Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Одна жінка розказувала, що її покинув чоловік, а в неї п"ятеро дітей. Шоб якось вижити, влаштувалась прибиральницею. На питання, чому вона допустила аж до п"яти дітей, відповідь була приблизно такою:" Коли одружились, час від часу були конфлікти через розмови зі сторони, що в нас немає дітей, шукали винного. Коли народила дитину, він сказав, що можливо, як би було двоє, було б ще краще. Родила другу. Черз деякий час все по-старому, знову тертя. Він знову заявив, що двоє- це не то, Бог любить трійцю. І так дійшли до п"яти... . Після "довгих роздумів" він врешті-решт заявив, що думав видно відсутність дітей є причиною непорозуміння між ними але тепер зрозумів, о це не так, просто не піходимо один одному і видно я йому щось поробила, що він так довго терпів мене..." Виявляється ситуація була зовсім простою. Просто чоловік під час інтиму не хотів контролювати ситуацію, а завжди розслаблявся по повній програмі. І побачивши, що дальше вже немає куди, бо вже п"ятеро, поміняв на іншу секс-подругу. От так, хто поки що не має або має небагато, подумайте, чи варто продовжувати естафету, щоб до фінішу не прийти самій з п"ятьма... .
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Я взагалі не поважаю чоловіків, які кидають своїх дітей... Для мене такі люди- пусте місце Люди розлучаються... всяке буває... але діти- СПІЛьНІ!
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Таких історій є багато..Але,я думаю, що в такій ситуації відповідальність ділиться порівну. Жінка також мусить мати розум і почуття власної гідності. Навіть у 17 років і навіть не в рідній країні..Давати чоловікові об себе витирати ноги не повинна ні одна жінка, незалежно від обставин...навіть, якщо вона не "бойова". Вихід із ситуації завжди є, навіть, якщо здається, що попереду тунель...
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? при чому тут жінка... хай собі не живе з жінкою, але діти спільні... їх треба виховувати, годувати, одягати...вчити. це такий самий обовязок матері, як і батька - одружені вони чи не одружені немає значення p.s.таке зустрічається переважно тільки в ех-СССР.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? ну не скажіть, бо кохати можна за перепрошенням і козла, але чи треба за нього заміж виходити?! РОзрахунок завжди присутній, щоб розумний, щоб надійний, щоб добрий батько, щоб любив і я любила и ще безліч пунктів які мусять бути...Звичайно не всі пункти задовільняються проте під більшість той чоловік мусить попадати... То тільки в 15 років можна тільки по любові вийти заміж і навідь не дивитися яка то людина. А от коли вже за двадцятку тоді справжній розрахунок починається, то що з промахами то зрозуміло теж може бути, але любимо того хто найбільше підходить до наших розрахунків.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Я згідна з тим, що до нареченого потрібно добре придивлятися, і як би то практично не звучало, зважувати усі перспективи вашого шлюбу. Навіть на передшлюбних науках у церкві нам священик розказував, що крім тілесної, пристрасної любові, яка називається "ерос", від якої втрачаєш голову і не бачиш нічого крім свого коханого у ореолі святості і ідеальності, існує ще любов-"філос" - дружня любов. А ще є головний вияв безкорисливої, всеоб`ємлюючої любові - "агапе" (здається, це вже обговорювалось на форумі в розділі "Філософія і Релігія"). Так ось, бажання взяти шлюб не повинне обмежуватись тільки еросом, тому що "тілесна" любов і пристрасть проходить з плином часу, в ідеалі воно має бути зумовлене поєднанням усіх проявів любові. Знаю багато випадків, коли дівчина без тями закохана у хлопця, ідеалізує його і "ставить на п`єдестал", а потім після одруження виявляється, що її принц зовсім не такий яким був... А насправді він таким самим залишився, просто ваші очі ширше відкрились... Тому я вважаю, що варто ще до весілля тверезо оцінити ситуацію - чи зможете ви миритись з усіма недоліками чоловіка і прийняти їх без шкоди своїм нервам, а недоліки, безумовно, є у кожної людини.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? А жінка не знала звідки діти беруться? Не розумію того твердження "скалатав їй дитину". Невже жінки такі обмежені, що не знають, що дітей не бусько приность, а чоловік і жінка беруть в тому участь? І що дитину пізніше прийдеться утримувати, виховувати, давати їй все найкраще. Найлегше взяти і звалити вину на чоловіка. А шо, "я така затуркана", а розплачуються за батьківські сексуальні розваги діти!!!Невже вони на світ просяться? Ні, ЦЕ МИ ЇХ СЮДИ ЗАПРОШУЄМО!!!
