Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) Підкажіть як правильно - "по супер цінах" чи "по супер цінам"?
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) Дівчата, а як правильно: мешти, капці чи туфлі? Я щось заплуталась... :8:
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) чоловічі мешти, черевики,туфлі, домашні капці, жіночі туфлі...вловлюєте, що я маю на увазі? але все залежить де вживаєте слова
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) всяко правильно) в залежності від того, який словник використовувати. але "капці" я б не казала на взуття, яке для вулиці.
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) як правильно "макарони" чи "макарон"? бачу, навіть тут, часто використовують саме слово "макарон". Як на мене це не правильно. Чи я помиляюсь?
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) спасибі, дівчатка за оперативні відповіді. якщо капці - це слово для домашнього взуття, то "тапки", "тапочки" - це вже запозичені слова з російської?
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) так, запозичені. але не факт, що їх нема у сучасних словниках - бо туди вже пхають кому що заманеться. гляньте такий ресурс - там можна прослідкувати наявність слова у словниках за різні роки видання http://r2u.org.ua.
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) Це діялектне, тому не можна говорити, що неправильно. Вимовляється з наголосом на другому "а" - макАрон.
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) то як де. у нас вимовляється "макарОн".
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) Уточніть будь ласка, де саме "у нас". Я чула "макАрон" у львів'ян та містечках/селах під польським кордоном.
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) я, власне, так часто і чула. а макАрон взагалі вперше чую.
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) скажу чесно - макАрон я взагалі не чула. Лише макарОн
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) ну, моя бабуся умудрялася казати так макАран коли його робила і макарАн - коли давала в зупу
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) тю, і думала написати, і не написала. на кордоні Рівненської і Волинської областей, десь посередині (маю на увазі північ-південь).
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) мої бабуся з дідусем аналогічно по сьогоднішній день так кажуть.
Відповідь: Конкурс: Золоте яєчко А "любити" - це що теж калька? Може б і слова "кохати" нам вистарчило? ІМХО, от є в мене вельми любимий мною племінничок (не улюблений, в жодному разі, бо ж однин-єдиний). То що ж мені людям казати, що він в мене коханий, чи як?
Відповідь: Конкурс: Золоте яєчко хоч і пишуть, що це з та я не люблю цього слова, воно мені - калька і все. ще скажіть "самий любимий" - і все ясно... бо ж найвищого ступеня з "самий" в укр. мові нема мені більше подобається пасивний дієприкметник від "любити" у формі "улюблений" чим погано "улюблений племінник"?. або, якщо хочте, "люблений". І універсально - "я його дуже/найбільше люблю". Ну не завжди в мові є така форма, то що зробиш? є в нім. мові чудове об'ємне слово nachvollziehen - означає згрубша "прослідкувати до початку". і не заміниш його нічим, нема такого ємного навіть словосполучення... ну то й нема - хто розуміє, вживаю це, а хто ні - то мус пояснювати... а от "кісточки" в різних-прерізних темах у значенні "пензлики" просто вже задовбують... якщо задатися ціллю процитувати - 2х сторінок не вистачить... так і кортить бодай в карму повиправляти... "а у вас кісточки молочні? дуже обгризені?"
Звертаємося до того ж таки любого мені Караванського: УЛЮБЛЕНИЙ, укоханий, люблений; пор. з ЛЮБИЙ. Переходимо до слова ЛЮБИЙ: ЛЮБИЙ, (серцю) дорогий, близький;(друг) милий, б. з. люб'язний; (гість) жаданий; як ім. ЛЮБИЙ /ЛЮБА/, коханий /кохана/, любчик /любця/, дуся. Як Ви любите племінничка СОБОЮ? Думаю, що "племінник, якого дуже люблю" або "мій любий племінничок" дещо краще і зрозуміліше, аніж "любимий мною племінник" До речі, слова ЛЮБИМИЙ С. Караванський не подає взагалі: ані в статті, ані в синонімічних рядах, ані як радянізм... Словник-антисуржик - рекомендує натомість вживати "коханий", "улюблений". Орфографічний словник подає: люби́мий - прикметник. А ось що думає з цього приводу Б. Д. Антоненко-Давидович: §21. Любий, любий, любимий, перший-лiпший, перший-кращий, будь-який, кожний, усякий, улюблений „У нашiй школi любий учень розповiсть бiографiю Тараса Шевченка“, — кажуть навiть учителi, замiсть того, щоб висловитись правильно: „Кожний (або всякий, будь-який, перший-лiпший, перший-кращий) учень розповiсть бiографiю“. Прикметник любий означає не „будь-який“, як у росiйськiй мовi любой, iз якого й скалькували тi, що не знають гаразд української мови, нiбито українське любий, а — „милий“: „Нi, любий, я тобi не дорiкаю“ (Леся Українка); „Дихни на повнi груди, народе любий мiй!“ (П. Тичина), — або „приємний“: „Така люба рiлля, що дитина виросла б, коли б посадив“ (М. Номис). Iнколи трапляється не тiльки в сучаснiй публiцистицi, а й у художніх творах прикметник любимий, що має тенденцiю витиснути давнiй прикметник улюблений: „Вишивання — це її любима робота“. Та чи є потреба в такiй замiнi? Давно вiдомий прикметник улюблений цiлком передає те поняття, що його вкладають у любимий: „Улюбленим заняттям Антосi було малювання“ (О. Донченко); „I шлють усi хвалу й привiт улюбленiй країнi...“ (Н. Забiла) . Iнодi прикметник улюблений виступає синонiмом слова коханий: „Вона бачила Ольгу ...на таємних сходинах з улюбленим“ (I. Франко). Близькими за своїм значенням до прикметника улюблений є іменники улюбленик („...я був улюблеником у сiм’ї“. — М. Коцюбинський) та улюбленець — вiдповiдники до росiйських слiв любимец, баловень.
