Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я сьогодні якась дуже зла і нервова, не знаю куди діти пар:tanksmile:
На хаті з тим завершенням ремонту купа проблем повилазило, лягаю спати постійно пізно, ех, одна проза, і не знаю чим собі настрій підняти, все мене злить

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І в мене проза, до того ж болюча. В середу ходила грати волейбол...В школі, де я колись навчалась, будуть змагання (між школами, команди з вчителів, батьків та випускників) і мене, як колишню, волейболістку попросили зіграти. А я м"яча не бачила 15 років. Вчора ще нічого, а сьогодні - руки до локтів фіолетові, дотулитись боляче, а все тіло болить, як суцільний синець. А змагання в суботу, навіть не знаю, що там буду робити Ех, старість - не радість.
П.С. Знаю, що серед форумлянок багато випускників СШ№66, то ж приходьте вболівати, як є бажання

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ех... А в мене така хандра, що я незнаю, що мені з собою робити. Постійно щось хочу сама незнаю що. І зла якась, вічно невдоволена. Що за депресняк?.. Весна так діє чи що?
Заувтра чоловікова двоюрідна сестра приїде, то може трохи розвіюся, може ліпше стане, А то я вже зовсім розкисла. Нічого робити нехочеться. Добре, що вранці ще був настрій зварити смачнющого борщику. Тепер чоловік мене балує - побіг в магазин за морозивом, щоб хоч якось втішити. Надіюся завтра буду як нова копійка, бо вже 4 день депресія мучить... (чоловіка шкода - все це терпить). І що то зробити, щоб то всьо минуло? Щоб ясний день направду був ясним для мене...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А тестик не пробували зробити?

І як можна хандрити, маючи такого золотого чоловіка?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

щодо похорону - як на мене, то не їдьте, і на весілля не йдіть, лише на вінчання до церкви...

я сьогодні так рано встала, що застала Грильяжку в телевізорі, з"їздила в Жовкву полікувати зуби (лікарка мене майже приспала )

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

шлюб-то є не просто важлива подія, а надзвичайно важлива подія. І якщо повезе, то один раз в житті.От я зі своєї сторони уявляю, що для мене присутність моєї рідної сестри в церкві просто необхідна!необов'язково іти святкувати весілля,але бути присутньою в церкві під час шлюбу потрібно.Та й тим більше,що це все-таки позитивні емоції від перебування у храмі під час такої події, вагітній жінці якраз це дуже потрібно!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Навіть недумала про це - місячні тільки-но закінчилися.

Так - він моє щастячко та радість. Та бачте, щось найшло на мене і незнаю куди себе діти...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене сьогодні, на диво, суцільна врочистіть... До "вихвалялок" не дотягую, але і у "жилєтку" не хочеться.
Чоловік випадково виявився сьогодні вихідним.
Купив плитку і камінь, будемо з понеділка сходи обкладати...
Майстер відремонтував комп, радикал і решту почали грузитися, виставила нарешті свою доню в "чудах"
Перефарбувалася... З давнього блонду - на свій рідний каштан... Як ризикнула, сама до сих пір не розумію...
Тепло, сонячно, світло, свіжо і... гора посуду.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

На мене напав якийсь роботун дивуюся, з чого то... вчора півдня відмивала все в хаті до болі в спині, ввечері мала зустріч з коліжаночками своїми, посиділи так файно обговорювали приємні весільні клопоти однієї з них. Як виявилось, всі дівки вже мають строї на ту забаву, окрім мене.

Сьогодні прибирання продовжувалось ще півдня, чистила кахлі і ванну, думала задихнусь від тої хімії...мою алергію, але якось то витримала...

От тепер думаю, мо" то не з проста... в мене затримка вже тиждень ...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Зранку проза: дуже сильно посварилися з чоловіком Ще сьогодні пройшла обстеження, за яке дуже хвилювалася, бо здоров'я останнім часом підводило.... Пішла сама, хоч домовлялися з чоловіком... але він все-таки приїхав, підтримав. А з врочистості, то я виявилася практично здорова трішки менше мені потрібно стресів, і буде все добре.

Іруся, мені здається, що тобі варто все-таки піти до сестри на весілля, тим більше, що так довго ви цього чекали. А чоловік зрозуміє, я більш, ніж впевнена, що він сам тебе відмовляє їхати з ним на похорон. А вже на 9-40 днів поїдете разом.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Дівчатка, дякую всім за поради, дуже-дуже! Вирішили, що чоловік поїде на похорон, а я таки на урочистості. Потім підемо на трохи в ресторан, а як чоловік буде їхати з похорону, то нас з Катрусею забере додому. Не скажу, що піду з чистим сумлінням, але вже так вирішили... За бабу в понеділок замовлю службу...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Така погода.... а ми без машини Одні друзі йдуть на весілля, другі хворі, треті на села поїхали а то значить, що ми будемо сидіти вдома. Мій чоловік не любить прогулюватись пішки, особливо просторами Сихова, а їхати в центр на маршутці, а потім ще й назад, та ще й у вихідний, та ще й тільки зі мною... кароче, мені сьогодні буде весело... Єдине чим я себе тішу, що я перескладаю в шафі, повитягую трохи літні речі, а може і навіть переперу їх... буду сьогодні господинька.