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Щось на те схоже :shy: Або просто чоловіку обридли ті вишукані страви, і прагнув він простої картоплі з капустою.. Як в фільмі старому -"Хочу простой котлеты..." Або проявляв вічливість . Одна співробітниця розповідала, як до неї прийшли в гості друзі- чоловік і жінка, і після трапези чоловік цей почав розхвалювати співробітницю.. "Яке все смачне, пальчики оближеш... " На що його дружина з'язвила (самолюбство, чи заревнувала) " Так кажеш, немов ніколи курки не їв вдома.." :babruysk: Співробітниці було дуже неприємно, і з того часу вони практично перестали спілкуватися..
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? А що змінилось після шлюбу? Не розумію.. Якщо люди живуть разом до одруження, то що Ви хочете сказати, що вони прикидаються і показують лише свої кращі сторони, а після шлюбу розслабляються і тут негативи спливають? Особисто я не відчула різниці, хоч і жила з чоловіком до одруження лише 3 місяці.. Ні, місця нема А що таке компроміс в даній ситуації? - це поступитись чимось заради коханого. Якщо і він іде на компроміси, що життя буде близьким до гармонійного. А якщо хтось не буде поступатись, то з часом і друга половина задумається - а навіщо я буду чимось жертвувати, якщо він (вона) цього не робить? І піде тріщина в порозумінні.. І це правда! Слабким жінкам важко повертати все в свою сторону, але і повністю поступатись чоловікові - не годиться! Чоловік повинен поважати жінку!
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Залежно, що вважати розрахунком. Для мене, шлюб з розрахунку асоціюється лише з матеріальними амбіціями, які певна людина планує у такий спосіб задовільнити. А стосовно козла, то кожна людина обирає свого єдиного, неповторного, коханого "козла" (чи козлиху), і для неї він не козел, а -"козлик" (чи козулька), хоч іншим може і не подобатись.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? А тут і розуміти нема чого. Це означає, що чоловік робить то навмисно. А ще презервативом користуватися не бажає, бо то неприродньо. А вона нехай викручується, якісь міри приймає. А взагалі, ой, як то легко судити! Давайте і мене судіть, бо в мене четверо дітей! Моя однокласниця колись мене так судила, бо вона "мудра" була. Шестеро ( а може і більше, то тільки що я знаю) дітей абортами знищила, а тільки двоє "бажаних" лишила. І з тих потіхи дуже не має. Синові 26 років, а вона би рада щоби він хоч яку з готовою дитиною вже взяв, бо не знати яке потомство від нього буде... Я Вам цю історію привела до прикладу не для того, щоб когось осудити. По-перше, чи мені розказувати, що багато жінок бояться своїх чоловіків. Він ж то навмисно робив. Хотів обсадити її дітьми, щоби не рипалася. А ще в ті часи ( 25 років тому) уявіть собі! , що не всі жінки по селах дуже знали, як то берегтися, щоби дітей не народити багато. Про аборти давайте не будемо тут зараз говорити. Не кожна жінка, дівчина може так легко вбити свою ненароджену дитину. По-друге, обоє відповідальні за те, що діти на світ народжуються. Вона жила зі СВОЇМ чоловіком (не нагулювала) в його батьків. Може не думала і не збиралася з ним розлучатися. Та і безвідповідальною, ні не пиячкою не була, як то часто трапляється. Її діти були і є зараз може найкраще нагодовані і вбрані. По-третє, справедливість Божа таки є на світі! Та ж Гуля, як я вже писала, вийшла заміж за хорошого чоловіка, вродила ще йому сина. Хоча він і до її дітей добре відноситься.Закінчила кондитерську школу, працює класним кондитером. Чоловік добре заробляє, мають гарну хату і всі потрібні матеріальні блага. Вже видала заміж свою найстаршу доньку. Так що нема поганого, щоби не вийшло на добре! А той її перший сидить на своєму "Сєвєрі" і тепер про дітей згадав, яких як псів непотрібних колись покинув. Пише, щоб не забували, що мають в Росії братика, щоб коли йому допомогли. От вам всім і історія! Друга була "мудра", одного тільки з ним народила. І він її тримається, бо "вміла себе поставити"! А толку? Доживають вже разом, бо куди подітися? Додано через 6 хвилин І таких історій є дуже багато, де потім чоловік розплачується за своє відношення до дітей, до жінки. Я тут, що про людей знаю їхні життєві історії, могла би вам наводити, і наводити....
