Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! якщо той дядько буде вас кохати,то ніколи не зачепить ні вас,ні вашу дитину....Є багато прикладів,як неодружені чоловіки беруть собі за дружину жінку з дитиною і прекпасно живуть. Знаю такий випадок,коли 21річний хлопець одружився з 35річною жінкою в якої було двоє дітей 15 і 11 років,це при тому що її колишній чоловік постійно йому погрожував.Ми з нею познайомились,коли лежали на збереженні,вона чекала на 3 дитину.Тепер вони щасливі.і вона говорить,що жодного разу він різниці між дітьми не зробив...
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Так, але це не закономірність. Це вийнятки. Я вірю, що можу бути щаслива, але якщо взяти з другого боку, то мені теж шкода чоловіка, не хотіла б бути на його місці, хоч частково я є на його місті. Мене теж не любить та людина, яку люблю я.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Може для вас це і є "дурні принципи", а для нього важливі такі речі, як церковний шлюб, народження і виховання спільних дітей. Не кожен чоловік відважиться виховувати чужу для нього дитину, і то можна зрозуміти. Крім цього, є ще психологічний тиск з боку родичів. Якщо батьки прожили все життя по всіх моральних законах, вони не будуть в захваті від невістки з сімейним минулим.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Його батьки думаю не пхалися б в його сердечні справи, інакше він би не запрошував мене до себе додому в кругу сімї святкувати новий рік. І його сестра з чоловіком були, тато, друзі. І сестра знала. що в мене є дитина. Всі дуже мене йому розхвалювали. Його мама вже 8 років в Англії.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Для чого дивитися серіали, якщо моє життя - серіал))))) Якщо серйозно, то це дійсно все дуже дивно і не сумісно, тому важко зрозуміти, що це і до чого воно приведе.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Моя вам порада посидіть на форумі, прочитайте кілька гілок, там є багато корисного, і що найголовніше підіть до церкви і помоліться. Якщо все що ви пишете правда а не вигадка те останнє єдине що вам потрібно і перестаньте філософствувати на три сторінки, вашого питання крім вас ніхто не вирішить і ніхто вам не скаже правильної поради бо це ваше життя або серіальна вигадка це ще питання
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Ви що дійсно думаєте, що це вигадка?) Для чого мені вигадувати? Але я не ображаюсь, навпаки - дякую за всі ваші поради, бо зі сторони це дійсно можливо виглядає вигадкою, але я вже два роки ламаю собі голову що це?!
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Хочу сказати, що людині на генетичному рівні закладено робити помилки. При цьому помилки нас вчать більше не робити помилок.Але гризти себе все життя - не вихід. Потрібно жити далі, йти вперед.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Як на мене, в глибині душі ви все чудово розумієте і чітко усвідомлюєте, тому немає насправді плутанини. Проблема в іншому - з певних причин ви не хочете це визнавати, бо це важко, важко тверезими очима дивитись на світ, і правду чути важко. Але то єдиний шанс прожити усвідомлено власне життя, а не ховатись за ілюзіями, догадками і фантазіями. Мужності вам і мудрості. Ви і тільки ви знаєте, як вам жити. Не бійтесь і живіть своїм розумом і своїм серцем.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! мені теж так здається. Як би ваш Т дійсно хотів бути з вами, то реальних перешкод ,як на мене, для цього немає.
Я все-таки розійшлась з чоловіком, вже два тижні тому. Але не тому, що я так вирішила, А тому, що другий шанс його не виправив Одного вечора він почав мені дорікати де я діваю гроші і при тому всьому, де його гроші мене не повинно цікавити. Він при дитині обзивав мене різними не дуже гарними словами і я сказала собі, що хватить з мене. Щоб я жила з не любимою людиною і щей терпіла таке? Ото вже нє.
