Чому і коли віддавати дитину в садок?

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Тут хтось про таке говорить? Дитина має бути при мамі до певного віку. А не просто НЕ в садку.

То не то що б позиція. Я зараз глибше вникнула в психологію і т.д. З прочитаного\прослуханого і пропрацьованого мною самою почала зауважувати саме лідерів, які ними стали з бажання щось комусь довести. В мому оточенні такі є. Та й в мене самої дещо прослідковується з того. Для мене це погано. У кожного свої думки. На це й форум- щоб ними ділитися. Я щось у вас почерпну. Хтось щось у мене.
І ще таке- зараз я дійшла думки що жінка-лідер то не дуже добре. Якось в мене в голові вже не поєднується образ жінки- берегині домашнього вогнища з лідирством.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Хто таке придумав, що дитина не хоче. Дитина хоче, бо їй все цікаво, але дорослі розвинули в ній певні страхи. Це саме вина дорослих, що дитина не хоче щось робити.

Давайте візьмемо ваш приклад щодо автокрісла. Моя Анна народилась в страшних муках саме для неї і її психологічного здоров’я, вже не рахуючи мого. Саме її мозочок потерпів багато до того як вона побачила світ. Як результат вона не спала, просто не спала, перші три місяці. Моя няня дивувалась, що вона такої дитини ще не бачила. Дитина мучилась, але не могла заснути. Єдиним виходом було класти її мені на живіт, саме так ніби вона ще в утробі знаходиться, і так вона могла спати. Так от, через ці проблеми вона з малесенького не могла їздити в автокріслі. А тут інакше не могло бути, треба було їхати. отже, щоб їхати я сідала коло неї, клала їй на груди свою руку, вона відчувала моє серцебиття і їхала далі. Стаючи старшою вона привикла, що мама поряд і її не залишить і вже потому їздила без проблем.
Тепер, моя манюня дивиться на моїх старших, а вони вже їздять без автокрісел, і сама не хоче в автокрісло сідати. Тоді я і її улюблена сестричка Гануся пояснюють, що інакше бути не може, бо Гануся в два рази вища за малечу тому вона без кріселка, але якщо мала сяде в кріселко то Гануся буде їхати коло неї поруч.

Я ще не бачила дітей які не хочуть щось робити. Вони вчаться від дорослих. Якщо тато не прибирає і не залучає до прибирання сина, то той син в життю не буде хотіти прибирати. Якщо тато книжок не читає, той син не буде хотіти.

Я дотримуюсь думки, що це радше від виховання в родині. Там де дитину не виховують вільною вона раптом лідером не стане. Коли в дитині виховується внутрішня свобода, той у неї є шанс бути лідером. Саме лідером, а не нарцисом чи тираном.

---------- Додано в 18:27 ---------- Попередній допис був написаний в 18:19 ----------

Погоджуюсь. Я також проти категоричності. Одній мамі пасує і виходить бути з дитиною як найдовше, і не віддавати свою дитину в садок. І це не тому, що вона краща ніж інші. Просто у неї є така можливість.
Інша мама не має можливості бути з дитиною вдома, і віддає її в садок. Та навіть якщо і має можливість бути вдома, вона вважає, що робить своїй дитині послугу тим, що віддає в садок. Ми не можемо судити, чи та мама помиляється чи ні. Можливо саме в її ситуації дитині буде краще в садку. І нічого в тому поганого немає і та мама не є гіршою, а чи кращою.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

та то власне так і є
і дійсно можливості мами відіграють не останню роль, рівно ж як і погляд мами і тата на сім'ю в цілому: пріорітети, виховання, відносини в сім'ї в цілому.
Повністю з цим згідна

