Емігранти, повертайтеся!

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Чого бідний -бо дурний, чо дурний - бо бідний.
То справді про нас. Ми звикли красти що не наше і плакати коли крадуть у нас. Що не моє- то нічиє.
Приходить людина на роботу і думає як то скрутити щось і поменше надриватись, і директор нічого не робить, а ми на нього гаруємо, за наші гроші живе та відпочиває.
Я би сказала рабська психологія.
А потім всі разом охають та ахають, як то внас все зле, а там добре. А завтра поїдемо ми всі туда-і там так само буде весело.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Емігранти, а за скільки часу ви звикли до мови? Чи можете сказати що володієте нею на рівні носія мови? І ще питання, чи здавав хтось з вас державний екзамен на знання мови?

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Я перша в черзі!!!! Чесне слово, якби я там була комусь потрібна і була б якась можливість виїхати, то чумайдан в зуби і тут же, тут же б чухнула!!!!

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Мені особисто зайняло пів року. Приїхала з знанням мови на рівні середньої школи.
Приїхала зимою а в вересні вже пішла вчитись в коледж, де писали твори англійською. Знаю мову добре на рівні людини яка тут народжена. Звичайно що у мене може пробиватись акцент, але тут на кожну околицю є свій акцент і кожен говорить як хоче, тому з того ніхто проблеми не робить.

В америці тесту на мову нема. Є так званна перевірка на знання мови при здаванні екзамену на громадянство, але там такі речі питають, що діти в першому класі можуть відповісти. А якщо вас цікавить тест до вступу в університет, то це зовсім інша річ. До нього треба готуватись, бо там не так багато мови як математики.

Мій чоловік ще і по-сьогодні має обмежений словарний запас. Це не перешкаджає йому працювати.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

А я й пишу так - ВІД СЕБЕ, свою позицію. Читайте плз, уважніше!

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Менi зайняло 5 рокiв, з нуля вивчити мову досконало. Проте всеодно вживаю перевiрку при написаннi листiв iтд. Розмовна мова на 100%. Здавала держ екзамен для вступу в унiвер через 2 роки пiсля приїзду (знов наголошу що з нуля, бо у Львовi вчила Французьку) здала на досить високий бал. Це все залежить вiд практики. Я зустрiчалась з англомовним мужчиною, працювала в американцiв, i мала англомовних друзiв. Не обов'язково американцi, просто спiльна мова була англiйська. Плюс телебачення, книги, iнтенет, так i навчилась. Через 10 рокiв у мене таке враження що це моя рiдна мова, ну тобто я на нiй розмовляю настiльки свобiдно, що нiколи навiть не думаю про те як щось сказати. Тiльки не питайтесь на якiй мовi менi сни сняться, бо я не знаю.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Ну ще б. Це така професія що завжди є гроші. Знаю бо моя тета також стриже. Хоча воно виснажливо, бо то праця з людьми і не завжди всім догодиш... але окрім того що працюєш в салоні маєш можливість щоб люди приходили до тебе додому. І ти сама знаєш, що тепер постригтись за 10 долларів можна хіба машинкою під нульку.

А масажі то так само. Мій чоловік один раз ходив на масаж. Нічого особливого (казав що в Україні роблять набагато краще) і гроші величезні сказали собі дати - $100 долларів за сеанс. Отаке.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Всьо!!! Треба їхати!!!:eek::eek::eek:

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Думаєте і Вам дадуть? На то сі тре в Гамериці вивчити, дістати купу ляйсенсів, зарендувати файне дороге приміщення, мати купу новочесного обладнання, мати вже добре настроєний бізнес, аж тоді губцю родзявляти на 100 долярів за сеанс. Та й то, як іншурінс люди мають, то будуть до Вас йти. А так готівкою мало хто летит платити. Моєї знайомої донька бере 30 долярів і то черга не стоїть.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Подивилася сюжет по Інтеру на тему, обговорювану тут. У сюжеті йшлося про українців, які повернулися з-за кордону сюди, і зрозуміла - ще трохи - і всі емігруватимуть сюди, у райський куточок, найкращу на землі УКРАЇНУ!

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Давно? Бо може і я б подивилась

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Я теж дивилась цей сюжет по Інтеру. Вони не повернулись в Україну, бо ніхто не казав, не показав, що вони відмовились від свого американського- канадського громадянства, вони в любу хвилину можуть повернутись в свою країну. Якби показали людей які повернулись і прожили двадцять років, прийняли українське громадянство, їх дітей, що вчаться в вузах України, тоді можна сказати що люди повернулись. Де ті ємігранти, що так чекали незалежної України і повернулись додому?

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Була бим вчера подивилась, якби мені сказали. А так то я кнігу читала цілий вечір.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Маю кілька емігрантсько-заробітчанських прикладів перед очима.

Кілька моїх товаришів ще в студентську пору змогли вибратись на рік-два у Францію і Німеччину (програми навчання студентів-математиків). Дівчата там повиходили заміж і роз'їхались по світу - в Україну тільки надзвонюють. Товариш, коли повернувся з Німеччини після 2-х років там - півроку був в страшній депресії від наших реалій. До хорошого швидко звикаєш, а погане витісняється в закутки пам'яті. Вирішилось тим, що знайшов спосіб їздити в Німеччину по півроку. Так і живе :8: .

Найтяжчий приклад - то моя теща. Загалом вона в Італії вже біля десяти років, приїздить в Україну на місяць, на довше її не вистачає. Один раз пробула два місяці - впала в аналогічну депресію, зрозуміла що діла не буде і поїхала знову. По телефону плаче, але сюди не вертає. Найтяжче було пояснити дружині, що не варто чекати матір, яка все ось-ось має приїхати, буквально наступного місяця, і це тягнеться роками .

Я сам - точно нікуди не поїду.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

А Ви не про Вікторію говорите? Просто моя сестра щось подібне говорила про свою перукарку в Канаді?

---------- Додано в 19:48 ---------- Попередній допис був написаний в 19:44 ----------

Так,повністю згідна, але де би Ви не жили-всюди є як і добрі так і погані люди....-такий світ. І завжди добре там,де нас нема.

---------- Додано в 19:58 ---------- Попередній допис був написаний в 19:48 ----------

Моя рідна сестра громадянин Канади, я -України.Я щаслива за неї і за її вибір.Я впевнена що їй там краще ніж тут.Але я також впенена що мені краще тут, аніж буде там........Єдиний мінус....ми рідко бачимся.Лише вона може приїзджати до мене.Мене чомусь туди не пускають.Щастя-є скайп-по ньому говоримо щодня!!!!!!!!!!