ГВ - ще один дар природи

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Які мамолочи наші?

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Через ГВ??? Це смішно...

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

точно не через ГВ))) ви краще згадайте про загальну тривалість життя, не тільки серед жінок))) і умови в яких жили люди))

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Думала-думала де писати, вирішила сюди. Сподіваюсь, не офтоплю.
Дуже мене задіває той факт, що більшість людей розцінюють ГВ тільки як отримання поживних речовин, і ніяк інакше. Тому доцільність годування дитини після року піддають сумніву.
Маю двох коліжанок, яких відношу до ряду вірних і відданих. Дітей ще не мають. Постійно навідують, їздимо разом кудись, подорожуємо. Проте відлучитись з ними надовго, сама, як колись, не маю можливості. Дуже часто останнім часом піднімається в наших розмовах тема ГВ. Просто якщо раніше це було схвалювання і підтримка з їх сторони, зараз потроху це перейшло в неодобрення моєї позиції. Вислови в мою сторону, що я прив"язала дитину до себе, і вирощую такого собі "маминого синочка", що ГВ після року - то бред і маразм, що ніц поживного в тому молоці нема і т.д. мене троха задівають. Якби то були посторонні люди, я б в голову навіть не брала. А оскільки моє ставлення до них інакше, я ціную і поважаю тих людей, то хочеться їм пояснити, розтлумачити, змінити хоч трохи їхню думку. Хоча чим далі, тим більше здається мені що це нереально. Все-таки шкода, що совковська система виховання настільки викривила поняття людей про правильне і неправильне.
Я тільки хочу вірити в те, що коли в них будуть свої дітки, вони "дозріють" до сприйняття інформації, а не будуть тою частино мам, в котрих "молоко непридатне і синє", або "згоріло".

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

ви їм поясніть на пальцях, що ГВ дуже помічна штука - коли зубки ріжуться, животик, ттт, болить, коли заспокоїти треба тощо (принаймі може їм дійде, що ГВ краще ніж впихати в дітисько різну хімію! бо маю знайому - її синочкові заспокійливі виписали в пів року!) ну і про каріес - що завдяки нічним годуванням можна його уникнути (багато людей його бояться))))) та купу різних прикладів таких можна дати))) але голвне, для мене особисто, то той інтимний момент між мною і донею, коли вона пригорнеться-притулиться і на душі стає спокійно, що я можу захистити, втішити, полікувати))))

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Не знаю де написати, напишу тут. В мене прибуло молоко і дуже нагрубають груди, годую приблизно раз в 1,5-2,5 години але буває і щопівгодини, груди даю кожен раз іншу, але набряк не спадає, і груди дуже тверді і дитина не встигає все виссати. Порадьте що робити, як можна зменшити набряк, може груди давати інакше, наприклад міняти раз в 2 години, бо вночі пробувала так, давала одну кілька разів підряд але не допомогло?

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Дашенька, молочка звичайно поки що виробляється більше, ніж малеча може висмоктати, з часом все нормалізується і молока буде стільки скільки дитина висмокче.

МОжна, але не факт, що ваша друга грудь стільки витерпить, тому спробуйте підціджувати трохи, коли невмоготу терпіти, до стану комфорту, можна в теплому душі, там легше, як я вам казала.

Можна пропонувати посмоктати частіше по своїй вимозі, якщо відчуваєте, що є потреба.

Краще вночі давати поперемінно, на кожне прикладання іншу грудь, бо якщо декілька разів поспіль одна, то інша може постраждати. Це стосується ночі.
Все налагодиться з к-стю молочка, не хвилюйтесь.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

