як ви відчули, що хочете стати мамою?

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Але словосполучення "треба хотіти" і "поява бажання" трохи не сумісні, правда? Бажання чи хотіння просто бере і з'являється як сніг на голову, як ним можна керувати? Навіть якщо це бажання від себе відганяти (бо ще нема грошей і т.д.), то воно все одно сидить в підсвідомості. У Вашому випадку вагітність (я так розумію) була ще сюрпризом. Але чи було б це так років через 2 чи 5 ? Здається мені, що ні.

Як би це дивно не звучало, але я не засуджую жінку, яка свідомо каже, що дітей мати не хоче (яка причина - не важливо). Але вона може це хоча б відкрито сказати і бути чесною перед самою собою. "Волк-одиночка" теж має право на існування.

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

У Вашому випадку вагітність (я так розумію) була ще сюрпризом. Але чи було б це так років через 2 чи 5 ? Здається мені, що ні.

так це був сюрприз. а через 2-5 років не знаю своєї реакції. видно якщо воно мало статися зараз тому сталося..............а к не можна полюбити того хто назве тебе мамою навіть за років 10

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Повністю згідна що "волк одиночка має право на існування", але хай потім той "волк" не плаче в подушку, коли її ровесники вже мають внуків і повністю своє життя присвячують саме дітям і внукам. Треба мати мужність визнати потім що це було саме твоє рішення і не нарікати на долю, на сусідку чи на те що щось пороблено..Ти вирішили жити в своє задоволення - будь-ласка.. Але ніхто і ніколи не переконає мене в тому, що нема більшої радості на землі аніж МАТЕРИНСТВО!!! Інша справа коли жінка не може дітей - це вже трагедія..

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Все правильно, але це вже інше питання. І воно приходить з роками. А до тих пір:confused:? Я, наприклад, знаю смак материнства, бо скуштувала його (я десь писала про морозиво). Ну а хто не хоче того "морозива", а ще всі навколо тикають "та скуштуй вже, бо потім не буде"?... Для чого?
А буде вити в подушку, ну то й що? Зате буде нарікати тільки на себе:confused:

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Знаю вислів "Псих одиночка", бо з Вовком якось не гарно звучить. Ці тварини є дуже сімейні і відповідальні за своє потомство. Це так на захист братів менших
А на рахунок материнського інстинкту, то це дійсно має прийти. Маю два живих приклади: дві подружки-хохотушки, одна страшенно хоче дітей, вона їх просто обожнює:xaxa:, а інша навіть не дивиться в ту сторону:umbrage:. Ну і нехай, хоча можливо дійсно з часом вона це зрозуміє. Велике щастя бути мамою, а двічі мамою ну це взагалі:tanksmile:

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Напишу і я про свої почуття. В мене був випадок трошки іншого плану, я про дітей не особливо задумувалась,і дивилась на них спокійно, хоча завжди раділа за подруг і родичів,які взнавали що вагітні.
Я взагалі людина свободолюбива,і коли познайомилась з "татком" незважаючи на шалене кохання, про дітей навіть не задумувалась. І перебуваючи в такому прекрасному початковому "цветочно-букетному" періоді то моя доля мене вирішила ошарашити новиною " двома полосками на тесті". :8:
Не можу сказати , щоб я пригала від радості, скоріше я була "в шоці:confused:", і власне тоді я себе запитала: "Чи готова я стати мамою?" :confused:Мене життя само поставило перед цим питаням. Тоді я пішла питати коханого , чи він готовий стати татком:xaxa:, і ви знаєте після його реакції, мій шок і вагітність переросли в велику радість:radist:, а зараз ця радість б"є мене зранку по голові, щоб я просиналась, а чоловік мене носить на руках, а малого на плечах. :pІ всі ми дуже щасливі!!!
Вот така історія:8: Просто життя саме може вас поставити перед фактом, і тоді вже подумаєте:xaxa:

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

А ми з чоловіком коли одружились, вирішили, що з дитиною спішити не будемо. Але через місяць його запросили за хресного, потім у наших знайомих народилась донечка... Надивились ми на них, і теж вирішили, що будемо планувати дитину. Я, як завагітніла, то одразу відчула, що буде хлопчик. Я говорила до животика і уявляла собі, що це син буде. І так воно вийшло.

