Як врятувати/полагодити стосунки?

Криза, це дуже важкий період, але це і найкращий шанс змінити правила гри. Будьте впевнені в собі і у тому, що ви варті більшого. Сядьте перед ним і просто скажіть все, що вас не влаштовує я-повідомленнями. Попросіть його допомоги у вирішенні тих проблем, запропонуйте няню. Він має побачити у вас особистість, яка хоче розвиватись, а не лише маму. Як би то не звучало, але мам не хочуть.

Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk

 

Ой не думаю я, що він погодиться посидіти з дитиною... Буде відмазуватись. Звик жити, як хочеш, а тут треба собі в чомусь відмовити.
І не вважаю, що в такій ситуації буде правильно лишити дитину і десь виходити, та й виходити бачу нема з ким особливо... Навпаки, Вам треба показати, як з своєю сім`єю може бути класно!
Якщо він любить малу, то і на тому "спекулюйте" (це я образно). Показуйте йому хоч мінімальні її успіхи - нове слово сказала, десь так високо сама вилізла, англійське слово вивчила. Помічайте такі речі і обов`язково йому їх розказуйте. Особливо тати люблять, як їх дитину хтось хвалить. Розказуйте йому такі позитивні речі. Це зближує.

На якесь свято приготуйте смачні страви, орієнтуючись на його смак, можна якесь вино чи там пиво, як він таке любить. Утрьох за святковим столом - це файно. Тобто зробіть, щоб він відчув, що з жінкою і дитиною може бути класно. Радьтеся з ним, залучайте, спробуйте щось разом запланувати. Ви вже так давно разом, згадуйте, як треба спілкуватися один з одним.

Крім того, чемпіонат з футболу - то ПІПЄЦ яка подія для деяких чоловіків і вони реально пропадають вечорами у пабах з друзями. Скоро то має закінчитися, потерпіть з цим трохи. Як не пустите - може бути останньою крапкою для такого відчайдушного вболівальника. Зайдіть з іншого поки боку.

І ще, секс - це важливо. Подразніть його, провокуйте. Це півкроку до примирення.

Все ще може бути добре!!!

 

з дитиною він радий бути на неділю забирає її в парк гуляти і може на цілий день але він мене нехоче брати з собою... з одної сторони мала коли мене нема з ним гарніше бавиться...бо коли є я вона хоче мене).... буваєє і серед буднів він гуляє з нею... просто проблема в тому що він нехоче щоб я участь у цьому брала((((... він відгородився від мене. За дитину я все розказую і фотки часто скидаю вайбером коли щось миле і гарне тут я стараюся бо мені це приносить радість)...а за їжу разом треба виборювати...він їсть з компом і телоефоном...разом ми давно не сідали за стіл хоча я часто це питання піднімаю(((( а за секс я стараюся з усіх боків) крига наче трошки розтопилася) він мене підпустив до себе але я небачу в його очах тої іскри і бажання до мене((( я минулого міс змінила зачіску коротше підстриглася так собі сподобалася))) але його реакція мене розчарувала((( небуло реакції ніякої((( .... Маю надію що скінчиться) бо я інакшого варіанту нехочу приймати. Якби не було л юблю...він дорогий для мене) дякую Вам!

 

Мій хлопець сказав, що хоче розійтись зі мною, після розмови з ним пройшов тиждень. Свої речі забирати він не спішить, домовились на минулу середу що зустрінемся, але він відтягує. Не знаю чому. Переносили на сьогодні зустріч, але врешті домовились на завтра. Я не можу прийняти його рішення, і мучусь від того, що розумію, що вже кінець, але люблю його і не хочу розставатись. Не знаю як будувати з ним завтра розмову. Дуже хочу врятувати ці відносини, але як? Якщо буду наполягати зберегти їх, то чи не зіпсую про себе враження до кінця, як та хто бігає і принижується? А просто відпустити дуже важко, навіть думати про це. Що він забере речі і ми більше не побачимся..((
Якби можна було показати своїм ставленням і словами, що він мені дорогий, але одночасно не позбутись самоповаги. І викликати в нього думки про бажання змінити рішення.


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

А якось пояснив своє бажання? Як правило чим сильніше старатися втримати, тим далі віддалятиметься хлопець.

 

Не треба викликати ніяких думок. Треба змиритися з його вибором. А слова... я б сказала: "я люблю тебе, тому твоє рішення розійтися мене сильно засмучує, проте я хочу, щоб ти був щасливий, тому якщо твоє щастя без мене, то всього найкращого". Віддати речі і зачинити двері. А тоді наревітися/набухатися/нажертися-всякого-непотребу і спробувати відпустити. Бо чоловіки не цінять, коли щось їм само йде, аж біжить, в руки. Потім буде що не що "розходитися", а ви його "повертати". Емоційні качелі, щоб їх. Як би не було важко, але це його вибір на сьогоднішній день, поважайте його. Тим самим ви збережете повагу до себе і вам не буде соромно за свою ж поведінку через n-років.

