Експеримент, що змінив погляди на виховання

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Що я можу сказати про втомлену маму, яка залишає дитину саму в ліжечку. Раз було таке, що моя мала так плакала цілий день, я її цілий день з рук не випускала, не мала як наїстись і ходила до вечора майже голодна (якийсь кусок хліба згризла і все). Доці було тоді десь трохи більше місяця, про таке щастя як слінг тоді ще не чула. І до вечора мені стало так зле, що боялась, що зімлію і ще впаду разом з дитиною. Поклала її в ліжечко, а сама лягла на ліжко і почала з нею лагідно говорити, пояснювати що мушу полежати, відпочити.. Мала зовсім трохи попхинькала і далі лежала спокійно, а потім і заснула. Вона відчула мій стан і зрозуміла мене. І потім ще колись була подібна ситуація, і знов вона мене зрозуміла. Тому фраза "Мама теж має відпочивати" - не виправдання. Дитина все розуміє - їй просто потрібно пояснити. І не залежно чи їй місяць, чи старша. Вона не розуміє слів, проте інтонацію, емоційний стан мами вона розуміє набагато краще. А мама повинна теж розуміти свою дитину без слів.

Коли чую від мамочок, що дитину залишають в ліжку і закривають двері - мороз по шкірі.

---------- Додано в 23:46 ---------- Попередній допис був написаний в 23:39 ----------

таких багато.. дуже важко щоб все в хаті було і зварено, і прибрано, і попрасовано, і випрано, і дітям щоб достатньо уваги приділити і ще й щоб на себе час був. А наймати няню чи домробітницю не так вже й поширено. З розповідей знайомих знаю, що основний аргумент чоловіка "Інші ж жінки справляються, і ти справляйся"

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

або ще краще "навіщо мені жінка, що не буде робити того чи того чи того". Повинна все на себе навішати і справлятися, може тому й мама шукає відпочинку і дитину хоче привчити до самостійного сну, гри і т.д, бо немає часу возитися з дитиною, коли решта роботи стоїть, а помогти ніхто не хоче

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Це не тема цієї гілки, але не плутайте одне з іншим!!! В зраді чоловіка не обов'язково є вина його дружини і не думаю, що це зв'язано з тим, що жінка не встигає припудрити носика/зробити зачіску і т.п., бо на першому місці в неї дитина. Як що чоловік бачить, що його дружина з головою віддається дитині і на щось не вистарчає часу, то він має пишатись нею і їй допомогти, щоб цей час з'явився, а як він йде на ліво...ну то вибачайте....нехай шукає тараканів у себе в голові

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Я так розумію , що в першу чергу має бути жінка- особистість, тобто під "жінка- жінка" розуміється саме це. І погоджуюсь, бо несформована особистість не може бути повноцінною мамою, дружиною і т.д.
Якщо в людина живе в гармонії з усіма своїми потребами, а також відчуває себе соціально повноцінною, тоді вона може дати і іншим членам родини частину себе. І віддати повноцінно, не потребуючи нічого в обмін на щось.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Своїми задоволеннями також може бути задоволення від задоволення потреб дітей і чоловіка.
Якщо я повноцінно зреалізована, як особистість, то ця проблема( соціальної реалізації) відпадає , як головна, тоді легко і гарно можна себе присвячувати чомусь іншому. Інша справа, що самореалізованість для кожного різна. Але соціальна теж мусить бути, в тому числі. Це не тільки робота , це захоплення, друзі, спілкування, визнання особи іншими людьми , як цікавої, і т.д.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

не зовсім зрозуміла, чому виключено?
Якщо мамі добре- то і всім біля неї добре.. Якось так мені розуміється.
Це якщо не розглядати крайнощі ( типу, мама сі впила- отже всім харашо, або мама ввесь час на роботі, щаслива- то всі теж бігають щасливі))

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

дуже вдячна, до речі, всім хто говорить про такі речі, і пропагандує любов ( у всіх проявленнях) . сташого свого виховувала в " лещатах", з усіма бзіками тої моди на неспаннянелащеннянене не не, рани зализую до сих пір, всяко провокую його на ховання тих голок їжакових, які сама йому наростила.
З меншою відчуваю , що деколи йду по тому самому шляху, але вже емоційно( вихованнячко моїх батьків дається взнаки), в періоди стомленості ( яких стала уникати), але працюю, росту разом з дітками))

---------- Додано в 01:31 ---------- Попередній допис був написаний в 01:27 ----------

та ну їх.
Якщо я неправа з точки зору феміністок, то так їм і треба)))
Можу розуміти працюючих мам, розумію припиняючих годування мам, все можна зрозуміти, якщо не йдеться про насилля повне і ігнорування повне бажань маленької людини. Це не розуміється.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

дурниці! Я так не вважаю. самопожертва? для чого? для кого? як бачите, може бути інакше в інших людей і не обов"язково бути жертвою, щоб бути матір"ю.

на першому місці має бути сім"я! в обидвох! а якщо на першому місці конкретна людина, то це вже проблема.

так, дякую, ви сказали абосолютно вичерпно!