А чому ніхто не пише свою історію на [post=754331]конкурс[/post]. Чи щось пропустила. Як ні, то буду перша.
Мій перший досвід ГВ.
Почну з того, що моя мама, як напевно більшість радянських жінок, мала зовсім маленький досвід ГВ. Мене годувала грудьми до 4 міс, а брата до 2-х місяців. Будучи молодою і зеленою як то кажуть, я говорила, що буду годувати дитину максимум до року, і про „молочних” і „немолочних” мам теж говорила ну і як то дико велику дитину годувати і спільний сон – це теж неправильно і т.д. і т..п Випадково потрапила на форум (наш рідненький), де отримала дуже багато інформації про користь ГВ. . Про те, що буду годувати грудьми своїх дітей я твердо вирішила ще задовго до вагітності. Наперед забігаючи хочу щиро подякувати консультантам за їхню роботу. Після народження дитини, у сімейній „війні” за правильне годування і догляд за дитиною:tanksmile:, на фрази типу „поначитувалась всякого в інтернеті” завжди пропонувала почитати офіційні МОЗівські документи, на які тут є посилання. Це мені дуже допомогло.
9-го травня 2009 року вечором в обласному пологовому (на Батальній) народився наш синочок. Вже через пів години після народження він був разом зі мною і активно смокатв цицю (приклала неонатолог). Мій чоловік знімав це все на відео і паралельно розпитував у лікаря, що можна їсти годуючій мамі бо я люблю страшенно шоколад і чи можна мені буде його хоч трошки куштувати. Через кілька годин я залишилася з малюком вже сама. Цю першу ніч я ніколи не забуду. Ми неспали з ним до 5-ї ранку і вчилися правильно смоктати. Скажу, що правильно прикладати мені самій не вдавалося майже до самої виписки поки лактолог не підказала мені, хоча кожен медпрацівник, що заходив до нас у палату по черзі прикладали мені дитину. І ще наша дитяча лікарка перед випискою проводила маленький лікбез мамам на тему „як правильно доглядати за дитиною і про користь ГВ”. При пологах я трохи забагато втратила крові і у мене був низький гемоглобін і я не могла вставати з ліжка перші два дні. На другу ніч малюк мій так розплакався, що я не могла його заспокоїти (хоча б встати поколисати на руках) і сусідка по палаті закликала дитячу медсестру. Я сама попросила забрати дитину і напевно трошки догодувати його:ninja:. В мене взяли великий шприц, щоб погодувати і медсестра забрала малюка. Вона досить швидко повернула назад мені сонного малюка повідомивши, що він з”їв 10 грам суміші. Але за короткий час він знову прокинувся і знову мені не вдалося заспокоїти його і медсестра забрала його на кілька годин, щоб я поспала (це була вже четверта ніч, яку я неспала). А я і не змогла поспати бо ревіла з думками, що я така погана мама і що я віддала свою дитинку, і що не потрібно його годувати сумішшю і ще згадувала форум незлим тихим словом. Думала, що раз теоретично підготована то і на практиці все буде добре, а тут така халепа. Під ранок мені повернули дитину і я заспокоїлась. На третій день мені зробили узд матки і виявили згусток крові. Лікарка запропонувала мені вколоти окситоцин, щоб матка швидше скоротилась і згусток вийшов самостійно без чистки. Ну я і погодилась. Ну що вам сказати. Буквально за кілька годин після уколу почало прибувати молоко у великій кількості. Я відчула як на грудях у мене лопається шкіра, такі вони стали величезні (ги-ги, чоловік так тішився, довго мене „памелою андерсен” називав). На моє прохання викликали лактолога яка трошки мені підцідила груди (то так приємно було) ну і дала пораду побільше прикладати малюка бо в мене багато молозива. Я весь день так і робила, ще прикладала холодну капусту. Але під вечір молока стало ну дууже багато і я попросила чергову акушерку мені трошки зцідити груди бо мені самій не вдавалось. Цей „масажик” був ну зовсім неприємний на що я сказала акушерці, що буду кричати бо боляче, на що вона мені сказала, що молоко в мене б”є фонтаном і щоб я і далі прикладала дитину. Така ось у мене була історія із ГВ у пологовому.
Після пологового і до сьогодні проблем у нас майже не виникало. Через кілька днів перебування вже дома у мене стався застій молока і різко почала підніматися температура. Хоча я знала як правильно діяти але у мене все рівно почалася паніка. Мама для мого заспокоєння передзвонила до консультанта по ГВ і вона сказала все, що я і так знала. Я прийняла парацетамол, трошки зцідила груди під душем і ми з малюком кілька разів годувалися „вальтом”. Все минулося. Наступна халепа сталася у нас в три місяці. Я так боялася лактаційного кризу, що в результаті молока в мене в цей період було аж забагато, воно просто било фонтаном при легенькому натисканні на грудь. Синуля наїдався дуже швидко, а смокатльний рефлекс не задовільнявся. Відповідно замість циці він смоктав великий палець. Але не просто смоктав, а аж засмоктував його. Під тиском рідних я купила соску і зі сльозами на очах дала дитині:connie:. Соску малий посмоткав буквально кілька разів. Я зрозуміла свою помилку і дуже швидко в нас все нормалізувалося. Можу сказати, що великого фізичного завдоволення при годування малого не відчуваю. Хоча б тому, що вночі досить міцно сплю і іноді дитина при смоктанні „сповзає” на сосок і потім годування буває трохи болісне. Але справжнє моральне задоволення я почала отримувати коли сину вже було близько року. Він почав виражати такі емоції коли я пропонувала груди, таку радість, такий сміх!!! Пишу і сама посміхаюсь від вуха до вуха. Воно того варте. Тривале годування того варте.
Ще хочу сказати, що дотримуючись порад про ГВ, спільний сон, часте носіння дитини на руках і т.п. наш малюк до пів року майже не плакав. Сусіди хвилювались чи він взагалі у нас плаче. І зараз я бачу, що дитина росте досить впевнена. Можна сказати, що він „фізично” відчуває нашу любов до нього.
Ще додам кілька слів про роль мого чоловіка у нашому ГВ. Тільки „мудрі” доктори по телевізору на всю країну можуть казати, що де є ГВ на вимогу то там сім”ї розпадаються. Нашої сім”ї це не стосується. Так були непорозуміння, ну бо ж мами наші не так все робили. Але з часом все встало на свої місця. І досі мій чоловік перед прогулянкою з дитиною каже щоб я малому цицю дала. Наш татусик розуміє цінність ГВ і у всьому мене підтримує за що я йому дуже вдячна. А якщо в десь в компаніях виникають розмови про ГВ то він завжди зі сміхом каже „Спочатку скажу я про різницю між грудним молоком і сумішами. Так от, суміші – то тааак доороогоо. Краще на ті гроші жінку нагодувати фруктами...”
Можу наостанок просто сказати. Мамусі, не нехтуйте Божим Даром. Годуйте своїх малят на здоров”я.
P.S. Розповіла сусідці, молодій мамі, про рішення написати тут свою розповідь про ГВ. На що вона мені сказала „ти там напиши, що мені тожедопомогла налагодити ГВ”. Так приєємноо. Ще раз дякую консультантам. Ваша праця не марна.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Не знаю що мені робити Малий не злазить з грудей взагалі, якщо не їсть то пісяє і знову грудьми присипляю І так по колу, я ні помитися ні поїсти не встигаю, пеленки прати то взагалі фантастика(((( Вже схожа на мощі, з тими грудьми-пісяннями, та ще і соски роздер вчора бо так тормошив груди що нема ради. Не знаю що робити, соску давати не хочу, але я толком ні не їм ні не сплю, вже сил геть нема. Чекаю чоловіка зі слінгом, хоча пробуваа носити в слінгу подруги, то там теж вередує( тільки ліжко і груди. Дівчата, як ви справлялись, може що не так роблю?

