Для мамусь і татусів (2)

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

власне причина є завжди. то не просто каприз (капризи є тоді, коли дитині ВСЕ дозволено вдома, а на вулиці чи в гостях, чи будь-де - НІ)
саша коли змучиться, то ниє, просить шоб його носили, не знати шо йому має робитись, падає, спотикається)
коли він нагодований, виспаний, невтомлений - то з ним домовитись просто. якшо він починає шось вимагати і я не даю - то сам каприз триває максимум 5 хв. але його легко *купіровати*
а якшо котресь з фізичних моментів дискмофорту не подолано - все, ховайся в жито.
але я прошу всіх вдома - в такому випадку не кидайтесь забаганки його зразу задовольняти. якшо я стою і кажу НІ, то бабуся також має казати НІ
зі свекрухою таке проходить, вона розуміє шо до чого і намагається (не все їй вдається, бо то бабуся)
а от з моєю мамою і бабою - то алєс. мама ше так-сяк, вона вчителька, і все каже шо я не так виховую, ну і я пояснюю як маожу - ніби шось получається
а баба - вона своїх дітей з місячного віку лишала на няньок, ясла, садочки і нас бачила на літо по пару тижнів, то таке мале - в диковинку. як саша шось витворяє і ми з мамою не звертаємо уваги на ті стогони, то бабуля буде сміятись вдавано. саші того і треба - публіка є, концерт продовжено. я прошу бабку - не роби та, вона ображається (в паспорт подивіться, вона життя прожила) і потім від того псіхічєского давлєнія шо я погана внучка і т.д. і т.п. всі слабі.....

---------- Додано в 08:13 ---------- Попередній допис був написаний в 08:09 ----------

та діти всі чемні, просто є вікові кризи (хоч ти в них і не віриш), є мами, які розриваються між роботою і хатою і ше чимось і не встигають за отією послідовністю. плюс той фактор, шо є старше покоління (їм тільки дай покерувати), крім того - темперамент дитини (саша, софія - вони можуть недалеко бавитись, в межах зорової досяжності, а є (юля ніколь, я так розмію така) - їх *целого міра мало*, і то добре, просто важко)

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

і в нас почалося недавно таке - тільки підходимо до будинку, відразу починає кричати "нєєєєєє!" Але поки до сильних капризів не доходить, починаю заговорювати що "йдемо подивимось хто там в ліфті є, може твоя подружка Настя, а може татко додому прийшов ..." їй стає цікаво а там вже і квартира, і вона не встигає опамятатись! А ще дуже любить мити ручки, то я їй кажу що от ми йдемо мити ручки, то тут же починає сама роздягатись, і летить до ванни!
А про гуляння з іншими дітками - то взагалі капєц! І піском може сипанути,і чужі іграшки бере, а свої не дуже хоче давати... То я стараюсь з багатьма дітьми не гуляти, з однією-двома подружками! А ще навчила таке - Янька дуже любить чужі віочки та велосипеди, то я кажу так тихенько на вухо що "то кака, в тебе своє гарне є, а то бє-бє-бє!", то тепер вона сама вже каже бє-бє-бє...може звучить дивно, а що я маю робити??? тільки таким способом вдається уникнути війн на дитячому майданчику!
От зимою було добре, ніхто з дітей не гуляв, ми одні, як в тундрі, тільки сніг і вітер, ото файно собі копали сніг, бавились, і не було поруч ніяких конкурентів, а тепер - на кожен квадратний метр дитина - мусять вчитись взаємодіяти, а що поробиш...?

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ну бачиш, ви живете низько і Яночка не встигає зрозуміти як вже вдома, а я навіть якщо задурю і затащу малу на 5 поверх, то в двері вона заходить з дикими криками((( і любов до миття рук теж вже пропала.....ніякі пояснення і розповіді про мікробів не помагають(((
а на площадці така вреднюча і своє не дає ще й чуже відбирає.......

