їздили ми на пікнік до лісу, чоловік носить дрова, потім зверху поклав тоненькі гілочки , полумя нема, тільки дим. Володя дивився-дивився на багаття і каже : "Треба пошукати якісь газети, бо щось кастро не розпаляється!"
Вечеряємо з малим кашею, він не дуже хоче їсти. Кажу: - Ну добре, давай ще останню ложку - одну ти, а потім одну я. Влад: - Нє давай так: одну ти, потім знов одну ти, тоді одну ти і знову ти. А я не буду. Добре?
Катруся з сестричкою і татом збирається на вулицю. -Мама, Я -красуня! -Мама, і Квітка красуня! -Мама, і татко молоденький )
Гуляємо. Кажу Владу: - Пішли краще на інший майданчик - тут сонечка немає і ще й хлопчик такий нечемний значно старший - бігав у малого іграшки забирав навмисне увесь час і зачіпав його Влад: - Так, пішли на інший майданчик, знайдемо якусь іншу, хорошу людину - я з нею буду дружитися. Подумав, подумав і продовжив: - А хороша людина то дівчинка Влад тепер любить саме з дівчатами "дружитися" (сам таке слово придумав) то значить познайомитися і поговорити про життя І ще одне смішне слово яких у нас тааак мало : Каша намсянка (вівсянка), при чому знає як правильно, але все одно йому подобається саме "намсянка"
Сьогодні в податковій- -мам, а що то за будинок? - то податкова , тут рахують хто скільки має грошей заплатити з зароблених(ну якось так намагалась донести) нашій країні, щоб було на садочок, на майданчик, на школу-інститут, на швидку допомогу... - ого, яка височезна, - ага, тут бааагато людей працює, - і гроші рахують? - рахують, - і нашо так багато? віддали би тобі- ти би їх швидко всі порахувала, пра? -. ну я сама би не змогла так багато рахувати, -змогла би, змогла. Ти вже добре потренерувалася. -
Моя Яна дуже вихована, сварить чоловіка, коли той матюкнеться. І тут щойно видала: вибачте, будь ласка, за таке слово, більше такого не повториться, але нахрен то діло І ще кілька разів вибачилась.
-Мама, а знаєш що таке "ноу"? -знаю, це "ні" англійською, -аааа, а я думав це "привіт" китайською!!! мовою... - а хто тобі казав про китайську мову? - та ніхто, я сам знаю її ! - і що ти знаєш по-китайськи? - знаю що вона є!
Йде чоловік малому казку на ніч читати-вкладати.. -мама, а можна я з вами в ліжку посплю нині? -ну ти ж маєш своє ліжко, в своїй кімнаті... -ага, але мені нема там з ким спати.... -а де дівся твій Сьопа(то ведмедик такий)? -ну мам! ну який Сьопа?! я жінки не маю, а ти сьопа-сьопа.... --
Купаю меншу, точніше вона сама миється, тре собі мочалкою руку, так сильно - сильно, я кажу, так сильно не треба, буде червона, а вона - нє , я тата рухала! П.С. Раніше вона казала мені, помий мої ручки, бо я унітаз рухала!
забула записати наші смішні словечка. пепетки-капетки: еволюція слова шкарпетки фетик-светлик: вчимося правильно вимовляти cветрик часто буває, що прошу Катрусю щось зробити(наприклад іграшки позбирати) і як вона не хоче-пропоную зробити це разом. одного дня К розмовляє з бабусею. Бабуся щось її питає, а К їй: Давай подумаємо про це разом)) (бабуся прибалділа)
Була у відрядженні тиждень, цідитись не було коли, приїхала майже без молока. Доця їсть і каже: нема молока, налий! Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
"Мама, ну чого ти не хочеш зі мною гратися? Мама, ти ж моя падруга?" Пропоную: "Зроби бабі квіточку з пластиліну". Приносить отаке: Кажу: - Що це за квітка така? Хризантема, напевно? - Нє, це кактус. Через 5 хв подумав, подумав: - Нє, то буде не кактус, то квітка-антена (то так хризантему перефразував)
Дивилась новини в неті, натрапила на фото з статті гуртожитків в погану стані (там мийки старі страшні, плитки потріскані, ну ви пойняли, сувора реальність гуртожитків). І ось мала то побачила і питає:"То там де зомбі живуть" ? (колись бачила як брат грав у комп"ютерну гру якусь постапокаліптичну з зомбі)
Сьогодні приходила сусідка з малою, дівчинці 5 років. Ну почала вона тіскати нашого кота і філософствувати: от для чого в кота довгий хвіст? хм, от у кроликів взагалі хвоста нема, зато в них довгі вуха! О! В кота довгий хвіст, тому що в кроликів довгі вуха! Отак от! І то було сказаним з таким серйозним виглядом, що ми не могли втриматись від сміху.
Прочитала попередній допис згадала і вирішила написати. Це перлина не моїх дітей, а ще моя (сто раз мені всі розказували). Пішла я якось до сусідки, десь три роки мала. А вона доїла корову. А я почала розпитувати, як в казці. Бабо а нащо корові вуха (роги, 4 ноги), а потім і до хвоста дійшла черга. Сусідка відповіла, що для того щоб мухи обганяти. А я тоді у відповідь "Бабо, а ви хвіст маєте". А сусідка (чогось) розсердилась і відправила спитати у свої бабусі чи у неї є хвіст.
2-й день хвороби, ну і відповідно сидіння дома: - мама, мені нуудноооо.... - давай почитаємо-помалюємо.. - нєєє, я хочу з дитинкою побавитись якоюсь.. - ну тобі ж не можна до дітей, ти хворий. Одужаєш-підеш. - от якби в мене був братик або сестричка... ні! братик, сестричку не хочу, то я би мав з ким бавитись і не волокався по хатах .
Дивимось фільм про Хоббіта і тут мій син(5 років),побачивши голума, каже: ''мам,а то Путін в дитинстві?''))))))))))
десь третя година ночі і тут фраза " сєводня будєт самая долгая ночь в жизні"...шось вже надивився)))
