Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я так перейнялася розповіддю Грильяжки, що розповіла то бабці. І бабця розповіла (а вона в мене гостра на язик), як вона їхала недавно в переповненому трамваї і не мала як взятися за трубу, щоб триматися, бо якась мала "пігаліца" (цитую) не просто трималася, а всім тілом її обняла. Ну бабця чемно попросила, щоб чуть посунулась, щоб бабця могла взятися. а та як рот відкрила "а що таке??!".. ну бабця тоді й відповідає "ну просто Ви так професійно обняли той шест, що я не маю як вхопитися" Весь вагон випав, та почервоніла відповідно.. ну а якби просто посунулась, то уникнула б цього.. люблю свою бабцю (може то тему створити окрему - моя бабця такі випадки всякі понарозказувала - тре десь в хіхоньки йти))))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

на вихідні плануємо відпочити на нашій улюбленій базі

але є одне велике АЛЕ..... моя мрія - відвезти туди Настю.... та й цього разу не вийде.....

їде з нами пара,у якої вже давно не виходить з дітками,а буквально місяць тому стався викидень не можу Настю взяти, ну ніяк не можу...

ой,матінко,який павук здоровенний лізе..... в мене вся хата в павуках... ну і що ти йому скажеш... всівся напроти мене і сидить, дивиться, чи то спати тепер не лягати,чи шо павуків боюсь - страх

для Каті http://ruraltourism.com.ua/?a=viewfarm&id=113

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

накынець знайшла трохи часу на ДП.....день пройшов одним махом - зранку встали,помились,поъли, бабуся пышла з малим гуляти а я за повара сьогодны, ремонт йде повним ходом, в хаты дурдом........але тышить що вже вот-вот ы буде як муж каже "квытка", але потым ше в двох кымнатах ремонти.......сьогодны нарешы купили шпалери, одним дылом менше а то голова вже трыщала выд тих вызерункыв....кольорыв.....от так то, завтра опять зранку вставати.......йой коли в мене буде свято поспати до 12 дня.........мо в недылю ;-))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

десь хвилин 15 тому задзвонила рідна сестричка , сказала , що вагітна ..... НЕСПОДІВАНКА в її животику плаває тепер бідкаємося як сказати мамі, бо мама в свій час говорила, як підросте Ростусик (якому зараз 1,5 рочку) влаштуєшся на роботу, побачиш як люди живуть, а вже тоді мож думати і про другу дитинку... але я думаю, що то на краще, аби тільки здоров"я було виносити, народити і т.д. Так, що буду вдруге тьотя зі Львова а так у нас день проходить в звичайному руслі, чоловік на роботі, доня солоденько зараз спить, пізніше йдемо гуляти, купимо сирочка домашнього, молочка на кашку і... будемо чекати тятя з роботи зі смачними сирничками

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в нас як звично робота,дивна сьогодні погода,то дощ то сонечко виходить.Планую ввечері піти помолитись співаючи. Тоді на душі стає файно!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я п"ю каву...Останнім часом не уявляю собі ранку без цього аромату...Так файно Сьогодні треба доробити останні штрихи дипломної роботи, ну а мені, як завжди лінь...Imel, ти де???? тре дати копняка мені

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В нас вчора були гості- страшно люблю компанію. Дітки всі дуже гарно бавилися, ми поговорили, відпочили. А нині доїла залишки тортика і певно йдем гуляти, попри дощ.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну і що, що дощ..зате як пахне весною!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я ходила з кумою на УЗД, буде в мене похресник!!!! УРА!!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а в мене яка весна! нині захист курсової і я ніц не знаю)) або думаю, що не знаю))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і я балдю від погоди, поснідали з чоловіком, винесли стільці на вулицю, сіли і пили чай з імбирем , споглядаючи як падає дощ....файййно

