Діти в Церкві

Тема у розділі 'Філософські та релігійні посиденьки', створена користувачем Irus'ka, 27 Жовтень 2008.

  1. Bogdanka

    Bogdanka Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    бачиш зараз я теж забавок не беру, а в рік-півтора брала, бо думаю, що це нормально, що годинна чи більше часу Літургія є в такім віці для дитини задовгою. Добре, коли в такий час дитина засне, а наша не спала ніколи, а ходити за нею по церкві туда-назад як в полі не мала бажання, бо це заважаю іншим мирянам.
    Нині Софія знає (хоч зараз ми вже давно не були в неділю в церкві, бо або хтось хорий, або слизько чи холодно і я сама не йду) шо церква то не забава. І дуже старається бути чемнішою. Але раз на раз зовсім не приходиться:)
     
  2. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Діти в Церкві

    Забавок я Натусикові не беру, бо наші всі дуже гримучі. Принаймні ті, якими він любить бавитися. Хіба м'яку брати. Книжечки брала кілька разів, але тепер навіть не витягаю з наплечника, де вони завжди, бо читає в машині зазвичай. У церкві його не цікавлять ні забавки, ні книжки, тільки сама церква й те, що в ній відбувається. Під час Причастя улюблена забава стояти під чашею й дивитися, як люди причащаються. Так смішно голову задере й стоїть дивиться з роззявленою бузьою. )))
    От старший, то би тішився, якби йому забавки та книжки брати. Я того й Натусикові не витягаю, бо ними Дарко бавиться. :girl_crazy:
     
  3. Анютка

    Анютка Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Марусю, а чому не можна брати їсти?
    Звичайно, що в ідеалі я б теж хотіла, щоб вона уважно слухала, але кожна дитина інша, моя аж надто непосидюча, тому я й беру печиво і меленьку іграшку, так всім спокійніше і їй і нам))
    Але я ітак зауважую, що вона вже трішки уважніша стає, складає ручки, клякає на колінка, хреститься, коли бачить, як це роблять інші.
    Тому гадаю, що у ранньому віці іграшка чи печенько - ніц страшного
    Можливо, не всі погоджуються, але це моя думка
     
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Діти в Церкві

    Ну так. У нас теж мус мати булку якусь. І ще й воду, бо циця не завжди пасує йому. Правда з іграшками треба обережніше. Дитина може звикнути, що в церкві можна бавитися. Тому чим раніше припинити із іграшками, тим краще.
     
  5. Natalysa

    Natalysa Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Ми іграшок майже ніколи не беремо, але і Літургію не вистоюємо-терпіння нема. Свічки поставимо, попросимо здоров'ячка, на людей подивимось, погасаємо по церкві, маму за руку і додому. Хватись
     
  6. ManyuManyu

    ManyuManyu New Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    а в нас проблема. малий почав боятися церкви, священників. приходили додому хату освячувати, то розревівся, потім на Стрітеня ходили до церкви, як побачив отця з кропилом, так розплакався, почав з церкви тікати. хотіла якось на хресну дорогу з ним піти, то до церкви так і не зайшли, страшний скандал.
    вчора навіть під церквою не хотів бути, плакав, просився додому. Не знаю що з тим робити

    ---------- Додано в 14:48 ---------- Попередній допис був написаний в 14:23 ----------
     
  7. tanchyk

    tanchyk хочу миру в Україні

    Відповідь: Діти в Церкві

    А я на сьомому небі від щастя. Мій Максимко вчора вперше прийняв Святе Причастя.
    Чесно, дуже переживала і довго його готувала до цього важливого моменту. Ми разом з чоловіком вчора сповідалися і вирішили Максимкові показати наглядний приклад. Дуже переживала щоб часом не скривився чи не дай Боже не виплюнув. Але дякувати Богу усе вийшло супер.Тепер планую частіше водити його до Св. Причастя.
     
  8. ljalechka

    ljalechka Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    і я, наша Роксоланка також вчора вперше прийняла Святе Причастя, і ми сильно переймались щоб
    але
    і як на диво дуже чемно висиділа службу на лавочці з іншими дітками:girl_in_love:
     
  9. Leila

    Leila Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Сьогодні моя Ліля в церкві на Левандівці в церкві Вознесіння Господнього, вела себе не дуже чемно, сиділа на сходах перед престолом ,в куточку трохи вертілася. нюхала квіти, зачіпала інших дітей і таке враження що всі люди згладалися чому я її не забираю з тих сходів. Але коли ми в церкві Різдва Пресвятої Богородиці на сихові, то там на дитячій службі, всі діти на сходах, і сидять спиною, і товчуться, і ніхто і криво не гляне. В кожній церкві свої правила. але моїй Лілі ще і 4-х років немає. важко їй щось пояснити.
     
