Физическое наказание детей

Відповідь: Физическое наказание детей

Дитина розуміє навіть скорше ніж в 2 роки!!!!!!!
На рахунок всіх вищезгаданих хвороб.....моя дитина жлдною не страждає, і навряд чи буде! Тому що такої любові і ласки як в нашій сімьї ще треба пошукати!!!!!

цікаво Irus'ka а скільки вашій дитині? можливо ви ще просто не стикались з дитячими" концертами по заявках" і вам здаеться що з дитиною треба спілкувтись" міцними обіймами, переведенням уваги, зацікавленням"???!!!!
Це все так, але не в деяких випадках!!!!!

"А може в таких випадках легше тата залучити до процесу виховання???"- наш татко цілком залучений до виховання і абсолютно зі мною згідний в тому що дитина повинна знати якись правила поведінки а не займатись" беспредельщиной"

На рахунок " Ваша дитина надто дрібна ще, аби так радикально її перевиховувати."- а я і не перевиховую дитину......я її ВИХОВУЮ!!!!

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Шановні форумлянки, а я б хотіла почути, в кого такі от дитячі істерики (справжні і надовго) трапляються. Бо я твердо переконана, що істерика-це наслідок неправильного виховання дитини батьками. Не буде істерик-не треба буде вигадувати всякі садистські методи їх придушення. А батьки дійсно повинні тримати себе в руках. Шкода, що в нас нема соціальних служб, які можуть в будь-який момент позбавити батьківських прав...А то потім в новинах розказують, як батько катував дітей, як вітчим до смерті закопав 2-річного хлопчика...
Щодо психічних розладів у дітей - 100% погоджуюсь з Іруською, то не з журналів страхіття, а давно вже доведені факти.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

А я переконана що істерики- це періодичне явище у дітей...тобто є певні вікові періоди коли не уникнути істерик, це і нерозуміння чому не можна купити все підряд в магазині, і чому треба йти додому коли ноги промочив...і. таке інше.....
А про які садистскі методии ви говорите????? і до чого тут про батьків- вбивць....я щось не зрозуміла......

на рахунок як часто істерики....десь від 1.6-2 років траплялись деколи. а тепер взагалі пропали....але знаю це тимчасово....ще будуть періоди

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Я так розумію tslezinska вже хоче мене позбавити батьківських прав

 

Відповідь: Физическое наказание детей

У моєї старшої не було істерик з таких приводів як Ви пишете. Були з приводу бабусі, яка наобіцяє, а не виконує. Ми доньку в іншій кімнаті не закривали і іграшок не відбирали, просто не "помічали" тієї істерики, розмовляли між собою ніби нічого на даний момент не відбувається. Ой, як це важко! Набагато важче, ніж вивести в іншу кімнату. Але дієво, на досвіді переконалась.
П. С. ось би цей "гамериканський" метод - та до нашої бабусі!:xaxa:

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Дорогенька kati! Абсолютно не мала на меті переходити на (Вашу) особистість!
Усі запропоновані у дописах вище методи є повноцінною альтернативою до наведених Вами.
Якщо Ви ще не зрозуміли,то я дотримуюсь у вихованні принципу: максимум любові, максимум розмови і роз'яснень.
Істерики (як на мене) є браком спілкування і розуміння поміж мамою і дитиною. І в нас вони бували (до речі, дітей в мене троє у віковому інтервалі 7міс-2,5 року-4,5 року). Правда, публічних ще не було. І обходились без покарань.
А татка залучати я запропонувала яко тритейського суддю, з метою збереження розхитаних маминих нервів. Ні на крихту не сумніваюсь про любов і повагу у вашій сім'ї.Так само як і про повагу до дитини, як персони.
А дитинка у Вас справді ще дуже дрібна! Вона ще не може сприймати тонкощі емоцій, а лише базові, як то біль, радість, задоволення. Ми в такому віці пробували втихомирюватись міцними обіймами і істерики стихали.
Розумію що в кожного свій підхід, на те ми особистості.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

