Еміграція з України

Майже через пост "ті IT-спеціалісти", аж надоїло. Там теж не всі мільйони заробляють, в українських компаніях зарплати досить такі скромні. І щоб ви знали, якраз вони сплачують всі податки. Та й заробляють не тільки вони. Хороші інженери, стоматологи, будівельники, які працюють на себе або на приватні фірми мають не менше, а деколи і суттєво більше. І от вони якраз не завжди оподаткокувують всі доходи, так як і перукарі, майстри з манікюру і т.д і т.п.
В нас дівчинка на рецепції, яка вільно володіє англійською і відповідає на телефонні дзвінки має в 6 (!) раз більшу зарплату, ніж моя мама-держслужбовець, яка має 27 років стажу і працює дуже багато і важко. То що, зменшити тій дівчині зарплату тільки через те, що хтось має менше? А скільки я бухгалтерів знаю, які мають зарплати понад 10000 грн, але вони дуже важко працюють і не по 8 год, а по 10 - 12 і ще й інколи беруть роботу додому. Знаю і таких, які живуть від зарплати до зарплати і мені дійсно шкода, що таких більшість.
Родич який працює водієм, а у вільний час ремонтує машини і має золоті руки, в тиждень може заробити, як я за місяць. І до слова, оформив ФОП і сплачує всі податки, бо хоче, щоб його діти жили в кращій країні. І всі ті, хто має чорні зп теж про це мають подумати, бо вони обманють в першу чергу себе і обкрадають теж себе, а не державу, бо держава, то є кожен з нас, а не політики, депутати чи ще там хтось уявний. І поки не буде того усвідомлення, нічого в нас теж не буде.

їдете на чергову бригаду і родите безкоштовно.

І по темі, еміграцію не розглядаю для своєї сім'ї, але і розумію людей, які шукають кращого життя десь закордоном. Думаю, зважитися на таке рішення не просто.
Життя в нас одне і треба старатися прожити його достойно, незалежно, в якій країні народився і в якій вирішив жити.

 

то точно тема про емiграцiю ? чи кинем тапком в айтiшника, бо нема чого заробляти бiльше нiж хтось?

 

Можна ще два слова про "профі" тут і там? Насправді, той же програміст, лікар, вчитель, офіціант і навіть няня чи гувернантка тут і там - це абсолютно різні вимоги просто. Якщо працювати "по-нашому", то добра не буде. Або викладаєшся на 100% і постійно вдосконалюєшся, або.. сорі, мігрантів вистачає. І якщо в нас в принципі досить поширене явище, коли людина рік-два-п"ять "тіпа в активному пошуку роботи", або задовільняється соціалкою, то мені здається, що іноземець за той час або влаштувався би вже 100 раз, або зійшов би з розуму, бо вони дійсно трясуться над роботою. Нє, ну хіпі є й там, але то вийняток.
І 100% погоджуюся з твердженням про другий сорт, навіть оминаючи питання набуття громадянства, яке часто світить тільки дітям. Ні, якщо вам вдасться утвердитися, як високооплачуваному і затребуваному спеціалісту на престижній роботі, без питань, ви однозначно краще почуватиметеся там, ніж тут. Але, наприклад, на робочих спеціальностях мігранти сприймаються вороже. Що характерно, місцеві й самі на порівняно низькооплачувану роботу йти не хочуть, і на мігрантів фукають, бо ті "займають їх місця" ))
І так, міграція - то не авантюра, треба добре розуміти, куди, що будеш робити найближчим часом, на чому стоїш зараз. Особливо, якщо сім"я. Бо їдучи "з клунком", 90% ймовірності, що буде катастрофічно важко, може, навіть і гірше, ніж лишитися, а повернутися хоча б на вихідну позицію потім буде в рази важче..