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

На мою думку, якщо вибирати ким краще бути, то краще вже сірим кардиналом. Бо лідерам, як правило, заздрять, а сірих мишей зневажають. На формування особистості дитини/людини впливає дуже багато різних факторів. Це і домашня атмосфера, це і садок, це і двір, це і шкільний колектив, вузівський і робочий. Як би знав, де впадеш, то підстелив би. І так все життя.
Я ще раз наголошу на комфортності, гармонії і відчутті захищеності, які має відчувати дитина. І людина загалом, але тут ми говоримо вузько: про садочок або про не садочок. Я ніколи не відведу дитину з плачами в садок і також не потягну її за вуха до дому, коли вона до пізньої ночі ганяє з друзями в дворі. Треба рахуватися з почуттями дитини, якого б віку вона не була. Бо в юному віці це може бути іграшка, до якої важко досягнути, в старшому, це лідер, який відбиратиме іграшку в садочку або ж "турботлива" мама, яка нав"язуватиме свій, часом не завжди правильний, світогляд.
Знову ж таки, кожна дитина по різному реагує на той чи інший прояв уваги. Когось луплять по попі, а він далі бешкетує, а комусь зіпсує настрій мамин суворий погляд. Для цього і є ми, добрі і мудрі батьки, які мають тонко відчувати свою дитину і допомагати їй.
Я до сих пір не відповіла на запитання у цій гілці, бо я не беруся брати на себе відповідальність ствержувати, коли і як краще поступати. В нашому випадку питання садочка просто не стоїть, ми не обговорюємо це в сім"ї, ми нічого не плануємо, бо ніхто не відчуває потреби щось змінювати. Ми живемо, ростемо і розвиваємося, зі всіх сил стараючись задовільняти потреби нашої дитини, сподіваючись, що робимо правильно. Так само як і ви, правда?

---------- Додано в 23:57 ---------- Попередній допис був написаний в 23:30 ----------

Тут популярним є розповідати про свій життєвий досвід. Може комусь і мій стане в нагоді. Може комусь буде просто цікаво прочитати. А можливо хтось подумає: о сама не ходила в садок, і дитину свою не дає. Ваше право. Як і моє.
Так, дійсно, так склалося, що я - дитина народжена і вихована при Радянському Союзі, в садок не ходила. Я не буду зараз описувати, як ми подорожували з батьками і як круто було дивитися першу серію Електроніка одного тижня, а другу - наступного. Я напишу про результат. Зараз я людина, особистість, мама, дочка і, дякувати Богу, ще й онучка. Я безмежно люблю і поважаю своїх батьків, прив"язана до них, але часто мої думки і погляди на життя з ними не співпадають. Я працювала начальником великого відділу, непогано знаю кілька мов, довго пишу дисертацію, але буду мити вікна в чужих хатах, якщо в тому виникне потреба. Я не лідер, але з моєю думкою рахуються мої друзі. Я вмію сказати вибач, дякую, вмію змовчати і уступити, а також можу дати в лоб, якщо хтось дозволить собі незаслужено образити мене чи мою сім"ю. Я маю свою життєву позицію, маю мрії і плани. Також я вмію плакати, страждати і нічого не хотіти.
Я не знаю і вже не дізнаюся, який би вплив мав на моє життя садок. Я можу побачити це у випадку зі своєї дитиною. Для мене категорічність з одного і з другого боку тягне за собою велику відповідальність. Не забуваймо про Бога, про долю, про те, що можна опинитися в певний час і певному місці. Думаймо про себе і своїх дітей, що є нашим відображенням.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Сказала б що не "розвинули" страхи, а "не допомогли з ними справитись".
як у вашому випадку, ви- допомогли.
В моєї дитини теж багато страхів, але основне їх бачити, відчувати, мати зв"язок, тоді і садок не страшний, та й нічого не страшно...І не зашкодить нічого.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

а я взагалі не розум ію,для чого власні спогади переносити на дітей...В мене взагалі немає спогадів про садок до 5-річного віку( це коли мама плюнула на кар"єру і своє життя і повалила працювати в садок, і мене в свою групу взяла) до того часу я просто безбожно ревіла і вила в садках. Навіть спогадів нема. багато садків перепробували з 2 років( бо райони проживання мінялись) то з розповіді мами я цілий день вила тільки два слова-мамі,папі...І шо? За логікою я б взагалі немала свою дитину підпускати до такого ужасного закладу,як дит. садок.... А я візьми і віддай в 1.9 дитину....і уявляєте, моя дитина зараз сумує за садком,за друзями,за вихователями....і жодного! неприємного спогаду в нього немає...

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Мама віддала мене в 2 рочки в садок і пів року була так звана адаптація - сльози і соплі. Проте в мене лише позитивні спогади про садок, напевно з 4-5 років.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Я себе не дуже добре пам’ятаю в тому віці, але як мені оповідали батьки, то я з малечку (мене віддали в яслі) любила бути в садку. А он моя сестра страшенно того нелюбила. Вона постійно плакала. Так само як і брат двойорідний. Він стояв коло вікна, плакав і казав, - мама плийде і забеле.

