Відповідь: Я у відчаї... Snigunkа, головне полюбіть себе і вас полюблять інші, не ведіть себе штучно, щоб когось зачарувати, бо колись прийдеться скинути чари, станьте собою, приділіть для себе трохи часу, сходіть у салон, шопінг, зустрічі з подругами, але забудьте про охоту на чоловіків, це вони мають вас добиватися, ведіть себе невимушено, частіше посміхайтесь і любіть себе!!!! все буде добре
Відповідь: Я у відчаї... Подумала.... про себе, подруг, знайомих... Відповідь, на жаль, негативна. ---------- Додано в 13:46 ---------- Попередній допис був написаний в 13:42 ---------- Взагалі, таке враження, що увага - це привілей лише незаміжніх дівчат, в більшості випадків... Після заміжжя, з роками, чомусь найчастіше буває - або байдужість, або й, взагалі, зневага.
Відповідь: Я у відчаї... а я от ніяк вже роками того страху не можу позбутись... вже чергові стосунки закінчились значною мірою через мої страхи, які хоч і не виказую, але помітні для хлопця на підсвідомому рівні... "нема нічого гіршого ніж запізніле перше коханя, бо саме воно сприймається як єдине і останнє" (с, Іздрик)... а в мене і на друге кохання таке перйшло... Нойнейм, а ви ще на форумі буваєте? як ваша історія закінчилась? поділіться й інші, хто надто розчияється в стосунках.. не знаю, що вже з собою робити (гори літератури, переконування самої себе не допомагають вжа... діагноз cooLucia, щоб забути про свої страхи, треба навчитись любити себе, якщо Ви це зробите у Вас підвищиться самооцінка, станете більш впевненою в собі і зовсім по іншому сприйматимете світ навколо себе, і всі страхи відійдуть самі собою
Відповідь: Я у відчаї... справа в тому шо я себе люблю... тобто стараюсь не думати про свої комплекси, я вільно себе поводжу... а все ніяк не виходить ... але дякую!!
Відповідь: Я у відчаї... а ви не зациклюйтесь на власній поведінці і бажанні комусь сподобатись. Займіться якоюсь цікавою для вас справою, самоосвітою. Людину, яка чимось цікавиться, щось любить помітно зразу. І вам легше буде, бо голова і руки будуть зайняті.
Відповідь: Я у відчаї... я також не зациклювалась. це точно і все правді відбувалось тоді коли найменше цього чекаєш... як то кажуть, не знаєм, що день наступний нам готує... але все одно, потім все якось не так виходить. бо кожного разу хочеться щоб вже нарешті це була якась визначеність і стабільність, і щоб серйозно, а проходить рік, два, три зустрічань і ти розумієш, що все це затягується і нічого далі не буде... і потім важка розмова, яка закінчується традиційним, я не знаю, не готовий і т.д.... (хоч мушу сказати, що сама була в ситуації, коли відмовила одному хлопцю. а він аж вмирав за мною. і хороший був хлопець. а я - ну ніяк, ніякого вогника до нього.. і памятаю, що не хотіла його образити, тому все старалась мяко якось пояснити, а виходило якесь дурне "я не готова"...тепер знаю, що коли хлопець чи дівчина так кажуть, то насправді все відмовки, а не причини. а причина є, але інша - нема кохання). і що то зробити, щоб воно якось все було взаємно?
Відповідь: Я у відчаї... це правда. старатися не думати, і не думати- це трошки різні речі! Треба любити себе зі всіма своїми "+" і "-". І чого тебе паралізує при знайомствах? чого ти боїшся??? І ще одна порада, щоб налагодити хоч якісь стосунки з будь-якою людиною, потрібні хоч якісь спільні інтереси. Попробуй взнати які хоббі в твоєї симпатії, і зацікавитися ними (можливо і ти маєш якісь інтереси чи вподобання, які зможуть заінтригувати партнера). Основне діяти, а не тихо страждати і жалітися.