 

Наша родичка зараз вчиться у Франції, каже молодь там дуже полюбляє випивати, особливо пиво, а курять практично всі, особливо дівчата. Одягаються дуже простенько, і ніхто не заморочується якимись вихвалялкаи чи показухою чвого статусу. З чим там легше - що все якось прозоріше і чесніше - нікому в голову не прийде думка списувати, чи "дякувати" викладачеві, загалом корупція значно менша. Викладачі переважно старші професори, і дуже багато матеріалу на самостійне вивчення. Не здав - до побачення, але все платно і люди трусяться і за навчання, і за роботою. Я останням часом теж бачу таку тенденцію у нас (ще років 5 тому не зустрічала стільки дівчат, ідучих з цигаркою в руках по вулиці). Ще про чистоту і безпеку, то з тим у наших людей часто міфи. Про Париж думаю всі в курсі (там дуже багато арабів, негрів, і шлюбів багато мішаних, і діти народжуються смугляві вже, але то не тільки в Парижі так, скоро місцевих менше стане такими темпами). Деякі іноземці як приїжджають у Львів, то кажуть що то напрочуд чисте місто А ще памятаю, наша викладачка з англійської якийсь час жила в Лондоні, то розказувала що там такі райони, що їй реально страшно туди заходити, і про бруд на вулицях.

Ще виховують толерантність до гомосексуалізму та ін., а якщо вам щось не подобається, то школі то все одно, вчать як у них прийнято.

Ось тут деякі спостереження і розвінчання популярних міфів українськими студентами з-за кордону http://inspired.com.ua/people/popular-foreign-myths/

 

Так само і в Італії - там ж багато біженців прямо на човнах з Африки припливають. якщо чесно, не знаю який відсоток з них дійсно нормально прилаштовується (ну, це за нашими мірками), але якщо порівнювати з ситуацію в них на батьківщині- то їм в Італії рай. В поїздах дуже багато чорношкірих, деколи ловила себе на думці, що більше, ніж білих. Ставлення до них італійців не знаю, правда.

В Парижі дійсно знаю, що є такі райони (навіть той же відомий Монмартр), де в темну пору доби досить небезпечно ходити самому через грабежі. А це тому що там проживає багато емігрантів (чорношкірих).

 

Дівчата, чорношкірі, араби, китайці, індуси - всі вони такі ж люди як і ми. Нічим не гірші. Думаю, на Левандівці в тему пору доби не безпечніше, ніж на тому ж вищезгаданому Монмартрі

 

італійці рідко використовують поїзди, через їхню ціну і непунктуальність (маю на увазі міжміські), а от в швидкісних багато туристів, та ділових людей!
човни з біженцями чуть не кожного дня припливають, статистика сумна, якщо не померли на човні, то швидше всього втікають із центрів для біженців і їдуть на північ, і часто рухаються в заможніші країни!
мені особисто, страшно бачити вихідців з Марокко, ходять завжди групами, всіх розглядають, особливо молодих дівчат!
в Італії загалом дуже відчутна криза, багато безробітних, але і не має якихось аж захмарних соц виплат, не вигідно сидіти без роботи!
декрет короткий і мало оплачуваний, садочок дорогий і важко в нього попасти(якщо в тебе дитина, якій менше 3 років). для вагітних всі аналізи безплатні, але немає, наприклад, як в Україні, виплат по догляду за дитиною- держава вважає, що нічого не винна нікому. загалом, багато хто скаржиться на іммігрантів, що і місця в садочку їх діти дістають, що сидять без роботи і дістають гроші (я особисто ніякої допомоги зі сторони держави не маю, ще б мені який італієць розказав, де ті виплати захмарні отримувати!).

 

Та як вам сказати, я таки себе на Левандівці почувала більше в безпеці, ніж в деяких районах того ж Парижу.

 

Не хочу їх ображати, але мала "щастя" жити з ними в одному будинку, ще й мали спільну кухню. Це жах. Люди мають талант до псування будь-чого (кастрюлі, сковорідки, блендери)... Ніякої чистоти... Кури розморожуються на підлозі, вся кухня в олії (бо страви в них на 80% це фритюр). Діти бігають взутими по столах...
Але їхніх жінок мені дуже дуже шкода. Вони як рабині для чоловіків. Зранку ми вставали, вони вже на кухні. Ми лягали - вони ще на кухні. А чоловіки заледве виходили з кімнат... Ще й в магазин жінки самі ходили, то ледве несли назад по дві величезні сумки...
Вони тут на правах біженців і за рік німецькою вивчили біля 10 слів. Сидять і чекають позитиву, щоб їм почали платити більші гроші. І все. Вони не хочуть вчити мову, вони не хочуть працювати. Вони будуть жити на шиї в авсрійських громадян за рахунок податків.
Чи хотіли б ви собі таких в країні? Бо я б точно не хотіла б.
І таких біженців (а інколи і ще гірших) переважна більшість... Тому і ставленнядо них таке...