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? По житті знаю, якщо хтось комусь ще ні жінка, ні чоловік, а один з них вже починає ставити умови, значить пора залишитись просто друзями.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? А я знаю, что если люди встречаются по 5-7 лет, то это точно один из них постоянно искал себе другого...
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Моя субєктивна думка, що сексуальне виховання в Україні, що в місті - шо в селі на дуже низькому рівні. Я памятаю в нас на 3-му курсі 10 дівчат здавали достроково сесію по вагітності... всі по зальоту... потім терміново заміж виходили, а тепер більшість з них розведені матері- одиночки. Ну добре можна не приймати контрацептиви чи ставити спіраль... але ж презервативи продаються в кожному кіоску... і то не 24 років тому... і всі з міст
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? а я з кожним днем подружнього життя переконуюсь що не в коханні справа взаємоповага в першу чергу до того що кожен з вас робить і до того в чому кожному з вас розходиться чи то робота чи захоплення чи ще щось не має значення взаємотолерантність допомагає набагато більше проблем вирішити аніж почуття!!!! сім"я-це не тільки почуття тобто і вони але не шалені це система допустимих компромісів поступок а почуття...коли кудись їду сама розумію їх коли відпочиваємо бо хочеться саме цю людину бачити поруч коли добре тоді почуття а коли зле-тоді не достатньо любити!!!! тоді треба могти зрозуміти і підтримувати а інколи навіть прощати... а це не синоніми любові ці почуття ніби взаємовключаються але разом з тим самодостатні :rolleyes: :rolleyes: :rolleyes: :rolleyes: Додано через 11 хвилин та йомайо та шо це за питання такі!!!!!!! та якщо бог дає а в неї ще й здоров"я дозволяє та дякувати такій жінці треба а не такі дурні питання їй задавати я хоч і не хочу дітей і не знаю чи колись наважусь але схиляюсь перед ТАКИМИ жінками в наші часи-дитина то не так просто безліч сімей які я знаю не один рік чекали на первісточка і через неодноразові випробування переходили і такі що ворогу не побажаєш от тут і пізнаєш чи то любов і чи він той саме єдиний і неповторний... Додано через 1 годину 35 хвилин ні не все так прямолінійно в нашому житті і гадаю ви то добре знаєте до одруження 1. МЕНШЕ РОЗХОДИТЬСЯ 2. НЕМАЄ ІНСТИНКТУ ВЛАСНОСТІ 3. ХТОСЬ КОГОСЬ ВЖЕ ЗАВОЮВАВ і можна розслабатись І якщо ДО ОДРУЖЕННЯ ви щось робили З ЛЮБОВІ то тепер ЗОБОВ"ЯЗАНІ НУ ХІБА НЕМАЄ РІЗНИЦІ? мені здається що суттєва і відчувається вона навіть коли люди до того НОРМАЛЬНО пожили разом
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Ну, може, й так. Тільки є одна риса в чоловіках (не всіх), яку я ніколи не зрозумію. Говорення "а от та і та робить те і те, і чому ти так не робиш?" Нащо говорити своїй жінці про плюси іншої, ніби ті риси можна просто раптом пришити? Коли мені то мій чоловік каже, то завжди відповідаю питанням: "а з мінусами її міг би жити?" Каже, що ні. Ну, то чому б не радіти тому, що мої мінуси такі, що ти можеш з ними жити, а я можу жити з твоїми? Додано через 4 хвилини Теж не люблю скандалісток. Але є ще момент такий, що багато що від чоловіка залежить. Від того, як він жінку трактує. Можуть бути просто дурні ревнощі з її боку, а може бути і біль. Знаю такого чоловіка, котрий за рахунок своєї жінки вивищується при гостях. Порівнює, в якій він фізичній формі, а в якій вона. І як він виглядає, а як вона. При гостях особливо любить так робити. Колись моя мама не витримала того і так само при гостях