Відповідь: гроші: спільні чи особисті? платив. і казав, що дбатиме про мене як буду його дружиною так і кажу, навіть казала, що він нам просто не потрібен, і якщо не міняється, то нехай іде геть. То він тепер має новий напрям - заробляє СОБІ на квартиру в разі якщо я його вижену. :khomyak:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Ну ви писали ,що він якийсь час не працював , то я так і не зрозуміла,за чий ж рахунок він жив?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а може чоловік тупікує гроші вам на квартиру? а сказав, що собі, щоб вколоти за те ? Тоді є хоч якась логіка в його поведіці
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? ну добре а якщо грошей не брати до уваги, як Вас чоловік балує - подарунки якісь може дарує? якщо Ви пишете що не маєте інших прибутків/підробітків то за що вдягаєте дитину і себе? ой, чужа сім*я - темний ліс ми ще до одруження жили разом і в той час мене теж мучили сумніви як то колись буде, бо на той час кожен мав свої гроші...я працювала і він працював, витрачали як хто вважає за потрібне. За продукти платив той, хто їх купував, за квартплату я, бо житло моє і якось і питань не виникало і поділу обов*язків витратних також. І я стала трохи переживати на момент, коли пішла в декрет, але якось все само собою змінилося, чи то я так хитро все змінила, що ніхто і не помітив як у нас стало: все, що моє - моє, а що твоє - наше)
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Ви все правильно зрозуміли, ми жили за мою з\п, бо я одна тоді працювала. І всі мої гроші, були нашими. А тепер от як все повернулось, він крутий, а я ніц не роблю і не хочу...тому і ніц не маю...і то нічо, що я одна доглядаю за дитиною і одна займаюсь побутом. І залучити не залучиш, бо він є тільки 2 год ввечері і баїньки. ---------- Додано в 14:33 ---------- Попередній допис був написаний в 14:28 ---------- логіки нема, поведінка часто неадекватна, і це він серйозно. ага, на Дн - сарафан, на Миколая - халат (на 2 розміри завеликий):shutup: От і всі подарунки.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? то не виправдання я до приходу мужа посуду консервую і не мию, бо я мила в обід і планую ще гарно попросити налисників посмажити, може погодиться, а ні, то ні завтра попрошу. І він теж приходить додому біля 19, а 21.30 вже в ліжку лежить.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В тому й вся проблема. Не займайтесь! Якщо він вміє якусь мізерну суму розприділити на тиждень/місяць, то нехай спробує. В моєї коліжанки був чоловік, який купував собі йогурт, а коли дитина просила, то казав що взагалі-то він собі купив....коліжанка сварилась, казала що або принось для всіх, або їж собі на роботі, ось таке буває.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Як то не займайтесь?! В дєтдом дитину здати чи як? Чи хай пісок і болото колінками по хаті розвозить? Чи коли захоче їсти, то сказати, вибач сину, в мене забастовка? Розумієте, коли є дитина, жінка стає зв"язана поки не підросте і все тут. У вас, певно своїх нема.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? колись відпочивали з однією мамочкою на морі і та розповідала, що коли вони з мужом в сорі, то вона об*являє голодовку. Готує виключно для себе і дитини на раз поїсти і коли чоловік приходить з роботи то в холодильнику пусто і їсти нема що Смішно але мені щось так запам*яталось. Вона казала, що він вже з часом був готовий до такого сценарію подій і намагався уникати непорозумінь надалі, бо знав як її образить, буде голодати. Як би Ваш на таке відреагував?))
