Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) донт ворі. знайома стверджувала, що у вірменському дворику стоїть колона Св. Хритофора КОЛУМБА, а німб над головою Матері Божої (на вул. Друкарській) з зірочок, тому що Вона є покровителькою ЄС.
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) ще й не таке буває... в мого чоловіка на екскурсії дівчата з Кіровограда, побачивши малих дітей після першого причастя (дівчаток в білих платтях) запитали: за что ви такіх малєнькіх дєвушек замуж видайотє? почувши відповідь, що це "не замуж", а перше причастя, дєвушка запитала в "нєдоумєнії", що це таке перше причаття, і за секунду сказала: "а, я знаю, что ето такоє - ето кагда пєрвий раз мєсячниє, да???" оце вже клініка
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Має мому чоловіку прийти рекомендований лист.Пише він мені. зайди на пошту подивись чи нема. Я зайшла на Рамблер і відписую : на Рамблері нічого не прийшло. я собі уявляю що він подумав. Потім написав та біля дому на пошту зайди..... я довго сміялась з себе! от що нет з людьми робить!
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) ну чого ж, трохи на схід - і вже мало хто знає про такий звичай. хіба з фільмів... якщо чесно, я не в курсі: це таке в греко-католиків? бо в православних ніби нема такого... якщо так, то що дивного - греко-католиків на схід від Галичини дуже небагато.
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Я десь з хвилину пробувала уявити, як виглядаэ на Рамблері рекомендований лист!
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Епопея "Варю яйця" Треба було зварити яйця на салат. Поставила. Забула. Згадала... Холєра, згоріли! Йду на кухню. На плитці стоїть баняк з водою. Яйці ще в холодильнику. Газ теж не запалила. Поставила все нормально. Ну, звичайно, знову забула... Йду робити салат...
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) чи не ДП, часом, є причиною забудькуватості?)))))))))))
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Досі не можемо забути одну історію.Приблизно рік назад моя доця ще смоктала сосю.Увечері до нас мали прийти поважні гості і я була цілий день вкрай заклопотана і нервова,бо треба було "не упасть в грязь ліцом"А моя маленька ,як назло ,все ходила за мною і нила,нила...І в черговий раз,коли чоловік зайшов на кухню,я розвертаюся до нього і запихаю йому в рот ...дурачка! Саме цікаве,що він взяв!Через секунду він зрозумів,що у нього в роті і як крикне на мене:"Що ти робиш?" А я,як побачила його з сосею в роті зігнулася в істеричному припадку від сміху і довго -довго не могла заспокоїтися.:xaxa::xaxa::xaxa::D:D:DОсь така я була затуркана.
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) читаю ДП і паралельно службову пошту, де між колегами зав'язалась цікава переписка-дискусія. Прочитавши email колеги, думку якого я абсолютно поділяю, починаю внизу листа шукати кнопочку "дякую", не можу одразу зрозуміти де вона?, поки не побачила що я в Outlook клініка ...
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Зробила собі чай, сиділа перед компом пила чай. Йду на кухню, дивлюся мій чай так і стоїть... А я взяла горнятко з маминим компотом і навіть не помітила що я випила, була впевнена що пю чай. Це при тому що я компоту не п"ю взагалі... І таке буває.
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) "Клініка"-це коли я ,проїздивши цілий день за кермом,повертаюсь додому зі стоянки і замість того,щоб повернути голову і подивитися,хто за мню йде(пізно ввечері)-я шукаю очима по-боках дзеркала заднього огляду!
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) В мене те саме, тільки я в одноклассниках ту кнопочку шукаю. Потім думаю, що це нет глючить, і тому кнопочки не видно
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Читаю рецепт: морква+горошок+шампінйони+майонез... І я прочитала замість "шампінйони" - "мільйони" Класний би був салатик!
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Щойно: вирішила стерти макіяж з вочей. Підходю до тумбочки,беру ватний диск і баночку(то я так думала) з демакіяжем для вочей.Прикладаю диск до вок і панімаю,жи щось тут не те - воки печуть так жи йой.Глянула на баночку,яку тримала в руках,а там тонік для пискаОт думаю зараз чи прощатися з воками чи ще поживуть Отака я затуркана))))))
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) йду на пргулянку з пеською,одягаю намордник.Автоматично відмічаю що щось в неї з очима не те...якісь,ну ніби сумніші ніж звичайно...може настрій поганий?І по вулиці йде якось без настрою...Гм....зупиняюся,нахиляюся і бачу що намордник одягнутий догори **ногами**(намордник шкіряний))))Передягаю і кажу їй *вибач,але ж добре що він не металевий*))))
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) а що я сьогодні вчудила! йду на головну пошту відпраляти договори в Київ, а перед тим забігла в університет взяти ксерокси в одногрупниці.. прийшла на пошту, вклеїла марку, підписала конверт, відправила. лечу ксерити питання на семінар, а моїх ксероксів ма. думаю, хвора якась, запакувала з договорами, і відправила. лечу шукаю, хто б мені відкрив скриньку з поштою - знайшла: відкрила, подивилась - нема:confused:. знов заклеїла, відправила.. бігаю шукаю по всіх віконечках, пробігаю повз мусорний ящик... і там мої ксерокси, прикидані іншими листочками.. бачили б ви мене як я то витягала. думаю, деякі люди "нє панялі"
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) Лежимо з малим сьогодні на ліжку. Він щось трохи бавився, але потім прийшов чоловік і я ігровий центр малого захотіла відставити ненадовго. Так як на ліжку місця не було, то поставила ту забавку так над собою над стегном і щось говорила з чоловіком. Чоловік пішов. А я замість того щоб знов дати малому забавку зловила себе на думці що я вже хвилин 5 уважно розглядаю брязкальця і ними махаю (точно як мій малий) і так мені добре від того процесу! Клініка!!!
Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... ))))) подруга прислала розмову свою з якимось ухожором просто, щоб посміятися, а я роздрукувала, і понесла начальнику замість звіту))))) зато мій начальник не жонатий тепер з моєю подругою познайомитися хоче і виписав мені премію гагагагагаг. Я ЗАТУРКАНА.