йому відповіла, що по тому, як виглядає чоловік, видно, як про нього дбає жінка. І навпаки. Задумався, завстидався. Але не допомогло. Застарий вже, мабуть, аби змінитися. Додано через 11 хвилин Ви 3 місяці жили, а вони жили 5,5 років. А розійшлися кілька місяців після того, як розписалися. Що сталося? Не знаю, я аж настільки в їхні справи не вникала. А вони усе спихають на папір і штамп у паспорті. Якщо так стається, то так. Я завжди порівнювалася відносини з двома шестернями. Вони мають ПРИтертися, аби все працювало злагоджено. Якщо ж одна шестерня ЗІтре зубці іншої, то механізм перестане працювати. І буде. Якщо вона сама себе поважає. Чомусь так виходить, що усе від себе треба починати. Додано через 14 хвилин Цікаво, нащо коли "залетіла" заміж виходити? Що то дає? Я теж знаю таких, що таким чином одружилися. Дівчина труситься над дитиною, як божевільна, бо "як він мене лишить, хто мене з дитиною хворою візьме". А другий раз завагітніла - зробила аборт. Ще й не люить його анітрохи. Переспала з тим хлопакою "на зло" тому, кого любила. А воно отак обернулося. І нащо їй того було? Додано через 23 хвилини -------------------- Ніколи не забуду слів моєї хресної, коли помер її чоловік. "Я навіть за рідним татом так не плакала і не шкодувала. Може, гріх так казати, але ріднішої людини в мене не було." Я теж завжди казала, що як помре моя дитина, то гірко мені буде, серце розриватиметься, але найбільшою втратою буде смерть коханого, найріднішого. Бо та людина знає тебе, як облуплену. Знає всіляку. І в хворобі, і в гарячці, і в сльозах, і в істериках, у всіх дурних словах та мудрих, і в усіх радостях, які лиш були. Бо ця особа справді стає частиною тебе. І зовсім не так як дитина. Бо дитина тільки виходить з твого тіла і крові. А ця особа... Ти з нею взаємнопроникаєшся, наскрізь. Не помічаєш, як носиш на собі її запах. І на старості обоє набираєте схожих рис і виглядаєте вже як брат і сестра, як рідні, якими насправді є.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Я згідна, що у наш час дедалі складніше стає народити дитину.Екологічна ситуація+стреси+все решта дається взнаки.І дуже співчуваю людям, які не можуть мати дітей і щоденно різними способами виборюють для себе це природнє право...Але, мені здається, що є інша сторона медалі. Виносити і народити дитину для більшості жінок не так вже і складно, хоч це дуже важлива і відповідальна місія..Набагато складніше виховати цих дітей гармонійно для того, щоб вони почували себе впевнено в цьому світі. Я завжди думаю, який життєвий старт можуть отримати п"ятеро дітей, народжених не з любові, небажаних, яких виховує лише розчарована, змучена життям мама без батька...Тут справджується приказка, головне - не кількість, а якість. Я інколи по роботі стикаюся з сім"ями алкоголіків, які родять дітей рік за роком: хтось виживе, хтось помре, хтось з раннього віку краде або просить гроші на вулицях.., а деяких батьки змалку до горілки привчають, щоб спали і їм не заваджали....А самі беруть допомогу і пропивають. І тоді згадуєш про нормальних людей, які не можуть стати батьками..В мене інколи така лють прокидається, що хочеться стерелізувати таких батьків, хоч це і негуманно...
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? то не часи змінились... то люди. ніби все так відкрито стало і всі все знають... а як почитаєш статистику по абортах( і то тільки офіційну!)і венеричних хворобах в Україні, волосся дибом стає... таке враження, що багато дівчат до сих пір думають, що дітей бузьки приносять. сумно... дуже сумно
