Для майбутніх мам

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Завжди був проти присутності батька під час родів... Я бачу, що пора змінювати думку. Буде народжуватись наступна дитина - буду стояти поруч з автоматом.

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Я теж одразу зрозуміла важливість присутності батька під час пологів! Не знаю чому сусіди так не зробили (зараз вже не зручно питатися).

не хотіла цим прикладом лякати інших мамочок.

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

На захист працівників таких закладів хочу сказати, що кожного дня працювати в пологовому і перейматися усім серцем за породіль - то того серця і на рік роботи не вистачить.
Але справа ж не так у жалощах і ніжному ставленні, справа у тому що робота медика є робота, і чим саме відрізняються пологи в пологовому від домашніх, то це саме тим, що жінці мусять там допомагати, прискорювати по можливості і контролювати процес пологів, а не байдужо очікувати коли "і сама справиться" до останньої межі невтручання, після якої вже є явний ризик що "будуть жертви"...

Чому потрібно обов'язково "домовитися" і заплатити, щоб на жінку звернули не більшу,ні!!, не носилися як із кришталевою, а просто належну мінімальну увагу в пологових будинках?
Мені особисто пощастило. Ні з ким не домовлялася, але оскільки очікувала пологів у відділенні паталогії (серцеві проблеми), то ставлення можливо було дещо обережніше (хто його зна що там від "паталогічної" очікувати ), та й просто "трапилися" на чергуванні дуже досвічена акушерка і лікар. Про рівень професійності тих лікарів маю самі гарні враження. Про рівень післяпологового комфорту "для всіх"- жах тихий. Але перемучитися тих три дні - і додому пошвидше...

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

страшно...

ми можемо лише молитися за здоровя малюка!

 

Слушно, Фрезіє - домовлятись зазделегідь вкрай негарно, зачасту у медакадемію потрапляють неочікувано для самих себе майбутні мами зі всієї области, подекуди і без гривні у ...кишені нехай. Стверджувати відсутність фахової допомоги в академії - перелякана неправдивість. Нещодавно краєм вуха дочув бувальщину: жіночка очікувала третього бейбіка: коли ж дійшло до діла, казна-чого впала в нестримну истереку. Спершу лікар ( мужчини-фахівці у цій царині куди більш викликають повагу в силу відсутности надмірної " людяности", жалісливости себто) обізвав словами, за котрі неминуче отримав би на форумі покарання - з великим неуспіхом, по чім як заюшить по милому, ніжному личку! Радикальний немедикаментозний засіб! :D

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

1. Дякую! Сайт ще наповнюю, та і дизайну ще немає людського, тому всі зауваження дуже актуальні!
2. Стосовно законодавства, я б з радістю дала ці матеріали, але на жаль немає в кого просити, аби підготували хоч короткі інструціїї по законодавству. Так само і про нарахування допомоги. Може хтось з бухгалтерів тут є і має вже статті про те, які документи готувати, куди йти і як боротися за свої права?

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Я не люблю такі розповіді, тим більше мені скоро вже народжувати, але чула зо в медінституті дитина повернулася додому сама, робили кесарське, дівчина не прокинулася.

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

А одна акушер-гінеколог сама втратила дівчинку через відслоєння плаценти на 8му місяці - коли вона вже могла б народитися. Але зараз не час про таке говорити, треба настроїтися позитивно

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

piepie,

саме це я і мала на увазі, коли зауважувала що ступінь професійності медика залежить не від ступеню ніжного ставлення (на словах) до породіллі, а в його діях суто як медика.
Але мова йшла саме про бездіяльність медиків, коли за 12 годин (як я зрозуміла) персонал не прийняв ніяких заходів щодо "родовспоможения" - є такий російський вислів. Не надання необхідної допомоги протягом 12 годин і непрофесійно зроблена епізіотомія - це ознака неналежного виконання саме медичних (а не людяних) обов'язків.
Щоправда, дійсно, ми ж не знаємо, чи не отримала дитина травму внаслідок неналежного поводження самої молодої мами під час розтину, не знаємо інших подробиць, тому судити і тим більш лякатися майбутнім мамам не можна.

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Молитва матері, яка очікує дитину

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Хех, було б в мене трошки часу я б вам підготувала з прикладами розрахунків. Якщо встигну - зроблю - але не обіцяю. Крім того весь час доведеться слідкувати за змінами.

