Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Я теж гордо не беру А вони не дуже і дають:umbrage::umbrage::umbrage:. Так, на ДН, іменини, то чоловік поговорив, щоб не дарували блискучих светриків чи халатів з тапками:ninja:, а щоб отако порадувати невістку грошиками - :no:. Так що мені дуже легко бути гордою :xaxa::xaxa::xaxa:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Дівчата читаю і відчуваю себе як з Місяця впавшею. Чоловік все знає про мою зарплату я все знаю про його зарплату - по іншому я не уявляю сім'ї. Я нікого ні за що не засуджую, в кожного свої порядки. В нас є коробочка в якій "живуть" гроші. Ми завжди обговорюємо всі витрати і знаємо хто що купив і хто на що потратив. Якщо щось "ничкуємо" то тільки на подарунки один одному. Ми ж єдине ціле, ми сім'я, ми рідні. Ми по різному жили, мали різні доходи і гроші - це взагалі фігня, так з ними дуже добре, спокійно, впевнено, але і при малих доходах можна жити - повірте я 2 роки була дружиною військового (на щастя звільнився і має добру роботу) і жила у Гарнізоні у "чудовому" містечку Шепетівка на 800 грн. у місяць напевно з тих пір - для мене гроші - ніщо, не є темою для болючих розмов
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Для того, щоб розібратись мому татові на якому етапі перебувають стосунки з моїм вже теперішнім чоловіком необхідно було лише запитати у мене чи спільний у нас бюджет. Він мудра людина. І справді, тут потрібно розібратись, що ми маємо на увазі, кажучи про "спільний бюджет"!!!! На думку мого батька "спільний бюджет" це - те, що охоплює покривання витрат на спільні потреби та інтереси: харчування, відпочинок, ... А вже ососбисті потреби та інтереси в кожного по різному, і тут вже треба керуватись можливостями кожного окремо. (може- дам, а може -не дам...) Ми з чоловіком щомісяця кладемо на купочку стільки грошей, скільки потрібно затратити на оредну квартири та харчо... все решта витрясаю по мірі необхідності. Я не звітуюсь за зароблені та потрачені кошти, і не прошу звітуватись чоловікові. Гроші, це на сьогодні практично інтимна сторона людського життя: що, скільки, як часто.... навіть з блиською людиною говорити не дуже хочеться, особливо тоді, коли не має того, чого б хотілось, так би мовити, не має чим похвастатись... Тому, в більшості, я намагаюсь обговорювати витрати вже тоді, коли сама не можу чогось собі дозволити... а чоловік і тим більше. Час все розставляє по місцях!!!
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? У нас в сімї гроші спільні і распоряжаюсь ними я (чоловіка нехвилює за що скільки аби боргів небуло).На початку нашого спільного життя я навіть наполягала щоб він мав якісь окремі гроші (ну, щоб я незнала що він сьогодні взяв мені на квіти)ми склались на спільні витрати і в кожного лишилась певна сума на особисті витрати.Через пару днів я помітила що кращої схованки за ту де ми зберігаємо гроші чоловік незнайшов, ну і як після цього можна щось думати про заначки.:confused:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Дослівно, тільки навпаки - я займаюся всіма платежами, продуктами і іншими повсякденними покупками . Недавно чоловіка запитали, скільки у нас в місяць йде на газ (ми зробили інд опалення квартири), то він каже: Не знаю. жінка займається такими дрібницями!:ninja::no::no::no:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В нас також гроші спільні, як чоловік приносить зарплату, то зразу ставить в шухляду, і коли кому треба, той і бере, правда чоловік старається зі мною радитися, і грошей ніби то не ховає. От минулу зарплату наприклад віддав всю до копійки, а тоді немав грошей, щоб купити подарунки на Миколая. Він в мене гордий, тому позичив в друга, бо з спільних не хотів брати. А я кілька разів хотіла сховати гроші, так щоб коханий не знав, то все одно витрачала на то, що потрібно. Не виходить в мене.....
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А навіть при двох зарплатах і пятьох різних банкових рахунках (це в нас всюди лежить по 50 долларів, аби рахунок не закрили, бо треба для позики) також є одне ціле. У нас сімейний бюджет. Я прекрасно знаю скільки заробляє чоловік і якщо йому дали в якийсь день чайові він мені про це розкаже. Я наприклад категорично проти аби в нас була спільна шкатулка куди ми кладемо гроші. Може воно і не правильно але мені з тим комфортно.:confused:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? У нас гроші спільні і мої, так 50 на 50. Я знаю скільки отримує чоловік, він знає скільки я. Він отримує гроші на карточку, я на руки. Свої грошенята я приношу додому. Чоловік чомусь рідко бере з нашої "скриньки" грошенята, а навпаки знімає гроші зі своєї карточки і іноді по дорозі на роботу засуне мені в карман якусь 20. Мені аж буває незручно.. знаючи про те, що він збирає гроші на свою мрію (машину). Я запропонувала йому варіант, що я оплачую квартплату і ком.послуги, а все інше ..виходить моє (бо всеодно він нічого майже не бере з нашої скриньки) :o
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? У мене то питання дуже актуальне стало, адже тільки починаємо сімейне життя. Поки що якось так получається, що просто знаємо приблизно, скільки у кого грошей. Відповідно, або розраховуємо на великі витрати, або ж навпаки - намагаємося один одному щось докинути, щоб вільніше себе людина почувала. Щоденні витрати оплачуємо як доведеться (коли він, коли я, а коли і наполовину). Великі покупки плануємо разом, радимося, прицінюємося.