 

Сказав що в нас мало спільного для того щоб будувати майбутнє. Найпростіший приклад, що я у вихідні сплю до 10, і поки зберусь, то виходить що півдня пройшло, який можна було провести по-іншому. Він вважає що ми по-різному думаєм, і тому тяжко знаходити спільну мову. Питав який у нас є спільний фундамент що дозволить прожити разом 40 років. Казав що не впевнений, що в по-справжньому складних ситуаціях ми будем опорою один для одного і зможемо разом їх пережити.
Я маю на ці всі речі свої аргументи, і в цілому не бачу проблем таких як він. Виглядає що він боїться того що ще не сталось наперед.
У нас були інші спірні моменти, але після обговорення все налагодилось.
Крім того, для мене все що він сказав було несподівано, бо по моїх відчуттях відносини у нас в той момент стали більш якісніші, і рухались в правильному напрямку.
А почалось все ламатись з дня, коли на дні народженні знайомих він забагато випив і його роздратувало що я обнімала і фліртувала з ним коли він стояв в компанії мужчин. Його це дуже сильно вивело і він наговорив неприємних речей тільки щоб я пішла з того дня народження. Потім сильно вибачався і сказав що те що було сказано в п'яному стані неправда, і з того часу не п'є.
Але кілька тижнів був ініціатором розмови про розставання.


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

Ви праві. Просто коли любиш, змиритися дуже і дуже важко.
Мабуть не варто закохуватися до одруження.


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

а шо робити, коли після одруження так і не закохаєтеся? і хіба одруження є гарантією, що все, навічно разом?

Любітєль того дєла шолі? Не бачить берегів?

Відпускайте. Це вагомі аргументи не бути разом. Якщо маєте намір прожити все життя в доведенні протилежного і в боротьбі - успіхів.

 

За час що ми були разом були два випадки, коли забагато випивав.
Зараз йому пити не можна - проблеми зі здоров'ям, шлунок; сидить на дієті.

Ні, нема гарантій. Але збільшаться шанси що не буде боляче, якщо відносини не складуться. Хоча я думаю що не вдасться контролювати закоханість, якщо вже появиться.

Аргументи вагомі, але найбільше мене дивує те що до тої ситуаціі на дні народженні нічого не вказувало на наявність таких проблем. У нас було море спільних планів якими він хвалився друзям в тому числі і в той вечір. Тому я просто в шоці.


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

Я вас не розумію. Якщо відносини в шлюбі не складуться, то не буде боляче? Чи не значить це, що ваша ціль саме одруження, а далі хоч трава не рости?

 

@Tequila, Вам правильно радять - відпускайте. Якщо захотів йти, то рано чи пізно піде. Якщо піде зараз Ви збережете купу нервів, бо чим пізніше, тим гірше для Вас. Головне- не біжіть за ним, сам потім приповзе, але чи потрібен він Вам буде тоді. Час все покаже. Зараз важко, дуже важко, але бережіть себе для того, хто буде Вас цінувати. Це я з власного досвіду знаю, бо мала три роки таких емоційних качель.

 

Я маю наувазі, не втрачати голову від закоханості поки не буде певності, що є взаємність і відносини складаються. Коли з'явиться така певність тоді більше шансів що відносини будуть довготривалими, ну а як будуть далі складатись, залежить від обох.
В мене ніколи не було цілі одружитись для отримання статусу.
І розумію що тримати те що не клеїться нема сенсу, бо навряд чи буде краще. Але якби я не кохала цю людину, було б легше прийняти його рішення і не страждати від нерозділеного почуття.


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

Знаю сім"ї, де чоловік і дружина цілими днями по роботах, мають свої кола друзів, різні захоплення і характериЮ але ввечері, вночі вони разом, і подружнє життя їх на тому прекрасно тримається. Ну, ви зрозуміли, про що я. Але з того що ви описали, то може через розбалування ваш чоловік справді відвик від допомоги вам, а от те що всюди старається вас не брати і не хоче близькості трохи насторожує. А можи ви не все написали і часто ввечері перед сном трохи сваритесь? Якщо так, то не дивно що він переходить в іншу кімнату і нічого не пропонує. Але в іншому випадку, це не є ноомально. Хоча все можна прояснити і поправити. Дівчата правильно написали, старайтесь нагружати його роботою, залучати більше до дитини

(а ви разом з ним купали малу як вона немовля була? Може він взагалі привик нічого коло дитини не робити? Памперси їй хоч вміє міняти?)

