Діти та домашні улюбленці

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

про накладки на кігті - думаю, це добра порада.

це просто вирішується - ми візочок, коли він порожній, накриваємо великим шматком целофану (упаковка з-під чогось великого). А над ліжечком можете вішати якусь сітку.

Тобто все вирішується. Як кажуть, той, хто хоче, шукає способи, хто не хоче - виправдання.

свята правда.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Я насправді вдячна за всі поради і рекомендації, дівчата! Обов"язково щось будемо пробувати. Тому, що "тишком у підвал" чи то до лісу чи які там ще коменти були... ніхто такого робити не збирається.!!!!! Просто я ще раз повторюю - є різні ситуації, а осуджувати той чи інший вчинок може кожен, але це не завжди означає ,що правда за ним. У мене знайомі так взяли собаку. Їм потрібна була доросла тварина. У той час, жінка, яка віддавала собаку, не могла доглядати за своєю хворою мамою і собакою одночасно. За що її осуджувати. так склалося. І тепер тому песику значно краще у нових господарів, бо нею займаються, а не просто собака без догляду, нікому не потрібна зато зі своїм першим господарем!

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

ой, клас! Давно так не сміялася! Біжу ставити свою кицьку на місце!

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

розкажете потім, хто кого поставив на місце Я зі своїм котиком перепробувала весь арсенал засобів, але він від того взагалі навіснів - не на того напали. А потім я вирішила прийняти його таким, яким він є, і просто не лізти з обіймами: захоче - сам прийде. І він то переріс дуже скоро. Та й кастрація допомогла позбутися зайвої агресії.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Нє, з кицькою навряд чи пройде - у мене був котяра, він все хотів бути головним (це виливалося у буквальному розумінні у зіпсуте взуття, мітити він не мітив, бо був кастрований, але налюрити у тапки - свята справа). :cowboy:
Самій було смішно, але як не дивно, подіяло. Мабуть, переконливо шипіла...

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Читаю ваші дописи і мало не плачу, бо дуже люблю котів і все життя в нас вдома були коти і собаки, доки не переїхала жити до чоловіка (кицька залишилась з бабульою, яка її любить і дбає не менше за мене). І от зараз плануємо з чоловіком дитинку і я тим більше не уявляю свого життя без кота під час вагітності і потім з дитинкою, бю для мене кіт це комочок позитиву, перший друг і помічник при стресах чи поганому настрої, а чоловік проти кота, бо необгрунтовано переживає за майбутню дитинку, наслухавшись знайомих. І жодні мої доводи про прививки, виховання кота з маленького і т. п. не діютьКаже: заведем кота як дитина вже підросте. А ще його мама котів не любить, а живемо зараз в її квартирі, хоч і без неї, але... Як переконати чоловіка що кіт в хаті - це моя життєва необхідність?

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Geri, напевно ж, у вашого чоловіка є речі, з якими вам доводиться миритися? Запропонуйте йому компроміс: я приймаю твої захоплення (звички тощо), ти приймаєш мого кота. Без цього щасливий шлюб неможливий. Головне - щоб він чітко розумів, що взявши кота, від нього потім не можна буде відмовитися, тобто усвідомлював відповідальність.

До речі, цілком можливо, що він котів не любить тому, що просто "не вміє їх готувати". У мого чоловіка ніколи не було котів і він був до них байдужий, але коли пожив з моїм котом (і всіма підібранцями, які зрештою знаходили нові домівки), то почав їм симпатизувати. А кіт його взагалі обожнює

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Дякую, JuniorSkeptic, поговорили вчора з чоловіком і як виявилось він вже давно змирився з моєю любов'ю до котів, а не наважується на тваринку тільки через те що його мама категорично проти (а як я вже писала, живемо в її квартирі), тому доведеться почекати доки не переїдемо в свою квартиру, а ще спробуєм поговорити з нею при нагоді, а раптом свекруха передумає