Мені було добре в садку. Краще ніж вдома

І я віддала своїх. А манюню, той взагалі в яслі здала. Вона ніколи не жалілась на той садок куди ходила. І мої дітки дуже любили садок.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Мої з того часу,як себе памятаю, а здали мене в рочок, бо колись варіантів не було. Якраз згадала і перше своє усвідомлення слова "ніколи" з садка - як нам на дворі робили фото прощання з садком і я подумала, що піду в школу і більше НІКОЛИ не піду в садок, не буде подружки Галі, Галини Степанівниі і тьоті Стефи, яка завжди мене слухала як я благально просила меншу порцію манки. Навіть сплакнула тоді.
А ще собі подумала, що позитивні спогади від садка ще й від дитини залежить - це як про калюжку і небо - хтось там бачить хмарки, а хтось брудну воду.
Про свою дитину вже писала - вона сама пішла в садок, бо ми навпроти жили - і воно вперто ходило "на дітки", а вихователі просили її забрати, бо ми не садочкові. Довелось записатись в 2,2 (планувала пізніше), вона не плакала взагалі, я трохи почекала, як то буде "ходитися" і за непотрібністю в хаті пішла до праці.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

я ходила в садок десь з 4-річного віку, при тому що бабця з дідом були вдома і мене було кому глядіти, але батьки вирішили, що в колективі діток мені буде краще. не скажу, що я з захватом ходила туди, бо там заставляли спати, пити кисіль і співати, але пам'ятаю, що чекала на Миколайка в садку, що кожного дня носила печенько чи половину булочки чи цукерку додому сестрі, що на 8 березня несла з садочка мамі тюльпани, значить не було так зле. а коли на святкування Нового року в садочку я вивчила віршик, мала вже готовий костюм і захворіла на вітрянку, то був для мене великий стрес.
думаю, що все залежить від дитини. я була дуже мамина, але оскільки батьки були закордоном, то мені мами бракувало і в садку, і в першому, і в п'ятому, і в десятому класі, але тоді була така ситуація, і слава Богу, що тепер в моїй сім'ї не так.
я не вважаю, що віддати дитину в садок, то здати її чужим тьотям. в будь-якому випадку, дитина там багато чого вчиться (розумію, що часто не найкращих речей), вона в колективі однолітків, формуються якісь свої зацікавлення. Чи віддам я Маркіянка в садок? так, віддам, але знаю, що якщо він буде себе там некомфортно почувати чи захоче напостійно мами з татом, то будемо шукати інших шляхів.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Раніше (до ДП- за що їм велике спасибі, а особливо Гелені, яка тут роки з два тому розвела велику дискусію на тему\садків\шкіл і т.д. і т.п.) я теж збиралася водити дітей в садок. А чому б і ні? Я поганих спогадів про нього не мала. Вірніше я взагалі ніяких спогадів про нього не маю. До 3 років побавлю,а потім най держава париться. А я буду гроші заробляти\розвиватися\відпочивати і ще купа купезна речей, які я собі на той час з дитиною просто не уявляла. Мені для розуміння того, чому я не стану віддавати дитину в садок вистарчило інформації про те, хто, коли і для чого взагалі придумав садок. А далі вже пішла інформація про психологічну сферу того всього "чуда нашого часу".
Відтоді моя думка кардинально змінилася. І о, ще одне чудо- як я почала тим з чоловіком ділитися- він мені видає- та я десь так і думав про то все, але якось руки не доходили сісти і обговорити. Він у мене людина інтуїції правда. Мені часто треба копняк ззовні. Я особисто без інформації не кормила б дитину груддю взагалі (перший місяць після народження я тільки що й робила- то за ГВ боролась). І таких у мому оточенні багато- що без належної інформації про ГВ або взагалі не кормлять або кормлять дуже мало. Про слінги\спільний сон те ж саме. Мені в голову взагалі ніколи б не прийшло малого 9 місяців з рук не спускати і спати разом. Я б все спихала на капризи (ну так вже мене навчили- що діти постійно капризують і їх треба ставити на місце змалечку).
Я не є категоричною мамою і як моя дитина захоче ходити в садок (а я таке легко допускаю десь з віку 5-6 років)- прошу дуже- садки денного типу. Зараз їх стає дедалі більше. Вибирай- що душа забажає. Прийде\побавиться\погуляє\поліпить\поклеїть\яблучко за компанію злопає та й додому спатки. Та й я за той час зможу купу всього переробити (та навіть просто відпочити).
Я не стверджую, що мама, яка дитину в садок віддала- погана. Та й навряд чи хтось з мам, прочитавши нашу дискусію, дитину з садка забере. Я просто пишу свої думки на цю тему для тих, хто ще взагалі дітей не має або вони ще маленькі для садка і просто задумається про це все. Як я в свій час. Бо думаю, що я не одна така мама, яка без інформації( а просто поклавшись на свою інтуїцію) може зробити правильний вибір.

