Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А до мене сьогодні в офіс залетіла голубка! Буду сприймати це як добрий знак! Ще й залишила мені "сюрпрайз" на підвіконні, але то на гроші!
Зараз дуже насичені дні - дуже зранку встаю, щоб усе наготувати коханому, бо ж він з поламаною рукою

(поламав руку після того, як приміряв лижі, ставив все на антресолі і впав з табуретки)

, потім біжу на роботу, потім знову лікування, готування їжі...Мріємо з ним про лижі. Цього тижня привозять коханому машинку з німеччини - тігуанчик. Чекаємо! Правда, уявляю, як буде важко йому втриматися покататися на ній...Хоча там автомат, але все одно..з однією злоровою рукою...
Шукаю десь поблизу ресторанчик на новий рік. Вдома бути категорично не хочу! Хочу 1 січня прокинутися у чистій квартирі без брудного посуду!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а мені щось ніц не хочеться..
це нормально? минулий тиждень був таким важким, я так емоційно виснажилась, що цього тижня просто лінуюся.... в мене післязавтра іспит, а я нині весь день книжку читала, ось додомцю прийшла, инула прання, погамцяла, почаювала - САМА, і так добре.... в душик піду... а роботи стіііки...
але я собі вирішила - моє самопочуття і здоровя набагато важливіше за будь-які порядки, і тд і тп...
хоча цього тижня стався і позитивчик - ми нарешті замовили новий матрац!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ввечері пішли з мужОм на суші - будем рахувати, то як романтичний вечір, ну бо романтики, як такої, останнім часом немає - тільки-тільки починається 11 вечора, ми вже як два ведмедя-сплюхи - тулимось один до одного і в ліжко спати....Не висипаємось...мало мені тої нічки

З врочистості - захистив мій Тарас сьогодні диплом (друга вища) ,тепер дипломований юрист-економіст

З прози - відвідували сьогодні швагра на Топольній, він лежить в травматологічному відділенні - людоньки, який ж там жах - людей багато, всі поломані-переломані, смердить жахливо....Ой, там можна, тільки від відвідин депресію дістати...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

З прози:я сьогодні,в таку погоду жахливу,вже була у двох лікарнях,ті :cesored: лікарі мене лікують-лікують,вже й самі не знають,що придумати,ото послали тепер на тубус-кварц...а в лікарнях,сидячи в кілометрових чергах із "грипозними",тільки й переживаєш,щоб щось нове не підхопити(((....а ось щойно мені моя учениця принесла "маленьку врочистісь"-замовленя з Оріфлейму,хоч трішки настрій піднявся)))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Проза: чоловік захворів, цілу ніч пітнів, тепер цілий день п"є чай і спить
а я поїхала зранку на медогляд, а там мене обрадували, що всі лікарі будуть з 13 00 і я вирішила не чекати 2год і пішла закупилася продуктами так, що не мала в яку руку взяти парасолю і йшла така як жужа(щось зі мною те, ніколи не купляла у центрі стільки продуктів)
зранку виїхала з дощем, а приїхала зі снігом...
тепер розважаюся на кухні....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вчора мала з чоловіком дивилися фільм "Лев, чарівниця і платяна шафа". Вечір Яна провела... правильно, у платяній шафі. Постелила собі там коц і вляглася. Добре у шафі, каже, спати тут буду. Я, само собою, не довзволила.
Ранок (більшою мірою) пройшов там же (школи нема - карантин, то ж чим би дитя не тішилося, аби не плакало). Збираюся я на роботу, Яна залазить у шафу, закривається... гуууууууууп! Я в шоці біжу до шафи, з жахом думаю - невже поперечка злетіла і разом з усім одягом бембанулася Яні на голову... Відкриваю шафу - лежить Яна, а над нею нависає якась дошка... Я розвертаю ту дошку до себе - виявляється, то не витримало лихої долі дзеркало, таке, як у радянських шафах кріпилося до внутрішнього боку дверей шафи - метр на півметра - воно сповзло по дверці закритої шафи, гепнуло об її низ і нависло над Яною. Слава Богу, що не розбилося... А то би я не знаю, що було...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Грипос оволодів і мною.... Тепер голівонька бо-бо, температурка скаче ( чи то стрибає)... Тішусь лише одним працювати можу... а ше Коханий тортик приніс.

В родині у нас траур - дідусева рідна сестра померла... Дуже хороша людина була...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я нарешті починаю входити в звичний ритм життя і знаходити трошки часу для себе, бо після повернення з ПБ я просто загубилася в домашніх справах. З врочистості - в неділю похрестили нашого Маркіяна. нам вже 2 тижні, гамаємо цицю і помаленько ростемо). Всі бабці-дідусі-тьоті-дяді пороз'їжджалися, ми з чоловіком тепер саменькі, тішимося нашим маленьким дивом). Втомилася я за тиждень від великої кількості людей, "цінних" порад, тепер насолоджуюсь спокоєм, який наступив

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми всією сім"єю щойно з Кінг Кросу. Чоловік з дітками посидів в Леопарку, а мене відправив на каток. Клас, кості протрясла

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми пакуємо чемодани. Сьогодні вночі летимо в Єгипет ( акул страшити )