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Ну, тут два можливі варіанти: або свекруха буде попрікати котом на кожному кроці, або побачить кошенятко і закохається.
Моя бабуся виросла на селі - яка там може бути любов до котів, їх взагалі як витратний матеріал сприймали: ну ловить собі миші, і добре, згадають - налиють молока, не згадають - сам щось вполює, відповідно вона завжди була проти того, щоб завести у хаті котика, а я аж пищала, так хотіла. Одного дня тато закинув кошеня і скоренько змився, поки бабця його разом з тим котом з хати не вигнала. Приходжу я зі школи і застаю картину: стоїть моя бабця на колінах біля шафи і виманює кота "кицю, маленький, вилазь", а поміж тим згадує незлим тихим словом мого тата, кота і мене разом з ними. Як же вони потім з дідом того кота любили! Навіть сварилися зі мною, коли я сміла будити його величність, щоб почесати пузо, "бо воно ж як мала дитина, а ти йому спати не даєш!" :D
Може і ваша свекруха також любить котів, але ще про це не здогадується?

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

от власне боюсь що потім

, бо казав чоловік що вона дуже переживає за подряпані меблі і нібито має алергію на кошачу шерсть, тому сумніваюсь що погодиться

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

У наших сусідів є кіт а також внучка, то що цікаво коли кіт обдер їм обої, з часом позатягував штори це нормально, а от внучка щось незначне у хаті зробить це просто катастрофа - не вкладається мені те в голову!

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Кажуть, що сибірські (чистокровні) коти не викликають алергії, у мене живе різновид - невський маскарадний, чоловік подарував після смерті попереднього кота. Ну що я скажу - котяра вартий потрачених грошей (ми купували у жіночки, яка їх розводить): меблі не дере (поодинокі випадки, коли він потягується і легенько випускає кігті у диван, можна не рахувати, бо ще жодна ниточка не вилізла), зробили йому з дошки і старої капи дряпачку, то відривається на ній, причому демонстративно, щоб похвалили; хату не мітить, горщик - свята справа: одного разу залишили його з татом, який забув змінити пісок, то надибав газету, сам приволік її до своєї пачки і там розтерзав. А ще він дуже тихий, навіть їсти просить тільки поглядом. Та й догляду за ним особливого не треба: шерсть не збивається взагалі, хіба що час від часу на задніх лапках шерсть закручується на гудз, то приблизно раз на декілька місяців я зістригаю, але там така шуба, що взагалі непомітно.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Ми коли принесли малюка з пологового додому, то кішка прийшла, понюхала його і жодного разу більше до нього не підійшла. В ліжечко один раз залізла коли його складали але ми вирішили її там поколисати і напевно не припало їй це до душі. Коли була вагітна то хвилювалася як буду залишати дитину з котом одних в кімнаті, а тепер можуть спати на одному ліжку і я знаю що вона до нього не полізе.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

навряд чи існує залежність між потраченими грішми та характером кота. Ми свого підібрали кошеням, і він теж не шкодить (хіба що часом трохи дряпає плетену скриню, але ми не надто переймаємося).

Люди, які хочуть завести кота, повинні розуміти, що для того, щоб кіт не шкодив, його потрібно виховувати, забезпечити його дряпкою, врешті-решт - любити його (бо коти це відчувають і поводяться відповідно), але все одно гарантії немає і її не дасть жоден заводчик. Тому потрібно вирішити заздалегідь, що є пріоритетом - шпалери чи тварина, і якщо шпалери - то кота просто не заводити.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

