Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Фотоапарат - це наша болюча тема.Сьогодні мій намилився брати фотоапарат в кредит, тому що він ним давно марить.Я йому докладно розповіла про ситуацію в банках і що з одного боку це нереально,а з іншого навіть якщо йому повезе не розумно.А він всеодно стоїть на своєму, але на поступки я не піду.Зараз не час щоб виконувати його мрії.
Потім кажу:"Пішли подивимося виставку фотографій"Він:"Ти що знущаєшся"

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене мізантропічний настрій - набридло купляти презенти для похресників на Миколая. Я думаю, що така мулька є у всіх - перед святом робиш стійку, витягаєш заначку - і вперед на всіх - всіх купляти. але проблема в тому, що я зазвичай купую дійсно якісні і дорогі речі , а отримую:8: Маю три похресники - ну задовбало мене оце купляння чітко на Миколая. Я можу так в гості прийти - і "безвозмездно" принести дітям купу забавок, книжок ітд, але коли треба , коли ще їх мами мені дзвонять і починають бесіди - а ми малому от би музикальний центр хотіли, чи може піаніно типу синтезатор, ну прям не знаєм де знайти (живуть коло двох дитячих магазинів)- ну то мене ціпить:ninja::ninja::ninja:. Бє-бє-бє - яке я не хороше, але ніц з собою зараз зробити не можу. І проблема не в грошах - а в отому треба. Так, все, іду їсти, може попустить. :xaxa:

п.с. Мій страший похресник (13 років) перед Миколаєм починає називати мене хресна (так кличе по імені) і віддано заглядає в вічі (заразка мала:xaxa

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми нині аналізи здавали. Набридло мені постійне Петрове кашляння, ще й мама "дивися, щоб до запалення не дійшло". Пішла в поліклініку, запізнилася на п"ять хвилин (чесно, думала, що приймають до десятої, а не до половини десятої) і ... двері закриті намертво. Розвернулися, поїхали в Медіс. Малий навіть не плакав, тільки скривився так жіласливо, що аж смішно стало. Вийшли з лікарні, купа таксівок, таксисти як коршуни налітають, проходу не дають. Якась молода пара з дитиною тогувалися з таксистом, от ми й запропонували їхати з нами (бо нам по дорозі виявилося). Довезли їх до оперного, а вони нам гроші якісь сунуть. Видно ж що люди не багаті, приїхали з маленького містечка дитину лікувати, ледве вмовили їх не платити.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я тільки що з перукарні.Йдучи в перукарню любовалася як в мене коси відросли, думала ледь-ледь підрівняю, а прийшла настільки коротко підстрижена - в мене такої зачіски ще не було.Як побачила своє волосся на землі, стало трохи шкода, але ж треба колись змінюватися, а то завжди довге і довге.
Настрій чудовий, піду готувати романтичну вечерю

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

:n:В мене також нинька прикол з поліклінікою вийшов - пішла до лікаря, щоб глянув на Любчикові вавки, що вискочили...чекали 30 хв, бо в неї п"ятихвилинка:ninja:...малий каже, що хоче какати, ніж спустилися на 1-й поверх в туалет....було пізно:confused::confused::confused::confused:....ми пішли митися додому....:n::n::n:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ай, з тими нашими пуліклініками, лікарями, колись сиділа з малим 40 хвилин лікарку чекала .

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я зла.... купила вчора таку гарну гирлянду-штору....думаю прикрашу в кімнаті штори....блін поки її повісила вона в мене в декількох місцях порвалась.....тепер чоловік вечором казав буде паяти:8: А так все гарно починалось...накупили в епіцентрі гарних новорічних прикрас, сніговіків, діда мороза....в квартирі вже так святково....а тут та дурна гирлянда....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

нас виписали з лікарні пошвидше, щоб ми там від новеньких нічого не підчепили наново... сьогодні пішли в поліклініку з випискою, а там всі кашляють та шмаркають, а перед наи до лікарки заходили з дитинкою, яка "сочилась" інфекцією: і з носа, і з очей, і кашляла... от скажіть мені, якого біса таку хвору дитину тягти в поліклініку?! і дитині зле, а ще й інших заражає.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

УРА! Гирлянда на місці, тобто на шторі, але намахались ми з нею!!!!
Зато тепер в картирі святковий настрій....снігу нема, то хоч гирлянда буде мигати
.....А завтра буде ходити Миколай....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

угу, Миколай завтра буде ходити...
мій чоловік не має в собі ані трішечки романтики, дав мені гроші на мій подарунок на Миколая, я нічого не кажу, гроші - це теж добре, але так хочеться сюрприз...
я вже йому кажу:"я віддам тобі ті гроші, якщо не всі, то хоч 10грн, а ти мені купи ну хоть би паперові хустинки - вже сюрприз під подушкою", а він:"я не маю часу бігати щось шукати"
одним словом "БЕЗ КОМЕНТАРІВ", тут головне бажання, а як його нема...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і в нас таке саме
Нині купила бантики і папір...загортаю усім подаруночки....а сама ніц, крім грошей в руки, не получу....
П.С. Зато в мене буде пальто:xaxa: таке як я хочу, а не таке як св.Миколай принесе:xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

