Відповідь: Як я знайшла свою любов! Дійсно - дорогі подарунки і ресторани - це не показник. Мені чоловік на днях прислав листівку (справжню!! паперову!!) з голубими ведмедиками - на 3 місяці, як ми одружились (це буде через 2 дні, трішки зарано листівка прийшла). Це така радість! І ресторанів не треба! :radist:
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Моя мама, завжди мені говорила, що виходити заміж "на все готове" не можна. Фінансове благополуччя треба заробляти разом з коханою людиною....Не знаю...А я :ninja: в це вірю...
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Романтики, ще є на цьому світі!!! Я вас теж вітаю з 3 місяцями! Щастячка, коханнячка і діток вам!!! Додано через 40 секунд Так це правда! На власному досвіді переконалася!
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Мені чоловік донині дарує квіти. Рідко коли ваза стоїть порожня. Ми ходили (бо зараз в нас маля) в недорогі але затишні ресторанчики, кіно, гуляли в парку. Для цього не треба великих фінансів, достатньо бути разом.Тепер з малюком ходимо в наше улюблене затишне кафе на вихідні (бо в будні чоловік працює) і обідаємо сім"єю. А ще їздимо відпочивати на природу і ще багато чого цікавого. Я ЩАСЛИВА!!! Додано через 14 хвилин Я довго не мала справжніх стосунків. Мені було 26 коли я зустрілала свого коханого. А до того часу практично нічого. І одного разу я собі сказала "Це мені набридло!"(мається на увазі самотність) Потрібно змінювати життя на краще. Я дала собі цю установку і так сталося. Але всерівно - сталося коли сталося... Додано через 31 хвилину А справді - забула. Я теж років 10 тому один раз в житті гадала на Анрія. Цілу ніч нічого не снилося, а під ранок на мить побачила обличчя смаглявого чоловіка (риси не пам"таю). І вже потім зрозуміла, ще це приснився мій смаглявий чорнявий коханий.
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Коли вперше тут написали про ці гадання на Андрія, я згадала, що теж одного разу витягнула папірець з іменем Віталік і через кілька днів після того познайомилась з Віталіком, а згодом зустрічалась з його братом-близнюком.. То був перший мій хлопець.. Ще кілька разів гадала на Андрія і одного разу мені випало ім'я, я точно не пам'ятаю, але то був або Павло, або Петро. А дівчатам з класу я збрехала, сказала, що в мене якийсь там Андрій чи Роман, бо такі старі імена типу Петро були "непрестижними" і з мене б сміялись.. :shy: Одружена я з Пітером, він же Піотр, тобто наш Петро Неймовірно! Якби не ці історії, я б і не згадала!
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Хельго!!!!!! Передаю "прівєт" ужгородському массиву!!!!! :radist::dance: :radist::dance: :radist::dance: :radist::dance: :radist::dance: :radist::dance: :radist::dance:
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Перечиталаі тут всі дописи...а тепер сиджу і ...плачу.Я дуже за вас всіх радію, але себе чомусь стало так шкода.Просто дуже дуже хочу до свого Максима, я так за ним скучаю.залишилось зовсім мало до зустрічі, але це чи не найдовший час..А може погода на мене так діє...вона така сумна..
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Мені дуже імпонує така позиція також... Але боюсь вона має і свої недоліки. Я надто часто спостерігаю чоловіків які буквально витріпувалися разом з жінками в люди (при тому жінка і тягнула на собі максимум і відмовляла собі у всьому), а чоловік коли відчув, що доробився...завів собі коханку...бо вона була доповненням "гарного" життя. Багатьох гроші псують. Тому коли ти зустрічяаєшся навіть з нерівнею ти вже бачиш відношення до себе "при грошах", воно буде більш прогнозованим, ніж тоді коли кохана людина задовільнить з твоєю допомогою свої амбіції і не знатиме, що хотітиме далі. Зрештою все як завжди впирається в банальну людяність і порядність людей...