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Дівчата, хто дивився вчора "Супер-няню"? Там гарний момент був, показано як без крику йти додому: дитину варто попередити за певний час, що зараз ви підете додому, я Каті завжди казала, щоб закінчувала бавитись, бо через 10 хв. ми йдемо, а через 10 хв. повідомляла що вже час і ми йшли, спрацьовувало в 95% випадків. А в тій передачі вчора няня просила малого йти додому, а він не хотів, вона спокійно питає скільки йому треба ще часу - 5 чи 10 хв., він вирішив, що 10 і потім спокійно пішов. Дітям треба час, щоб закінчити справи на майданчику і бути готовим до того, що вже скоро треба йти.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Не дуже педагогічно. В нас є така знайома дівчинка (6 років! ), яка всім так і каже: "Фу, а в тебе поганий ровер, а в мене гарний!" "Дивись, які в мене гарні мешта, а в тебе таких нема". І так у всьому до всіх говорить...

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

цілком згідна! але наразі вона не сприймає ці слова як щось "гидке", а просто те що їй ніби не потрібно! тобто якщо вона також лізе до газу чи праски, то коли я кажу:"доця, ти ж знаєш що то тобі не потрібно", то вона починає хитати головою, і теж казати "нє-нє, то бєє"!

то справді дуже негарно! треба слідкувати щоб моя так не привчилась!
але наразі то в нас єдиний спосіб уникнути істерик, що є для мене найважливіше, бо я чомусь взагалі не можу слухати як моя дитина плаче... а якби ми всі використотували лише педагогічні способи, і діти б нас слухали, то був би рай на землі...

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Угу, ми також домовляэмось про все завчасно, але в 80 выдсотках, все одно істерика, при тому що я ще жодного разу не поступилась. Я вже сама в шоці, коли вона зрозуміє, що такий варіант для неї програшний.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

не думаю,що діти мають відчуття часу..усі різні) приклад різний) сімї різні, темпераменти..
у всіх випадках можна лише одне сказати- кожна мама знае свою дитину найкраще ,бо проводить з нею купу часу і знае підхід до своєї дитини і її особливості.і тільки вона методом спроб і помилок може знайти оптимальний варіант вирішення проблем, лише власний досвід і материнське серце вирішують проблеми, а не поради і книжки по вихованню.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

А час можна не озвучувати,просто попередити,шо скоро вже підем додому. Нам такий метод дуже підходить. Дорослим би теж не дуже сподобалося якби їх без попередження відривали від важливих справ,а в дітей бавлення,то такі самі важливі справи і їм потрібно їх завершити.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я також завжди попереджую завчасно, що час йти. Але це нам наразі мало допомагає, все рівно майже щодня вертаємось додому з "концертом", посварені і злі, після того всього ще і важко змусити вимити руки, роздягтися і т.д.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Я власне так і кажу: Юля закінчуй, бо скоро йдемо додому. Якшо починає так сумно питати "а чогооо?" Кажу: ти ж їсти хочеш, Леся їсти хоче і я їсти хочу (ну або замерзли всі) - це в нас залізний аргумент, бо реально їсти хоче і вона, тому йдемо додому.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

це про нас.
Зі сльозами і соплями йдемо від пісочниці, а там по ходу згадує про ключі, і ще знов хоче пів години крутити ключ в замку, але ж все має якісь межі, треба йти додому, то ще й стоячи прям перед дверима впирається і приходиться її як мішок тягти додому, бо ї за дверима лишатись сама не хоче, і додому не хоче, і той крик на весь підїзд.....
А вдома вдруг сама хоче розщіпнути куртку, або кросовки, і не дай боже я сама замість неї щось дроблю. І не все їй вдається, а допомоги категорично не хоче.
А потім якщо вже з горем пополам розділись і помили руки, ще ж поїсти треба....
Дівчата, я коли її вкладаю в обід спати, чесне слово - хочу плюхнутись в крісло і абстрагуватись від всього. Бо щодня ці істерики мене вжде дістали.....