---------- Додано в 11:05 ---------- Попередній допис був написаний в 11:03 ----------

то ви самі собі придумали Ви вважаєте, що ця теза феміністична? ні, зовсім ні, це загальна теорія, не треба я б не стала сюди домішувати фемінізм, бо він нічого до теми не має. ІМХО

 

Гм-м-м...
А є сенс перекладати відповідальність на "хлопчика/дівчинку"?
Адже обираючи пару, хлопчики-дівчатка власноруч обирають модель сімейних стосунків. Так, помиляються не надто рідко. Так, сподіваються "відшліфувати" потім ту модель.

Партнера, або себе, або й на (кардинальні) зміни обох бувають марні сподівання

Проблема у тому, що оці моделі і "градус тепла", дистанція "тато-мама-дитина" , закладаються ще у дитинстві. Закладаються зачиненими/відчиненими дверима, серцями, емоціями найближчого оточення

тато, мама, бабуся, вихователі дит.будинку...

. Закладаються з колиски. І у певний момент змога їх міняти пропадає.

А "не зовсім повне"?
Ми ж про про християнський принцип неприпустимості насилля/ігнорування говоримо..?
Нє?

Хто сказав? (с)
Кому "не треба"?
[mod]Прошу добирати слова... Конфліктні дописувачі втрачають доступ до теми.[/mod]

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

зараз їй 3 роки. в принципі, це активна і весела дитина, але дуже любить привертати до себе увагу криками, розкиданням речей і т.п., якщо їй здається, що в її сторону недостатньо дивляться.
має ще меншого братика (племіннику рік), то може часом його штурхнути, зачепити і т.п. (хоч любить його)

а в чому мало б проявитись "допомогло"? :confused:

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Версія: у відштовхуванні інших.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

звучить як звична певедінка на 3 роки...

не знаю, може якось позитивно проявилось, чи справді спить окремо, чи йде до батьків зі своїми проблема (які там вони на 3 роки), чи не вимагає свого криками (не уваги а саме того що хоче)? Просто як на мене це звірський метод, але він якось повинен відкластись в дитині і не тільки негативно, але і позитивно, бо кожна медаль має дві сторони і ця не вийняток. я не реагую на плач дитини тільки якщо бачу, що це шантаж і спосіб досягнення своєї мети. В мене таке дуже швидко присікається і наразі істерики "хочу" якщо й трапляють, то рідко і на якісь нові речі. Але закрити дитину в темній кімнаті саму то трохи вже крайність мені виглядає, цікаво просто, що дитини з цього винесла.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Приклад: прохожу біля закладу ( салон краси) , мужчина витягує за ногу і за руку дівчинку років 9-10, яка верещить несамовитио "Хоочууу до мааамиии". Кричала страшно. Він її впихає в машину. Пояснює, нервово, але в міру, що мама лишається на роботі ( мама- майстер). а в нього термінова справа, що їм треба поспішити. Мала просто не чує. Впихнув, пригрозив. весь червоний, поїхав. Крики з завиваннями ще довго було чути. Насилля? Так. Можна було втрясти ситуацію інакше? 90% зараз скажуть "о так, треба було притулити, заспокоїти, поговорити і т.д." В дитини буде страшний стрес!! Вона це запам"ятає !! Але. У батьків теж є справи (потреби), деколи дуже невідкладні ( наприклад звідкись забрати іншу дитину ) і є ситуації коли саме "впихнути, пригрозити, і заткнути" є найбільш дієвим. Це я про не повне насилля. Не знущання, а виховну міру.
згадалось ( аж смішно) мені колись тато влупив ложкою по лобі))) за обідом. Ми збирались йти прогулятись. сіли пообідати, виник конфлікт і я дістала ложкою по лобі. Я дуууже довго пам"ятала цю образу, а чому дісталось - не пам"ятала( напевно сильно влупили))). Коли вже була доросла мама розповіла- сидять всі гарно вбрані, їдять, а я вирішила постріляти макаронами з підливою, захляпала і себе, і батьків. Смішно. Але дитяча образа трималась дуже довго.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Треба починати з того, що це вже наслідок виховання, а не одиничний момент, який ні до чого не прив'язаний. Чому дитина не захотіла поїхати з татом? Може, тато весь час ось так з нею? Може, для тата дочка - це лише черговий факт у житті, але аж ніяк не обов'язок бути люблячим батьком?
Глибше пірнати треба, глибше... до початку.

 

Відповідь: Експеримент, що змінив погляди на виховання

Ситуація наведена для розграничення знущань і виховних моментів.
Сумніваюсь, що ніхто ніколи не стикався з дитячими впертими істериками. Деколи і одиничними, і часто необгрунтованими.
І не треба нікуди пірнати, щоб розуміти , що випадки бувають різні, типу " не встали планети".
Головне, як на мене, у цьому не домислювати

а щоб потім, коли вляжуться пристрасті, пояснити дитині і обгрунтувати свою поведінку стосовно неї в той момент, чому потрібно було зробити саме так.
Я не писала подробиць, що було до того, що після, і, повірте,

це зовсім не так))
Пи.Си. Як легко заклеймили тата. Здивована.