мені здається справа тут не в бажанні, і не в ставленні коханого до дружини...а в характері людини. Мій чоловік такий самий. Я вже і не памьятаю коли він мені робив спонтанні подарунки....або я конкретно говорю назву парфума і він купляє, або дає мені просто суму...А я і не обіжаюсь....деколи кажу що хочеться романтики...а потім думаю ..нє..краще хай дає гроші...а то знов піде в магазин, йому втулять якусь " новинку" 90-х року.....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я з вами зі всіма згідна на всі 100%, але романтики все одно хочеться...
цікаво, якщо то справа в характері, то йому теж все одно, коли я роблю сюрпризи для нього?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Говорили, балакали, сіли та й заплакали :xaxa: - накупила тих миколайчиків - ледь принесла до дому. Але , все ж зробила по- своєму - купила, те чим мальота точно буде бавитися (а не та що мені їх мами втирали :xaxaкорисне і не цікаве) - може на наступний рік не будуть так "мізки компастувати" :xaxa Ледь стрималася від бажання купити молодшим похресникам такі розкішні водні пістолети + водні же бластери (та ще й чорнилами різного кольору - не єрунда - 80 грн), та видно щось ще лишилося в душі доброго :xaxa: - ремонт в наш час не всі витримають :xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Надiйко, Женiчко, можна смiшну iсторiю про грошi в подарунок? Ну я собi позволю
Коли я почала зустрiчатись з своїм майбутнiм чоловiком, то впринципi ми почали десь з дня валентина (ооо, як романтично) ну i до мого ДН i рiздва ще було далеко, вiн встиг в мене закохатись i я чекала подарункiв сумашедшої вартостi.
Приходить мiй ДН... це вже десь 10 мiс нашого зустрiчання. I ЩО ТОЙ НАГЛЕЦЬ МЕНI ДАРИТЬ???? Готiвку, не буду казати кiко, жиби не вимахуватись... але всеодно... готiвка i невеличкий антикварний годинничок. Шось типу такого, тiльки блискiток менше ( в мому) ...



я так обiдилась... думала що мало того шо менi грошi як якiй прости господи дарить так ше й шось отаке незрозумiле... на рiздво то саме... грошi i ше шось, вже забула... я знов ображалась. На наступний рiк... коли я стала постарше, i мої витрати троха збiльшились, i нажаль його достатки зменшились сумма була вже менша. О! А я вже очiкувала кругленькi купюри... а нєту. I так з кожним разом це було менше i менше i менше... з тим що цього року ми собi нiчого не купуємо на рiздво а на ДН я получила хустку з козячого пуху на Вернiсажi за 200грн. (ну я сама її дуже хотiла, так шо грiх нарiкати). Я так згадую тi грошi що вiн менi колись дарував... як би вони менi зараз знадобились ДО чого я веду: ДАЮТЬ - БЕРИ, Б'ЮТЬ - ТIКАЙ!!! :xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене Миколая вже 5 років немає. Є тільки подарунок від нього. Це вже 3-тє свято малого. І буду тільки я, чоловік реакції малого не побачить
А цього року мені Миколай нічого не принесе, я йому сказала, що криза, хай буде подарунок тільки для малого і племінників і похресників.
А на рахунок романтики. Ніколи сам нічого мені не купляв, все гроші в зуби і впєрьод. Один раз мені привіз з Одеси дельфіна 2 то я так тішилася як мала дитина. Дійсно дуже приємно коли тобі щось дарують, а ти і не здогадувалася про цей подарунок!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І ще. Це все залежить від людини. В мене от брат наприклад. Він завжди робить усім подарунки сам, сам купує сам пакує. А своїй дружині то я мовчу! Заздалегідь винюхає, що вона хоче і те знайде і купить, а потім ще й тихесенько під подушку покладе! Ех....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А до мене Миколай взагалі не прийде.
Ми виросли в іншому регіоні, де таке не культивується. Дітям організовуєм свято, а собі - ні. Та й на самий новий рік наврядчи отримаю подарунок. У нас взагалі такого немає в сім"ї, а іноді так хосіся!
Зазвичай ми їдемо з друзями в Карпати й там обмінюємось символічними подарунками (якісь хлопавки, новорічні шапочки, цукерки-мандаринки ітп), а між собою (чоловік-жінка) - нічого.
І взагалі, з цією кризою та інфляцією... краще піду в "жильотку" плакатись.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

за 11 літ я вже мала різне - і романтику, і натяки на неї, і сварки через її відсутність...тепер я зла тьотя..кажу, що хочу, кіко воно коштує і ...отримую гроші...вчора Миколай "приніс" мені шапку, шалик і рукавички...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Цікаво чи мені Миколайко щось принесе . ЩОсь напевно почтавить під подушку, але я на всікий випадок зараз піду собі сама подарунок куплю і під подушку засуну.