Давно пора було його вигнати, а вірніше розійтись, бо напевно з власного досвіду знаю (хоча і не заміжня), а тепер вже точно - двічі в одну ріку не вступай. А нарахунок того другого, то не турбуйте його, коли зателефонує сухо розмовляйте і з часом побачите самі, що робити. Знаю, що тяжко та краще вчитись на чужих помилках, те що час найкращий лікар переконалась нераз. Все встане на свої місця, а дитині нічого не буде поплаче і перестане сама живу з батьками, які не разом і повірте зеро комплексів, правда в особистому не везе, але нічого потім буде, що згадакти. І по темі "Я зробила помилку" - я напевно найщасливіша людина зараз, бо умудрилась зробити помилку двічі за рік, що характерно коли починаю робити, то знаю чим закінчеться, знаю, що буде боліти та ні я знов і знов цим займаюсь. Зато тішить одне вдосконалила себе я - перестала плакати в мене тепер нова мулька - плачу всередині. Чи це добре - робити помилки, вважаю, що так, бо лише вони нас вчать і більше ніхто. Хто б що не говорив, але всерівно своя "помилка" найсолодша. Не хочу про неї писати, маю тепер ще один доказаний мною висновок - до старого немає чого вертатись навіть коли ще десь там глибоко є почуття, бо як не крути коли вони є глибоко і ти знаєш, вірніше думаєш, що не випливуть, стається навпаки. А тоді трах-бах і знов та чудова біль, яку мізками крутиш - як її подалати?. І ще вертаючись до попереднього скажу - чим частіше бігаєш за ним, тим чогось все дальше він, висновок - лишись того роверка і пересідай за машину тоді роверко буде тебе доганяти. А і ще руку як підняв раз навіть коли пяний (провірено), то 100% що це повториться і не раз.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Дякую за поради, дівчата...Ви правду кажете, чим більше я сюсюкаюся з ним, тим більше він ставить мене на місце і нагадує, що між нами нічого нема і не буде. А тепер я йому не дзвоню, то сам дзвонить і коли я питаю, "що, скучив, чого дзвониш?", то він відповідає:" та ти казала, що вже не будеш дзвонити, то я мушу..." Отак.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Мужчинам,після років 30-35,підходять такі не залежні відносини.Особливо не одруженим.Інтим є,тебе вислухають,приголублять,приласкають.А нащо їм слухати чужі проблеми,чимось-кимось лишній раз перейматись.А ще й,особливо ті,які живуть з мамою. Дійсно,найкращі ліки ЧАС.І не варта розтрачувати свої дорогоцінні роки,нерви на це,бо потім з часом,воно буде здаватись смішною дрібницею. Живіть і насолоджуйтесь життям.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Олюсю, я з вами згідна, але не повністю, бо йому не 35, а 27, у нас нема незалежних відносин, ми не спимо разом, ми просто типу друзі, спілкуємось і він цікавиться моїм життям, моїми проблемами, тому мені так важко зрозуміти що це і для чого. І він не живе з мамою, його мама 8 років тому виїхала в Англію. Так вислухати його є кому, але нема що слухати, він не жаліється на життя, він сильний чоловік, будує дім а свої почуття і все, що з ними повязано тримає в собі.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Можливо,він просто ще бойться серйозних відносин,сім"ї. від вашого бажання залежить,щоб він ділився з вами тим,що тримає в собі. В мене теж є такий знайомий,що тяжко вивести його на розмову.Тому мені стало простіше під це підстроїтись і не нервувати,ніж перейматись. Все буде гуд.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! Не знаю чи боїться, але визнав що не готовий ще до нових стосунків. У нього 2 роки тому було розчарування в коханні, його покинула дівчина і він досі не знає чого, або не каже. Я вже навчилася випитувати в нього все, виводити його на розмову...підходжу здалеку і по-тихеньку підходжу до запитання, відповідь на яке хочу почути. Знайомим його теж не можу назвати, бо така собі тяга є з обох сторін досі. тай у нас все було, але, щоб не збрехати - рік тому. Хочеться вірити, що все буде гуд і він колись зрозуміє, що не може без мене.
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! тільки тут сама собі задаю запитання: "Чи не буде тоді пізно, чи буде він мені тоді потрібен?"
Відповідь: Я ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ?! ну незнаю з власного досвіду знаю шо можна ступати двічі в одну і ту саму річку, головне не вступати в неї з тими ж рожевими окулярами і з тим самим відношенням до себе, а так все навіть може дуже добре вийти. Я от другий раз вступила, після року спільного життя поки шо не жалію