  10. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Скажіть, будь ласка, до якого віку діти можуть йти до причастя без сповіді? І після першої сповіді і урочистого причастя вже не можна буде причащатись надалі без сповіді? І ще маю трохи сумнів щодо свого Матвія, бо він з радістю йде причащатись, але йому не поясниш ще суті того процесу і для нього то просто піти і з`їсти хлібчик з вином. Знаю, що в деяких церквах саме через це не причащають малих дітей, але у нас всі діти причащаються. Я раніше не дозволяла йти своїм до причастя якщо вони крутились під час Служби, ходили по церкві, бути нечемними, але тепер вони добре знають коли причастя і втримати чи заборонити стає неможливо, вони просто йдуть. Дівчата, як виглядає причастя ваших дітей?
     
  11. Rosynka

    Rosynka Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Наскільки знаю, з семи років дитина може вже відповідати за свої вчинки, тому би вже мала сповідатися.

    ---------- Додано в 16:51 ---------- Попередній допис був написаний в 16:40 ----------

    Для мене тема дитини в церкві є дуже актуальною і болючою, на жаль. Не можу собі знайти вирішення, яке би влаштовувало. З сином бути всю службу в церкві є неможливим, під церквою він теж не постоїть, тому фізично я ніби присутня, ну, але думками аж ніяк:sad: що була в церкві, що ні... Хіба якщо йдемо всі троє, то переважно чоловік його пильнує, або і двоє разом.
    Залишатися з ним з тої причини вдома - не вихід, таки ходити і робити там чудасію - навряд чи добре. Переконати, навчити синочка посидіти, постояти чи навіть просто походити спокійно не вдається, не вмію, не знаю я, як це зробити. І кожного разу мене то гнітить:sad:
     
  12. APR

    APR Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Діти можуть йти до Св.Причастя без Сповіді до 7 років,а після 7 років повинні сповідатись і тоді йти до Св.Причастя.Наш малий ходив кожної неділі до Св.Причастя,поки йому виповнилось 7 років,ми йому пояснили,що тепер без Сповіді не можна Причащатись,тепер чекаємо до жовтня,бо почнуться занняття з катехизму.
     
  13. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Діти в Церкві

    Як правило, діти причащаються в нашій Церкві без Сповіді до віку 7-ми років. Але ви дивіться по своїй дитині. Ми бачили, що наш Дарко не був готовий, ані свідомий, то йому на рік відтермінували Першу Сповідь. Колись Зануда писала, що в римо-католиків діти йдуть до Першої Сповіді десь у віці 9-10 років, але там діти не ходять до Причастя до того віку також, тільки благословення отримують.
    Якщо дитина не відчуває за собою тяжких гріхів, то, так само, як і доросла людина, може йти до Причастя, і не раз. Можна приступати місяць, два чи більше. Оскільки дитині важко пояснити, як то відчувати за собою тяжкі гріхи, ми просто кажемо, що от, велике свято наступає, треба посповідатися. Йому зараз 10 років, до Сповіді йде десь 3-4 рази на рік.
    До речі, посту на Причастя ми йому майже не робили. Не ходив лише одну чи дві неділі, то все. Поки готувався до Сповіді (ходив на науки), ми не забороняли приступати до Причастя. То все Благодать і не нам судити, коли вона діє, а коли ні. Та й молимося ми перед Причастям як? Що ми - перші серед грішників. І таки йдемо до Причастя.
    Насправді того й дорослі по суті не розуміють. Спитайтеся в дорослих, котрі причащаються, що то є і як вони то розуміють для себе, що вони споживають тіло і кров Ісуса Христа.
    У нашій Церкві дітей тому й причащають змалечку, що то є велика тайна, яку мало-хто може збагнути до кінця. І Христос сказав, аби не забороняти дітям до нього приходити.
    Просто не варто дитині спрощувати тут нічого. Ми говоримо для Натусика (2,5 роки), що це Причастя. Знаю, що деякі батьки називають Причастя саме спрощено "хлібчик із вином", того робити не варто. Нехай дитина знає, що саме це називається таємничим (наразі для неї) словом Причастя.
    Я теж колись так пробувала, але вирішила для себе, що хто я є, аби їм забороняти. Це Благодать і я не маю права зупиняти їх, аби вони ту Благодать прийняли. А ходити по церкві - я вважаю, що діти мають право бути дітьми, й нічого страшного в ходженні по церкві нема. Ходити можна, бігати - ні. Мій Натусик ходить і цілує всі ікони та хрести, які може дістати. Починає бігати - зупиняю. Крики та плачі - виношу з церкви, а потім повертаємося разом. Для мене важливо, аби дитина зрозуміла, що це особливе місце, тому ми не носимо зі собою забавок та їжі (тільки воду), а беремо молитвеники та побожні книжки (часом). Стараюся більше привертати увагу до того, що відбувається в церкві та заохочувати до співу. Коли лягає на підлогу, ходить по церкві чи навіть сміється - не роблю нічого, просто продовжую молитися, хоч то й не так просто.
    Меласю несу на руках до Причастя, Натусик уже сам іде. Меласю причащають поки лише під одним видом (кров), а Натусика вже під двома. Оскільки він сам ходить, то часто пробує піти без черги. Якщо люди пропустять чи допоможуть йому, то так сам і піде. Якщо захоче піти зі мною, то вернеться до мене й ідемо разом. Тут причащають перше маму, а вже тоді дітей.
    Я колись теж дуже переживала за те, що я не є присутня як колись. Пізніше прийшло усвідомлення, що це непотрібно. Розслабтеся. Бог любить дітей саме такими як вони є, більше того, Він сказав нам "будьте як діти". Любіть дитину в кожному моменті й воно до вас повернеться сторицею, і дитина не сприйматиме церкву як місце, де мама раптом міняється й стає якась нервова, напружена, зла. Бог вас розуміє й цінує ваші зусилля. І то неправда, що нема різниці, чи ви були, чи ні. Є велика різниця. І треба ходити й бачити, що Бог є з вами і тоді, коли важко, точніше особливо тоді, коли важко. А якщо комусь ваша дитина заважає, то це не ваш клопіт, це гріх тої людини, чиє серце черстве. Я давно усвідомила, що люди, які дійсно є в єдності з Богом, які люблять, моляться, на дитячі витівки реагують з усмішкою. Тому просто розслабтеся й славте Бога разом із дитиною в тій поведінці та витівках, які раніше не давали молитися. Це такий спосіб молитви у вашої дитини на даному етапі. Трошки його корегуйте, а решта сама прийде. Головне, аби дитина бачила, що мама щаслива бути в церкві, мамі приємно молитися (хай і по п'ять секунд із перервами;)) і мама любить! А якщо тут іще й татко зі своїм прикладом долучиться, то це буде ще краще.
     