 

В мене в будинку пару років жили індуси, скажу чесно - постійно на весь дім стояв нестерпний запашок від їх кухні, жареного часнику і різних специфічних "ароматів", двері постійно відкриті, пара валить, бруд у коридорі (я і наших не виправдовую, бо і наші люди часто сміття виставляють в коридорі, але індуси взагалі не заморочуються), ще й намагались на продаж їжу готувати, але ніколи б то не купила, знаючи яка там антисанітарія. Може не всі такі, але переважно бідніші емігранти складають таке враження, і в "багатих європейців" теж. Про негрів і мусульман теж не можна сказати що всі погані, але основна маса емігрантів і як вони себе там ведуть складає не найкраще враження. Все-таки найкраще жити кожному народу в своїй Богом даній країні, розбудовувати її, а не побиратись по світу (як цигани, але їм то якраз підходить). Про виїзд знаю люди готуються роками, от в знайомих чоловіки на рік, і на два спочатку самі їхали і жили в Канаді, і Німеччині, в той час як жінки з дітьми жили тут (треба бути готовим жити таий час окремо від чоловіка, часто інших варіантів нема), і грошей треба чималу суму доларів, і нормальну роботу де вас чекають, і здані екзамени з мови, щоб нормально за кордоном влаштуватись.

--- дописи об"єднано, 19 Лютий 2015 ---

Добре що я вирішила в медичний не йти, бо як послухаєш то всі лікарі у нас бідолашні, тільки за навчання десь космічні суми брали (особливо багато в мед вступають з незаможних сільських родин, мене це дивувало, звідки такі можливості, та певно заробили якось, тут чи на заробітках), а тепер не знають нащо. То винна наша державна система загалом. Але дійсно хороший лікар завжди буде нарозхват, і бідувати не буде, повірте)

 

Вперед - старайтесь реалізуватись за кордоном, може то ваша доля, розкажете як воно там потім.

 

Тако, про медиків. По-перше, щоб легалізувати диплом в Штатах, треба докласти певних зусиль. Якщо людина до цього не рухається, то може, воно їй не дуже й треба, так, понити, що "он, за кордоном". Але навіть якщо ви досконало вивчите англійську, треба реально оцінювати свої можливості. Спеціалістів, які визначать діоптрію чи вирвуть зуб, в Штатах і так валом своїх, а крутих і високооплачуваних і тут і там не так багато, і не просто так їм ведеться. А те, що заради навчання в українському меді мама рвали жили і вирізали всіх свиней, нікого не хвилює ні там, ні тут. Оце подивишся на наших лікарів, так одразу ж видно, що 80% тих криворучок просто "потягнули", оплатили і стали в чергу за дипломом. Слава Богу, як осядуть (заслужено..) "на копійки" в поліклініці, а як оперувати допустять? Та то нічого, в нас же й відповідальності ніякої за лікарську помилку немає. Навіть як кого заріже. Це тільки за кордоном судять і ліцензії позбавляють. То це держава винна, система, чи шалене бажання "дати дитині хліб"? Наші меди випускають щороку таку кількість спеціалістів, що вони мали би бути провідними фахівцями по всьому світу прям, а не підлоги мити.. А оперують, ліки розробляють індуси ті ж. Та, Індія капець яка розвинена країна великих можливостей, і зовсім без корупції. )) Головне - це знання, вміння і бажання працювати, очевидно, в них воно трошки більше. Якщо ви не досягли певного рівня кваліфікації, то може, й не варто так категорично?
Моя стоматолог 3 роки поступала своїми силами. Поступила. Навчаючись, паралельно працювала. Сама себе зробила від санітарки до висококласного спеціаліста з власним кабінетом. Її дочці, звісно легше, бо вже є база для навчання і практики. Але якщо мала буде працювати, як коновал, то не бачити їй пацієнтів довіку.
Та що казати про лікарів. В нас прибиральниця раз на тиждень як прошвирнеться з віником і кошик винесе, то вже за щастя, перепрацювала. І жаліється, що зарплата мала. Якби мала щодня добросовісно випуцувати поверх супермаркету, то повірте, не вважала би свою американську зарплату аж такою класною, бо там також не переплачують.

