Відповідь: Для чого нам діти? Просто коли троя рідна дитина робить якісь помилки в житті - ти її завжди виправдаєш, а от всиновлена - скажеш, що гени. Навіть коли дитинка маленька, то час від часу як щось витворить чи скаже щось таке чого його ніхто не вчив... але знаєш, що то твоє і вибачиш і зрозумієш все на світі...
Відповідь: Для чого нам діти? То що то за батьки тоді? Із тих, кого знаю, що всиновили, їм навіть думка така не проскакує.
Відповідь: Для чого нам діти? ні, я не так це відчуваю. підібрати слова мені чомусь важко. не те, що якщо людина не бажає всиновити дитинку = її неготовності народити, а скоріш мене "зачепила" реакція як взагалі людина ставиться до дітей. Ну десь так.
Відповідь: Для чого нам діти? від біологічних батьків теж можна почути таке, що в голові не вкладається, але їм то легко сходить, бо ж рідні, а до всиновлених ще "добрий" сусіда носа впхає, світ повен не найкращих стереотипів, і чомусь чужа білизна буває цікавішою своєї. Найкращі друзі моїх малих - всиновлені хлопчики, чудові діти, але дивлячись на них починаю розуміти батьків, які бережуть таємницю і переїжджають.
Відповідь: Для чого нам діти? Ну, бо суспільство ще зацофане. Може, колись дійде й до нас цивілізований підхід.
Відповідь: Для чого нам діти? А я, наприклад, не розумію.. Знаю сім"ю з усиновленою дитиною, зрештою, про це всі їх сусіди і родичі знають, і для дитинки то не секрет. І росте хлопчина розумний, вихований, без проявів "генів" (хи-хи), і ніхто навколо його не дзьобає. Мені здається, так би і мало бути у всіх..
Відповідь: Для чого нам діти? я думаю, йдеться не про небажання всиновлювати, а про його аргументацію
Відповідь: Для чого нам діти? і я не розумію... Але бачу як жалять при нагоді і без, то серце тьохкає ... так, це більше характеризує кривдників, але треба мати велике вміння, щоб виробити в дитини імунітет можна надіятися, що з сусідами не повезло, та проблема трохи глибша... літні люди, сироти, інваліди, особливі діти - в більшості "за бортом", гонка за грошима витискає залишки людяності з суспільства; бюрократія, всюдисуща корупція ускладнює процедуру всиновлення, в сумі маємо розуміння того, як тісно "державне" переплітається з особистим, і що "перезагрузка" потрібна не тільки сусідам. Файно, що є наш форум, він підтримує віру, що колись черговий виток нашого розвитку поверне в кращу сторону.
Відповідь: Для чого нам діти? Читала в якійсь книжці, що діти нам даються не "для нас", (мовляв народжу дитину, буде кому на старості води подати), а для роботи, в результаті якої дитина має бути самодостатньою та розкрити всі свої позитивні сторони та таланти, які їй дано "зверху". А от задоволення від той "роботи" буде, або ні, залежно від того, як сумлінно ми до "роботи" відносились. Я особисто захоплююсь тими людьми, які всиновлюють дітей. Напевно вони до тої "роботи" прикладають найбільше зусиль. Дай їм Бог і задоволення від неї найбільше.
Відповідь: Для чого нам діти? Нащодавно дізналась, що зараз стало модно народжувати "для здоров'я". Мами народжують з метою зібрати стовбурові клітини собі на старість, і зробити хороший крем з плаценти. Ну і плюс, за час вагітності організм оновлюється, гормони і все таке... Мене просто шокує це. Просто цікаво, що буде далі з тими дітьми, яких народжують для крему?
Відповідь: Для чого нам діти? Звідки така думка? Я, коли родила дітей абсолютно не задумувалась "для чого". Зараз я розумію, що з кожною дитиною я наповнювала своє життя змістом. Я не вірю в сімейне щастя бездітних родин. А зараз я прошу в Бога ласки бути доброю матір"ю і виховати своїх дітей Людьми.
Відповідь: Для чого нам діти? Як таке взагалі можна писати? Ви можете не вірити, а ми, якщо така наша доля, все-одно будемо щасливими.