  14. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Діти в Церкві

    Мої дівки так мене випробовують цілими днями, що я з ними що в церкві, що поза однаково напружена. :girl_blum: Як добре, що на час Служби я сина віддаю в опіку отцеві. Малий страшенно нашого отця любить, і єдиний предмет заради якого хоче ходити в укр. школу, то це релігія. :girl_wink:

    Але власне аби не було того напруження, то я більше не стаю в церкві поряд із своєю мамою. Воліємо або сидіти на першій/другій лавці або в окремій кімнаті, де добра бабця навіть і не бачить яка неслухняна та чи інша дівчинка. Он малеча вчора просиділа майже цілу Службу. Я її попросила лишень постояти на читанні Євангелія і на Освячення. Далі просто молилась і не звертала увагу на те, що вона сидить.
    Правда після того як вона приймає Святі Тайни, то є переміна. Вона ще 10 хвилин до кінця якось особливо стоїть. Сама. Якось особливо слухає. Тільки вчора під час колінно-приклонної молитви до Св. Духа таки питала, чи ще довго. Але то так смішно, бо церква в нас маленька, а малеча на всю церкву голосно - мама, а скільки ще буде пісеньок? А скільки ще хвилин? Доречі "Господи Помилуй" малеча не рахує як "пісеньку". :girl_tender:
     
  15. bobryha

    bobryha Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Порадьте мені: Як пояснити дитині що в церкві себе треба поводити спокійно? .Дитині майже 3 роки. як тільки заходимо до церкви починає гонити, шуміти, зачіпати людей, голосно сміятись, дуріти. і проговорюєм з ним те, як себе треба вести в церкві увесь тиждень. ніби розуміє, зі всім погоджується, але в неділю як тільки переступаємо поріг церкви знов починається...
     
  16. goldgirl

    goldgirl Well-Known Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    не знаю, чи зможу Вам щось порадити, скажу лиш те, що дитині пояснювати точно треба, але коли в церкві, то так, аби не дуже привертати увагу до себе, бо часом мами так надоумлюють своїх дітей, що й самі заслуговують зауваження :girl_haha:
    Я домовляюся з донечкою, щоб була чемна ще з дому. Розповідаю, що там варто робити, як вартує поводитися. Додам, що в церкву ми ходимо від народження і без відмазок, то хіба хвороба моя чи чоловіка чи дитини і то якось комбінуємо, щоб не пропустити літургію.
    По факту донечка переважно чемна, але бувають і такі ситуації, як описуєте... мене це теж засмучує, бо я так виховую, щоб таки розуміла.