Якщо заробите там, а витрачатимете потім тут, то цілком можливо. От, як вам свекор висилає. До речі, якщо він працює легально і сплачує всі податки, оплачує за житло і т.д., то багато сюди і не вишлеш..Знаю жіночку, яка зараз цілком легально живе, працює і має сім"ю в Італії, то діти тут на неї не розраховують навіть. Так, подарунки на ДН.. А маючи на собі іпотеку на десятиліття, кредит на навчання дітей, комунальні за реальною вартістю і без різного роду субсидій, витрати, які не покриває страховка (а вона не все покриває), не все так райдужно і впевнено. Саме тому робота для, американців, наприклад - це їх ВСЕ. А 100% гарантій стабільного довічного заробітку вам ніхто не дасть ні там, ні тут. А якщо готові все життя бути нелегалом (читай, НІКИМ).. що я можу сказати, це особистий вибір кожного.

 

Я вже про це писала десь, знайомий підтверджував диплом лікаря в Польщі, зайняло то десь 2-3 роки, за той час він вчився, здавав якісь іспити і крім того чи то санітаром в лікарні працював чи то а-ля волонтером, але то було якщо не безкоштовно то за символічну плату, щодо останніх 2 пунктів не памятаю деталей. Але зато коли влаштувався на роботу, то було за що істи пити жити, забрав жінку з дітьми, жінка вже на місці пройшла той самий шлях підтвердження диплому, за рік чи за два купили будинок, ремонт зробили, якщо я правильно зрозуміла то з додатковою кількістю нічних змін, які в Польщі дорого оплачуються мали на двох 10 тис. доларів ( станом на 2012 р.) а тут мали по 1200 грн

 

останнє китайське - не офтопте.

п.с. ціла плахта про то яка я бідна, а внизу три слова про Німеччину/Англію/Китай - все одно офтоп

 

знайомі, молода пара. Він з Криму. Поїхав ау-пейром, потім поступив у ВНЗ по тій спеціальності, по котрій вивчився в Україні, одружився, знайшов роботу і зараз вже отримав інший статус (щоб не брехати, бо не знаю як воно точно назив.)
Найближчим часом купують будинок. Ціна питання 150 тис.євро. Кредит - 2% річних.
Цікавились кредитом без першого внеску. Тобто суму першого внеску потрібно було взяти в іншому банку. Їм давали таку суму без застави під 9%.

 

дайте мені будинок за 150 тис, де то є таке? хіба в якому селі віддаленому, або якийсь малесенький, виключно на 1 сім’ю. у нас від 300 тис.
якщо кредит без першого внеску, то після кількох років банк може змінити відсотки (очевидно, що в сторону зростання). вигідніше кредит з першим внеском.

 

звісно, що не в Берліні чи Мюнхені.
в землі Баден-Вюртемберг, невелике містечко поблизу роботи. Раніше він їздив щодня по 60 км в одну сторону.

 

я серйозно, здайте точку))) Ми в Гессені, але біля Франкфурта близько, тому ціни тут - завал. Кажуть ще на Рейні не погані ціни і сполучення гарне (залізниця, автобан).
в мене теж чоловік катається 70 км на роботу, але таке невдале стикування транспорту при пересадці, що це в нього займає 2,5 год від дверей до дверей в одну сторону. треба здавати на права і машина(

 

Дівчата, тут ми писали раніше про те, як воно нашим емігрантам в різних країнах живеться. В нас багато форумлянок живуть за кордоном, то чи можуть написати з перших уст - як вони почуваються все-таки? Чи дійсно є відчуття якоїсь нелюбові до тебе, зневаги і т.д.? Напишіть, будь ласка.