Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Зраня ходили на закупи. Сімейно: маємо нову куртку, рюкзак мамі і доці, а ще цукерки)))
Все решта - проза. Знову сусіди давали жару під час денного сну малої: спочатку музика, а потім пацан тлумив свою дівчину так, що вона верещала несамовитим криком. Вийшла після обіду - на сходах троє пяних сидять, белькочуть щось... Але ми взяли парасольку і пішли гуляти в дощ, бо це краще, ніж чути щопять хвилин "мама, тьоп-тьоп", "мама, гойда-да" Моя дитина така, що вдома не всидить, я вже боюся осені з дощами і зими зі снігами))) Погуляли гарно, всі гойдалки були мокрі і всі - наші!!! Прийшли додомцю брудні і по коліна в воді.
Хотіла нині рохи попрацювати, але вже другу годину блуджу нетрями нету і бачу, що робота певно зачекає. Щось я розлінилася, треба себе якось стимулювати.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А мені так сумно: я сама залишилась вдома. Мої хлопці пішли на рибалку, Юльчик вже став такий дорослий, він вже більш став татовим синочком, для нього татко- авторитет. Я дуже тішуся, що так і є, чоловік в ньому просто тане, все йому розповідає, ділиться з ним, вони стали такі рідні-рідні... І вже рідше Юлік тягнеться до мене, часто згадую ті моменти, коли ми були вдвох, ех, якась навіть і ностальгія з'явилась. Зараз приготую щось смачненьке на обід і буду їх пригощати

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в нас сьогодні знову свято: рік супружнього життя. А лише вчора закінчили святкувати мій день народження)) А сьогодні такий гарний ранок....а чоловікові потрібно було вирватись на роботу. От і сумно мені через це....А ще стільки планів на день. Маємо сьогодні йти на хрестини, а потім святкувати наше свято. Споідваюсь все встигнемо)))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ми з доцькою сьогодні вперше йдемо в цирк (точніше,доцька йде вперше )З самого ранку мені повторює:йдемо в цирк,йдемо в цирк :8: Та вона мені ,як назло, почала кашляти.От вже і переживю,щоб після цирку не захворіла.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сиджу другий день перекладаю. Мало того, що на російську щось мені цього разу не зовсім іде, так ще й статті - типова вода про міжнародну соціальну діяльність. Завжди дивувалась, як можна стільки писати ні про що.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

виявляється то чоловік мене обдурив, щоб збігати за квіточками!!!! і на роботу не йшов!!! Так приємно))) Але то вже в вихвалялки)

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

в мене такі тексти були з практики перекладу тільки на англійській, ми з подругами могли їх перекладати мабуть тільки після пива) А то скучно було.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну так в мене і на англійській, тільки, по ходу, писане бельгійцями ))
Скучно-не скучно, але коли тобі за то гроші платять, вибирати не доводиться

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Приїхали ми вже з цирку...Виявляється,зараз ніякої програми немає.Щоб доцік не розчаровувалася,покатали її в парку культури.Тепер чекємо приїзду нової програми,бо ж пообіцяли дитині

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я вже другий день реву, аж давлюся... коли ніхто не бачить...
От муж пішов з малою до знайомих, а я дала собі волю...
Янька в середу стане повноцінною першокласницею.
Дивлюся на неї і думаю: коли ж вона виросла?..
Ніби вчора привезли з ПБ маленький крикливий згорточок. Не встигла оглянутися - перший клас на носі!
...Післязавтра Яна попрощається з садочком назавжди. Садочок у нас був просто чудо, і тому трохи сумно. І закрутиться "шкільна махіна", далі - підлітковий вік, дорослішання...
Мала вже не дочекається, коли піде до школи.
А мені якось воно так дивно і незвично, і трохи моторошно... і трохи страшно.
Проминув найсвітліший час, найкраща частинка дитинства, як один день.
Сумно...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

починається наступний, не менш захопливий і цікавий час, і у ньому свій рівень освітленості і сяяння!

