Чи вірите ви в чудеса?

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Я вірю в чудеса!!! і вони постійно зі мною стаються!!!! життя прекрасне і я дякую Богові за кожен прожитий день і за все, що є в моєму житті - бо це СПРАВЖНЄ ЧУДО!!!!

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Ось такий загал І від себе ще додам: Я ВІРЮ В ЧУДЕСА!!!!!!!!!

Ну хіба не чудо, що вся наша сім"я мала бути на авіашоу на Скнилові, та ще й в перших рядах..? І лише чудом сталося так, що нам зранку подзвонили, щоб ми терміново їхали в село, а сестру не відпустили з роботи? А ми планували, що день буде вільний, і точно би пішли туди!!!

І хіба не чудо, що моїй мамі казали, що я народилася з ДЦП, що я не зможу ходити, що в мене паралізована вся ліва сторона... І МАМА СВОЇМИ СТАРАННЯМИ ТА МОЛИТВАМИ З БОЖОЮ ДОПОМОГОЮ ПОСТАВИЛА МЕНЕ НА НОГИ, за що їй буду завжди вдячна...

І не чудо хіба, що коли мені було скрутно, грошей вистачало на щось одне, і треба було вибирати, і я подумала: "Було б у мене ще хоч 50 грн...", я глянула під ноги, а там гроші!!!!!!!!

І все, що стається довкола нас, навіть звичні, буденні речі - це теж чудеса! Тільки ми до них вже так звикли, що не виділяємо їх з-поміж інших...

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Все те саме і в мене було...тому лише добавлю- ВІРЮ!!!

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Ми, дітиська, раз розпалили надворі великий вогонь, і якось так сталося, що мою подружку один хлопець штовхнув у нього... В останній момент вона встигла якось вивернутися і не впасти туди... Дотепер як згадую - всередині все холоне. А міг би бути живий факел.
Мала в 2 роки злякалася собаки і почала заїкатися. Скільки часу лікують від заїкання? А скільки людей виліковуються, і скільки це їм коштує зусиль? Мою малу я молитвами і несамовитою вірою витягла за 5 місяців. Вважаю це найбільшим чудом.
І ще багато чого в моєму житті було такого, що я можу назвати чудом - довго писати.

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

А зі мною недавно теж невеличке диво трапилося Приїхала я до нашої форумлянки Наталюсі у бізнесових справах - до речі, дуже симпатичної кобіти - а вона розповідає, що у неї є знайома Роксоляна (так, як і я), у якої є дітки Соломія і Северин (як у мене!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!) Ну хіба не диво? Адже ці імена зовсім не поширені. Забула в Наталі запитати, як звати чоловіка тої кобіти.... До речі, у нас є друзі - дві сім'ї (між собою не знайомі), у кожній з яких чоловік - Андрій, дружина - Оксана, а старший синочок - Назарчик

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

На жаль, так і не сталось дива на яке я сподівалась. Та й після цього зовсім не вірю в дива

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Маріка, вже пару днів мене мучить те саме питання.
Ну не чудо? :xaxa:
Сама я вважаю чудом, такі події які змінюють життя на краще. Подібного в моєму житті не пригадаю, все як у всіх зазвичай, і надзвичайного нічого не відбувається.

---------- Додано в 18:09 ---------- Попередній допис був написаний в 18:08 ----------

Але в чудеса вірю, і сподіваюся, що ще прийде моя черга.

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

І я вірю в чудеса! Вони зі мною стаються, деколи маленькі, деколи більші, але стаються! Першим приходить в голову випадок, коли ми одного разу з подружкою йшли з її дому в центр. Йдем, йдем і я щось взялася за руку і помітила, що на руці нема браслету. Пройшли ми десь від дому метрів 100. Це був вечір, але ми кинулись шукати, світили спочатку телефонами, потім фонаріком. Дивилися і на тратуарі, і в траві, і на дорогу виходили, нігде його не було. Браслет був не золотий, біжутерія, але дуже гарний, і саме обідно було, що я його в той день тільки купила і вперше вділа. Я вже змирилася була з думкою, що загубила його назавжди, але десь в глибині душі вірила ( я завжди вірю ), що знайду. Прийшли додому, пошукали ще вдома і лягли спати. Перед сном я помолилася святому Антоніо. В обід подружка проводжає мене додому, я йду з надією дивлюся кругом, а може? І тут я бачу з трави виблискує мій браслет. Мене дуже здивувало, що це був вже обід, а зранку тим більше прибирають двірники і його дуже добре було видно з трави і його ніхто не знайшов
Ще один пригадується випадок, коли моя мама садила картоплю весною і загубила кульчик в полі, а коли копала осінню, то знайшла його

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Згадала ще одне або чудо, або пригода, незнаю, як точно назвати. Знову ж таки з кульчиком, але вже моїм . Лежу я на ліжку, говорю по телефону, паралельно вирішила зняти кульчики, почистити. Зняла, тримаю їх в руках, дальше говорю по телефону. Тут мені з рук випадає один кульчик і падає десь зовсім поруч, бо не чути було, що десь відлетів. Я закінчила говорити по телефону і, думаю, гляну, де мій кульчик. Я з впевненістю дивлюся на ліжко, під ліжко - нема. Я тоді почала витрушувати всю постіль, спортивний костюм, в якому була одіта, кишені, капішон. Потім зняла ковер з підлоги, відснула диван, ліжко, під шафою - ну нігде нема. Я точно знала, що загубила в одній кімнаті, в одному місці і не можу знайти. Пройшов час... я вже змирилася. Мама казала: з ким не буває, загубила, то загубила.Я витягую свою олімпійку, в якій тоді була вдіта, беру і раптом відчуваю щось твердувате, пальцем відчуваю щось кругленьке. І думаю, та то ж перлинка мого кульчика. Кульчик опинився в патенті олімпійки. Як він там заліз незнаю? Я 100 раз оглядала і не на щупала, а тут...
В принципі історію можна і в хіхоньки писати

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Вірю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Вірю!!! І знаю, що моя віра в чудеса, їх притягує!!!

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Вірю
Зараз не пригадаю чи зі мною щось чудесне траплялось, але я вірю.

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Я хочу вірити але не можу...Але треба вірити в те,що чудеса трапляються і може...

 

Відповідь: Чи вірите ви в чудеса?

Вірю і надіюся що ше нераз будуть в моєму житі відбуватися приємні чуда!! А іх вже трохи було.