Ви їм ту відстань до старості пророчите чи як?)) Є даний етап-подолають-будуть разом. Егегей, лиш тільки рік пройшов, стане ноги сам - милу в обійми і квиток в один кінець. На все свій час.
Дайте йому 2 тижні хоч відпочити. Не пишіть, не дзвоніть і подивіться, що буде. Заодно, потренуєте силу волі, щоб менше меседжів писати, бо якщо людина працює, це дуже відволікає і напрягає
Лиш? аж!!! весь конфетно-букетний період в розлуці. Скажете надолужать? Нєа. Чи знатиме мила, хто, з якими плюсами і мінусами, чекає її на тому кінці? --- дописи об"єднано, Aug 6, 2016 --- Крім того, в людей до його від"їзду спільного минулого, якщо я правильно зрозуміла, не було. В них нема фундаменту для подолання, окрім закоханості.
Ми намагались щомісяця хоча б днів 4-5 проводити разом, при чому ми влаштовували собі насправді особливі дні, бо цінували кожну хвилю разом. І щоразу він повторював "як я мало тобі приділяю часу, який я винний", це в нього як пунктик був. Ми працювали 1,5 року до того на одній роботі, тому знались вже добре, легкий флірт, але оскільки в хлопця було правило - жодних романів на роботі - нікуди він мене не кликав. І так вийшло, що за місяць до його від"їзду він вперше покликав мене на побачення... І в нас єдина конкретна проблема - його мегавіддача роботі і мої мегасплески негативних емоцій у відповідь на це. Я розумію, що своєю останньою істерикою якраз і спровокувала ті його слова, адже ще за день до того що все у нас було чудово без жодного натяку на якісь розходження. А мої докори в той день що у нього вічно нема на мене часу, що робота - то його дівчина і як мене то все дістало, цілком могло спричинити ті його слова, а в сварках люди часто можуть сказати зайве. В нас не було таких сварок до того, хіба зовсім-зовсім дрібні звісно, як у всіх... І людина, яка хоче розійтися, за день до того ще ж не пише іншій, що "я так скучаю за тобою, сонечко моє миле", "ти така потрібна мені" і так далі... Знаєте, часом у людей на відстані стосунки ближчі, ніж в людей, які постійно поруч. Тому я вірю, що ті слова він сказав в пориві емоцій після сварки. Тому тепер я і прошу поради, як то відкотити назад...
Є така хороша штука - дозволити подіям йти своєю чергою. Тобто дозволити хлопцеві шось кудись відкочувати. То він вам наговорив (не важно, які тому були причини), тому він має відповідати за свої слова - або довести діло до кінця, або бігом бігти просити пробачення. Для вас це має стати тою ДІЄЮ, що підтвердить його почуття чи їх відсутність. Якщо вивсе зробите за нього, то ніколи не довідаєтесь, що там насправді. --- дописи об"єднано, Aug 6, 2016 --- Як думаєте, ця проблема має шанс розсмоктатися? Ну, чи готові ви в зародку придушувати негативні емоції? Бо з досвіду скажу вам, що нікуди його трудоголізм не подінеться. Варіантів три. Або все буде так, як є тепер. Або ви будете щосекунди проводити титанічну роботу над собою. Або оптимальний варіан - знайдіть собі нормального, бо трудоголізм - це теж залежність. --- дописи об"єднано, Aug 6, 2016 --- Як часто він приїздив до вас?
Я, мабуть, зачекаю до нашої зустрічі вживу... Бо то тільки сісти разом і поговорити треба, я маю бачити його очі. І по погляду вже прочитаю багато чого. Готова, я вже майже навчилась, тому що і сама така кар"єристка. Практично від 8 ранку до 10 вечора сиджу на роботі (по своїй волі, бо маю певні цілі) і ввечері навіть вже нема сил і бажання ні з ким говорити, тому його розумію. Але я дівчина, мені потрібна друга половинка мабуть більше, ніж це потрібно мужчині. Ми старались, щоб плюс-мінус раз він сюди, раз я туди, по черзі.
Знаєте, мені здається, що просто я перетиснула в один момент... Бо останні дні я вже зовсім діставала його питаннями, на які він ще не був готовий давати відповіді... Або ж йому незручно було в черговий раз говорити, що знову замість тижня він приїде сюди лише на 2-3 дні... А я ж холерик, мені потрібно знати все точно... От і пережала... І що робити... Ну писати я йому точно зараз не буду, і дурних питань ставити теж... Потрібно, щоб ми двоє видихнули і сіли просто поговорили про то за трохи часу наживо.