тобі дуже повезло
Юлька також залюбки з дітками бавилась би, але є одне АЛЕ. В неї ігри всі занадто активні. А ще через те що вона в нас велика надто на свій вік, то з ровесниками вона подекуди гратись не може, бо вона їх швидше, сильніше, справніше, активнігше. А з дітками старше вона б бавилась, але їм з нею не цікаво.
От і приходиться з ровесників гратись з тими, хто не боїться з нами гратись. Бо багатоь діток від нашої малої просто втікають, бояться її, а ще частину мамаші просто до нас не пускають.
Юлька хіба піском спеціально обсипається, а так вона не штовхається, не бьється, але вона просто дитину рукою відсуває - а дитина наотмаш падає. Вона біжить, наздоганяє дитину штрішки підштовхує, дитина кубарем котиться.
Не кожен наш ровеснив витримує ігри з нами. А побігати в доганялки для нас найулюбленіша гра.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

:rofl::rofl::rofl::rofl::rofl::rofl:
я як собі ту картину уявила...аж настрій піднявся
спортивна дівчинка ..в мене племінник такий- на свої рочки завеликий і загрубенький,хоча добрий, просто сильний і величенький)) треба буде якось вас познайомити)

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

а ми йдем бо в мультику хоче їсти фея, а без Тітійки ніяк)))
їсти ВОНА (Со) ГГГГГ - то би ніколи не подіяло, так би і жили на вулиці

а змерзли - Софія з синіми губами буде пєть пєсню про тепло свого організму)))

так шо ми йдем правдо-брехнею)) додому.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Відчуття точного часу може й не мають, але ви попередили, то дитина готова до того, що ви скажете скоро, що вже час. Ще як варіант можна показувати стрілки годинника і казати, що коли ця стрілка дійде ось сюди, ми йдемо додому.

Я сподіваюсь, ви не думаєте, що я всіх повчаю і кажу, що це супер варіант, який для всіх підходить, згідна, що діти різні, в мене самої підростає друга дитина і я не берусь стверджувати, що на неї всі ці методи будуть впливати. А щодо книжок, то іноді і їх корисно прочитати, бо той метод з завчасним попередженням я таки прочитала в книжці і нам він був дуже помічним. Тому і поділилась, може так само хтось спробує і їм це допоможе, а як ні, то шукатиме далі варіанти.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Думаю,шо той період нехотіння йти додому віковий,в нас таке було десь від півтора до двох з половиною років,спрацьовував варіант йти дому через магазин,в мене все одно були щоденні якісь покупки,а Софія тішилася,бо їй теж шось перепадало-розмальовка,книжечка,булочка,сочок... і гордо тримаючи то в руках чемно йшла додому.
А надвір всі діти хочуть йти? Бо наша Софійка завжди проситься побути з нею вдома,зараз її вже простіше вивести надвір,а раніше,то були цілі концерти...значно важче аніж забрати додому з вулиці. А Тая любить гуляти,їй все одно з ким навіть,мамі "па-па" і пішла,при слові гуляти перша біжить одягатися і до дверей))),як йдем додому,то поки ше без капризів.

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

Мені він з чоловіком помагає. Чесно! Перед тим ,як щось прибрати/йти їсти/виключити ПК/і т.д.кажу через стільки -то хвилин треба зробити то.
Тепер і доні так говорю, хоч вона ще і маленька

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

А я сьогодні з радістю спостерігала як моє маля бавилося в дворику з дітками. Щось аж не віриться, що вже такий великий. З дівчатками старшими танцював, з хлопцями теж старшими ганяв м"яча. Ну як ганяв? Вони спочатку грали у футбол, Святослав дуже голосно з візочка вболівав. Потім хлопці подали ідею приєднатися. Я його поставила на ніжки і вони йому легенько копали м"ячик, він ногою легенько відкопнув. Звісно я допомагала, але так цікаво. Дитина тішилась страшенно, а ми з чоловіком напевно ще більше.))

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

ну тут можна і посперечатись...діти різні. до одних підійде перевірена метода виховання, яку приміняєте, пару коректив і все гуд. а до когось шукаєш-шукаєш і .... незнаходиш підходу якщо дитина перша, то про який досвід можна говорити? так от, я вважаю, щоб тих помилок було менше, щоб знати що ще можна спробувати, потрібно читати, радитись з психологами, прислуховуватись до досвіду інших мамочок і робити висновки. в мене старший малий має дуже тяжку натуру, ну дуууууууууууууже!!! і якби не поради та книжки, я б ше довго товкла головою до стіни- шо робити, бо то реально капець! замкнене коло, з якого незнаєш як вибратись

 

Відповідь: Для мамусь і татусів (2)

та оленка тому й каже, бо має одну дитину поки шо
а от коли буде мати зо три - тоді буде цікаво порівняти її думку)