Як врятувати/полагодити стосунки?

Не до п'янства, а до того що жити доведеться з реальною людиною зі всіма її + і -

То, звичайно, дуже добре і правильно - прагнути до ідеалу і високих стосунків. Але, враховуючи ще і відстань - вона і так живе більше мріями і думками як реальним спілкуванням, якщо ще й в хмарах занадто літати то потім можливість пожити під одним дахом буде серйозним шоком і випробуванням, бо раптом виявиться що ідеальний хлопець з ідеальних стосунків пукає під ковдрою, посуд за собою не миє і шкарпетки розкидає. Я теж проти ідеалізації і рожевих окулярів. П'янство не п'янство - але у всіх свої недоліки, і казати "мій хлопець (чоловік) ніколи не блюватиме в туалеті з перепою" я б не стала. Не кажу що то нормально і прям аж геть прийнятно але в житті буває всяке

 

)))а я, яка не очікувала такий поворот долі і не була готова попрощатись із своєю свободою, почала "тікати". Мене , типового інтроверта, дратувала надмірна увага, стоп'ятсот дзвінків за день із запитаннями. Я перестала відповідати на дзвінки, тому що почала задихатись)До певної пори, поки не зрозуміла, що пропалазголовою)Але в нас все ок - я інтроверт, він - трудоголік)

Ііііііііі???)Пабабабамммм))Як кажуть: маємо тепер те, що маємо) Можна було ще довершити своє невдоволення - поїхати на той відпочинок одній...Чого ж там вже)))
Насправді, обставини різні бувають і саме ця обставина склалась не по вині хлопця, то ж на кого ображатись?
А його і відштовхнуло.

@Ascorbinka , @Divchyna vesna говорила за розуміння з півслова, у Сікретледі - історія з відпусткою. Все написано між рядками) І так, гумор теж відігає важливу роль у стосунках, якшо шо)Упасібоже, щоб хтось когось до чогось підштовхував))

 

Нема 100% шкоди як і 100% корисності а ні у ваших ні у іі коментах , як і у будь чиїх . Все що тут пишеться читають десятки чи й сотні мовчазних форумчан , і хтось знайде собі пораду хоч і через рік гортаючи тему .
Весна написала " на своїй хвилі " , і я впевнена щиро хоч і не зовсім до ситуації ....
Ну але ж і ви теж не гуру , наставник, психолог чи якийсь столітній мудрець а ні модератор щоб отак оцінювати шкідливість думки.

 

@Secret Lady, щось тут поради стали досить категоричні, про те, які ви різні, і кидати того ровера і в тому дусі - на мою думку, то якесь інтернет-нагнітання))), бо щось не знаю звідки дівчата такі висновки зробили, мабуть кожен зі свого власного досвіду) Але з чим не можу не погодитись, так з оцим:

Візьміть собі над тим пороздумуйте. Бо що ми зі сторони тут можемо роздумувати, чи він "такий-сякий", бо мовчки поїхав до бабці, чи ставить кар'єру попереду ваших стосунків, що "справді закоханий так не зробить", і "чому ви маєте за ним бігати" і т.д.... - люди дуже по-всякому відчувають і виражають свої почуття, тому не нам тут ярликів такого роду навішувати. Повірте, я дуже за раціональний підхід у виборі чоловіка, за те, щоб не дурити себе і не закривати очі, але правда в тому, що коли ви себе дурите - ви то в глибині душі знаєте, і сумніви будуть, а як нє - то буде, як у вищенаведених цитатах: легко, душевно, ви будете бачити і відчувати важливість і винятковість одне одного, навіть якщо є якісь проблеми як ото ваша з кар'єризмом і холеризмом, чи не надто якісною комунікацією (то не значить, що вам не треба над цим працювати: воно вилізе, як не зразу, то з плином часу точно). Але я про відчуття "своєї" людини. Це щось таке, коли розум і почуття в гармонії)

То Ви збираєтесь до нього переїжджати?

 

100%, але я природньо така метушлива...

От і в нас такі качелі. То ми не можемо одне без одного і кілька хвилин, то один дзвінок на кілька днів... Я сама в шоці, що він в тому селі сидить. Ну припустимо я йому набридла, то хоча б з друзями гуляв, у Львові є де цікаво час провести молодим хлопцям. Так ні, він сидить в Богом забутому селі...

