив відсторонитись від тих моїх речей. Правильно, чи не правильно, це вже інше питання. То що краще? Сказати йому щось приємне, чи що кусок дурнуватого картону має нас посварити?
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? На формулювання "винеси сміття, поки не визувся"?? То якийсь золотий чоловік має бути, аби так лагідно відповісти. Мені би хтось так сказав, я би сама зразу вибухнула, а не цяцькалася "коханий, я втомлена". Ми вже 10 років цього року будемо святкувати, а досі як я, так і він неправильно формулюємо речення й питання. Рідше, ніж колись, але далі є. І про "будь ласка" часами доводиться нагадати. Проте я не мовчу, якщо почую "ти мені їсти даш?" (ну не бачать чоловіки ніц злого в такому формулюванні), а кажу, що я таке формулювання сприймаю як зневажливе. Нічого не роблячи? Думаю, що все життя. І довше. Ага, особливо в контексті дописів цієї теми.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Старше покоління обговорювати - собі ж на прикрість. :xaxa: Там ні "дякую", ні "перепрошую" не вчили казати. Принаймні я мало знаю таких, які дякують, а перепрошують - ще менше. Поваги вчили до старших лише, а до молодших, вочевидь, ні. От і результат.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? - от, зайвий доказ того що чоловіки - теж люди, а не лише камяні стіни, які полюють на мамонта. Я теж вважаю що чоловік не повинен дозволяти собі виплюскувати на рідних свої негативні емоції, а тим більше піднімати руку, але хіба вони не люди? Хіба не буває в нас, жінок моментів коли все дістало - і робота, і родичі, ще й половинка щось не те скаже. В чоловіків також бувають "критичні дні". Кожен реагує по-різному, в міру свого виховання та темпераменту: хтось мовчки дутиметься, хтось нагримає, а хтось втратить контроль і вдарить. І я маю на увазі не лише чоловіків, зауважте. Я сама дуже запальна, як каже чоловік - заводжусь з пів-оберта, колись дозволяла собі і крики, і образи, і руку підняти, але згодом зрозуміла що то лише вияв моєї агресії, а не вирішення ситуації. Тому зараз намагаюся себе контролювати. В деяких людей, в тому числі й чоловіків цей самоконтроль не спрацьовує. Не сумніваюсь що після таких зривів вони самі собі за це докоряють. Інше діло коли для них це норма, або й насолода, тоді це вже клініка. Чоловік, зазвичай, несе свій поганий настрій додому, бо куди ж іще? Не всі можуть від душі вилаятися на роботі чи піти в спортзал погамселити грушу. А негатив лишається. Тому дійсно треба памятати що чоловік - жива людина, не завжди настільки сильна щоб вічно робити вигляд що все добре. Хоче поговорити - поговоріть, не хоче говорити - лишіть в спокої, хоче покричати - намагайтесь не сприймати образливі слова як його справжнє ставлення і в жодному разі не підтримуйте сварку, а якщо піднімає руку... тоді краще пізніше, коли і ви і він заспокоїться пояснити, що фізичну розправу застосовують до ворогів, а ви не його ворог, а дружина, але якщо він ще раз таке собі дозволить - все може змінитись. Але повірте в те що кажете, а не шукайте йому виправдання, тому що тоді ці слова - пусті погрози. А якщо його темперамент вимагає щось бити - запропонуйте обмежитись тарілками. Можливо тоді він задумається - посуд зараз недешевий. Але всі ці поради дієві лише за умови абсолютного спокою зі сторони жінки, але цього досягти найважче
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Тут з "винеси сміття" таку смертну образу винесли. Ніби, заходячи в квартиру з якоїсь поїздки сім`єю, жінка не кидається бігом до плити, холодильника нагодувати, бо всі голодні, але біжить жінка. То є елементарні побутові речі, скільки жінка того робить, навіть вже їй і казати не треба. Розумний і люблячий порядок чоловік на таке не ображається. І навпаки, мій швидше скаже "Ну чо ти раніше не сказала, бо я вже роззувся?" Зрозуміло, якщо є об`єктивна причина і жінка дійсно в цей момент зайнята і не може відійти. Для нас є нормально просто чітко сказати, без будь-ласка і пояснень/прилюдій. Ми ж не діти. Не шукайте агресію там де її нема.