Я боюся Домашніх Пологів

Оскільки в тему ДП-шників регулярно влізають з власною думкою, не прочитавши топ, створюю другу гілку.
Для викладання лінків на МОЗівські замовні статті про жахливу небезпеку Домашніх Пологів та власних думок "чому боїтеся".

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

у якомусь рос місті зробили таке дослідження. взяли всі домашні пологи і у відсотках порівняли різні показники. варто зазначити, що більшість домашніх пологів були не планованими: бомжі і малозабезпечені, стрімкі пологи тощо і лише трошки таких, що свідомо народжували вдома.
ВСІ, за вийнятком одного, показники були кращі у домашніх пологах: смертінсть матері і дитини, ускладнення дитячі і матері, розриви. єдиний показник був гірший у дом пологах - крововтрати в матері, але всеодно це було в межах норми при пологах.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

Зараз вже не підкажу. То було майже 4 роки тому. Точно памятаю, що більшість ссилок знайшла на ДП.
Питайтеся в тих, хто недавно родив і цікавився тим ділом.
То все є в вільному доступі. Вплоть до заяви про ведення 3 етапу пологів без окситоцину(типу я все знаю і лікар звільняється від якоїсь там відповідальності).

---------- Додано в 20:44 ---------- Попередній допис був написаний в 20:40 ----------

А вона має бути?

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

просто не підписувати їхню згоду на окситоцин в 3 періоді

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

якщо є випадок з "прирощенням" плаценти, то лікар тут вже ні при чому. Інша справа, що зазвичай це не буває "ні з того ні з сього", і жінка, яка спостерігалася під час вагітності ( бодай те ж УЗД робила після 30 тижня), вже про таку можливість знатиме. Прикріплення плаценти з неповним відділенням під час пологів найчастіше трапляється у випадку, коли йде передчасне старіння з одночасним утворенням кальцинатів - інфарктів. Саме оцими ділянками плацента може "прирощуватися" до стінок матки і відходити не повністю. Просто особисто я з цим стикнулася сама, про таку можливість знала, у пологовій залі акушерка одразу ж після відходження плаценти ( відійшла сама , ніхто не дьоргав) ретельно її оглянула і тут же константувала неповне відходження. Інша справа, що жінка, знаючи наперід про таку особливість, можливо, пеерстрахується і не наважиться самостійно народжувати вдома.

в умовах пологового це практично нереально. Бо не будуть тут годинами чекати , поки відпульсує пуповина, не будуть годинами чекати , поки відокремиться плацента. Я згідна, що у пологовому можна народити, минувши втручання, навіть окситоцин у третій фазі. Але власне народити природньо, так, як це має бути у повному розумінні-ні.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

а зараз щось вже дають підписувати? Я так зрозуміла, що в пологових без попередження породіллі дають "вітамінку"
Я ніби також нічого не підписувала, але мені нічого і не кололи))

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

Ліліє, ви прокоментували кожен мій допис, водночас до прикладу розповідь Туфельки про власне позитив у тому, що її пологи були у ПБ, залишили без уваги. Більшість із нас прагне, аби наші пологи були природними і наша мета - народити здорове маля і самій залишитися при здоров'ї. Не маю жодного сумніву в тому, що ви добре все обміркували, і глибоко вивчили питання ДП перед тим як так народжувати і рекомендувати це іншим.
Так, медицина багато в чому недосконала. Але не слід заперечувати її значення і здобутки щодо порятунку життя, і тп, чого не було скажімо років 100 тому. Завдяки медицині багатьом жінкам вдається нормально народити маля, яке колись їм не вдалося б виносити. Чи ви вважаєте, що в такий природній процес медицині не слід втручатися? А ПБ створювалися, аби зменшити ризики при пологах і забезпечити своєчасність надання допомоги за необхідності. Те, що це не зовсім так - це факт. Але, і лікар в ПБ, і акушерка чи інший помічник в ДП мають однакову ймовірність допустити помилку. Вони всі - живі люди, що мають різний кваліфікаційний рівень і талант, тому чи вірно тут казати, що всі помічники у ДП такі професіонали, а лікарі - бездушні заробітчани-інструменталісти? Щодо ГВ - у пологових є теж спеціалісти, котрі при потребі можуть допомогти.
Щодо статистики - що означає одинакові умови? Та почнемо з того, що у кожної породіллі різний вік, генетика, стан здоров'я, спосіб життя і тп. Тому тут впринципі про якусь однаковість йти не може.
Щодо вашого нівелювання мого твердження, що на нас впиває екологія - хіба ми не є те, що їмо, чим дихаємо, що п'ємо? Все це впливає на стан нашого здоров'я загалом, і явно не позитивно, а перебіг вагітності та пологів - це не відособлений процес.
Підсумую - для мене особисто переваги ДП не є співвимірними із можливими ризиками несвоєчасності надання допомоги у випадку такої потреби. І я з повагою ставлюся до вашого вибору.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