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Все так то просто перший період такий - потім все налагодиться. Ну й сама звикнеш Я їм із Юстинкою на одній руці - тепер раціон як в Златки, аби довше на кухні не стояти. Вчора вечеряла в 2 ночі, як мої дві принцеси накінець заснули. Душ - то мрія на щовечір

скільки но мені для щастя треба

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

У мене це досі мрія Бо синочок плаче як тільки зникаю з поля зору

Пеленки - в пралку, або чоловікові - хай пере, їсти звикайте з дитиною, а так - дійсно, лежіть, відпочивайте, читайте. Ну і прогулянка- - я відпочивала на вулиці.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

ейей, стоп. консультанти не рекомендують прибирати, готувати і їсти, і в туалет. тут теж треба з розумом!

дашуль, може до тебе приїхати? шо ж ти мучишся?

ше якби хтось сказав куди підвезти допомогу)))

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

хі, ми перший місяць окопались в ліжку і я мала щонайбільше 5-10 хвилин на душ, прання (щастя, що пралка є)), чай найчастіше пила вже годуючи, душ часто закінчувався годуванням теж)) так що чоловік займався самостійно господарством - помити, прибрати, попрасувати, приготувати тощо))) потім нам привалило щастя - слінг, ото штууука)))) ну і як Маргошці другий місяць почався, то стало значно легше)))

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

я написала на скриньку gmail-івську

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

ов єс...аналогічно...пила/їла годуючи, з Любчиком казки читали, рахували/малювали годуючи, по телефону лялякала годуючи.
Дашунь, все внормується за кілька тижнів...терпіння і розуміння ситуації - зараз найголовніше..