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Кажуть інколи медики незнають що робити - чи дитину приймати, чи батька рятувати

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

думаю то більше жарти старих акушерок, які певне до війни працювали, або й купу мають забобонів :D
Ті чоловіки, які бояться, то просто можуть виходити в сусідню кімнату. Іноді навіть лікарі просять вийти батька.
То не обовязково має бути чоловік! Може бути чи мама чи сестра чи просто коліжанка! Все залежить від того - з ким Вам спокійніше... головне ж це спокій

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

От-от.. Зазвичай кажуть так: якщо Ви, молодий чоловіче, будете зомлівати, то лишитеся лежати тутечки, ми ж будемо займатися виключно Вашою дружиною. :D

Тим більше, що батько, якщо він не має медичної освіти, і сам може не знати що лікарі все роблять вірно, а ще раптом чинитиме обурення чи "захищатиме"..
Я, наприклад, почувалася б психологічно комфортно не так від присутньості батька, як від впевненості що лікар не халатний, і що він не ділить пацієнток на тих за котрих "заплачено" - і там треба бути "на роботі" і бути фахівцем, і на тих, за котрих не домовлено - і там можна піти покурити, нічо з тією породіллю не станеться..
Дай Бог здоров'я моєму лікарю, той не ділив.

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Хотів би дізнатись про питання з законодавства, на які ви хотіли б отримати відповідь. Спробую підшукати віповідні матеріали.
Питання і пропозиції шліть на oleksiy@ymka.com.ua.
А ще краще пишіть сюди.
Буду по можливості відповідати. Потім зроблю якесь узагальнення.

 

Бути присутнім батькові під час пологів вкрай небажано, як у " міцних" сім'ях, у котрих кохання хіба тимчасово гостювало - наївний розрахунок " прив'язати" втрачене співчуттям чи жалістю, котрий справджується протилежністю; так і у сім'ях, наріжним каменем гармонії яких є взаємоповага та глибокі почуття - чоловік нічим не допоможе, а психолоґічна підтримка може виявитись психонелоґічною. Не мовлячи вже про те, що саме споглядання того, чого мужчині бачити не слід, додасть образу коханої певної грузькости.

 

Відповідь: Для майбутніх мам

а Ви до якого типу себе відносите? Можна зробити відкрите обговорення для наших чоловіків, хай вони скажуть свою думку в іншій гілці, аби жінки не втручалися

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Вибачте, не можу з цим погодитись. Сам був при пологах дружини. Не можу сказати, допоміг я їй своєю присутністю, чи ні (хоч каже, що допоміг). Але щодо останнього речення можу заперечити. По-перше ніякої "грузькості" образу не додано. По-друге, не зрозуміло, хто має вирішувати, чого мужчині бачити "слід", а чого "не слід".

Натомість я був першим, хто побачив мого сина, не на екрані монітора. І я не стояв під вікнами пологового відділення думаючи, чи все гаразд.
А ще залишилось багато приємних спогадів. І жодної "грузькості".

Дівчата, вибачте, що втручаюсь в ваші посиденьки

 

Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Чомусь всі переймаються присутністю чоловіка під час пологів. Моя ж мрія - присутність чоловіка одразу після пологів. Разом з малятком.
Саме тоді жінці потрібна найбільша допомога, і підтримка, до речі, теж. Вже не кажучи про те що чоловік міг би дуже навіть допомогти молодій мамі у догляді за бейбіком, оскільки вона сама ще не є досить сильною щоб усе брати на себе. І потім - це зближує усіх трьох куди більше на мою думку, аніж просто присутність батька при пологах. IMXO.

 

Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

Ольго, я не втручаюсь, просто так заглянув і, вразившись природі страхів тих, хто в очікуванні первістків, подамся краще геть. Справа у тім, що моя мама - лікар, фахівець саме у цій царині, подекуди таке розповість, у що годі повірити, як про пологи, котрі вона, до речі, страшенно боїться приймати із-за неабиякої відповідальности і можливих комплікацій, так і про природу сімейних взаємин, котра не становить для неї жодної таємниці. Проте, лікарська етика не надто сприяє балакучости, у свою чергу мене це теж не вельми цікавить.