я вже у цьому розділі якось писала: не те, що у давниниу. У Львові , наприкінці 40-х- початку 70- х років була одна відома у вузьких кругах жінка старшого віку, яка власне приймала пологи вдома, у Львові, в інтелігентних родинах українців і поляків.Моя свекруха, та її молодша сестра народжені саме вдома. Мого чоловіка свекруха теж мала народжувати вдома, з цією самою жіночкою. Але коли почалися пологи, жіночка прийшла, оглянула її і сказала, що тут можливий великий ризик, тому радить їхати до пологового. Сама вона за ці пологи не візьметься. Свекруха її послухала і поїхала народжувати у Мед. Пологи справді виявилися довгими ,складними, з купою внутрішніх розривів у свекрухи та пологовою травмою у дитини через застосування вакуум-екстрактора ( чому так сталося- важко сказати. Лікарі казали, що через неспіврозмірність великого розміру плоду і родових шляхів ще досить молодої мами.Свекрусі на той час тільки 20 виповнилося, а дитинка справді була великою не лише по вазі, але і по об ємам голівки- грудей). Можна, звичайно, писати, що пологи такими виявилися через те, що народжувала вона все-таки у пологовому, але ніхто не знає, чим би ці пологи закінчилися вдома. Тим більше, що сама домашня акушерка одразу сказала, що вона за ці пологи не візьметься і що тут краще народжувати у пологовому ( це при тому, що орієнтувалася вона виключно по даних свого огляду, УЗД і т.п. тоді ж не було)

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

все залежить від лікаря, і від того, як ви з ним вибудуєте відносини: як лікар, який допомагає народитися, чи як вагітна, яка допомагає лікарю її "народити". Мені насильно ніхто нічого не впихав. Усі маніпуляції і назви медикаментів озвучувалися "до". Ніхто не завуальовував під "вітамінками", "глюкозою" і т.п. Тому у своєму випадку , за будь-які зроблені маніпуляції, я хіба можу на себе нарікати , бо сама давала згоду на деякі речі. Виправдано це було чи ні- мені зараз важко судити ( думаю, що тоді я все-таки забагато сама перестрахувалася). Але суть у тому, що від мене нічого не приховувалося, про все попереджалося, усі речі називалися прямим текстом,я була активним, а не пасивним учасником процесу , і від пологів у пологовому будинку у мене не залишилося ніяких поганих спогадів. І ще раз народжувала я би там. Відповідальність при будь-яких пологах лежить і на жінці теж.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

Не дуже в тему, та реально накипіло. Певне зараз забанять, та все ж.
Що бачу я- жінки багато уваги присвячують саме пологам. Ну і допологовому стану. А що там далі буде- турбує одиниць. Пологи то не все. То навіть не половина і не 1\4. Дитина формується роками. Важливим є 1-2-3.. 6 роки біля мами. Нормальний стан мами\тата, а не затуркані\замучені батьки біля купки погодок. Наявність нормального шкільного навчання(а не всіх під одну гребьонку і математика в 6 років). Я вже мовчу про ДО.
Чому так багато кіпішу саме навколо домашніх родів? Ну окрім реальних травм в пологових?
Я дуже навіть ЗА домашні пологи. Та я за домашню систему в цілому. А не за битву за домашні роди, а там вже будь як буде. Смисл тоді який того всього?

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

чесно - я такого не бачу. може, з прикладами?

Ми з Лілею маємо формально погодок - наших молодших. і я теж з упевненісю можу сказати, що

тут тема така, тому тут - говоримо про пологи. Ділимось цікавим досвідом і потроху змінюємо думку про те, що "пологи - це медичний процес".

а щодо всього решта - вважю ключовим наступне.
незалежно від того, чи піде дитина в садочок/школу, чи вийде мама на роботу у 2 роки дитини, чи буде дитина займатись у гуртках тощо важливо, щоб кожен з цих пунктів був усвідомленим рішенням батьків, а не "тому що всі так роблять". Так само - і щодо планування вагітності, перебігу вагітності, пологів. Обирати з опцій найкраще, попередньо дослідивши ці опції.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

Більшість моїх знайомих на курсах по приготуванню до пологів були. Я теж. Ну і інформації в мережі багацько на ту тему.
Харчування ще при плануванні міняють. При чому всій сімї стараються. Вправи Кегеля, дихання в пологах, ну і суто весь процес.
З ваших коментів вже розумію, що то мало хто робить.

Та я теж знаю). І це дуже добре. Та в моєму оточенні більшість власне затурканих. Ну і старші дітки страждають в них відповіідно.
Шкода, що ж вихід то ж є, та люди його ні не бачать\ні від когось іншого чути не хочуть.

100%. І тут навіть не бажання, а просто розуміння важливості того бракує.

Для мене усвідомленим рішенням є взнавання всіх + і - ситуації. І коли мінуси значно переважають(а для дитини в моєму розумінні їх точно ціла купа), то я наразі не дуже розумію вибір в сторону тих мінусів. І тут мені більш зрозумілим є просте незнання, аніж свідомий вибір мінусу. Якось так.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

А я так і не подумала. Просто є ситуації, коли за всіх ознак все ок, але можуть виникнути проблеми як у Туфельки. І навряд чи це побачила б акушер перед пологами, і як хвилювалася б за маля Туфелька, коли її б швидкою з дому все ж везли до ПБ.

