Діти в Церкві

Відповідь: Діти в Церкві

Одного разу священник в церкві пробував пояснити старшим людям, що тепер молодь слабша та не може вистояти всю службу. А почалось все із зауваження старших людей до молодих, які також присіли на лавки під час проповіді.

 

Відповідь: Діти в Церкві

А у нашої Катрусі був такий період, що під час молитви вона ОБОВ"ЯЗКОВО мусила у мене щось питати і ображатися, що я не відповідаю НЕГАЙНО! Я пояснювала, сварила - усе не допомагало. Я просто змирилася і просила Бога також за неї, аж за якийсь час Катруся припинила оці "фокуси" і почала молитися з нами.
Я це до того, що часами діти поводяться неналежно і то не залежить від батьків чи частоти відвідування церкви. Просіть Бога - і буде вам.

 

Відповідь: Діти в Церкві

Не можна рівняти всіх батьків і всіх дітей - Маруся-мама гарно описала, наскільки різними є діти, і як по-різному поводять себе, в цьому випадку, в церкві.
Звичайно, забороняти ходити з дітьми, від найменшого, до церкви не можна (взагалі ніхто не має права забороняти комусь йти до церкви). Сімя з дітками в церкві - то дуже добре, приємно дивитись на таку сімю.
Але кожна мама найкраще знає свою дитину, і орієнтуючись на неї, організовує похід до церкви, саме перебування в церкві і молитву.
З найменшими дітьми, ніби, найлегше - слінг або візочок і можна цілу Службу вистояти. Але якщо є потреба - завжди можна вийти. Наприклад, в дітей бувають просто приступи плачу (сильного).
Коли дитина вже впевнено просувається на ногах - в нас то був найважчий період - зовсім іншими стають проблеми в перебуванні з дитиною в церкві.
Якщо дитина спокійна і може собі тихесенько стояти, сидіти біля чи на руках у мами - питання відпадає. А якщо дитина непосидюча, її водночас всюди повно, вона, як шило - то це справжнє випробування.
Якось виловили свою донечку, правда, вже після відправи, перед самими царськими вратами (на щастя, вже були закриті), бувало, слухали зауваження родички (багатодітної мами!), "чого така нечемна?", і то тоді, коли доня якраз була дуже навіть чемна, тільки що не стояла каменем.
Ще дуже багато залежить і від самої церкви, і від священика, і від парафіян.
Якщо церква не є повна-повнісінька люду, парафіяни і священик - "дружні" до дітей, і сам інтерєр церкви безпечний для дитини (дитина не зможе відразу вискочити на вулицю, дорогу, не скотиться по небезпечних (у більшості церков навіть без пандусів) сходах, не зможе перекинути свічники, ..... а при потребі парафіяни скерують дитину (чужу) в правильному напрямку, тоді і батьки і діти з приємністю йдуть до церкви на богослужіння.
Бачила й такий випадок, коли священик перед св.Причастям на всю церкву казав:"ось тих дітей причащати не буду, бо вони були нечемними на Службі".
Ми намагаємось брати дитину з собою до церкви (зазвичай то одна з трьох церков, одна поруч, інша біля батьків, третя - в центрі), але діємо по ситуації. Часом йдемо на вечірню Службу Божу, коли менше людей, часом залишаємо малечу з батьками або просто чергуємось із чоловіком - він йде до церкви на одну відправу, я на іншу (адже буває, що дитина не зовсім здорова, погода препогана, церква переповнена, ...).
Звичайно, коли то велике свято, і в церкві збираються всі "річники", особливо, взимку, і там яблуку ніде впасти, дрібну дитину з собою не візьмеш. Хоча дуже прикро, бо хотілося б, наприклад, на Різдво, бути всією сімєю у церкві, аби свято було ще більшим.
Приємно, що з віком дитина дійсно вчиться стояти, хреститися на відправі, гарно тут дівчата радили про молитвенник. Діти мають вчитися від нас, дорослих, поводити себе в церкві, але поступово.
Бути на службі до кінця, хоча, знову ж таки, треба дивитися по ситуації і не перетворити похід до церкви на "відбування" служби. Просто завжди памятати, для чого ми йдемо до церкви.
Напевно, з часом зміниться трохи культура наших людей, їх ставлення до дітей в церкві покращає, зрештою, церкви не будуть такими переповненими....

 

Відповідь: Діти в Церкві

Діти привикають що треба бути до кінця а не взяти після Причастя дружно вийти на вулицю або в коридор/притвор і стати обговорювати насущні проблеми, але так голосно, щоб отець не міг дати Благословення. Я своїм пояснюю, що Служба не закінчилась до того часу поки отець не закрив Царські Врата, і тільки після того ми можемо встати і вийти, але ще перед тим незабути помолитись і подякувати Богу за те що ми гарно пережили цей тиждень. Плюс, якщо дітям пояснити більш-менш частини Служби то їм буде легше. Ось тут ми сідяємо, тут Отче Наш, яке ми всі разом молимось що-вечора... ітд, ітп. Певно, що не завжди воно на них діє і не завжди все моляться і співають, але принаймі посеред Служби не забираються і не йдуть додому. Правда нераз можуть вискочити в туалет під час казання.