все буде ок, поговорите, час розставить по місцях, подорослішаєте) може ви взагалі ідеальна пара, ви така холерик, а він такий весь в роботі, знаю таких багато сімей)))
Дівчата, така дивна ситуація... Кілька днів назад той мій хлопець (не знаю чи то вже колишній чи ще теперішній) написав, що їде до Львова, на 2-3 дні, що відразу і зустрінемось, поговоримо собі гарно... але у Львові буде мало часу, бо їде до бабці в село з батьками ще на кілька днів, так як майже півроку не бачив її... І от вже 5-й день, як він неактивний в жодній соцмережі і скайпі... Писати чи дзвонити я не буду, бо мав би він то зробити... Але я вже починаю хвилюватись чи не трапилось чогось... Був би він тут - написав би, та хоча б засвітився онлайн десь... Був би в Варшаві - тим більше, він постійно в скайпі і вайбері активний.. І що робити? Чи може він просто відпочиває від всього світу досі на свіжому повітрі в бабці, а я тут накручую...
Гггг. В аффтара може бути загострення... А в нас мисля не співпада... Так мона і запльонтати: дзвони-не дзвони ржу, єсл шо
Я теж ржу) Але в мене, напевно, то швидше нервовий сміх) Бо не знаю, чи то він так від мене ховається, щоб уникнути розмови, чи насправді в тому селі...
В будь якому випадку вам обом потрібно поговорити, і хто кому перший напише чи подзвонить не має значення. Ви дуже емоційно переживаєте дані обставини, позвоніть не мучте себе.
В мене в житті склалась ідентична ситуація. Ми були знайомі з дитинства, дружили. Наші стосунки з дружніх перейшли в кохання) через скайп))) Він поїхав у Францію, ми як завжди переписувались, спілкувались. І незчулись як стали незмінними один для одного. Питання хто куди переїде стояло гостро, він там на роботі яка йому довподоби, я в Україні влаштувалась на роботу мрії))) Зваживши всі за і проти, я зібрала речі і в дорогу))) нежалкую ні миті що так вчинила. Звичайно важкувато було з початку, у всьому в адаптації в стосунках, миж по суті були чужими людьми. Но любов долає все))) --- дописи об"єднано, Aug 13, 2016 --- Вже 3 роки разом, плануємо поповнення в нашій сім'ї)
Наші куми теж так познайомились, потім він приїхав за нею, вони одружились і поїхали назад разом в Америку. Живуть дуже щасливо. Але там чоловік реально багато робив для стосунків. Він би не зміг приїхати в країну і не подзвонити. Це було б першим, що він би зробив по прибуттю
Всі чоловіки різні))) одні можуть гори перевернути, а другі в стороні спокійно свого часу чекають. Можливо він сам незнає що робити, як правильно поступити в даній ситуації, боїться що як зустрінуться то точно посваряться і на тому буде крапка. В стосунках завжди хтось має брати ініціативу в свої руки, ми хочемо щоб це був чоловік, но в більшості випадків це жінка рушійна сила. --- дописи об"єднано, Aug 13, 2016 --- Жіноча мудрість це запорука щасливих відносин. Чоловіки як діти)- це мій тато так завжди говорить)
@Secret Lady Все у Вашому житті залежить від Вас. Задумайтесь , яким Ви бачите своє щасливе майбутнє?який чоловік повинен бути біля Вас поряд? (З точністю уявіть всі деталі Вашого спільного життя, риси його характеру…)роботу, сім'ю? Можна навіть написати на листочку. Тепер задумайтесь чи зможите ви побудувати своє щасливе майбутнє із своїм обранцем, скільки спільного він має з вашим ідеалом чоловіка? Чим готові пожертвувати для вашого щасливого майбутнього? Якщо Ви в ньому сумніваєтесь то не варто продовжувати ці стосунки .
@Secret Lady, щодо дзвінка, я б вирішила, залежно від контексту, - якщо ви з ним домовились в гарному тоні, тим більше, він це сам запропонував, то який зміст йому ховатися? Міг же взагалі нічого вам не казати, якщо він реально не хоче вас бачити. То я б подзвонила. Ну це якщо загалом Ви з ним на хорошій хвилі. Якщо ж ви якось чуєтесь ображеною, і він чимось втратив вашу довіру (але те, що він реально зробив, а не ви додумали)), тоді мабуть ні, і можна побавитись в снігову королеву. Ну і вам видніше, яка він людина - чи справді в його характері отак пропасти, бо має сумніви і не наважується на відверту розмову. А взагалі, якщо чесно, я б подзвонила в будь-якому випадку, просто поставилась до цього дзвінка по-діловому, нейтрально, без любовних підтекстів, "хто кому скаже перший" - ви ж мали домовленість, вам ця зустріч важлива, щоб розставити крапки над і та жити далі, тож ви і цікавитеся, чи домовленість зривається, маєте право бути повідомлені. Отправлено с моего X9180 через Tapatalk