так зразу на Ваше обвинувачення всі і вдкликнулись
а катування дітей і закопування їх - то вже зовсім інша тема, то вже психологічні відхилення батьків.
дитячі істерики бувають і в цілком нормальних батьків, де достатньо спілкування, уваги, розуміння. просто в якийсь момент дитина розуміє, що вона є хтось, у неї є своє я.
звичайно це залежить від характеру дитини, її темпераменту.
це як у дорослих, одні впадають в істерику, другі починають бити посуд, треті плачуть. це вияв емоцій.
так само і у дітей. звичайно існують межі допустимого, але ці межі кожна мама для кожної дитини відчуває індивідуально.
коли моя Настя починає тупцяти ногами, вимагати чогось недозволеного, а мої пояснення нічого не дають, я просто прошу її повернутись до мене спиною, постояти так і подумати про свою поведінку.
наврядчи дитина її віку справді думає про поведінку, але допомагає, за секунду шовкова донечка

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Насправді коли я написала в цю гілку я тільки висловилась що дитина повинна розуміти що за деяки вчинки вона може бути наказана....і що я в такі моменти просто на пару хвилин ізолюю дитину в її кімнату. де є світло, іграшки, все все все...тільки нема мами і татка..... А з мене вже зробили тут монстра який знущаеться з дитини і що вже завтра можливо я буду в новинах)))))) ....мені досі незрозумілі вислови.....садистскі методи....., розхтитані мамині нерви......і.т.д. до чого то все???

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Та нікого я не збираюся позбавляти батьківських прав Ми утт дискутуємо для того, аби хтось побачив свої помилки (якщо такі є) і виправив їх. Всі хочуть добре і правильно виховувати своїх чад, але у всіх своє власне уявлення про те, як "правильно".
Про батьків-садистів з новин - то, звичайно, крайності, коли у батьків дійсно з нервами та психікою шось не тойво...

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Та це ж у загальному, а не про Вас. Ви тему підкинули, от ми і "накидали" власних думок :ninja::ninja::ninja:

 

Відповідь: Физическое наказание детей

в мене дитина дуже активна, не секунди не посидить на місці, а все кудись ліеі і лізе
кілька разів в мене здавали нерви і хотілося дати пару раз по дупі
обмежилася тим що прикрикнула на малого
і вважаю, що то мені мінус! бо треба мати більше клепки і терпіння
не хочу ні бити, ні кричати на дитину
якщо це неприпустимо по відношенню до дорослих то чому припустимо щодо дітей?

до того ж я вже знаю, що якщо тисячу разів сказати "не можна" і забрати дитину від того "не можна", то на тисячу перший раз дитина послухається
в мене дитина вже зупиняєтьсям коли я так кажу, бо знає, що нічого з того не вийде
хоча часом злиться що "не можна", але я його відволікаю і істерик нема
от і все. треба просто мати терпіння
а нема - то треба тренувати своє терпіння

щодо небезпеки - дуже малу дитину треба просто пильнувати, а більшій пояснювати і демонструвати що то пече, коле, ріже і т.д.

розумію, що в мене ще замала дитина щоб вчити інших, але наразі я бачу що виховувати можна і без биття по дупі і навіть без гаркання до дитини

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Ну і популярні ж у Вас джерела інформації: журнальні страшилки, місцеві новини:xaxa: Та то все жарти (якщо ще не зрозуміли)
А про розхитані нерви: їх мамусям усім треба поберегти, принаймі для того щоб тверезо оцінювати "естрим"-поведінку наших діточок

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Про тайм-аут я читала у книзі австралійського психолога Крістофера Гріна, а про метод 1-2-3 - у книзі якогось іншого автора, американця, здається. ІМХО, це краще, ніж биття по попі, це вже зовсім крайня міра.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Так, СТОП: або я невдало пишу :confused: , або це якось не так сприймається: я не застосовую регулярне биття дитини за будь-що у будь-якому випадку - як метод виховання. Переключення уваги, пояснення, забавлянки тощо - все це теж присутнє - проте кожна малеча індивідуальна і всі батьки мають різні підходи і погляди на виховання, і в кожному з них є свої + та -. Тому вважаю треба приймати міри виходячи виключно з темпераменту власної дитинки.