У нас був такий випадок з Андріаною в Канаді, тай в нас коли Ліля приїзджала. Мала собі гуляла по-церкві і полізла до свічника, і одна пані її звідтіля забрала щоб вона де бува на себе палаючих свічок не перекинула. А в нас в церкві вона потягла за табуретку і ледь не кинула на себе вазу з квітами, але Ліля вчасно злапала. Ніхто нас за це не виховував в церкві а лишень подякували Богу, що вчасно злапали. Тому розуміння людей є дуже важливе.
Добре що тоді не було поряд моїх мами і бабці, онто бим вже мала читане і співане.

Анна така була завжди. Вона така повільна, замріяна якась... але напискувати вміла завжди.

 

Відповідь: Діти в Церкві

Після того як наш отець кілька раз звернув на це увагу (його мамі потім жалілись, що він дуже свариться), наші парохіяни такого більше не роблять.

 

Відповідь: Діти в Церкві

Як в якійсь рекламі, все що тобі потрібно.

 

Відповідь: Діти в Церкві

Часто в церкві мама (або ще й тато, тоді умовно церква ділиться на дві контрольовані ними частини) просто слідує за дитиною крок в крок, стає її тінню, аби запобігти якимось вчинкам з небажаними наслідками. Але знову ж таки, це можливе лише за умови, що в церкві немає багато людей і можна здійснювати ці маневри.

А то дівчинка!

На Великдень з церкви неможливо було вийти, бо за дверима вже чекали люди, що прийшли на наступну св.Літургію, жодні прохання священика не допомогли - люди навпаки намагались пропхатися всередину в той час, коли церква була переповнена людьми з попередньої (ранкової) відправи. Тоді священик почав випускати людей чорним ходом, мало не через вівтарну частину!
А коли хтось у такій ситуації з каляскою або просто з дрібними дітьми?
Коли люди стають натовпом, це не є безпечно. І не для малих дітей.

У Львові церкви завжди повні. Не переповнені, але повні. Рятує, коли нормальна погода - не лише батьки з дітьми, а багато дорослих стоять надворі. А коли лиє дощ? (ще, кажуть, львівська погода).

 

Відповідь: Діти в Церкві

Для мене це як параноя! онтак ходити за дитиною крок в крок. Я їй показую приклад, що навпаки, по-церкві ніхто не ходить а ми стараємось стояти в лавці всі разом - одною родиною. Я їй дозволяю ходити коло нас і ще йти під час Служби до одної жіночки, яка з нею бавиться від Андріаниного народження. І то все.
А як вона потрапляє в нову церкву і їй все цікаво. Нехай йде. Я її лишень тримаю в полі зору. Навіть як виходжу з нею в коридор то за нею не бігаю крок в крок.

Що до львівських церков, то знаю що на Кайзервальді отець запрошує всіх дітей наперед, і вони просто сидять на підлозі перед східцями що ведуть до Царських Врат. Всі діти разом собі сидять і ніяких проблем.

 

Відповідь: Діти в Церкві

Є, по-боках. Правда вони не розраховані на клієнтуру а на стареньких людей.
В церкві Андрія є збоку цілий ряд лавок, що лишився з часів костьолу. І в Домініканському є лавки. Онті лавки займають в моменті діла.

Але як ми у Львові ходили до церкви Михайла то всеодно ставали всі в ряд. Отже воно собі може ходити від мами до тата, від тата до бабці. Ну і тому подібне. Я добре пам*ятаю що на Кайзервальді дітиска бігали по-дворі, бо в церкві там нема місця і всі старались прийти чим пошвидше, аби зайняти тих кілька лавок що збоку стояли. В Михайла на проповідь чи на частини Служби що можна сісти на лавки пускали старших людей і дітей. Хіба тепер народ більш вредний зробився.

 

Відповідь: Діти в Церкві

Маю знайомих, які теж ходять до церкви по черзі, залишаючи когось з дитиною, бо вважають гріхом відволікатися на дітей на Літургії. З одного боку це правильно, але з іншого так прикро, що всією сімєю не ходять...

А церкви у Львові повні двічі на рік - раз у Вербну неділю, а другий раз на Великдень.
В інші дні місця достятньо...

 

Відповідь: Діти в Церкві

А коли тоді діти привикнуть що треба ходити до церкви? Як виростуть?

В нас також церкви повні на Різдво, Вербну і Великодну неділі.

 

А я все життя ходжу до церкви в Шевченківському гаю!....і там мені дуже подобається!...Отець наш дуже добра людина!....і до того, що малі дітки буває можуть побігати собі, ставиться нормально!.(це принаймі краще аніж, коли хтось бере зі собою мобільні телефони до Храму і ще й відповідає на телефонний дзвінок, продовжуючи розмову......це не добре!!!!!!! ) ...пам'ятаю був такий випадок в церкві, коли до жінки зателефонували на мобільний і вона не вимикаючи звуку виходила на двір, уявіть собі, який сором!....)

доречі мені діти не заважають під час Літургії!....приємно на них дивитись які вони життєрадісні!....буває таке що приходиш до Храму невиспаний...якась дитинка крикне декілька раз "МАМА"....і зразу спати не хочеться!

 

Liliyah Romanova, я знаю!...я попабачила Ваші фото з весілля, в одній з тем форуму!...зразу Вас із чоловіком впізнала! ..дійсно шкода що його так часто немає, вже за стільки років звикла до його голосу

А Шевченківський Гай це напевно найзатишніше місце у Львові!....особливо зранку!....приходиш туди так тихо!..спокійно!