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

в мене був сьогодні державний іспит письмовий по Вищій педагогіці.Я йшла з думкою, що ну нічого не знаю, що буду писати,поняття не маю.. Але суть полягає в тому,що там треба більше висловити свою думку,як відповідь на питання.І думки з мене полилися рікою списала ві сторінки.Надіюся мене зрозуміють .
А найголовніше,що я вже заграла спец :radist::radist: Тішить то,що завершила навчання добре, мій викладач був такий довольний,що я за п'ять років ще таким його не бачила. Він мені стільки хороших слів сказав, аж мені не зручно. Хоча з іншого боку,я то заслужила,бо коли музика має зміст, ти нею щось хочеш сказати,щось донести і тебе розуміють-це блаженство.А мене зрозуміли,бо вся комісія дуже хвалила.Приємно.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

То можна вас вже вітати? Незабаром отримаєте диплом?

Я така сама була довольна, як слонь, коли в музшколі на останньому іспиті після температури 40 примудрилася нормально відіграти. Мене моя вчителька аж поцілувала. Додому летіла, як на крилах, щоб усім розповісти - мобільників тоді ще не було...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ну ще вітати рано,завтра ще здаю квартет ,а 14-ого захист магістерки.Але надіюся ,що диплом отримаю . Для мене головне було добре заграти, я до середи не жила, то було і хвилювання, і все на купу, а зараз в мене вже крила трохи з'явилися, хоча звичайно ще головне захиститися на відмінно.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нарешті врочистість: сиджу і нічого не роблю, відпочиваю.... Буду вишивати

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

дівки,у мене проза зашкалює.....

якийсь переломний момент в житті, чи повне переосмислення цінносетй і приіоритетів, завал, не можу то все від себе відпустити.

найкраща подруга, 15 років нерозлий вода,а тут дізнаюс,що майже рік часу мене мають за ніщо, за відсталу, розумово нерозвинену "озабочену" мамашку,яка не уявляє свого літнього відпочинку без дитини (подруга не хотіла навіть казати мені,що вагтіна,бо я б їй заздрити почала) - і сміх і гріх,але гризе мене страшенно, тим більше,що бачимось практично кожний день з нею, занадто багато спільних знайомих,щоб відійти від тої "дружби"

на роботі жіночий колектив, одна на одну наговорюють,а за секунду вже кличуть тих людей на каву.... а я так ще не вмію,і не знаю,чи навчусь.... ні наговорювати не вмію, ні лукавити....

якесь повне розчарування в людях...........

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Тихо - тихо. Я щось пропустила? На якій роботі?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я коли прийшла на першу свою офіційну роботу то теж не могла зрозуміти як таке можливо. За спиною один одного обговорюють, а потім разом святкують. Старалась якось то обходити, не ходити на ті свята, придумувала всякі причини щоб не іти. То так важко. Саме головне не брати то так близько до серця і фільтрувати все почуте. А ще терпіння, розсудливість а далі час покаже...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Женічко, тримайтеся! Жіночий колектив, як правило, завжди тераріум. Нікуди не дінешся. А Ви залишайтеся самою собою, не ламайте себе.

В мене теж проза: розпочали дома ремонт( можна уявити який в квартирі аврал) І жіночий колектив на роботі також НАПРЯГАЄ.
Ну, нічого. Прорвемося

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну тут я з вами сестри по нещастю. і скажу з досвіду не навчитесь, це характер, та й не варто вчитися такому! Я абстрагувалась від них, ніби з ними і ніби сама в кабінеті, хоча спочатку дуже переймалась, плакала, що ще не подумаю щось сказати, а вже обговорять, облиють брудом.
А щодо товаришки- то я б в очі висказала все що думаю і на завершення сказала - "я добра, все вибачаю тобі!!!", адже тримати в собі дуже важко, а дружбу і так похитне.

а нам на роботі сьогодні букети конвалій мужчини подарували так приємно і пахне надзвичайно....це до дня Матері))
а ввечері певно буду мати посиденьки з товаришкою. чекаю завершення робочого дня!