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Panadolka, я б не стала виводити з цього якусь закономірність. Думаю, ваші знайомі живуть погано не тому, що ходили в дорогі ресторани і дарували один одному подарунки, а через те, що кохання або не було зовсім, або, як кажуть, побут вбив. А ті, хто бідніші і подарунками-ресторанами не "балувались", живуть душа в душу. Все дуже і дуже індивідуально. Знаю багато сімей, які живуть нижче середнього рівня, і від цього сварки і скандали кожного дня. Чоловік шкодує жінці зайву пару колготок, вона незадоволена, бо він мало заробляє...одним словом, не життя, а пекло! Я все-таки схильна до того, що, як би там не було з фінансами, потрібно деколи дозволяти собі щось "не по статусу" - хай це буде раз на півроку, але таки треба сходити до якогось хорошого ресторану, подарувати якийсь цікавий подарунок...це вносить відчуття свята в сірі будні. Вибачте, але якщо хлопець не може трошки напрягтися заради мене і навпаки - це вже говорить про щось. Дуже добре, якщо в міру підвищення матеріального добробуту в сім"ї, чоловіки з жінками зможуть зберегти ті безкорисні стосунки з яких вони починали...а якщо ні? краще вже відразу знати, як людина ставиться до грошей і як вони на неї впливають. Бо буває, як кажуть, "не дай Бог з Івана пана". Ще одне: шлюб має бути більш-менш рівним в матеріальному плані, перекоси з будь-яку сторону небажані. Тоді комусь одному доведеться ламати себе і свій спосіб життя, а це рідко закінчується добре.
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Деколи і на це бракує коштів!!! Але зараз впринципі все нормально. Моя думка на рахунок квітів: Викидаєш гроші, а вони в'януть - краще щось на згадку купити! Додано через 2 хвилини я більше ніж впевнена, що в вас буде все добре. Значить така доля, вона вас перевіряє. І якщо ви пройдете цю перевірку то тоді ви дійсно ті люди які потрібні один одному!!! Я тримаю за вас кулаки!!! :D
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Я й не заперечувала, просто не ту цитату з вашого допису вибрала на підтвердження своїх слів.
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Та я не кажу, що це погано!!! Я просто навела приклад як було у моєму житті! Коли ми зустрічалися, ми не могли собі позволити часто десь ходити, зараз коли внас все нормально, ми з чоловіком і з малюком частенько десь ходимо, а бо виїжджаємо!!! P.S: І не треба казати, що людина має себе побалувати. От коли ви кажете, що сварять за елементарні колготи, то як тоді людина може підти, або в ресторан, або подарувати квіти. Коли маєш тих пару копійок, то ти явно не думаєш, щоб підти і себе чимось побалувати, а думаєш, що крі цього потрібно жити на щось, їсти, одітися...Які тоді можуть бути ресторани??????????????????
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Ми познайомилися перед університетом. Але до того був цікавий випадок. Якось ми з мамою зібралися в кіно (на "Молитва за гетьмана Мазепу"). Приходимо, сідаємо. А тоді приходить хлопець з квитком на моє місце Якось так сталося - два квитки на одне місце - для мене і для мого майбутнього чоловіка Доля...
Відповідь: Як я знайшла свою любов! ну хай не ресторани, але квітку дружині можна купити просто так, без приводу...може, мені збоку так легко говорити, бо я (відверто кажучи) ніколи не жила в аж такій бідності. Але людина повинна мати хоч якусь віддушину в житті, якесь свято. Хай не ресторан, не квіти, тоді просто кудись завести, вякийсь гарний куточок на прогулянку. А то так виходить, що всі думки зайняті грошима і тільки ними, вони ставляться в центр сімейного життя.