У мене це вже не перший і навіть не другий кіт (оскільки спілкування на форумі не передає емоцій, то відразу кажу, що я не хочу нікого переконати і не сперечаюся, просто розповідаю про свої майже 30-річні спостереження), причому мала трьох котиків від одної кицьки (два моїх, один мамин), і всі були дуже чемними і хорошими а от з кошеням напівдикої сіамки постійно були проблеми: агресія, подряпані меблі, пошматовані до живого м"яса руки і облюрені мешти, тапки, підлога, чужий системний блок і купа іншого (і все-одно ми його любили, бо мав свою "родзинку" ).
Коли не стало нашого 11-річного котика, це було щось жахливе: він снився щоночі, а коли через тиждень мала з плачем зірвалася, бо їй приснилося, як помирає Бакс, вирішили негайно взяти нового кота. Особливого вибору не було, вхопили те, що першим трапилося в оголошеннях (у мене була єдина "хотілка" стосовно кошеняти: щоби було пухнастим хлопчиком, а чоловік, знаючи, що я завжди мліла від знайдених фотографій неваків, купив мені такого). А хороші манери кота виявилися приємним сюрпризом, взагалі виховувати не довелося (я його взяла 3-місячним). Ще й господиня так вибачалася, що котик - хуліган, бо може вилізти на стіл, але таким він грішить дуже рідко, хіба що голодний, а на столі його улюблена "королівська конина", від якої він втрачає голову.
А до моєї мами прибився вже дорослий котик, метис перса, то він - ще більше золотко, бо до повного щастя ще й дуже ласкавий і товариський, бігає за мамою хвостиком і любить гостей (мій хоч і добрий котик, але визнає тільки мене, до домашніх не особливо ластиться, а гостей взагалі боїться).
Що стосується шпалер - у мене в одній кімнаті рельєфні шпалери, а у іншій - гладенькі шовковисті, то на рельєфні страшно дивитися, а гладенькі ще жодного кота не зацікавили.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

У моїх батьків 2 кішки. Коли ми у них в гостях, то вони лишній раз не висовуються А доня їх дуже любить! Я вчу її гладити їх - таке навчання киці достойно сприймають. 16 річна киця - їй вже все по барабану, а 5-річна досить жваво тікає від доні - донечка її наздоганяє, та знову тікає... і так по колу! В принципі кішки є спокійними, але я все рівно постійно дивлюся за поведінкою кішок і мацьопи. Доречі, нігтики у киць ми обрізаємо ще з малечку

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Перед одруженням чоловік подарував мені персидську кішку, бо дуже я давно про неї мріяла. Звичайно під час вагітності я слухала лекції від "всіх небайдужих" про шкідливість кота дома... бо... одним словом самі знаєте. Але... це жива тварина, просто взяти і викинути її ніхто не міг, самі розумієте, що я її страшенно любила. Обійшлося тим, що я мінімально з нею контактувала, на всякий випадок. Коли народився синочок киця надзвичайно добре до нього ставилася. Коли він в кімнаті просинався, а я була для прикладу на кухні, вона бігла до мене і м"явкала кличучи до дитини. Ніколи не було випадків, щоб лягла на малого, чи ще щось таке. Все мабуть залежить від того як вихована тварина, і від її характеру зокрема.
Минулого року оця моя киця померла. Кілька місяців всі казали, що більше жодного кота в хаті, бо то дуже велике горе, коли його не стає. Але... ми наважились на іншого, знову перс, і знову киця Тварини дома це добре, я впевнена Тепер киця є і в нас, і у моїх батьків.

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Іще не так давно ми хотіли віддати нашого котика хорошим людям, бо він у нас любитель був "повоювати" з нашим малюком. Не віддали. Мушу зізнатися він (кіт) це відчув. Став ну дуже чемний. Більше того, я просто поражаюсь, наскільки все змінилося, малий з котом друзяки.Сміх тай годі. Цілуються, обнімаються. От така історія. Але все ж де-коли може і царапнути (коли показує, що старшується над малим).До речі і люди знайшлися, які хотіли взяти нашого Марсіка в сім,ю. Ще раз їм дякую і перепрошую)))))

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

дуже тішуся.що ви таки не віддали котика.Я пам'ятаю,коли ви запостили оголошення,ми тоді трохи дискутували І я дуже надіюся,що таки наші слова тоді вам допомогли прийняти рішення.Бо це не був осуд,чи ще щось,просто спроба допомогти зрозуміти,що діти і тварини-можуть жити разом.Я чесно дуже щаслива,що ви лишили котика

 

Відповідь: Діти та домашні улюбленці

Котик то пів біди, в нас в квартирі собака вже 12 років, до народження малечі я її любила, а зараз майже ненавиджу (хоча і з іншого боку шкода) тільки маля засне починає гавкати, моститися, кожен день вологе прибирання (шерсть), та ще й гуляти колись з нею потрібно, а дитину саму ж не лишиш. так що всі рекомендую, яко в вас квартира і ви плануєте найблищих 10 років дитинку НЕ ЗАВОДЬТЕ СОБАКУ, хіба буде кому відати