Так, тут ви його добре описали.

От це якраз про нас... Лише він інтроверт і трудоголік, а я екстраверт і трудоголік... І я переборщила з емоціями... Тепер думаю, як то поправити. Напевно треба дати йому трошки віддихатись, так?

Зачіпаючи вже тем побуту, я вже десь згадувала здається, що раз на місяць ми зазвичай з"їжджалися на 4-5 днів в когось вдома. І був таки випадок, коли йому над унітазом не сильно добре було)) Всі ми люди)) В побуті в нас конфліктів не було, бо я більше розкидаю, ніж він і то швидше він за мною шкарпетки збирав і посуд мив

От в мене і відчуття своєї людини, тому я не кидаю того ровера, хоч він зараз і не їде)) І він мені теж постійно говорив, що відчуває, що ми дуже рідні, що все в нас якось так само собою і природньо... Лише от тиждень назад все різко зіпсувалось, як по якійсь команді. Надіюся, це тимчасова криза і ми в тому розберемось.

 

вам може бути з ним скучно, а йому з вами важко (по тій причині що екстравертам важко відчувати чужі межі), проте в цілому таке поєднання більш життєздатне в соціумі ніж шлюб двох інтровертів

Divchyna vesna, якщо вже декілька форумлянок кажуть що я вас образила - зі сторони видніше, прошу вибачення за різкі слова

відносно алкоголю - тут не треба бути ні гуру, ні психологом, все досить чорно-біло
якщо не спрацьовує стоп-кран і дружба з унітазом не одиничний трафунок - це вже проблема
є культура пиття - бокал вина чи пива чи що там ще - інколи, все інше забагато рано чи пізно призводить або до проблем зі здоров"ям або до алкоголізму , і часто забувається що алкоголіком ніхто не став за один день.

Ну от реально, невже комусь подобаються випивші чоловіки/жінки? І шо буде краще для шлюбу: мовчки терпіти чи звести ту "радість"до мінімуму?

 

Це було гостро, але мені до лампочки. Я не ображаюсь.

До чого тут проблеми з алкоголем? Я ж просто навела приклади, що трафунки бувають різні. І якщо у форумлянки проблеми і вагання через телефонний дзвінок, то у побуті їх набагато більше. І тоді можна уявити рівень переживань, якщо дана ситуація вже виводить з рівноваги.

 

але ж то різні вагові категорії, життя в шлюбі розвиває розуміння з пів слова, і через скількись там років і без дзвінків можна здогадатися де ваша половинка, а пара на етапі зустрічання тільки приглядається один до одного

 

Судячи з дописів форумлянки, вони вже пройшли етап приглядання. І раптом нєсподзянка - хлопець не подзвонив, а відсиджується в селі.Нестиковочка....

 

Ау, а до чого тут я і @Divchyna vesna, я це не про Любин допис писала, вона порад не просила. Перед тим як цитувати, читайте уважніше. Це я писала у відповідь на допис @Secret Ladyі різкості в моєму дописі нема.
І взагалі, дівчатка, в цю тему я більше ні-ні. Нарадиш тут, а потім ще щось путають чи перекручують. Тепер займаюсь своїм життям, а інші хай самі розгрібають свої проблеми. Бажаю успіху і попадати у щасливі темки нашого форуму

 

Дівчата, заспокойтесь.
Казківниця просто прочитувала твої слова, як доказ того що форум і є для того, щоб викладати свої думки.

 

В Вас якась нав'язлива ідея, що Ви йому набридли, що він Вас уникає і.т.д. Перестаньте так думати. Мисліть в позитивному руслі

що він Вас любить, що Ви для нього найкраща, що все у вас добре

і тоді Ваше відношення до ситуації і Ваша поведінка зміниться. І, найважливіше, вірте в це!

Трошки збавте обороти.