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Читаю DarkNess, і так, ніби про мою ситуацію в декреті написано... В нас було взагалі цікаво- оплата квартири і закупівля продуктів раз на тиждень проводились чоловіком особисто. Якщо щось треба було докупити серед тижня - треба було додатково просити "купи", або викручуватись самій (гроші в руки не давались, або давались, якщо довго капати на мозок))). Дякую державі, за те, що в другому декреті мала хоч якусь копійку, бо в першому разової допомоги не було (зате були батьки, і якщо що, "візьми в батьків") - але і щодо цих грошей було - "віддай мені, бо я трачу на сім"ю". Одяг для дітей, забавки, візочки - сама, бо тобі на дитину дають гроші, або подаровані родиною/друзями. Розмови теж нічого не давали... Чоловік просто не розумів і не розуміє досі, чому він повинен утримувати сім"ю. На мою думку, це проблема хлопців, які виросли в неповних сім"ях - не було чоловічого прикладу перед очима, мама все тягла і могла сама. Зараз все трохи змінилось, бо я вийшла на роботу, маю власне джерело доходу і це все вже не так пече , як в декреті... До речі - залишити без вечері, не допомагало - приготує собі сам, або поїсть в кафе...Все решту також- не хочеш, не треба))). І теж збирає собі на квартиру, бо живемо в моїй...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? погодувати дитину. Чоловікові не варити. мити тарілку собі і дитині. на війні як на війні. і не кидайтесь на форумлянок - вони вам чоловіка не сватали.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? думаю, чоловік DarkNess перестав би тоді навіть на продукти давати, типу "а нащо, як не готує? "
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В мене нема. Але можна робити все собі і дитині. А чоловіку, не прати наприклад, не прасувати, не гріти вечерю! Або зїдати все до його приходу. Ну чому чоловіки не бояться втратити дружину своєю поведінкою, а жінки так бояться?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Читаю про різні історії і якось важко на душі стало.Чому саме ті маленькі папірці можуть спричинити такі негативні емоції у стосунках. Ми з чоловіком жили до одруження разом, на роботу перша пішла я, він на той час навчався. Жили за мої гроші + допомагали його батьки. Коли пішов чоловік на роботу, то гроші приносив і казав, що я також можу ними користуватись при потребі, так у нас і вийшло, що гроші спільні. Мені здається, що чоловіка, який має "свої" гроші, і виділяє "пособіє" для жінки і дитини, переконати/перевчити/ на спільний бюджет дуже важко. То ніби вже застаріла установка, яку потрібно ламати на новий лад. Щиро вірю, молюсь і надіюсь, що такі чоловіки змінять своє ставлення до жінки і до сімейного бюджету як такого, бо жодна жінка на таке не заслуговує.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Ну, на практиці це не реально...Рано чи пізно чисті тарілки закінчаться у всіх,в хаті буде бардак,а чоловік або буде їсти десь на стороні,або готуватиме собі сам, або перестане давати гроші на харчі (на війні як на війні.).
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А можливо потрібно поговорити щиро ввечері , коли дитина ляже спати, і пояснити, що вам так жити важко, і давай спробуємо на новий лад, тоді можливо і стосунки налагодяться?Мені здається зло породжує ще більше зло. Я вірю, що щирими душевними розмовами можна зколихнути ту кригу чоловіка. Ви всетаки не чужі люди, у вас спільна малеча, а це, як на мій погляд вже дуже багато. Залишилось знайти в собі сили і правильні слова для чоловіка. Нехай не за першим чи другим разом, та все ж таки, ваше пояснення, розмова, і навіть сльози змусять чоловіка призадуматись над своїми діями.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? То простіше змиритись і дякувати за мізер що виділяє, при тому що на себе коштів не жаліє?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Шо ж це за шлюб би був тоді?Де щастя?Де кохання?В чому зміст таких стосунків? Помимо грошей, у вас хороші стосунки, чи ви вже й забули що таке "сімейний затишок"? Мені здається, що проблема не в грошах. Гроші-це лише його прояв ставлення до сім"ї. поки він може тиснути на вас грошима-робить це, якщо це перестане діяти (коли Ви зможете повністю себе і дитину забезпечувати самі), він знайде інші методи, можливо психологічно чи фізичного тиску. А може в нього на той час вже буде своя квартира і тоді...На мою думку, Вам потрібно шукати не методи відновлення/побудови єдиного сімейного бюджету, а методи відновлення сім"ї.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? НІ...Це теж не вихід...Але пишу з власного досвіду - така моя поведінка призвела до того, що чоловік в робочі дні вдома не вечеряє вже років зо п"ять (спочатку війна- потім звик) На пропозиції поїсти ( під час перемир"я) - не голодний. Йде в кафе, до мами і там собі теж ні в чому не відказує... А у вихідні - готує сам.