А ще в нас під вікнами часто спалюють сміття. От і сьогодні, назбирали представники ЛКП(!) купу гіляк, різного сміття і підпалили... І то все щастя нам у вікна. Та ще й якісь банки понакидували туда, а вони стріляють по всій вулиці. Я подзвонила в сихівські райадміністрації, мені сказали, що нічим не допоможуть, подзвонила в міську раду - не беруть трубку. Чоловік подзвонив на 01. Приїхали. Потушили. Стоять розбираються, чоловік пішов масла підливати.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене з настроєм вже все ок, сьогодні їду кататись на велисопеді на чортові скелі, надіюсь приїду жива і поділюсь враженями

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми сімейно почали відвідувати басейн. Такий кайф. Хоч і ходимо раз на тиждень, але то стільки задоволення, стільки позитиву. Правда, після першого разу почувалась так, ніби мене каток переїхав, зате діти сплять, як сурки - всі-всі дітки. (аж налякалась, що нічого не чути, ніхто мене не копає..)
Раніше ходили 2 рази на тиждень, але зараз добре, що і так вдається.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми так файненько погуляли сьогодні в парку культури! Саша перейшов в старшу вікову категорію, сказав що на дитячих качелях йому не цікаво, бо там помалу їздять. Катались на веселих гірках,орбіті, жабі, чортовому колесі. Особливо "весело" було чоловікові, якому сьогодін дуже зле, бо вчора було дуже добре:rus зустрічався з колишніми співробітникамми)...а я гестаповка потягнула з самого рання на качелі.
Зараз мужчини відсипляються, щоб то придумати на вечір...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

цілий день валяюсь в ліжку і виконую всі приписи лікаря, бо інакше би точно днів на три голос пропав, а нежить і закладені вуха то таке, я телевізор можу і голосніше ввімкнути. Муж прибирає і готує їсти-то вже врочистість (бо я "невиїздна").Хочу якусь гарну шмотку не так з необхідності як для душі....А ще одна врочистість знайшла свій олівець для очей який загубився...раніше б знайшла зекономила б. Бо вже купила новий

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ходили в кафе з чоловіком, а потім разом квіточки сіяли

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я була зранку в учениці.... і то якийсь жах! попросила дитина (7 клас) помогти розвязати задачу з геометрії... сіли, розвязуєм, все ок. І тут попалася нам задача (в підручнику, на д/з їм задали) ну така! що то доведення я аж пихтіла не могла зрозуміти, подзвонила Коханому (а він математик), і він не зразу зрозумів... Він то знайшов рішення, але явно не рівнем 7го класу... жах..
а потім поїхала до Бабці в до свого БІма в гості (фото Біма у темі з фотами собак), а там в них ще цуцик вівчарочки зявився, такий кумедний! але Бім на нього гарчить, то тримаєм їх на різних подвірях... Бім егоїст))
ну а зараз, замість того, щоб вчитися, тупо бю байдики... щось все лінь...

а, ще цікаво верталася я додому. То в маршрутці якась бабулька накричала, що я сіла як танк (бо я не розрахувала висоту, може я справді чуть гепнулась, але бачте їй на край плаща), потім через мене передавали гроші, а пан, якого я просила передати, щось не чув, так та бабулька й до нього вчепилась, що він глухий... зате коли церкву чи то цвинтар проїжджали, хрестилась купу разів! брр...

а потім в іншій маршрутці зайшла жіночка (ви мабуть її знаєте, психічно хвора часто біля церкви Андрія пристає, в окулярах), так цілу дорогу наді мною молилась... жах...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ми образились на нашого тата, який чкурнув від нас на футбол і поїхали з Сашою вдвох в центр....погуляли так добре, потім ще в антошку забігли, їли тістечок з сочокм, а ще прикупила малому вже плавочки на море

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ми нині хотіли десь на природу поїхати,але так довго збиралися,шо десь далеко їхати вже не було коли. В результаті поїхали в парк Знесіння,там такий чудовий дитячий майданчик,все навколо цвіте і пахне,гарно відпочили і від дому близько.
Так подумала,що для форумівки на свіжому повітрі там суперове місце! Тихо,чисто,машин нема,є де посидіти,а дітям побавитись. Тільки добиратись туди без машини трохи незручно