Для майбутніх мам (11)

Я ходила на 19-20тижні, також цікавилась у дівчат, коли краще, то більшість називали цей термін
А орієнтуватися стосовно терміну, по місячних

 

Гарно прорахувати можна коли на скринінгові узд тут http://www.wantbaby.ru/ru/kalkulyatory/kalendar-beremennosti?link=top

 

Хоч з таким диким запізненням, але звітую - ми народилися 16 квітня (майже так як хотів татко, подарунок собі на ДН, лише на день швидше вийшло ), в повних 41 тиж. Щоправда тому передувало 10 днів патології і відправили мене народжувати за рішенням професорського огляду "на завтра", бо відкриття на 2 стояло вже тиждень і дитя було опущено повністю. Але народила сама (тобто з елементами стимуляції та все ж..) Зайняло мені то десь майже 7 годин, але загалом надто виснаженою не чулася.
Дуже мені сподобалася моя акушерка , ну і я їй теж )) принаймі хвалили мене за те, що дуже добре виконувала всі її вказівки. Розривів не мала, тільки пару розрізів, які дуже швидко загоїлися.

Ітак, наша манюня народилася 3400 гр і 53 см. Таких параметрів нам ніхто і близько не прогнозував , бо животик маленький, мамочка дрібненька, ну але то просто не всі тата бачили ))) А доня чисто татова - не впізнаю в ній ніяких своїх рис, все його )))
Виписувалася рівно на третю добу, хоч то і була провідна неділя, але нічо, випустили. Я вже просто не могла сидіти там більше, та і з малою все було в порядку.

Ну то так коротко. Деталі колись буду по трохи дописувати по різних темках.
А взагалі мушу сказати, що з ПБ повернулася менш виснажена, ніж є зараз після 3х тижнів вдома з малечею.

Дівчата, всім дякую за описуваний досвід і поради. Мушу сказати, що завдяки посиденькам я дуже добре зібралася в ПБ - в мене було все відразу зі собою, довозили мені лише їжу, не треба було нікого напрягати зайвими покупками і вишукуванням чогось-там що мені бракує. ДП то є сила !!

 

Як мене малявка копає. То щось страшне.
Ну як вона після народження така ж темпераментна буде - співчуваю собі вже

 

Я вже знудилась чекати. Думала друга дитинка народиться швидше, а ще дівчатка довго не засиджуються. Я вже себе не шкодую: мию сантехніку, пилесошу, мию підлогу, ходжу по сходах, навіть коли твердне живіт не зупиняюсь, швидко ходжу, навіть коли тягне низ живота. Змучилась прислухатись, приглядатись до різних передвісників. Ітак постійно відганяю від себе страх пологів, налаштовуюсь, а воно так довго. Вже би відмучила, та й насолоджувалась зустріччю з донечкою. І прошу її. Вона ж певно теж боїться виходити в наш невідомий світ, то я переконую її, що її тут дуже вже чекають. От так. А взагалі останнім часом вона щось затихла, рухається, але якось плавно, певно місця мало, випирає так збоку на животі чи колінко, чи лікоть і так тримає, ну і тисне все сильно внизу, аж хочеться притримати, щоб не випало

 

І в мене такі випирання, що домашні аж дивуються)) І тиск внизу добрячий, що день то більше...

 

І в мене глухо)

Ми ще хоч трошки і маленькі, але вже б народжувались)

Я випросилась в лікарів залишитись в лікарні до пологів сміються, що я не хочу додому) хоча чудово розуміють, що ми живем трохи далеченько, плюс без машини. А народжувати я хочу саме тут) вже до всіх звикла певно)

Казав лікар 1,5-2 тижні максимум і буде планове кесареве. Хоча надіюсь, що до того часу ми народимось))

Маю підозру, що мої хлопчики хочуть дотягнути до близнюків) бо татові на день народження, то ще дуже довго обійдеться)