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ліль, ну а хіба той факт що жінка дома одним махом означає що вона не втомлена і як на батарейках цілодобово готова прибирати, готувати, зі дітьми займатись, чоловіка ублажати і це все з щирою посмішкою? Я от часом як поїдемо на закупи, накуплю чогось мьясного що треба приготувати в той же день, бо у мене два шляхи для мьяса, або готувати вже, або в морозилку, щоб мьясо лежало через ніч - я так не люблю. І по приїзді додому можу сказати "Ой, блін, а ще з мьясом возитись" і я це кажу не поскаржитись чи там щось, а просто думки вголос. А чоловік як то чує, він не наїзжає, мол нахрєна накупила як готувати не збираєшся, він просто каже ну то зробиш ввечері, чи зробиш зранку, чи кинь в морозилку і не парься, потім приготуєш. Скільки разів було так що я з малою забігалась і не встигла щось на вечері зготувати, то чоловік сам пропонував поїхати десь на піццу чи ще десь поїсти. Він не робить проблеми з того що жінка замоталась і не приготувала вечерю. Сьогодні не приготувала, приготує завтра, то ж не кінець світу... Поняття "встала і зробила" у нас відсутнє саме по собі, як у нього по відношенню до мене, так і в мене по відношенню до нього. Я навіть можу тиждень чекати поки наш тато созрєєт карніз вчепити, правда я періодично нагадую, мол давай причепимо. ну знов, чому? Мені не влом самій мусор винести, але як я бачу що чоловік щойно прийшов, то можу попросити "Коть, винеси мусор поки ти взутий" і ніхто мене не послав досі. Часом виносить, часом каже "Зая, давай пізніше, бо втомлений" але це не означає що він про той мусор забув, він його дійсно винесе але пізніше... А формулювання винесе поки не роззувся, саме так вживається бо багато чоловіків спеціально щоб винести мусор не будуть вдіватись і взуватись, а по ходу поки вдягнутий і взутий - як би меньше тєлодвіженій.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? я теж так думаю, що там страшного, як я йому скажу: "Винеси мусор поки ти не роззувся". Ну не сказала я "прошу пана мені помогти", то тре скандалити через то чи доказувати..прасті засранца, больше так не буду. Якщо на все так гостро звертати увагу, то коли жити?!( Чи жінка має завжди бути в напрязі і думати шо і як сказати7 Особисто я маю такий характер, що я не заморочую собі голову тим, як мені муж сказав..дорога будь-ласка зроби чи просто зроби то. Головне, щоб без крику і нормальним тоном. І щоб людиною був. А там вже розберемся, хто кого просить)
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Я не така чокнута, що лечу від дверей до плити. Звиняйте. Я приходжу, на мене налітають діти, я питаюсь коханого мужа чи він приготував вечерю, а якщо ні то йду і відпочиваю. Я не роблю того всього побутового стільки. Просто тому, що я не робот. Я людина. А прелюдії для мене важні. Я хочу сюсі-пусі. ---------- Додано в 18:44 ---------- Попередній допис був написаний в 18:33 ---------- В нас також ніяких з тим проблем. Дзвонить і каже, що будемо їсти? Я кажу, - не хочу ніц робити. І муж каже, - ну то добре, що купити? Мій також каже. Просить, аби тільки не пропало. Йому всеодно, що саме я зроблю, головне, щоб не пролежало в холодильнику і не тре було потім викинути.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ну, це дорівнює "нічого не роблячи". Не означає. Я, видно, по собі суджу. Я втомлююся менше. ))) А робота мене дуже виснажувала. Мені більше йшлося про те, що на жінці з виходом на роботу зразу обов'язків удвічі більше, бо вона малого того, що працює, так і хатні обов'язки на ній далі лишаються. Отут і треба проводити розмову, що або я роблю менше і рідше, а ти до цього ставишся зі зрозумінням і мене та мою потребу відпочити шануєш, або помагаєш мені й тоді проблеми вирішаться швидше. Хто ж їй винен, що вона себе не поважає? Я он у неділю таку помилку зробила. Вперше за багато років. Чоловік мене сам просив і під час того, як я їсти готувала, і після того, як сіла на канапу ледь жива, аби я так більше не робила, бо завжди можна щось готове замовити. Домовилися, що то був перший і останній раз мого геройствування. :xaxa: А вони такими народжуються чи як? Ну, файний чоловік. Мій такий самий. Але вихований він був у геть іншому і то ще часом вилазить у розмові. Тільки ж то треба не попустити, коли то все вилазить. Притирання полягає на тому власне, що люди говорять про те, що не подобається зразу, і дивляться, як і що допасувати