Suzi задала класне питання про вік позитивиних спогадів садку. А у мене вже давно напрошується питання- у кого діти пішли в садок з першого дня на цілий день і після того завжди з радістю туди ходили\ходять? Ну бо для мене власне то і буде критерієм, як мій захоче в колектив. Бо якщо я б дитину адаптовувала по пів року (шукаючи хороший садок\водячи на ознайомлення\лишаючи на годинку\дві\три\даючи улюблені іграшки і ще впарюючи особовому складу, як з моє дитиною поводитися, щоб їй тут було комфортно- то я б не змогла потім говорити- що син сам захотів в садок та ще й ходить у нього з задоволенням. Бо то ж я йому умови створила (знаючи його потреби). А це на мою думку вже не свідомий вибір, а з підштовхуванням.

Ото я вже настрочила з ранечка. Треба було в універ іти. Видно декрет даром не проходить.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Переважно усі друзі моєї Юстини вже ходять або починають ходити в садочок. Адаптовуються по різному (Уххх, не поєднуються мені ці два слова: дитина і адаптація, як не крути. Я вже доросла тьотя, а з адаптацією до нових обставин в мене туго.) і ходять на різний період часу. Причина у всіх мам майже однакова, треба виходити на роботу або поява другої дитини.
Вчора одна з мам стала свідком, як вихователь винесла на вулицю чайник з компотом і печивом, щоб дітки перекусили. Навіщо паритися, кликати дітей в групу, мити руки, якщо можна це зробити на дворі. Погода ж така гарна. Це перше. Друге, горнят було 4 на 20 дітей. Ти дбай про свою дитину, її імунітет, харчування, щеплення і т.д., а тобі турботлива вихователька "допоможе" позбирати трохи інфекції. Щастя, що мама трапилася не з байдужих, закатала скандал і в результаті увесь персонал просив її не аби справа не дістала продовження, бо вони можуть мати великі неприємності. Важко заперечити, що таке явище, як недбалість і байдужість з боку персоналу садочків існує. А компот був, до речі, дуже смачний)))

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

то взагалі-то не таке й страшне, якшо в садочку пильнують шоб ворих дітей не водили, то з одного горнятка випити компоту - не біда
або я просто дитина села..
то укріплює імунітет

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

ооо, то певно єдиний мій позитивний спогад з садка-оцей компот або сік в літній період на майданчику...мм..чомусь він здавався таким смачнющимм..

п.с. 4 горнятка на 20 дітей- напенвне не дуже правильно. в нас ( в саши тобто_ пригадую, давали сік на канікулах на вулиці в однораз. стаканчики, ми їх закупили партію . А руки не помити, то точно не буда- ви як гуляєте то що, бігаєте додому мити руки щоразу,як дитина просить печенько...максимум волога серветка

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

наша сусдіка через оте пиття з одного горнятка свого малого з стоматітів не могла витянути 2 роки, прийшлося забирати зі садка.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

А хіба одне другому заважає? Хіба як віддавати в садок, то той що ближче і без всяких церемоній, і зразу на весь день? Мені здається це нормально - піклуватися про оточення своєї дитини, зробити всі умови щоб перехід був плавним і безболісним. Тут же не йде обговорення про "віддати дитину в садок і забити", ні...ну принаймні мені так здавалося. На те вони і батьки, щоб навіть якщо дитину дають в садок, то повинні подбати про її комфорт і щастя. Я ні "за" ні "проти" садків, в кожного свої обставини і діти також різні, але я не бачу сенсу впадати в крайнощі.

---------- Додано в 13:54 ---------- Попередній допис був написаний в 13:51 ----------

Я б сказала не з підштовхуванням, а з піклуванням про власну дитину і нічого надзвичайного в тому немає, це НОРМА, так і повинно бути. А не здала і забула.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

стоматит, гінгівіт and so on, не впевнена)))

---------- Додано в 21:47 ---------- Попередній допис був написаний в 21:44 ----------

Ні, звичайно, що не бігаємо, бо волога серветка присутня обов"язково. Сумніваюся, що няня витиратиме нею 20 пар рученят.

 

Відповідь: Чому і коли віддавати дитину в садок?

Ви серйозно? імунітет дитині потрібно було підіймати, загартовувати, а не шукати причину в садочковому посуді.

пс. доречі, сік/каптом на дворі діти в держ.садках пьють лише у період літніх канікул тому теорія вашої сусідка повна дурня