Відповідь: Для чого нам діти? Дітріх Фон Гільдебранд пише так:Навіть якби з якоїсь причини,поза сферою людського впливу,стало очевидним,що дітородження неможливе,фізич ¬ ний союз між чоловіком та жінкою все ж зберігає свою суб'єктивну важливість та притаманну йому красу.Хіба подружня любов не є сама в собі настільки величною,щоб освя ¬ тити та бути достатньою підставою для цього зв'язку?Хіба причина створення жінки не вказана в книзі Буття:«Не є добре чо ¬ ловікові бути самому;створімо йому поміч подібну до нього ». Чи може бездітне подружжя розцінюватись як невдача,як щось,що не сповнило свого смислу?Чи можемо ми справедливо твердити,що було б краще,якби такого подружжя взагалі не існувало?Чи не може воно мати своє повне,визначене Богом Чи не є ідеал подружжя сповнений навіть до вищого ступеня,коли обидвоє партнерів,хоча й бездітні,належать один одному в найбільш досконалій подружній любові,в незмінній вірності один одному,в імітації союзу душі з Богом, ніж у випадку з багатодітними подружжями,де партнери не щирі один з одним і оскверняють священний зв'язок браком любові і відданості?Чи повинно подружжя відмовитися від статевих стосунків лише тому,що стало відомо про немож ливість мати дітей?Хіба не ясно,що подружжя — це символ союзу душі з Богом,що йому як такому притаманна велична важливість і що воно існує в першу чергу заради себе самого,а не виключно заради якогось результату,який від нього походить? Досліджуючи глибше,ми бачимо,що кожне внутрішньо сповнене подружжя є плідним в найглибшому сенсі цього слова.Той факт,що найбільш тісна із спільнот любові між двома людьми породжує нову особу,таємничо відображає плідність любові як такої.Бо ми не повинні забувати,що кожна правди ¬ ва любов володіє безмежною духовною плідністю і що подружня любов знаходить притулок в цій духовній плідності цілком незалежно від дітородження.Ця плідність виявляє себе в пориві душі,що притаманний любові,в новому її пробудженні,яке стимулює її до духовного росту та вищого морального життя. Вона виявляє себе у взаємному впливі,який супруги підсвідомо здійснюють одне на одного, в духовному піднесенні одне одно одного,яке стає можливим завдяки взаєморозумінню між ними.
Відповідь: Для чого нам діти? хм, за такою логікою доцільно припустити, що діти-сироти ніколи не бувають щасливими в прийомних батьків, що люди, які організовують дитячі будинки сімейного типу ніколи не люблять дітей, яких всиновлюють, а насправді просто користуються благами держави, або роблять це через псевдо-моральні переконання. Насправді, то справді ваша особиста думка і ви дійсно можете не вірити. А мені якось запам'яталась одна фраза з соцмережі "В мене нема любові в житті, значить я в неї не вірю, бо її не існує. - А в мене нема Лексуса. Значить я не вірю в Лексус, Лексусів не існує." Не міряймо світ однобокістю свого бачення, очевидно, Бог не мав наміру показати вам зворотній бік ситуації. Але ж хтось живе з таким "протилежним боком".
Відповідь: Для чого нам діти? Ваше право і ваше рішення: вірити чи не вірити. Але "чесати одним гребінцем" всі бездітні родини (як і будь-яке явище в житті) не варто.
Відповідь: Для чого нам діти? Я знала, що така моя думка може зранити тих, хто довго очікує діток. Тому добре подумала, перш ніж її висловити. Насправді Бог мені дуже добре показав "зворотній бік ситуації". По собі знаю, що таке роки очікувань, мандри по лікарях, всілякі обстеження...і незрозумілий нікому вердикт "безпліддя". Бог, навіть, в якийсь момент вирішив з мене посміятися, коли в гостях у наших друзів я зустріла трьох!!! товаришів мого чоловіка з вагітними дружинами. Всі троє були вагітні з різницею в місяць! Мені так погано ще ніколи не було! Тепер я знаю, що чоловіки називають "жіночою" логікою. %-). А, якщо серйозно, то ви мою думку взагалі не вловили. Я низько схиляю голову перед людьми, які здатні полюбити дитину, народжену не ними. І щиро сподіваюсь, що доживу до моменту, коли в нас не буде дитбудинків. Я просто думаю, що варто допустити у своє серце думку про всиновлення. А раптом вона приживеться? А якщо - ні, то зверніть увагу на своїх племінників. Моєю другою мамою стала сестра моєї мами. У неї своїх дітей немає, але вона так не вважає і моїх дітей завжди називає внуками, а вони її бабусею. У мене теж є сестра незаміжня і невідомо, чи будуть у неї колись діти (вік і т.д.) Але моїм дітям вона як рідна мама. Черпайте щастя і даруйте свою любов дітям, навіть, якщо вони народжені не вами. Будьте щасливі! P.S. Особисто знайома з 5-ма бездітними (не з власної волі, звичайно) парами і дві з них вже стали батьками. І ми стали батьками несподівано, коли просто перестали страждати і відпустили все на Божу волю.
Відповідь: Для чого нам діти? подумали і таки написали, незважаючи на те, що таки могли ранити... Не варто так, треба ясніше висловлюватися. Одне діло, коли то свідомий вибір людини-не бажання мати дітей. Інше діло, коли воно настільки бажане і чомусь недосяжне.
Відповідь: Для чого нам діти? Родини з дітьми дуже часто бувають нещасливими. Я знаю одну пару - де двох дітей віддано в дитбудинок, вони обидва п'ють. І що- невірити тепер в щастя з дітьми??? Мені здається, той хто пише таке , просто хоче НАРЕШТІ похизуватись своєю "дітородністю" на фоні тих , кому Господь не дав дітей. І це жорстоко і негарно.
