Де би посповідатися?

Відповідь: Де би посповідатися?

Знаємо!Його проповіді,реколекції,навчання - це щось таке потужно-позитивне,неймовірно проникливі слова!
З великим задоволенням і користю ходили на реколекціїї за його участю.Його проповідь у передноворічній Службі Божій - це заряд на весь рік.
Якщо можна так сказати,заздрю Вам по-доброму.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Я знаю, він настоятель церкви св. Онуфрія в якій ми брали шлюб)))))

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Мушу визнати, я теж йду туди, де менші черги, зокрема, в Домініканський собор. Але зрештою я й так туди часто ходжу. Крім того там справді добрі отці.
Одного разу потрапила в іншу церкву до іншого священика, буквально кажучи на "конвеєр". Цей був саме з тих, кому сповідати не варто. І я якось після сповіді була дуже розчарована. А потім подумала - чому? Тому що отець приділив мені мало уваги? Тому що не насварив? Виходить, що тільки посповідавшись я вже згрішила, осудивши священика. Але якщо я справді підготувалася до сповіді, справді зробила іспит совісті, то я вже очистилася - священик тільки дає розрішення. Якщо є справжній жаль за гріхи - неважливо який священик тебе сповідає. Важливо те, що ти виконав свій обовязок, а священик відповідатиме за свою "роботу" .
Зовсім інше, звичайно, коли священик кричить на сповідника і відбиває в людини бажання йти ще коли-небудь до сповіді. Таке недопустимо.

І до речі, дівчата, багато хто згрішив вже в цій гілці, коли почали осуджувати авторку теми

 

Відповідь: Де би посповідатися?

А я вам,він у вашому місті живе...А ще обіцяв приїхати до нашого Собору восени з місією з мощами Івана Христителя.З нетерпінням чекаємо!!!Він надзвичайна людина,яка має дар донести Слово Боже до людей...Він у нашому місті уже вдруге

 

Відповідь: Де би посповідатися?

На жаль,він уже не настоятель в цій Церкві.
Хоча,новий настоятель,отець Юстин,дуже приємна людина і хороший священник.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

мені дуже приємно , що хоч хтось мене розуміє.
А щодо черг ,я не розумію чого ви так до цього причепились хоча можливо я погано висловилась. Просто дійсно хотілось щоб хтось допоміг розібратись в собі, чому все так а не інакше, хотілось просто душевної розмови .... Хтось здається порівнював священника з лікарем, я в тому порівнянні нічого дивного не бачу . Просто лікар лікує тіло, а священник душу. Якщо на вашому шляху зустрівся хороший лікар, ви ж будете радити його своїм рідним, друзям якщо буде потрібна його допомога, то чому не можна порадити хорошого священника. Та хоча ви мене як я бачу не розумієте.
А Вам Левандівка я скажу : що мені здається це не та тема яку можна перетворювати в жарт. Але в принципі не мені судити. І тамадою Вам раджу попрацювати, хоч сумніваюсь що у Вас це вийде !

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Часто, нажаль, доводиться повторювати: Святий Боже не поможе, як рук не докладеш.
На форумі - читайте.
Не є знавцем цього розділу, але ...
Є тема з відгуками про отців з різних церков.
Нє?

Жарти на шкодять і в дуже серйозних справах.

От, маладьож...

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Я не про те.
"рук не докладеш" прошу читати як "форум не читатимеш"

+1. Важливе і варте окремої теми.
От постава питання "порадьте сповідника..." ("зі смаком бекону", як з каталогу, бо читати розділ мені ніколи) викликала відповідний комент. Ні більше, ні менше.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Лілю, поясніть будь ласка чому, я просто такого не знала, навіть не думала що так може бути що священик може заборонити якийсь час сповідатися.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Мені пощастило рік тому потрапити на сповідь до отця Самуїла в Зарваниці. Це в верхньому монастирі, за хресною дорогою. Їхала саме до нього, бо не те що просто посповідатись хотіла, а саме поради, і розмови... Знайомі розповіли про нього, що дуже хороший священник...

Вперше поїхала туди з чоловіком та мамою, в звичайний будній день, зранку, але на сповідь не попала, бо було до нього багато людей. Зате послухала його проповідь, яку згадую дуже часто по сьогоднішній день. Вдруге поїхала вже сама, і вже попала до отця. Сповідь тривала біля двох годин... Точніше, це була дійсно розмова, багато чого отець мені пояснив, багато чого нового розповів, дав конкретні поради. Мушу зізнатися - в мене після того дня змінилося життя.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Чому так? Невже Ви не вірите, що люди можуть жити праведним життя і не грішити? А навіть якщо й так, то це буде один чи два неважких гріха. В той же час є люди, що кожнього дня роблять важкі гріхи. Саме такі випадки і я наводила в приклад в своїй цитаті.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Кожен далеко не може. Та й живучи світським життям на 100%, напевно, не може ніхто. Але ж є різниця між грішними у важкості гріха, в їх кількості, в тому, що зробивши гріх, хтось після сповіді не зробить його ніколи, а інші будуть ходити до сповіді щонеділі і далі робитимуть ті ж гріхи. Я ж про такі протилежності писала. ТОму вважаю, що краще піти до сповіді раз і після не грішити тими гріхами, що покаялась, ніж бігати щомісяця і робити їх знов і знову з думкою: "а, зараз згрішу, а завтра до сповіді і все ОК".

---------- Додано в 16:17 ---------- Попередній допис був написаний в 16:15 ----------

Але, звичайно, треба враховувати те, що Ви сказали:

З чим погоджуюся.

 

Відповідь: Де би посповідатися?

Чи варто йти ще раз сповідатися, якщо священник котрий сповідав вів себе "неадекватно", а саме цілував руки, гладив по голові по руках і т.п. ? Бо полегшення після такої сповіді не відчувається, просто важко було зосередитись на сповіді при такому священнику....

 

Відповідь: Де би посповідатися?

А можна я один спогад напишу? То були шкільні роки, я мала іти сповідатись, день перед тим ходила моя подруга, розказує, що питав священник її "чи не брала в рот грішне тіло"... то відбило в мене бажання сповідатись на довгі роки...
Декілька днів тому, дзвонить подруга з села, вже інакша (а може та сама, то багато років минуло), каже, що казав священник в церкві, що хто сповідався в нього той стає по один бік церкви пасочки святити, а хто не сповідався, або до чужого ходив, то по інший бік... а вона не знає що робити, бо вона в нього сповідалась, чоловік не сповідався, а мама кудись їздила)))Хіба будуть 3 кошики нести... В мене слів нема... Ну скажіть, хіба так можна?
Так що як на мене, ця тема дуже актуальна, і я б сама почитала де можна знайти "нормального" священника. Бо вони такі самі люди як ми, і сприймають це все як роботу.. а то ж не робота.. то має бути покликання...отака моя думка.