    Чинники поганої поведінки - то компанія ) як тільки знайде з ким бавитися - то і бігає, і регоче, і ховається, і багато іншого. Тому стараюся компанію обмежити. Зате виникають інші ситуації - свято - мирування і порізані просфори, які в нас у храмі лежать на підставочці ще з середини літургії... діти там "пасуться"... і моя теж... і що я тільки не робила: нарізала вдома так хліб, щоб то не було дивом у церкві, домовлялася, що не можна, забирала - то хіба гірше... махнула рукою, тепер пильную, щоб діти не перекинули ту підставку і збираю хліб і крихти, що впали.
    Зате коли приходить час йти до причастя, моя донечка тут же біжить сама, і приймає десь від 2,5 років сама стоячи, і наш священик вже то знає. То ж роблю висновки, що вона слухає літургію, часом і співає, буває, що пару хв постоїть зі складеними ручками, буває, що пильнує свічок, а я пильную її, щоб не перекинула собі на голову, бо таке в нашій церкві вже було...
    АЛЕ - чемна, трошки нечемна, чи дуже нечемна, хай вона там таки буде, бо якщо не водити дитину до церкви, вона так і не навчиться там поводитися.
     
  17. angelskipi

    angelskipi Active Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Я також потребую поради в тому питанні. Маю двох дітей 4-ох і 6-ти років. Коли йду з ними до церкви, то вони ведуть себе як у садочку. І нічого зробити з ними я не можу. Служби божої я не слухаю, бо дивлюся за дітьми. А люди дивляться на мене як на погану матір, що не може дати ради своїм дітям. Піти тільки з старшим до церкви не можу, бо нема де лишити меншого. От я і вирішила зачекати трохи поки підростуть, і будуть чемніші. А свекруха постійно говорить мені які в мене діти безбожники. Я вважаю що на все свій час. А приходити до церкви щоб бачили що ти прийшла з дітьми, не варто. Можна і вдома почитати дитячу євангелію, а там і на дитячу службу ходити. Колись не можна було ходити до церкви, то свекруха і не ходила. Зате тепер ходить кожен день, ще й мене вчить як то має бути.
     
  18. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Діти в Церкві

    Люди будуть дивитись на вас до того часу, доки вас то буде зачіпати. Якщо ви будете тішитись зі своїх дітей, і тим, що вони живі і веселі в церкві також, то буде вам щастя. Ще невідомо хто правий. Ісус ж казав, - "будьте як діти". А де ви бачили, щоб діти сиділи як стовпці без руху.

    Якщо можна, то відведіть дітей на бік і нехай вони собі там бавляться. На мене он також дивились вчора в церкві, що я сама з дітьми (чужа церква просто) і до кожного щось відповім, щось поясню, а ту яка раптом почала плакати ні з того ні з сього (для мене принаймі так виглядало) підійшла і заспокоїла, заговорила, пригорнула. Не треба цькувати дітей, що в церкві треба стояти тихо як цьвочок. Покажіть своєю поведінкою як треба поводитись в церкві, але не забороняйте дітям бути дітьми. Тим більше у вас вони ще такі маленькі. Я своїй 7-ми річній дозволяю нераз лягти, якщо нагла потреба. Ті люди довкола ж не знають ЩО з моєю дитиною, і якби вони справді переживали за мене, то б були більш доброзичливі (ну в нас церкві так і є, бо мене знають і моїх дівчаток також).

    ---------- Додано в 09:31 ---------- Попередній допис був написаний в 09:30 ----------

    А мені моя мама може таке сказати. Тільки після того, що побачила, що мене то не зачіпає і я стаю в церкві ДАЛЕКО від неї, заспокоїлась.
     
  19. angelskipi

    angelskipi Active Member

    Відповідь: Діти в Церкві

    Та мене і не зачіпає дуже людська думка. Неприємно просто. Церква дуже маленька і відвести дітей набік погратися нема як. Старший без меншого міг би й постояти трохи спокійно. Але як є менший з ним...А на слова свекрухи трохи різко реагую, бо то є не моя мама, а мама чоловіка. Вона не може зрозуміти що діти є різні ( як колишня вчителька молодших класів ), вважає що як мама (тобто я ) скаже так має бути.
     
  20. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Діти в Церкві

    Ви просто моєї мами не знаєте, тому так говорите. У мене така мама, що їй вистачить подумати, і всім можна ховатись по-кутах або накриватись мідним тазіком і чекати коли хвиля невдоволення перейде. А ви кажете. Неправильне відношення до свекрухи. Якщо вам неприємно, то воно вас зачіпає.

    Тай послухайте себе. Дитині 6 років, і він би міг спокійно постояти? Я не можу спокійно постояти, я мушу сісти, а тут дитина.