Виявляється спільні і окремі гроші я розуміла в межах своїх традиційних сімейних уявлень. Мені дійсно байдуже чи ми з чоловіком спільний подарунок будемо комусь робити чи різні - адже смаки в нас різні. Чом би й ні. Але нещодавно почула від знайомої інакший розподіл, що вразив. Жінка потрапила на операцію в лікарню і не була певна, що чоловік їй допоможе своїми грошима! Оооо. Це дійсно розрив понять просто якийсь. Як в таких ситуаціях можна ділитися... Яка ж це сім"я... Моя Вам порада - сплануйте і собі дороговартісну покупку на майбутнє. Тоді і Ви будете збирати на мрію, і незручно не буде.. Зрештою чоловік намагається Вам зробити приємне, тож старайтесь то з радістю прийняти. Гірше коли він звикне "нічого не видумувати" адже жінка все одно нічого не хоче.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Гроші... Ну як вони можуть бути спільними. Я колись так думала. Вонив нас лежали в одній шкатулці. Тільки ми їх чомусь витрачаєм по-різному. Я на "хату" а чоловік на машину. (і то нічо, що в основному я заробляю). На колеса, амартізатори є, а мені на плащик, наприклад, вже нема. Я з Марусею-мамою згідна: в кожного своя шкатулка. І тоді більше ніж заробляєш не потратиш, ну і стимул є...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? гииии гроші мають бути спільні, але при тому всьому має бути своя заначка, в туалутному бачку :xaxa: головне не сплутати її з чоловіковою, :xaxa: хіба якшо воона більша :xaxa:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? у нас з грішми взагалі якось цікаво було.:8: поки ще не було малого ми заробляли приблизно однаково (офіційна зарплата), але в чоловіка завжди була можливість підробити, я ніколи не мала уявлення скільки. продукти купували разом. потім вирішили відкладати на картку (вийшло що відклали лише мої гроші, декретні),коли малий народився виявилось що всі свої гроші він протринькав :confusedпо житті транжир), то ж для дитини куплялось все з картки. потім вікладали разом, але чомусь відкладені гроші йому конче на щось потрібні були... загубив робочі (ніби то), не попередивши купив собі за останні магнітофон крутий до машини, бо дуже сподобався..... костюми, взуття купляє собі лише дорогуще!!! а коли я виявляла бажання для дорогої речі (що бувало 2 рази), мене десять раз перепитували чи мені це потрібно:tanksmile:. хіба необхідні речі він купував мені без заперечень і робив гарні подарунки, лише до відповідних свят. ніяких великих покупок для життя ми не робили ( хіба пралка, мікрохвильовка, телевізор, кух комбайн, необхідність), бо власного житла не мали, він і не бажав мати, бо у його батьків дві квартири, правда в одній батьки, в іншій дід.......квартира це величезні витрати, і меблі, оздоблення і т.д., а що ж тоді залишається на себе коханого!? тепер розумію чому ніякого спільного майна чи навіть авто він не хотів мати.......а розділяти бюжети будучи в декреті не було сенсу, бо в мене доходів не було. ................ тепер всю свою зарплату і допомогу від батьків я витрачаю на квартиру, авто, садок, продукти, одяг для малого, ліки для малого, бо часто хворіє,а він дає мізер від своєї зарплати і наголошує на своїй гуманності, бо так як зі мною розводиться, нічим перед нами не зобов"язаний. і відповідно ніякого спільного майна у нас теж нема:umbrage:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Гроші приносить чоловік то вони йдуть на життя, оплату послуг і т.д. А якщо мені вдається десь заробити, то я купляю щось суттєве до хати те, про що мріяла.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? katrinka ви мені вибачте, але помоєму він рідкісний козел :confused: мене такі чоловіки вбивають. Ще раз вибачте, але це не чоловік, якшо він допомагає своїй дитині і ше при цьому робить послугу :babruysk::feminist: а потім питають чого жінки феміністками стають :umbrage:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? раніше ми жили за чоловікову зарплату, йому дають в конверті, а моя лежала на карточці, ніби ми відкладали, а потім за ті гроші народили. зробили ремонт, і т.д, До кризи чоловік гордо приходив і віддавав зарплату, я її клала в коробку, і до кінця місяця, ми собі брали скільки кому треба, правда чоловіку, тре втиснути кожен день на обід, бо сам не візьме. а тепер приходить приносить і питає, з голоду не помрем?, зарплату щойно повністю за листопад виплатили:confused:, але то трохи інша тема. Але ми якось умудряємся за то прожити. конфліктів через гроші ніколи не було. І далі гроші лежать в вільному доступі... Але тратяться в основному на дитину