У нас істерик немає, єдине що малий дуже часто просить –це включати йому розвиваючу дитячу зарядочку, але це відбувається так-підходить до компа і просить диск, або просто показує елементи тих вправ.
Тому наразі нас таке поняття, як істерики, обминуло…а згодом хто зна як воно буде...

 

Ну значить не можна раз пишу

Повністю підтримую.Краще хай поплаче ніж бити.Раз такий метод діе.На нас таке не діе.А плаче-хай по плаче деколи корисно.Плаче бо хоче щоб було по його.

Розуміе і дуже добре.Ми виховуем і наказуемо дитину в міру її росту.
А на рахунок заспокійливого......навідь у повних флегматиків здають інколи нерви.ІА діти різні е по характеру і темпераменту.Одні спокійні одні не спокійні.Одні слухають батьків бо знають що можна чи не ,а до інших нічого не доходить-бо мае бути по моему.
А е такі що знають що не можна але будуть робити на зло(навідь коли їм того не треба)

Їй не потрібні під час істерики наші обійми чи переведення уваги.Переведення уваги е дуже рідкісним тепер(це коли була менша могло бути).Тепер е "я хочу","купи" і т.п.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

переведення уваги - це цікаво....
моя бабуся завжди каже:"коли дитина починає істерику за чимось - треба перевести її увагу".
але чи це добре? вона просто забуде, що хотіла, а через деякий час, побачивши цю річ знову, почне істерику.
а якщо не переводити увагу, і "довести діло до кінця", даючи дитині можливість зрозуміти, що неможна, і ніякі плачі не допоможуть, і ніякі істерики, от просто неможна і край, то може наступного разу вже і не буде...?
хоча моя бабуся педагог від Бога, вчителька молодших класів, їй 80, а її досі запрошують на зустрічі випускників, але й вона може помилятись.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

А от найбільша причина -чому наші діти не такі як ми.Ми росли в іншому середовищі яке посилено міняеться кожні 5 років.Взяти телевізор.Вдень (не треба вечора)майже кожен фільм слово СЕКС.Всюди тільки й мови про нього.Вбивства і т.п.Я наприклад малою часто дивилась телевізор і цього не бачила і не чула.
Приклад.Мені зарас 27.Я зі своїм майбутнім чоловіком 6 років назад зайшла до себе в школу до знайомих які крутили там дискотеку(це 4 роки після того як я її закінчила).Я впала при побаченому.Хлопчик ростом вище мого пупця йшов спокійно з сигаретою в роті і пляшкою пива в руках.Ми наприклад такі не були.Дівчата курили в старших класах за територіею школи.Хлопці в 11 класі вже не ховались.Але це ж тільки перший клас!!!.але це не тільки він такий був інші діти від нього не дуже відставали!!!!!
Мене не цікавило маленькою що таке комп"ютер чи моб.телефон.І я не закатувала істерик по цьому приводу своїй мамі(а моя дитина не те що істерику влаштовуе-вона просто помішана на моб.телефонах ,комп"ютерах.......це манія)
У нас не було ніколи такого щоб коли я наказала дочку щоб хтось з нею після цього сюсюкався.Раз мама накказала за щось значить заслужила.У випадку всіх інших- те ж саме.Спочатку примирення було в того в кого з нею був конфлікт і лиш після цього її могли приголубити інші.
Не завжди одніею любовью будеш вихований.Скільки е таких сімей де навідь тону підвищеного рідко почуеш.А там виростають наркомани та розгульники.
Якби тут хтось з тих батьків що виховують своїх дітей інколи ременотерапіею знущався з своїх дітей,їзбивав би їх я б ще зрозуміла що такі батьки не правильно ставляться до своїх дітей.
Але е знущання а е виховання.Думаю психів якраз тут і не мае.А тільки батьки які люблять своїх дітей.
Правильно сказала Kati.Ми не перевихуемо дітей.Ми їх виховуемо.І нажаль не дуже легко це даеться в такому суспільстві та середовищі як е зарас