. Перестаньте поправляти. Ви писали про крапки над "і". Які Ви крапки хочете розставити? Завершити стосунки? Чи переїхати жити до нього?
Можливо він тому і ховається на тому хуторі, бо боїться, що Ви сердитесь за зірвану відпустку і хочете з ним "поговорити", щоб покинути його. Сидить бідний хлоп перечікує, сподівається, що Вам перейде
А взагалі, щоб в стосунках було розуміння, потрібно говорити. Прямо, без натяків, багато і про все

 

Ну і роздули зразу чується, хто цього року на морі не побував
По темі. Все то воно нормально. Нічого надзвичайного в тій ситуаціі нема. Таких ситуацій сотні. Моє перше кохання мало за звичку отак інтравертнути і забитись в кут без попередження. Я вже малювала в уяві криваві картинки автокатастроф чи підрвзання ножем і крадіжок телефону. А людина просто вошла в сєбя. От з того часу аж тедіпає мене. Бо повторювались такі ситуаціі регулярно. А потім з невинними очима:" Що за образи, чому злишся, я мусів відпочити".
Та йолкі мітьокі. Такого бути не може, коли дорожиш людиною.

 

ніби і погоджуюсь, але
завжди в стосунках хтось більш активний, а хтось менш. І в того менш активного, навіть якщо він дуже екстравертний, може бути бажання трохи сховатись від активності партнера. Ненадовго. Поставити себе на паузу. Я не можу сказати, що це добре, оскільки сама підчас таких "ховань" вишуковувала хлопця. Але і однозначно засудити не можу - бо теж "ховалась" від люблячого щирого і чудового чувачка
Якби не було тих скандалів після повернення зі "схованки"(які і я влаштовувала, і мені - бувало) - може, життя пішло б інакше

--- дописи об"єднано, 15 Серпень 2016 ---

якщо хочете зберегти стосунки - так
якщо не хочете змінювати свій стиль думок і не хочете пробачати того, що пробачати не звикли - ніхто не в праві Вас змушувати, але стосунки можуть бути і не врятовані.

 

@cjomcjomka , я трішки не про те. Я теж інтроверт, і з трьома гавриками я дуже гостро відчуваю брак можливості отак ховатись. Але. Я не розумію, як можна ховатись не сказавши ні слова. От що заважає людині чи то подзвонити, чи смс набрати. Буквально три слова. Як можна грати почуттями дорогоі тобі людини, зникаючи, хоч і на пару діб, не сказавши ні слова.

 

Підтримую, в мене в самої з хлопцем таке саме. Ну не розумію я такого. Не сприймаю і все. Спочатку теж думала, що то такий він змучений, зайнятий, але насправді не в тому справа. Тому я форумлянці б радила присікати таке на корню, якщо їй це неприємно, бо інакше така поведінка повторюватиметься періодично.

 

Дівчата, в книжці "чоловіки з марсу, жінки з венери" все дуже наглядно описано про ті схованки.

 

я екстраверт (напевно). Але розумію, ЯК можна так ховатись хоч цього і не схвалюю
як правило, якщо починаєш обговорювати, то починається з'ясування, знов розмови, знов почуття і емоції. А часом власне від почуттів та емоцій і втікають

 

Це коли якісь вияснення стосунків. А коли типу все нормально, і тут людина перідично ховається, як на мене то причина не в відпочинку і не в зайнятості.

 

Ну от і я не розумію, як то йолкі мітьолкі він може ховатися від всіх?) І що ви робили з тим своїм першим коханням?) Бо мене розриває - з одного боку шалена образа, а з іншого боку - ну йой, воно ж таке рідне.

Ну вже схоже було, ми тоді начебто добре поговорили, він мені пояснив, що то просто такий от бзік в його характері... І що ви зі своїм хлопцем робите в таких сиутаціях?) Сваритись - дурна справа, він же ж ще далі сховається тоді

Вже скачала, сьогодні ввечір почну читати)) Дякую)

Так, він боїться емоцій і прив"язаності, щоб часом то не перешкодило його кар"єрним планам, про то я теж давно колись від нього чула
Тому забагато з ним щось обговорювати не хочу, щоб він не дав драпака ))

Дякую всім, дівчата, за підтримку. Наразі я чітко зрозуміла, що сама своїми емоціями частково спровокувала його до такої поведінки. Ну але його характер цікавий відіграє в тому не останнє місце, звісно. Зачекаю, якось воно та й розрулиться. Але дякую всім, що потерпіли мої соплі