От в мене і далі ребра болятьвночі спати не можу, аж інколи хочеться поплакати, особливо зліва. І, здається, пробка помаленько відходить...так що ми в очікуванні дня Х

 

Трохи розгублена після останнього візиту до лікаря. Від самого початку, та й до початку всього, мені казали тільки кесареве, а тут зненацька - "може-сте би й самі народили". Я не проти і ніколи не була, але вже треба швидко готуватися і морально і інформативно. Переглянула кільки відео, перечитала кілька статей, зрозуміла, що одне з головнеогопід час родів це гарно розслабитися при схватках. Поділіться досвідом, у мене з розслабленням проблеми по житті. І взагалі, якщо десь є тема, як краще підготуватися до родів (не що скласти у сумку, і як знайти лікаря, а морально і т.п.), тицніть мене.

 

Мої ще манюнькі відносно, а по ребрах тарабанять як на велосипеді. Обоє вниз голівками... Як починають мігрувати і розходитись в різні боки, то теж спати вже не можу. Читаю тебе і розумію, що в мене ще все попереду))) ...мені вчора встановили кільце-песарій на ШМ, то тепер сподіваюсь доносити до 37тижнів. Тоді будем липневі.

 

Розслабитися це відносно, мені видається то швидше постійний контроль і дихання... Контроль це типу, уявіть собі що вас десь коле, серце, в спині, підшлункова, кому що легше уявити і ви стараєтеся знайти таку позу і так рухатися, щоб не кололо. Звичайно це непросто, особливо коли вже в пологовому кажуть то лягти то не рухатися... Принаймі в мене так було, не давала собі спуску чи можливості розслабитися і втратити котроль, то організм мені віддячив тим що навіть ніразу не тре було кричати ( хоча коли десь була на межі втрати контролю, то така хвиля болю накатувала, шо капець, тому швиденько верталася до того контролю... Ясно що контролюєш швидше в голові, тобто тілом зосереджений і ненапружений... Ну і крім того всього ще болить))) тому я передихувала той біль (подивіться якісь відео і почитайте як правильно дихати) дихання дуже помічне, воно крім того що насичує дитину киснем і добряче так відволікає від болю. Ну отакий мій досвід... Не знаю наскільки він помічний, але думаю що враження що потрібно лягти як на пляжі і розслабитися помилкове, суджу по розповідях, чомусь багато вагітних які готувалися "розслабитися" потім казали що нічого не вийшло і пологи були жесть... Ну але то ще залежить від інших факторів, контролювати процес напр добу, важче, ніж декілька годин + кожна жінка шукає своі шляхи полегшення процесу
Мені потуги були значно важчі, я іх не контролювала, не розуміла і нічого не відчувала... Тобто в одних буває біль, в інших чітке відчуття що дитина просувається, а в мене було враження що маю поглядом заставити предмети рухатися)) тобто моі потуги були якісь не дуже дієві, єдине відчуття, що ріже промежину ззовні

 

В мене те саме.Я себе вже так виснажую що вчора як лягала спати то подумала що якби вночі почались перейми то сил би зовсім не було.Також перу мию варю +ремонт у нас , а толку мало.Вчора в 9 вечора вирішила сирнички пекти з кисілем а потім щей пляцок пекла з ревеню...чоловік каже що я здуріла)) А як думаєте.По місячних в мене ще є час до 19 травня а от по уЗД Прокопчук ставила 29 квітня, Дубець 5 травня.Плід крупний і зара десь має приблизно 4500.Розумію що похибка може бути але все ж....в 40 тиж. дитинка буде біля 5 мати чи як то мені настроюватися на пологи...

 

Я так і зрозуміла, що там у правильному диханні ідея. Оце буду вчитися швидкими темпами. Трохи на початку ходила на йогу, там вчили. І ще з того що поначитувалася, мені сподобалася порада - робити собі масаж кистей рук, мені здається мало б подіяти. Буду штудіювати далі, спасибі за відповідь.