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Якась дивна непослідовність входить: так гучно публічно боремось за право на життя ненароджених ще дітей, ми так хочемо завагітніти, так обережно виношуємо дитину в лоні, воюємо з варварами-лікарями за максимально природні пологи, стійко переживаємо дитячі кольки, зуби, простуди, годуємо грудним молочком, носимо на собі в слінгах... І це все до якогось певного віку, ... а потім - "діти -звірі", "не даймося, бо сядуть на шию ще й ногами баламкати будуть", "по дупі треба,по дупі","підлітки- монстри", "ми такими не були", "куди котиться світ"...
Любимо дитину понад власне життя, і... забуваємо про ПОВАГУ ДО ДИТИНИ як до особи!!!
Судімо по собі: коли ми дорослі особи з чималим життєвим досвідом, зрілою (!!!) нервовою системою, адекватною здатністю до аналізу і логічного мислення потрапляємо в ситуацію яка доводить нас до сказу, до істерики, чи зможемо ми отак відразу тверезо оцінити ситуацію, зволодіти собою, пояснити спокійно свою позицію??? Як поведемося коли нас виставлять в іншу кімнату і закриють двері??? ЩО відчуваємо тоді? - Біль! Образу! Бажання зробити навмисне по-своєму!
А як нашій дитині? Коли просто не чують, не беруть до уваги її думку? ЇЇ виставлено неповноцінною! Принижено її гідність! І то без зрозумілої для неї причини! Без пояснень!
Є ситуації коли розходимося не на жарт (і дорослі і діти), зупиняє дорослих совість, внутрішні гальма поваги до своєї персони... А дитина? Як зможе оцінити вона, не знаючи що відбувається?
Часом дитячі істерики є лише бажанням привернути до себе увагу, тут і діє (висміяний Вами) метод "міцних обійм".
А флегматиком і тряпкою при "вихованні добром" маму діти не вважатимуть, якщо третя авторитетна особа збоку- тобто татко- поважатиме і підтримуватиме мамину позицію.
І телевізор краще обмежити! Як обмежити негативний вплив вулиці?- Сформувати разом з дитиною власну(!!!) чітку обгрунтовану позицію "добре-недобре" і зайвий раз не подавляти її (дитини) ВОЛЮ. не залежно від того чи їй 2 чи 12

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Та хто сказав що їй нічого не пояснюють?Пояснюють і просять і говорять і з ласкою і івсе одно не доходить інколи.
Ну я думаю покищо досить я виразаила свою думку вистарчить одне й те саме писати

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Вчора я мала випадкову нагоду потрапити до перукарки, яка працює вдома. Не буду говорити про те, що там в хаті робиться :cesored:...Найбільший шок в мене викликало те, як там поводяться з дитиною, якій 1рік і 10міс. Поки мама в коридорі обслуговує панянок, дитина з татом закрита у кімнаті, тато на дитину забив, дитина в істериці колотить у двері і проситься до мами, тато обіцяє дитину за ці крики побити :cesored:...Коли дитина в сльозах нарешті доривається до мами, мама відшиває дитину до тата, який там бавиться своїми якимись забавками. Дитина пісяється прямо в мене на очах в колготки, тато гарчить до мами, що він то прибирати не буде і перевдівати дитину також, а мама переді мною виправдовується, що малий не хоче проситися на горщик...Я думала, що тікатиму з тої божевільні...Але поки мене стригли, я їхню дитину так забавила, що вона тихенько собі десь годину зі мною бавилась, а потім чемненько при мені сходила на горщик Перукарка мене спитала: то ви дотримуєтеся позиції, що дитину не можна бити й наказувати? Чесно кажучи, я навіть розгубилася...