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

заварити вівсяну чи гречану кашу можна і з дитиноюна руках і мюслі запарити бараболю і цибулю хай чоловік чистить, а пеленки най пере пралька.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи

Мій досвід ГВ.
В дитинстві я з радістю бавилась ляльками, улюблена лялька мала дурник і пляшечку. Уявити, що діти їдять ще щось, окрім манки, не могла. Справжнім шоком для мене малої був похід в гості з батьками до родичів, де дитинка вже бігала, говорила і їла на колінах у мами цицю! Ця картинка і досі у мене в пам"яті. Найближчі в моєму оточені діти виховувались за стандартною радянською методикою.
Чи готувалась я до грудного вигодовування? Скоріше ні, ніж так. Весь період вагітності був у клопотах побутового характеру. Переїзди, зйомні квартири, коливання курсів валют – проблеми, які мене хвилювали набагато більше. Доступу до інтернету не було, деколи підчитувала журнали. Джерелом інформації стали мої прогресивні знайомі, в яких народилась донечка. Саме завітавши до них в гості, я побачила чудо-шматок тканини з хитромудрою назвою слінг. З жахом помітила відсутність дитячої колиски і дізналась, що маля спить з батьками. А ще дитина плаває у великій ванні, а в 5 місців не їсть нічого окрім грудного молока. Далі була інформація про педагогічне догодовування. Саме позитивний досвід друзів став ключовим моментом зміни мого світогляду.
Про ГВ мала туманне уявлення, але принципи прописані в журналах, все ж запам"ятала. Ніяких дурників, пляшечок і іншої їжі до 6 місяців. В пологовому хороша акушерка правильно приклала мою донечку до грудей, дякувати Богу, все вдалось з першого разу, тріщин, дискомфорту і інших неприємностей мені вдалось уникнути. З мед. персоналу ніхто не пропонував суміш для заспокоєння, все було коректно. Вдома, десь на 5 день відчула нагрубання молочних залоз, але було якесь внутрішнє знання, що порятунок в частих прикладаннях. Далі все без проблем. Намагалась спочатку спати з дитиною окремо, але це настільки виснажувало, що моя лінь і материнський інстинкт взяли гору, наступні ночі донечка солодко сопіла біля моїх грудей, а я висипалась і почувалась повною сил. Звідусіль лунали поради і про введення сочків в три місяці, і про нестачу молока (дитина набрала в перший місяць 1300, але хіба ж це аргумент?), і про необхідність зціджування, щоб молока було більше (невже природа могла б так мучити жінку-маму?), було і про змащування сосків зеленкою, і ще багато"корисного". Оточуючі здивовано поглядали на годування в людних місцях. Чомусь жінка одягнена лише в пояс шокує набагато менше, ніж годуючи мама в парку на лавці. Свідомість суспільства заполонила невід"ємна атрибутика дитинства: пляшечка, дурник, яблучний сік в три місяці і манка. ГВ природний процес, який не може бути складним і втомлюючим для мами, це реалізація ніжності, захисту, не говорячи вже про поживну цінність. Молочко завжди необхідної температури, в зручній «тарі», яка постійно з вами. Молочко годує і поїть, лікує і втішає. Це прекрасні моменти, коли мама і дитинка спілкуються тет-а-тет. Немає солодших звуків, ніж сопіння малюка біля грудей, немає приємніших відчутів, ніж споглядання, як малюк засинає із задоволеною посмішкою і крапелькою молочка на губах. А як смачно пахне малеча! Звичайно, трапляються різні ситуації, проблеми на шляху ГВ. Але основне - це бажання годувати дитину і дати їй найкращу у світі їжу, тоді всі труднощі обов"язково вирішаться.
Зараз я годую синочка, маючи позитивний досвід з донечкою не думала, що виникнуть проблеми. Але вони були, в пологовому мала тріщинки, згодом лактостаз. Довго вагалась чи дзвонити консультантам і була здивована чуйності незнайомих мені людей, які потратили свій час, надали грамотну консультацію, додали мені впевненості, що все буде добре. Велике дякую небайдужим людям, за розуміння, що немає чужих дітей, а є наші діти, наше майбутнє. І все що їм потрібно – материнська любов з кожною краплиною молочка!

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи