Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

quote=бетменша;758267]фотографія, як мистецтво, як роботу, то професійний фотограф може робити гарні знимки (в своєму роді) і таких речей. але тут я маю на увазі, фотки, які люди клацають для себе[/quote]
Погоджуюсь, мої фото-вподобання - взагалі менше людей, більше природи архітектури, навіть цвинтарі старі люблю фотографувати, але то як витвори мистецтва, старовини для мене... але ж більшість фото з похорону зовсім мають не мистецький зміст, не з такою метою вони створюються.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Якщо відповідати на запитання, поставлене у заголовку теми - особисто мені не подобається таке фотографування і такі фотографії... Я не можу знайти причини, з яких мені хотілось би мати такі фото. Але всі люди різні..
До прикладу, у нас в селі нарід полюбляє ходити "дивитись на похорон", то, відверто кажучи, виглядає як такий собі культурний захід. Так само вони ходять і на весілля дивитись. Особисто для себе ще у "дивленні" на весілля я б знайшла переваги (ну хоча б естетична насолода від споглядання красуні-нареченої), а от на чужому похороні, споглядання чужого горя і сліз...

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

А як ХРОНІКУ?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

ну якшо вже хтось так чітко введе сімейну хроніку живих і мертвих з картотекою альбомів, то будь ласка. ну а комусь більше до вподоби хроніка живих

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

а якщо наприклад не всі рідні були на похороні? мого тата не було ,як хоронили його маму. Він працює в цирку,де вистави кожного дня, в іншій країні, його просто не відпустили. Йому було важко дуже, він хотів допомогти,попрощатися з рідною мамою. Він хотів бачити,як це відбувалося.І фото в цьому випадку могли допомогти йому відчути хоч якусь присутність на похороні.Хоч на жаль ми не фотографували похорон. просто якось було не до того.А коли дідусь помер, то хтось фотографував, тоді також не всі були присутні, татин брат був в Іспанії.і нічого в тих фото нема поганого.Так, не дуже весело і їх так не будеш переглядати на рівні з іншими,але пам'ять про те,як прощалися з рідною людиною лишилася.А коли захочу просто згадати дідуся,я витягаю фото з життя.

---------- Додано в 11:41 ---------- Попередній допис був написаний в 11:36 ----------

які картини? що такого страшного в похороні? Для мене це горе,жаль,сум, так.Але зовсім не страх. Для чого боятися того, що ітак прийде до кожного.

---------- Додано в 11:47 ---------- Попередній допис був написаний в 11:41 ----------

в чому там негатив? в тому,що пішла з життя рідна людина?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Це Ваше розуміння, але там я писала конкретно про людей та дітей, які цього розуміння не мають, а мають страх. Звичайно, все залежить від виховання, але там, де я виросла, і для людей, які мене оточували, смерть, перш за все викликала страх. Мене виховала бабуся, яка пройшла всю війну військовою медсестрою, смерті бачила більше, ніж ми можемо собі уявити, але все-одно, нагадувань про смерть вчила уникати, фото від мене ховала...

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

ні-ні, це інше. Так само як я з задоволенням зберігаю фото людей, яких вже нема в живих, але на фото вони живі, і не маю і не хочу мати фото, на яких зазняте тіло неживої людини.
Про енергетики- хіба існування доброї і злої енергії заперечується? А з чим тоді працюють отці екзорцисти? Хіба заперечується, що фотографія несе енергетику, що через фотографію можна щось "поробити". В чині екзорцизму є слова про вигнання тих, хто прийшов в людину через фотографії ітд (точно, звичайно, не сформулюю). А як стосовно того, що коли живу людину вписати в картку заупокійну, то ту людину отець-екзорцист вирізняє серед інших парафіян і читає над нею спеціальні молитви?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

І що? Вона з живої стане відразу мертвою лише через те, що її не туди вписали... Бог не робот, і знає, кому потрібно "місце тихе, місце спокійне", а кому здоров"я.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

То я мала на увазі, що є їдійоти, які навмисно так вписують, аби накапостити. а-ля "поробити"

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Я негативно ставлюся до фотографування, а тим більше відеозйомок похорону. Можливо чужим людям потім і цікаво подивитись , але для рідних такі фотографії завжди викликають біль. Людину краще пам"ятати живою.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Бог все бачить, не люди вирішують, хто і коли має померти,а хто має жити..ніц страшного в тому не бачу.Головне,як до цього віднестися.

а то хто такі? то такі в церкві є?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Це священник, який має силу дану Богом виганяти "нечисть"тобто злих духів, які вселяються в людину,роблять тільки з благословіння вищих духівників, відповідно ,вони є і прозорливими...

---------- Додано в 08:23 ---------- Попередній допис був написаний в 08:15 ----------

Так я такої ж думки ,і також люблю дивлячись на фото зроблене живої людини, згадувати їх , якими вони були, розмовляли,сміялись... і дуже чомусь, з острахом ,беру до рук фото людей ,які лежать на сметному одрі, та чому і сама не знаю.?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Звичайно, це справа кожної людини, чи зберігати фото з похорону чи ні. Та я вважаю, що краще зберігати фото з життя людини. Бо ми і так будемо пам'ятати цих людей, а переглядати фото сумно і як не крути, це негативні емоції. Ну а як вже зберігати, то десь окремо, бо то далеко не для всіх і не для частого перегляду.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Я он часто думала про цю проблему - чому ж не можна фотографувати людину на похороні? І все мені стало ясно після передачі по-радіо коли виступила жіночка яка має своє похоронне заведення/бюро і розказала що Іудаїзмом (тобто в євреїв) це заборонено і на пам’ятники вони також не мають права ставити свої фотографії.
Ось і все так просто! А наші люди так ніби від одних відстали а до інших не пристали. Може варто подумати що багатьом іудаїзм таки ближчий.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

я теж якось негативно ставлюсь до фотографій з похорону, навіть якось моторошно їх переглядати. Людину треба пам'ятати живою, а не мертвою. Хоча кожен має право на свою думку і може це підпримує.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

На Янівському цвинтарі у єврейській частині дуже цікаві могили - хто бідніший - все-таки з портретами на надгробку, а багатші - взагалі з цілими погруддями, та ще й чомусь у клітках.
У мене вдома у старому альбомі є фотографії з якогось похорону, ще 50-х років. Емоцій ніяких не викликають, тим більше, що нікого знайомого мені на тих фотографіях нема, але викинути якось рука не піднімається, як і купу інших. А от на фотографії з похоронів бабусі і дідуся дивитись важко: дуже я їх любила.
Найчастіше такі фотографії роблять для закордонних родичів, які не можуть приїхати на похорон.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

і я вважаю, що ті фотографії - то не правильно. Люди, яких ми любимо - назавжди залишаються у наших серцях, пам*яті живими. Також маю багато старих фотографій людей, яких не знала.

Повністю погоджуюсь.
По моєму - нехай фотографії будуть зовсім стареньких чи хворих, але живих.