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Про Андрієві ворожіння... ми з дівчатами теж колись ворожили, мені нагадали що вийду заміж у 22 роки... яке там, подумала я, не раніше 25... не хочу так скоро. Агась, від долі не втечеш, таки в 22 вийшла))) То були Різдвяні свята 1998, традиційні гостини у родичів і вечірні дискотеки (на які не дуже хотілось йти, бо континген "на веселе", але що не зробиш заради подружок). 10 січня в мене був екзамен, напередодні марно намагалась щось вчити, хотіла лягти пошвидше, гарно виспатись... яке там, прийшла коліжанка "йдем на танці, я ж поїду в Київ на навчання, приїду аж на Паску, та йдем" - пішла на свою голову))) В той вечір відбою від кавалерів не було... то один, то інший... Був один, на голову вищий від інших (на 2 голови від мене:D ), в білій кофті, з голубими-голубими очима, довгими віями, ще й танцювати не дуже вмів 3 рази намагався запросити на танець, та його випереджали:o На той час, як і більшість форумчанок, я розчарувалась в протилежній статі... залицяльників було багато, але всі по одному сценарію клинці били "ах яка ти... ах яке волосся-очі... скільки тобі років (де вчишся)...і т.д.". А цей ... накінець рідна душа, з якою можна говорити про все на світі (читаючи попередні історії бачу, що не тільки для мене це послужило поштовхом ). На той час нам "стукнуло" по 18 і ні про які серйозні стосунки, звичайно, мова не йшла. Весною його забирають в армію... Все... це кінець, подумала я і проревіла весь день... непоганий хлопець, добрий характер - ну і повезе його майбутній дружині. Через місяць прийшов перший лист, коханого оприділили в морську піхоту, а не мор.флот як сказали у Львові:radist: (для тих хто не знає, служба в мор.флоті 2 роки, а в піхоті як і в звичайні УА-1.5р на той час). Студентське життя продовжувалось, екзамени, вечірки, раз в місяць листи з Феодосії. Шанси продовжити стосунки після армії розглядались як 1:100... Випускний в училищі, вступні в інститут, робота... дембель 2000р... коханий з поїзда прибіг до мене работу, з величезним букетом квітів... знов проплакала пів дня, тепер вже з радості... Час летів як скажений... він працював і вчився в Києві, я тут, знову листи, зустрічі раз в місяць... набридло.. переїхав в Броди. Зустрічі майже кожен день, довгі зимові вечори... набридло:D , пропозиція руки і серця. Одружились в серпні 2003, вже 2 синочки росте, а мені й досі не віриться))).
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Дякую Вам! Я знаю і вірю , що все буде в нас добре, 4-и роки великий час і якби почуття були не справжні. хто б стільки чекав?
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Знаєте, букет хризантем 2 гривні. А вони довго стоять... І я їх люблю... А прогулятися по парку, порозмовляти, згадати щось приємне, поцілуватися на лавочці - нічого не коштує, але змінює життя, ставлення до життя... Не забувайте таке робити!!!
Відповідь: Як я знайшла свою любов! Аскорбінка, гарна історія! не дарма кажуть, що міцні почуття відстань тальки зміцнює В мене все було в кращих законах "теорії співпадінь" Ми познайомились на дискотеці, куди я прийшла проводжати коліжанку в Німеччину, а він зайшов з другом після якогось дня народження. А тепер увага, "що з'ясувало слідство", ми обоє перед тим розійшлися з половинками, з якими були довгі і непрості стосунки і нових романів обоє не планували, обоє потрапили на ту дискотеку випадково (в мене в той день приїжджала дуже здалека мама і я мала проводити з нею час, а в нього ідея піти виникла спонтанно), ми обоє вчилися 5 років на одному факультеті, чули один про одного, але жодного разу не перетнулися і не познайомилися (потім ми вирішили, що тоді був не час і нічого доброго в нас би не вийшло), в Німеччину замість коліжанки могла поїхати я (ми разом проходили конкурс, але вибрали її), крім того, ми обоє Овни, народилися з різницею в 12 днів, з багатьох питань - повне співпадіння світоглядів. Ну після всього цього букету ми просто не могли через майже два роки не одружитися :D
