Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ОЙ! Нас сьогодні на весілля запросили на 14 лютого! Так приємно! І так хочемо поїхати, от тільки тепер думати як то добратись, що одіти, що подарувати...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

часом не на Орлика?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ні, в церкві Юра

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нарешті я вже вдома, як зранку поїхали по магазинах з чоловіком так аж тепер приїхали.... накупляли різного одягу, мені вже нервів не вистарчило з ним ходити по магазинах Він мені сказав: "Тепер ти знаєш, що я відчуваю, коли з тобою щось купляю..." Потім зайшли до свекрухи, запросили на свята і почули відповідь, що не знаємо чи прийдемо... Мене то так розстроїло, бо стільки надумала приготувати...добре, що чоловік мене заспокоїв...
Шкода, що на форумівку не встигли

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

чого розстроюватися? Он мої порадували, що приїдуть 6-го зранку на всі свята. Тепер радію

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

о, а я би тішилися, що менше треба було б готувати...баба з воза-коням.....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Та розстроїлася, бо вже і продуктів накупляла, і хотілося, щоб вони подивилися, як ми живемо... але не хочуть чи не можуть, то їхні проблеми

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я нині була в гостях в коліжанки, ввечері наїлась переданих бабунею пампухів, коротше дівчата після тих свят чує моє серце буду тільки пекінську капусту з руколою їсти, щоб в одяг свій влізти...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

наші бабусі з дідусями порозходились вже нарешті
поприбирала, Настуня заснула щойно, моментально, без лишніх вагань

тепер чекаю на наступне день народження, сподіваюсь вже у власній квартирі,з великою дит кімнатою і купою місця для дітей

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я якраз подумала чи не в ц. Юра випадково. Нам колись теж давали в ц.Юра образок так урочисто. Вже точно й не пригадаю, чи в 2003, а може в 2004?
...Як роки біжать...

А я починаю потроху хворіти. Так боюсь щоб з темпер. не злягти на свята. Хоч би "пронесло". З"їла щойно пів лимона, заварила собі чайочок з гілочок кущів, і подумую може би ще якоїсь хімії в себе засунути. На разі гіпнотезую Терефлю і Антигрипін. Вагаюсь, що більш ефективне.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

до нас приїжджали родичі з Одеси, давно я так не гуляла, за три дні стільки всього у Львові показали, так повеселилися!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А мені напевно в жилетку, але я сюди. Ніч ми пережили спокійно, температура в масі то була то ні, зрештою то на око, бо не міряла, але спали, ото сиджу шукаю телефони приватнх лабораторій, невпевнена, що всі працюють, зараз буду обзвонювати.
В нашій родині вчора відбулись грандіозні скандали, і одні дуже дорогі мені люди на грані розлучення, я в такому шоці і розпачі, що допомогти реально не маю змоги.
І це все у переддень великого свята-свята радості, любові, ех...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Хочу до дому!!! (хоча лише на роботу прийшла...). Як в такі дні хочеться сидіти під ковдрою дивитись 81 раз "Один в дома" і сміятись немов вперше, хочеться не знімати піжами до обіду і смакувати гарячий чайок з улюбленого горнятка з зимовими оленями.
А я сиджу на роботі навколо сварливі бабуськи. Ах,....... де ті зимові канікули(((

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ой, Христуся, як я Вас розумію....в мене таке ж бажання...
Після вчорашнього ТІЛЬКИ приїзду з Новорічних святкувань я зрозуміла, що захотіла 500-тий раз подивитися "іронію судьби" з тарілкою салату Олівє в руках, закутавшись в тепленький пледик....
Добре, що я сьогодні працюю лише до обіду....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нажаль моя робота виглядає як гітлерівський терор.... В шостій годині ми повинні лише виключити комп. Як раніше.....то можна дістати по повній програмі. Тому мені залишається лише мріяти.... Та ще й завтра працюємо. "Добрий" Садовий скоротив робочий час на...1 годину. Мило правда??? Хоч вночі пампушки ліпи

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

виявляється не одні ми такі. Але це явно не тішить. Ліпше б ніхто не сварився....
Поцапались вчора ввечері з чоловіком. Наскільки сильно він мене образив певно сам не розуміє... Навіть бачити його не хочу... Але напевно таки добре, що утрималась від надто рішучих кроків.... побачимо...

Головне, як наслідок, малий бачив що щось не так, що мама сумна, що плакала (витирав мені сльози), що вночі аж двічі обпісявся. Я такого навіть не пригадую... Ось що значить психологічна драма для дитини - всі негаразди з голови...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Найгірше що наслідком усіх сварок і скандалів є психологічна драма для дитини!!!
Ми посваримось, потім миримось і забуваємо, що взагалі була якась проблема, а в їхній голові закарбовується той момент на довго. Сама пам"ятаю, батьки раз сварились і мені так боляче було.... Вони чудово живуть разом і давно не сваряться. А я досі пам"ятаю той момент...сумно...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ануто, тримайтесь, насправді важко будучи в положені витримувати оті чоловічі примхи, які в основному складаються з двох моментів-люби мене і не чіпай мене зі своїми дурними справами домашніми і надуманими переживаннями.
Я сподіваюсь що ці сварки припиняться, і ми всі усміхнені кожен зі своєю родиною будемо споживати Святу вечерю, і кожен зрозуміє свої помилки і поживе не для себе а для всіх. Мусить бути трохи різдвяна казка.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Виявляється і ми не одні такі. Дістав вже. .тільки маму пильнує. Розумію що їй помогти треба, але я вже й не пам"ятаю коли він спав вдома.
От така проза в мене, і ніякої врочистості. Навіть Різдво не тішить, бо він знов поїде до мами.. а як я хочу з ним в обнімочку полежати, телевізор подивитись..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Якби він зараз чув такі слова, що ти хочеш з ним в обнімочку, то точно би залишився. А Різдво - воно само створить чудо, бо це ж Різдво. І все у всіх буде добре, радість обгорне кожного.
От тільки давайте чучуть допоможемо, щоб створити ДИВО. Давайте пробачати один одному, давайте терпеливіше ставитись один до одного, давайте будем дарувати радість один одному і ДИВО обовязково наступить.