до своєї сім'ї. У нього теж деякі мої звички винесені з батьківського дому викликали негативну реакцію. Говоримо, розбираємо мух разом і стараємося поволі міняти. І то я не міняюся тому, що він мені так сказав (є речі, які я не можу змінити в собі і я прямо про це кажу), ані він не міняється, бо я так захотіла, а виникає то із взаємного бажання зробити один одного щасливими. І ти ж не ходиш за ним "коли ти то вже вчепиш?" або "нормальний чоловік вже би то давно зробив і забув" тощо. У вас повага взаємна, от і відносини хороші. Якщо жінка чоловіка шанує й поважає, а до того ж шанує сама себе, то й відносини будуються здорові. Якщо ж до людини ставитися, як до пса, то нічого дивуватися, що вона буде гарчати, а то й кусатися. З цим "видом" чоловіків не знайома, тому так і відреагувала. :xaxa: Та, я теж якось без того не вмію. Не в армії ж ніби. Та й скільки там то часу займає, аби гарно щось сказати й привітно. Пару секунд - зате як приємно. До речі, про секунди. Вчені он дослідили, що для відносин дуже важливо, аби чоловік і жінка, повернувшись додому після роботи, пообнімалися 30 секунд. Виявляється, хімія нашого тіла так організована, що саме стільки часу займає, аби наше тіло сприйняло дотик обіймів цілковито, усіма сенсорами. Для багатьох пар це навіть призначають як терапію. І ті пари після місяця "експерименту" говорять про те, що дійсно їхні відносини покращилися, стало менше напруження й сварок/суперечок. Правда, обніматися 30 секунд перші дні дуже незвично.
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Знаеш, багато в чому , я впевнена, поведінка чоловіка залежить від взаємовідносин його батьків між собою. Бо чоловік дуже подібний на свекра, а свекор це взагалі брульянт а не чоловік. Але ще й немаловажно в нашому випадку є те що у мого чоловіка в минулому був невдалий шлюб, і зберегти його не вдалось, багато було помилок, багато було якихось напевно різких кроків з обох сторін, багато було нетерпимості один до одного і т.д. І це було уроком чоловікові на майбутнє, бо він тепер поводить себе значно розважливіше, спокійніше, розумніше. Можливо це здобулось і з віком в т.ч. але і досвід минулого також не минув просто так. не ходжу, але мушу зауважити , що кронштейн для плазми на стіну, він прям не міг дочекатись поки повісить, аж додому з роботи їхав скорше щоб мати час його вчепити і розвалившись на ліжку дивитись ТВ. Чіпляння карнізу такого ентузіазму не викликає звісно ))) ну але мого терпіння хватає почекати деякий час
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Я думаю Leila не мала на увазі що чоловік саме так говорить, напевно йшлося про те, що він не питає попередньо чи може вона це зробити, а просто говорить піти і зробити. В таких випадках можна спокійно пояснити, що для прикладу нема сили на разі виконувати цю роботу і її відкласти на потім. Чоловіки ж не деспоти, зрозуміють. До мене чоловік правда так не каже, але часто питає чи буду я робити дану роботу теж попередньо не спитавши чи маю я силу/натхнення/час. Звичайно хочеться щоб мені сказали: "мила-кохана, ти нині так замучилася, відклади все в сторону, відпочинь", але таке буває вкрай рідко, то я собі сама відкладу все в сторону коли потрібно та й всієї проблеми
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Та ж класика: Нє? Бувають ситуації тяжкі. Як написала Маруся: *********** Звичайно. Але погодьтеся, Марусю, що для успішного навчального процесу потрібно певні умови. Всі? Є бородатий анекдот: -Іване! Чув? Москалі в Космос полетіли.. -Та що, ВСІ? А якщо трапилося так, що "попустили"? Вилізло, і з горла не знімає коліна, не дає дихнути? Що робити? Знаю реальних людей, що саме так у сім'ї себе поводять, тиранять, не дають випростатися. Як то зупинити? Коли хамство, знущання і тиранія стають нормою "відносин". Чи з таким варто у іншу тему "Мій чоловік - тиран"? (і, відповідно, рятувати треба не стосунки, а голову, щоб не проломили)
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Ні, не всі, але пояснювати, говорити все рівно треба. Це набагато краще, аніж гнати стрімголов робити щось, коли руки-ноги вже відмовляють, бо він так сказав, або ж ображатися, дутися і гризтися з думкою "ну, чому він мене не розуміє?")))