. Також пробуйте з ним де можливо йти, навіть з дитиною Так і кажіть, що "Мені самій без тебе дуже сумно, ми з тобою хочем йти, дитина хоче з тобою бути". Подивіться як все буде. І навіть якщо він всіх розважає, а ви маєте інший характер, то не проблема, але не втікайте, в гостях чи товаристві завжди можна знайти з ким поговорити, не обов"язково на нього тільки дивитись, собою займіться. Може дійсно то така криза. Але до неї ж щось привело? Якщо по трохи почнете міняти модель взаємодії з ним, то все налагодиться. І пам"ятайте - ви нічим від нього не гірші, у вас дитина, ви потрібні і заслуговуєте і на любов, і на допомогу і відпочинок

 

Ух, я Вас в дечому розумію бо сама думаю головою а не почуттями, але чесно - якщо Ви все отак хочете прорахувати то вже трохи дивно. Тут навіть не в даному конктретному випадку відпустити, можливо, варто спробувати загалом якось трохи легше ставитися до життя, не прораховувати-прокручувати "що було б якби..." Може Вашому хлопцю не подобається саме Ваше бажання контролювати

 

Я якраз "думаю" почуттями, і дуже тяжко переживаю розставання. Тому виникає бажання захистити себе від нерозділених почуттів в майбутньому хоча знаю що це нереально.
Деколи в чомусь заздрю людям які вміють відключати почуття і дивитись на ситуаціі більш раціонально, це потрібний навик. А мені це не вдається взагалі )
Легше ставитись до життя мені однозначно варто навчитись, також відчуваю що маю проблеми з цим.
Хлопець казав що я забагато думаю.


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

Нереально І насправді навіть пробувати не треба. Мені здається, що Вам таки варто як не розстатися, то принаймі відпочити трохи один від одного. Бо може таке бути що він якраз втомився від того що:

Він собі відпочине, а Ви за той час розберетеся якось і з думками, і з

 

А який вплив на нього мають друзі? І які у Вас стосунки з його компанією? Бо тут мені якраз виглядає схожим на те, що компанія не дуже Вас сприймає і, можливо, накручували вже його проти Вас, а тут Ви при них проявили ніжності, невідомо на скільки взагалі було доречним це в тій конкретній ситуації,

бо якщо чоловіки ведуть серйозну розмову, тут до одного з них підходить дівчина і починає, пардон, на нього вішатися - то це, мабуть, не до місця

, що послугувало, ніби підтвердженням їх слів - він відчув себе незручно, от і вилилося все в сьогоднішню ситуацію. Я ніяким чином не захищаю його, бо що б там не було, а

- то негідний вчинок.
Просто хочу знайти пояснення чому саме та ситуація на дні народження стала останньою краплею для хлопця

 

Власне я не конфліктна людина завжди жду і чекаю його ) ми довго наважувалися на дитину бо перша спроба була з викиднем( він тоді налякався за мене дуже ((( і боявся знов пробувати... я відчуваю себе виноватою що перестала з ним ходити разом гуляти в компанії де він часто буває бо інколи було сумно і він не приділяв увагу мені( зараз я розумію цю помилку і дійснол ви пишите правду завжди було з ким поспілкуватися і можна було час гарно провести)).... коли я завагітні ла ми раділи на роди разом він мене у всьому підтримував...помагав з дитиною купав не завжди але часто) гуляв з нею кілька раз на тиждень і коли мав можливість... просто він собі вирішив що на вечір ми лягаєм спати і він може кудись ходити...я в цьому проблеми спочатку не бачила бо дуже втомлювалася...( ми спали разом до року потім просто купили диван і в чоловіка спина боліла...невисипався коли мала плакала і він переїхав на диван так звик ((( і тяжко вмовити( а зараз літом в нас у спальні жарко дуже( то точно не захоче переїхати(((. Ми кожного дня обговорюємо ситуаціюяка склалася( дійшли згоди що будем пробюувати щось виправити але не все зразу, він бачить що мені тяжко і каже що йому також але просто неможе з голови викинути якісь моменти які його образили яким навіть по 5 років((( і мої слова що я не була щаслива....( хоча я описала деякі ситуації коли це було так...він вирішив що мені було погано і він не може мене зробити щасливим(. Я зараз прошу щоб ми більше часу проводили втрьох) думаю по трошки якось будем старатися...я просто боюся що з його сторони не вернуться почуття а він боїться що я його зненавиджу( так він мені сказав...я стараюся не тиснути на нього але дуже складно стримуватися( і розмови завжди починаю я...

 

Для нього важлива думка друзів, компанії і соціальне життя загалом. Друзі ставляться до мене добре з того що я бачу, але можливо не все показують. Крім того можливо якийсь вплив має те що всі вони поляки, ну і тут мені здається, що менталітет трохи інший, вони більш закриті люди, хоча дуже милі і приємні в спілкуванні.
А за випадок на дні народженні він дуже вибачався і я теж визнала що спровокувала його своєю поведінкою. Але все ж через кілька тижнів він сказав що не бачить майбутнього.
І все таки я думаю, що його рішення це висновок з конкретних подій чи вчинків.


Sent from my iPhone using Tapatalk