 

О, так))) що не день, то веселіше))) я вночі місця собі не можу знайти( на спині не варіант, бо тяжко. На боках теж не дуже, бо терпнуть і болять. Цієї ночі спала по 30-40хв і вставала)а коли дітки починають гуляти, то я інколи за них переживаю, чи їм не болить від таких ударів.
Вчора дві годинки посиділа на вулиці на лавці, то відчуття ніби весь цей час щось робила. Живіт важкий, копчик болить, поперек теж)))
І це все при тому, що я вважаю свою вагітність легкою (тьху тьху).
В тебе зараз все веселе тільки починається)дітки починають рости з неймовірною швидкістю)
Бережи живіт, бо я вже маю розтяжкиза останні тижні вискочили. Думаю від того, що швидко виріс живіт і став важким. І це я майже не ходила

 

Може подушку спеціальну для вагітних спробувати? Я не уявляю як би я без них спала взагалі.

 

А ще є вправи на розслаблення м'язів всього тіла, але їх треба тренувати до автоматизму, але, якщо при переймах і не вдастся так зробити, то принаймі між - можна якісніше розслабитись.

 

Я маю таку то сьогодні вже її відкинула. Якось без неї легше коли був маленький живіт і не діставав до ліжка,то і я без неї не уявляла життя. А тепер мій пузік може лежати на ліжку самправда, поки мої хлопаки не почнуть протестувати

 

Сестра! Мені так само- перейти передихувались, настрій супер, настрОй теж, ситуацію контролюю повністю, а от потуги, то було щось! Що я не робила, як не дихала, як не зосереджувалась, толку нуль.... Просто тіло ніби не моє. ..


Щодо ваги - мені в 31 тиждень" наважили" понад 3 кг.а народились- 3400....

 

Скільки я тих відео про пологи передивилась... Але теорія-це одне, на практиці все зовсім по іншому. Природа подбала про те, що в екстримальній ситуаціі пологів ви відчуєте як вам дихати, коли сісти чи лягти і в який момент помасажувати поясницю. Єдине, що ви повинні бути сконцентровані на собі та малятку. Звісно ж довіряти і слухати лікаря.
А зараз багато гуляйте на свіжому повітрі, висипляйтесь, на youtube є непогана гімнастика для вагітних перед пологами. Якщо маєте штучні перейми, вивчіть своє тіло, намагайтеся контролювати себе.
Всі бояться пологів,і я боялась. Але виявилось, що не так вже і страшно, тим більше після пологів одразу зустрічаєшся з малюком. Після КР ваша зустріч би відклалась.
Налаштовуйтесь лише на позитив!

 

Ні, я чесно не боюся, просто розгублена. Я завжди люблю до всього грунтовно підготуватися, знати що мене чекає. І відповідальність велика, допомогти дитині "звідти" правильно вибратися. В основному, дотепер читала і дивилася відео про догляд за дитиною. Практично закинула будь-який спорт (рекомендували бути дуже обережною, то я перестраховувалася, але якби знала що будуть природні, то все таки б потроху займалася вправами). Стільки страхів було за вагітність і дитину, що роди для мене здаються дрібницями. Як скажуть природні, звісно народжуватиму природнім шляхом. А боятися чого, тисячі років жінки народжували до нас і після нас будуть, і всі справилися. Вірю в розумну природу, приховані резерви організму і мудрість тіла. Але дійсно те тіло вартувало б вивчити хоч трохи. Сподіваюся що у мене ще є трохи часу.

 

все можна встигнути, головне натхнення
не знаю чи нема протипоказів, але можете походити в басейн, поплавати, мені це помагало не гірше грунтовного заняття з йоги, а деколи і краще.. і ну і повернутись до занять можете, поступово
як на мене вправи потрібрні і для КР, моїй подрузі казали що завдяки її непоганій фізичній формі їй легше було відновитися після КР (але може то перли), і це враховуючи що вона інвалід 2 групи ( не знаю що саме за інвалідність, але шкутильгає при ходьбі, відповідно з тим повязане)