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Це як про нас написано в нас точно така сама ситуація була, тільки чоловік через тиждень після весілля пішов за хресного. І я там як надивилася. Прийшла додому і сказала, що тоже таке хочу, тепер маю :xaxa:

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Мы уже около 4-х лет живём вместе, сказать что я ХОЧУ ребёнка - нет, не могу, разве что наверно какой-то инстинкт заставляет постоянно об этом задумываться - пора, тебе уже 27, потом может быть поздно, а если не поздно, то возможность плохих родов, осложнений и т.п. и вот тут срабатывает какой-то "мой инстинкт" (начну "по полочкам") я курю, моя работа "требует" этого от меня: общение не с одной сотней людей (виртуал, форум), нервы, обиды, обсуждение конфликтных ситуаций и т.п. (ну вот такой я человек, не могу послать всех лесом, хотя иногда очень надо); работа, которая очень часто напрягает мозг - разгрузка на подумать - чай с сигаретой; дуратское питание; мой любимый (это наверно самый сильный фактор) - я просто с ума схожу, да, 4-е года и я до сих пор схожу от него с ума, я не могу без него ни секунды "вы дышать не можете без этого человека, вы сходите с ума, у вас наворачиваются слёзы, когда вы думаете, что с ним может что-то случиться (тьфу-тьфу, не дай Бог) (в общем мне сложно это объяснить, но люди Любящие поймут меня), и вот я не могу себе представить что появится "кто-то" на которого мне придётся тратить больше времени, т.е. меньше времени любимому, крик по ночам, памперсы и т.п., мне просто кажется что я сойду с ума, а рожать ребёнка так для галочки чтобы он был я тоже не хочу, потому как росла в "семье", где нужна была в большей степени бабушке и дедушке (свёкрам, мама с отцом разошлась когда мне было 6 лет).
Я наблюдаю за людьми вокруг и часто замечала как люди говорили: "мы пришли к моменту, когда надо рожать ребёнка, т.е. мы уже прожили вместе для друг друга, а теперь надо дитё" Может быть это не правильно, но лично я это понимаю как "мы уже так надоели друг другу что надо что-то новое, иначе мы разойдёмся". И что в конце концов получается: 1. Новорождённые папы просто сходят с ума от своих детей и благодарят жену; 2. Между ними ничего не рождается (новое чувство) и этот ребёнок нужен только маме; 3. Этот ребёнок не нужен никому.
Вот иногда этот вопрос о рождении ребёнка меня доводит до вопросов: галочка или ещё не появилось чувство "ДА, Я ХОЧУ РЕБЁНКА"!

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Можу поділитись як я вдруге відчула, що хочу стати мамою, бо першого разу це було десь на рівні півсвідомості.
Отже. Все банально. Народила моя подруга красуню-манюню, прийшла я до неї в гості, взяла мацьопку на руки... і все. Зрозуміла, що теж таке хочу. Але чоловіку поки не признаюся:ninja::ninja::ninja:, щоб до діла не прийнявся:xaxa:. Спершу нам було б добре квартирне питання вирішити:umbrage:

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

В мене було так. З чоловіком уже зустрічались десь рік, може трохи більше. Ми говорили про діток. Що троє хочем. Навіть іграшки мякі три в мене було , які коханий подарував на різні свята ( я їх обожнюю - мякі іграшки). Дали імена Ваня, Маша і Ксюша. Це було , як жартома. Ми навіть їх відвертали, щоб вони не "дивилися", як ми кохаємося. Сміх та й годі. Плюс до того коли бачила діток - і собі хотілось. Вони ж такі гарнюні!!! І застерігатись не стали. І чогось думалось - та нічого не буде (не завагітнію). Тут дві смужки не забарились. Для чоловіка була то радість і шок... перші хвилини взагалі не міг розмовляти. Тепер у нас є Кірюшка. Пізніше хочем ще двох. Отак у нас і було