Так і є. Згодна на 100%. Але коли, до прикладу, апендицит - їдемо в лікарню на операцію, і тоді не думаємо про випадки зашитих в животі бинтів і тп.

Я то писала до того, що в медицині не все так погано, і що є прогрес суттєвий за ті ж останні 100 років. Тут не тільки про ПБ я писала. У мене таке враження, що ви бажаєте мене на чомусь підловити? У вас своя позиція, а у мене своя. А мені з ваших дописів видається, що добре поінформований про пологи обирає ДП, а всі інші застрашені і ніц не розуміють, і просто хочуть в ПБ. Я особисто до пологів готувалася.
Щодо того, що ДП з фахівцями - вам зможуть надати першу допомогу, а от до лікарні тре буде ще доїхати.
Знаєте, Ліліє, а мені б ідеалі хотілося б, щоб пологи стали максимально безпечними. І уявляється то мені так - що мали б ПБ переобладнати під комфортніші умови, які мали б забезпечувати проходження повноцінного процесу природних пологів, перебування малятка з мамою у ПБ тільки протягом реально необхідного згідно їх стану часу, і було все аби надати необхідну допомогу при потребі. А громадськість активно боролася з халатністю лікарів і ті ставали відповідальнішими. І такий варіант для мене був би кращим, аніж повернення до ДП, у яких теж є свої ризики, як і у теперішніх ПБ.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

апендицит - відпочатково патологічна ситуація. Пологи - відпочатково фізіологічна ситуація. Тому порівняння не дуже доречне.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

А хіба я порівнюю? Це відповідь на узагальнене твердження щодо медицини та впливу на неї системи загалом.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

Дівчата, які родили вдома ви реально молодці! Я завидую вашій сміливості і вірі, що все буде добре! Чесно!!! Але прошу вас не переконуйте так настирно, що вдома найкраще. Якесь дівча прочитає і "залупиться" що хочу вдома і все, бо це зараз модно, не розуміючи усієї відповідальності і не кожен чоловік зможе допомогти при потребі (гепнеться в обморок). Ви народжували друге або третє дитя вдома, а перших в пологовому тому ви свідомо на це йшли. Та й нема гарантії, що вдома все піде як по маслу, а в лікарні все таки є спеціалісти і при потребі реанімаційний зал. Я не "утрірую", але дуже багато жінок та діток потребуть при пологах термінової і кваліфікованої допомоги.
Я йшла на другі пологи з КР з низькою платентацією і загрозою кровотечі, але мій лікар, дякувати Богу, вирішив спробувати самій, скликав усю реанімаційну команду, приготували реанімаційну і всі були на поготові. Знову ж таки дякувати Богу я народила сама. Вдома я б навіть не погодилась з лікарем родити в такій ситуації.

Щодо лікарняних стін то у мене це взагалі викликає сміх. Чому мене вони мають лякати, чим мені домашні стіни психологічно допоможуть при пологах, я вся зосереджена на процесі і миті зустрічі з дитятком. І впевненна, що ніякого стресу дитина не отримує через ті стіни чи персонал. Дитяткові аби мама відразу обняла і поцьомала, оце воно відчуває, але аж ніяк не місце народження. А ризикувати своїм і тим більше дитятковим здоров"ям я б не змогла. Та напевно б не простила собі потім цього.

Хто наважився родити сам і все пройшло добре для мами і дитятки- молодці. Цьомцьомки розповідь про пологи я читала і мені здавалось, що я переживаю кожну хвилинку з нею, настільки у неї це було легко і гармонійно і в той час захоплюючи.

До сміху

коли моя кума запитала в чоловіка про можливі пологи вдома і щоб він приймав, треба було бачити його лице і відповідь була відповідною "може ми ще й зуби почнемо вдома рвати і пломби соббі ставити?"

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

Всі жінки різні, з різним психологічним сприйняттям і чутливістю.
Якщо брати мій випадок, то в мене припинились перейми зразу ж після усіх процедур в ПБ (чистки, огляду чергового з словами:"чого ойкаєш? ноги розтавляти і робити дитину не ойкала, а тепер ойкаєш!"
І так і не відновились...поки не підключили капельницю з окситоцином. Всі спішили кудись.
Роздумуючи на цю тему, припускаю, що шансів що перейми б зупинились вдома втричі менше, ну і якби вони зупинились - я спокійно могла б дочекатись їх відновлення, і вони однозначно б почались знову.
Організму напевне ж тяжко ввімкнутись примусово. А я ці 8 годин в очікуванні, тільки сиділа і переживала, щоб почались знову, бо розуміла, що стимулюватимуть в іншому разу. Не почались.

 

Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів

от власне, бо в нас такі лікарі, що хіба на тебе гляне, то вже погано стає, тим більше, що вагітні як правило вразливі і хтось може дуже перестрашитися і все організм не працює, тому психологічний фактор комфорту є важливий, але в нас його ніколи і ніде не враховують