Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

встала рано-рано, робота, потім зйомки, вся така ніяка, ввечері будуть гості бо в чоловіка нині іменини...знову хочу вихідних

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я вже починаю збиратися, ех,всередині все так..бррр... Хочу вже відіграти і відчути ЩАСТЯ! головне,щоб все було добре.Головне грати в своє задоволення,а не для комісії, не переживати. я ж готова! треба творити музику.все написала свої думки,іду поїм. Апетиту нема,але треба щось впхати в себе,щоб сили мати.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Не хвилюйся, все пройде супер! Бажаю успіху!)))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я щлось прихворіваю...такий мене кашель цілий день дусить, що то капець.
Прилізла додому, напилась таблеток, зараз би поспати, але нема коли, вже скоро треба за малим йти.,не хочеться мені щось зараз хворіти ніяк.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

маю вже два заліки... а так треба вже до захисту курсової готуватися...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми сьогодні з"їздили в Почаївську Лавру. Якраз встигли все обійти і почався дощ.

На душі так спокійно і легко. От тільки випадково попали на обряд екзорцизму, то ще досі мороз по шкірі від тих голосів і пабаченого.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

о, Христуся, Ви типово описали мій "відпочинок" в селі - в мене такі самі спогади...Я теж дитя асфальту, і в селі на природі і чистому повітрі мені дискомфортно

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну як там, добре все? Мабуть Vittoriya зараз святкує

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Погода - фе,спати хочу цілий день...кастинг ніби не пройшла,хоча результатів остаточних ще немає ....але маю супер врочистість - в суботу їду в Почаїв на екскурсію, по дорозі заїдемо в Олеськ......вже не можу дочекатись

я вже раз на такому дійстві побувала,як мала була,то 2 дні відійти не могла,я так перелякалась,сподіваюсь,цього разу такого не буде

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

цього разу? то Ви знов на таке йдете? а то запрошують чи як?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Та ми з групою на екскурсію їдемо.А той обряд проводять у певну годину,у певній церкві Почаївської Лаври і ми минулого разу якраз попали саме на той час,а цього разу,як таке буде,то просто не буду заходити

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ааа.... а я думала, що то закрита процедура...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Цей обряд проводять щодня об 11.30 год. у Свято-Троїцькому соборі.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а в мого мужа нинька День ангела, тому за 2 години ми йдемо в ЦІНАМОН на суші....далі згідно з планом - Кінг Крос і на завершення програми - заняття...ух...вже набридло...мої сміються, що я в пологовий з абітурієнтами поїду....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Уляночко, а як мужа звати? А то щось не знаю, мо забуду кого привітати...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Юрко......

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Люди, шем такої прози як нині не мала. Нвіть не знаю де то написати. Їду нині в трамваї, вперше за сто літ. Трамвай такий вільний. Всі місця сидячі. Де не де стоять люди. Я сіла собі на одиночне сидіння ( не знаю як правильно пояснити), позаду по боках сидять переважно мужчини і підлитки з навушниками в вухах. Я спокійно так розмовляю по телефону і дивлюсь в вікно. Раптом..гуп щось гепається мені на коліна:eek: я від шоку телефон впустила. Мені на коліна приземлилась скандальна така жіночка років 50-ти зі словами-"Як ви такі невиховані, і не хочете уступити поважній людині місце, я буду наглішою"...Бачила м і чула всяке но щоб таке. Мені від шоку мову відняло. Прийшла до тями і підняла крик. Чудо інакше не назву повільно встало з моїх двох приплюснутих ніг, в трамваї запанувала мертва тиша, але потім почала так верещати і таке говорити в адресу чоловіків і "поважних пань" що самій було соромно. Н це були не мати але...Невже в такому віці взагалі від тої його поважності розум віднімає. Чому вона не сіла на коліна якомусь мужику чи пацанюрі, чому саме мені, людині яка її навіть не помітила, а на мому місці могла сидіти вагітна жінка на ранньому терміні, хвора, і т. д. Я до себе прийти не можу щойно змогла написати. Аж думки плутаються

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Грильяжко! чудово тебе розумію! мені від тої погоди шалено боліли ноги + набігалася по місту, словом, стояти не могла... звільнилося місце і я сіла... голова боліла, то я ще й сперлась головою на вікно і "улєтєла"... отямилася на одній зупинці перед своєю і виявила, що жіночка поклала свій кульок мені на коліна... мені звісно не шкода, і він не важкий, але я теж припухла.... правда змовчала, то таке... але та наглість людей то щось....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Дівчата то аут. Давно я вже не їздила громадським транспорто (бо вже пів року не у Львові). Але ще такого не чула. Хоча часто себе ловила на думці, коли вдавалось сісти, що їду, а в думках шукаю слів, якими буду відгавкуватись до таких персонажів. Але ж то хамство!

Ну і про свою прозу... На водонапірній вежі згорів насос. Сьогодні води не було цілий день і кажуть, що зремонтують не скоріше вівторка (бо вихідні). Нормально? А як стільки днів без води? Чесно, слабо уявляю як то буде, бо потрібно воду носити аж з сусідньої вулиці.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене чудасія навпаки - якась молоденька жіночка ... устипила мені місце, хоч я не стара ( мені 23) і не втомлена, не вагітна, словом місця не потребувала. Була здивована.