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене мрії збуваються.... ляпнула,що хочу трохи вдома повалятись, нікуди не їхати... от і маю -- захворіла..
спочатку горло боліло 2 дні, а тепер кашель, чхання і т.д. -- жах

Пропадають уроки, переклад робити не маю сили, за вишивку не можу ніяк взятись... але настрій якийсь святковий..
Слухаю музику (чого вже давно не робила), насолоджуюсь виглядом засніженої вулиці
і чогось мені так добрее...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я на роботі, доцьку відвезли після 10-денного кашляння-лікування нарешті трохи погостювати до баби, вона всяких смакот внучці наготувала. А ми плануємо після роботи нарешті поїхати в Кінг Крос. Полазимо, може щось цікаве попадеться . Душа бажає свята...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні хотіла зробити добру справу і допомогти коліжанці. Сестра її чоловіка потрапила в лікарню і треба було донорів для здачі крові. Я погодилась. Прийшли сьогодні в той центр на Пекарській.....:khomyak: Дівчата!!!то можна фільми про війну знімати.... Таке все страшне, старе і не зовсім чисте виглядає...Жах!!! Головне,що санітарка ходить на всіх кричить,щоб знімали верхній одяг. Але ж там протяги всюди!!!

а я ж то в сорочці на короткий рукав

Менше з тим, роздяглись... Пішли в реєстратуру. І тут же ж я провалила перший "фейс-контроль",бо як виявилось,що не можна здавати кров під час критичних днів..

я ж вперше з таким стикнулась,тому й не знала,затуркана

Було так образливо,що не зуміла допомогти людям у важку хвилину. Але найбільше мене вразила сама система:реєстратура-лабораторія-кабінет№..-кабінет№..-пити чай -тоді на здачу крові....:8: І чому в нас так люблять такі собі лабіринтики? Ну то ше нічого. Найбільше мене вразила сама лікарня Медінституту, куди всі без проблем заходять у верхньому одязі:по коридору ходять і хворі,і відвідувачі і лікарі теж чомусь в куртках і шубах....:khomyak: Та коли ми вже дійдемо до хоч елементарної цивілізації????? Ото я вражень набралась!!!!! Я в шоці... І голова аж розболілась від всього побаченого... Тепер в тисячний раз переконалась,що моїм головним новорічним бажання буде все-таки ЗДОРОВ8Я усім!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Година кардіотренування+ півгодини масажу, шклянка морквяного фрешу і пора до хати, чекають мене мої сонечка

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене нині врочистість за врочистістю:малому знов пломбу поставили бо до нерву зубик прочорнів(хоч ми що 4 місяці на оглядах),та ще й нині повідомили що фірму нашу закривають і ми всі трудовим колективом до Нового року лишаемось без роботи..і чоловік ще на випробувальному..короче я в шоці.Правда на мій новорічно святковий настрій це аж ніяк не впливає..чомусь.Всі нині журяться а я я к місцевий клоун-ходжу посміхаюсь

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я здала екзамен, перша, не знаю ще оцінки )) але тішуся )))
а ще (зі мною таке вкраай рідко, а двічі за один день взагалі ніколи не було) - перекинула тарілку з макараноми і томатами на штани, побігла на іспит, не мала можливості перевдягтись, а після іспиту зустрілась з друзями і там на ті ж штани хляпнула так смачно соусом з тоста
але настрій файний ))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я зла як чорт! Три дні над чоловіком трусилася, бо йому щелепу оперували. А сьогодні наполягав на тому, щоб я його відвезла на роботу. Думаю, чого б це раптом так захотілося попрацювати?А як жалісливо плакав, що хворенький, сам не добереться. Приготувала святкову вечерю, бо ж 3 дні нічого не їв, прийде голодний. А він... Виявилося, що в когось там день народження. Ну як він може таке пропустити! Свиня...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ПРОЗА....але таке наше життя-хтось приходить-хтось іде..я вже писала про дядьку чоловікового,мав рак,прооперували.після операції минуло майже 2 місяці..і от нині зранку він помер хороший такий чоловік був,ну любив випити,покурити але добрячий-добрячий був,мав свого города,тракторець,2 песика,любив землю і тваринок,приїжав в гості (він сам з Вінницької області),такий характер сильний мав і веселий. і от його не стало...дивно так.мій викидень стався за пару днів до того як його оперували...я підсвідомо відчувала,що вони разом підуть,але розум вірив в чудо медицини...і от пішов він. чоловік з свекром (то його брат рідний був) повезли його на батьківщину ховати..мені страшно трохи бути нині в хаті самій,де померла людина..але себе заспокоюю тим,що треба живих боятися-мертвих не треба боятися.ось такий день...сумно.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ех,доля,вчительська доля:неділя,гарна зимова погода тільки б на санки з мали йти...так ні-повідомила мене завучка,що має величезне бажання відвідати завтра мої уроки,і все,я вже немаю неділі-сиджу і придумую/шукаю/друкую/записую плани уроків....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я така замучена, по півночі не сплю вже 3 добу, але нарешті сьогодні чоловіку вже краще...
я від того, що ніде не виходила якась нервова стала і пішла сама прогулялася, купила собі гарні колготочки з узором таким класним, мандаринів, і тепер сиджу на ДП
Врочистість: завтра привезуть машину, але чоловікові напевно ще завтра не дозволю поїхати забрати, хай виздоровіє повністю...