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

в мене теж подібна історія! я дитини не хотіла, діток взагалі не любила і,навіть, на руках ніколи не тримала! Але сталось так, що по стану мого здоров"я (жіночі проблеми) мені зробили операцію, після цього півроку лікування і лікар сказав: "маєш 3 міс., шоб завагітняти, бо потім невідомо як буде...."Не знаю чи налякав чи була то правда, але я махнула рукою, абсолютно не думаючи, про те як я буду з дитиною, чи вистарчить нам грошей і т.д. і завагітняла (чоловік тішився, бо дуже хотів). Хочу зауважити, що я теж свободолюбива, у мене теж була улюблена робота і я теж люблю розважатись. Та поміж усе це зараз я маю найкрасивішу дитинку у світі, ніпрощо не жалкую. А головне, що я зрозуміла, яка ж це сильна штука "любов до дитини", і я тепер своїх батьків стала більше розуміти (коли здавалось, шо вони лізуть до мене зі своїми вказівками і т.д., а це лише були щирі поради, від людей, які мене люблять, живуть заради мене і стараються для мене якнайкраще), поважаю, люблю своїх маму і татка і всіляко їм це показую

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

а я зараз дуже гостро відчуваю бажання стати мамою, хоча якось побоююсь одночасно! :xaxa: А чоловік мій якось все зважитись не може :no:

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

А я навіть не знаю, як відчула... Просто завжди милувалася дітками і мріяла, що і в мене з часом будуть... А коли одружилась, це бажання тільки посилилось і ми одразу почали планувати маля

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Скільки себе пам"ятаю, завжди хотіла дітей,і дуже багато. Але то так , хочу тай хочу. А по справжньому захотіла дитину , коли почала зустрічатись з майбутнім чоловіком. Після місяця зустрічання ми вдвох вибрали імена для хлопчика і для дівчинки - Давид і Ярина. А зараз по справжньому хочу другу дитину

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

а я взяла маленького племінника на ручки...обійняла і у мому животі почали літати метелики...
і я зрозуміла,от воно-земне щастя....справжнє щастя-бути мамою....за місяць я дізналася що і я вагітна)мої метелики вже знали чого літали)))

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

Я також завжди милувалась маленькими дітками!!!І постійно казала коханому,що хочу дитинку!!!Чоловік завжди якось недуже зациклювався,казав ще почекати і таке інше.....Але після весілля ми перестали застерігатись!!!Але все сталося само по собі..і коли я сказала,що вагітна,то він був таким щасливим і окриленим як ніколи в житті!!!!"Так,так,я буду татом!!!!!" І наперед ми нічого не планували!!!

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

А я відчула так. Якраз було Різдво, і ми були самі вдома, бо я прихворіла. Почали разом дуріти, насміялися, потім сіли на килимі поряд і обнялися. І в той час я так різко захотіла, щоб до кімнати забігла наша дитина з криками "мамо, тату".
А потім виявилося, що я вже в той момент була вагітна. А потім викидень. Отаке то.

 

Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою?

В черговий раз перечитала перші дописи цієї темиі і дуже мені стало цікаво чи змінилась думка lulu щодо материнства, чи відбувся який прогрес у тому плані, а ще мені захотілось відповісти на цей допис, але не як конкретній людині, а радше всім, хто може так думає і тому не зважується на народження дитинки:

Не має потреби в тому щоб постійно сидіти вдома, гуляйте, ходіть вгості, дитинкою мжна їздити і в ліс і на шашлики - це всім піде на користь. Готування кашок займає настільки мало часу, що ви буде здивовані Манікюр можна зробити у вихідний, коли чоловік вдома і може побути з малечею, це ж і спортзалу стосується. А питання подорожі вирішується в залежності від того, коли народилась дитинка, в яку пору року.
Все це говорю не тому, що я просто так думаю чи уявляю собі, що так би мало бути, а тому, що в мене двоє дітей з малою різницею у віці і ми регулярно при погоді виїжджали на природу, на екскурсії, ходили в гості. Я відвідувала спортзал і регулярно ходила на стрижки та манікюр. Ще одна така шалена мама то Карапуз - нею я взагалі захоплююсь, бо якщо мені допомагає не лише чоловік але й мама, то вони з чоловіком справляються самі і вона встигає не тільки бути господинею, дружиною і мамою, але має час зайнятись собою ( той же манікюр, перукар та спортзал). Значить - все можливо, просто не треба себе налаштовувати, що дитина замкне нас вдома і відгородить від світу та людей.
Бажаю всім, хто вагається, мислити позитивно і не лякатись. Діти це потужний стимул, щоб життя ставало кращим у всіх його проявах.