радісно!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А мені сууууууууууууууууууууумно...

Колись возила Яньку у візочку по вулицях і думала, швидше б вона виросла, пішла до школи. А тепер...
Парадокс.

Треба ся заспокоювати, бо вже лице від сліз розпухло(((

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми вчора тааак класно погуляли на весіллі. Хочу ще на весілля!!! Були в ресторані (хоча то столова) Капітал. Зал шикарний, кращий ніж в Персеї, кухня смачнюща, що навіть Я все їла
Знайшла на весіллі "подружку", з якою в нас дуже багато спільного, рідко буває, що вперше бачиш людину, а говориш з нею, ніби все життя знав. Надіюсь, це знайомство продовжиться

Сьогодні вже встигла з"їздити в Ашан і купити собі джинси... Омріяні темно-сині, прямі, не протерті...мммм... я собі в них так подобаюсь. До моїх мештів (які показувала раніше) вони ідеально пасуюсь. Ще темно-синю сумку знайшла до того всього, але то вже завтра піду за нею...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

в мене вчора була хіба врочистість(прозою це явно не назвеш), я вчора вночі як прибита рачкувала по кухні і шукала свою хомячку, де вона сама і куди затащила ГОЛОВКУ ЧАСНИКУ!!!:shok: Діло було так: мені подзвонила ввечері матуся(то треба у вихвалялки, бо мама забрала вже наші фотки і відео з весілля), перед тим думаю відпущу хай побігає моя Варюська по квартирі, поки поговорила чую щось шуршить і тільки чешуйка лишилась біля газової плити, отже облазила я все, відкриваю тумбучку під мийкою, картіна рєпіна не ждалі - сидить моя Варюська на відрі для сміття на бутилці з-під вина

(святкували приїзд коліжанки)

і хрумає часник, від неї потім так штиняло і хлебтала хвилин три воду з поїлки

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

аналогічні відчуття мами цьогорічного першокласника. Весь останній тиждень сама не своя. І чим ближче до "дати Х", тим більше "не по собі".

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ось і в мене аналогічно. Ще 2 дні, а мені не віриться, що так час біжить. Вже все готове, вчора ще бантики докупила, а всеодно ще не усвідомлюю.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене аналогічно все.... Ніяк не можу повірити, що через 2 дні буду мати школярика... Ніяк не можу звикнутись з цією думкою.... На душі щось шкребе... переживаю, як він буде, як звикне до колективу... ми на підготовку не ходили, а там діти хоч познайомились між собою... Переживаю страшно

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

........зустрілась з коліжанкою ... вона завтра їде назад в Йорданію, поговорили троха ........поплакали на прощання легенько.посадила її на маршрутко і так сумно і шкода стало - "Христя вертайся на Україну до нашого Львова, не їдь нікуди"

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Мене все болить бо вчора на озері спалились і червоні як помідрочики. Мила малечу а вона за мене трималась і запхала мені свої нігтики в мою ніжно-спалену шкіру, то я чуть не закричала - вчасно стрималась бо вистрашила б дітьо.

А ще цілий день мушу бігати за малечою в туалет, бо вона мене щоразу тягне і каже - мама, ти мусуш подивитись, як я гарно пісяю/какаю.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ми вчора мали дуже гарний день)))) Спочатку були на хрестинах, а потім згадали молодість і ...гуляли вулицями Львова. І так гарно було...згадували, як познайомились і вирішили що сильно кохаємо один одного, ні чуть не менше ніж рік назад, а навіть більше))) А потім пішли в Гуцульську гражду на морозиво, погуляли, пофотографувались..Вирішили що бути у двох в цей день і кудись виходити з хати буде нашою традицією))
А потім поїхпли додому де мали ще деяку роботу пов"язану з ремонтом. Правда завершення вечора було не найкращим(Уся ніч в обіймах з білим другом. І тож треба! Зараз голова як баняк і всі плани на день не відомо чи відбудуться, бо зовсім обезсилена...