Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я так розумію, що ви ще не заміжні, а якщо і заміжні, то дітей у вас поки що немає.
Йдеться не про ваше особисте життя з вашими батьками, а життя вашої новоствореної сім"ї з будь-чиїми батьками.
Поки в мене не було чоловіка і дітей, мені теж було ДУЖЕ добре з батьками, а після створення нової сім"ї все стає зовсім по-іншому. Особливо, коли з"являються діти. Дуже добри коли батьки живуть недалеко і мають можливість допомогти вам, але в одній квартирі- . Ми жили від одруження з моїми батьками.І ніби все було нормально. А потім мали можливість пожити пів року окремо- це було супер. Батьки приїжджали до нас на вихідні, кожного дня зідзвонювались. А потім нам знову довелось жити всім разом . Так живемо і досі. Після того як попробували жити окремо, можу сказати тільки одне. Жити разом- ВАЖКО.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Повністю підтримую. Якщо на кухні дві господині, а в хаті два господаря - це, як два капітани на кораблі. На жаль, часто це усвідомлюєш, коли поживеш в таких умовах. А іноді здається, що живеш з батьками - і ніби нічого, а вже тоді, коли живете окремо, розумієш, яка це величезна різниця.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Повністю підтримую. В спільному проживанні є свої плюси і мінуси, але в будь-якому випадку завжди краще щоб молода сім"я жила окремо.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я про те саме подумала, але боялась озвучити, щоб мене не набили! Як можна у одній кімнаті (адже у іншій живуть батьки) народжувати 4 дітей? Добре поки вони маленькі, а далі що?

Можливо, якби була менша, то краще б подумали перед тим як приводити на світ діток без засобів до існування...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Та ні, якби квартира була менша, тобто однокімнатна, то вони не мали би можливості стільки тих дітей "наробити" (вибачте за грубе слово, але інше зараз в голову не приходить)

А я вже не боюсь. Звикла :xaxa:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Розповім свою ситуацію, адже на власній шкурі переконалася, як то жити з батьками. З коханим ми познайомилися у Львові, там обидва навчалися, спершу жили по гуртожитках, потім одружилися і відповідно почали жити разом, орендуючи 1-кімнатку квартиру. Працювали, сплачували за квартиру і щось ще на себе залишалося.Та наше життя змінилося зі звісткою про виліт лелеки у наші краї) Звичайно, дитинку зовсім не хотілося везти в чуже, не своє житло, та й з появою крихітки чоловікової зарплати не вистачило б на квартиру, на дитину, на їжу, не говорячи вже про одяг. От і ми перебралися в містечко поменше, до моїх батьків. Я дуже вдячна своїй мамі за допомогу з дитиною і взагалі вона багато для нас робить. Але коли щось отримуєш, доводиться чимось жертвувати. На жаль, цією жертвою стала наша з чоловіком автономія. От і виходить, що живучи з батьками під одним дахом, волею-неволею не обходиться без конфліктів, яких можна б було уникнути, якби жили окремо. І зараз можу з твердістю сказати, що як тільки в нас з'явиться хоча б найменша надія на власне житло, то ми, ні хвилини не вагаючись, переїдемо від батьків.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ще не так давно, приблизно 10 місяців тому, я з жахом уявляла, як прийду жити в чужий дім, до чужих батьків.... та й ще впридачу до цього мене чекало знайомстрво з німецькою вівчаркою (я панічно боюсь собак)!!! Але, дякувати Богу, не так все страшно, як я собі придумувала. Всі батьки бажають для дитини добра, не залежно від того як вони це проявляють. Іноді складається враження що це тотальний контроль,а не прояв батьківської любові.))) Звичайно жити окремо, коли ніхто не нав'язує свою думку, не повчає, не намагається всюди вставити свої 5 копійок, це одонозначно краще!!!! І всім бажаю мати можливість жити окремо!
Проте не варто дивитись на таку ситуацію з одного боку! Можливо батькам теж хочеться пожити трохи для себе, окремо, спокійно. В більшості випадків батьки не мають можливості вирішувати чи жити з дорослими дітьми! На мою думку про це також потрібно пам'ятати.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

не знаю батьків,які б не хотіли жити зі своєю (навіть вже одруженою) дитиною. як на мене-то велика рідкість.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

є такі і рахую, що то не є аномалією... в мене мама бачила б мене, що дня, але жити в одній квартирі 2-а сім'ями, ні...... кожен хоче відпочити, в ласного постору, а коли всі на купу то не життя говорю з власного досвіду, хоча звичайно ще багато залежить від характеру людини, я по своїй природі лідер і мені важко..... а маю знайому, якій і не подобається жити з батьками (щей чоловіка), але вона боїться то сказати і терпить не розумію, як так можна

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Живу з батьками чоловіка. Звичайно, хотілося б окремо, але наразі в фінансовому плані ми не витягнули б. З свекрухою мені повезло, вона добра жінка і допомагає мені з дитиною, можу залишити її з малим при потребі, чи вечером поки ми з чоловіком зустрічаємось з друзями. На кухні теж ладнаємо: радимось що будемо готувати і оскільки вона вже на пенсії то в більшості свекруха й готує а я що встигну то їй допоможу, а так більше займаюсь дитиною. Так як зараз тепло то майже весь день гуляємо, а хатньою роботою є кому займатись. Звичайно, буває що ми можемо посперечатися на рахунок чогось, але конфліктів між нами ще за 3 роки ттт не було. А мої батьки живуть за 5 хвилин хотьби від нас, тож я щодня буваю в мами. До себе я б точно не захотіла йти жити, оскільки в мене сестри і постійно виникали б якісь сварки. В мому випадку поки краще так як є, але надалі хочеться мати власне житло і бути самій в домі господинею.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Знаю таких батьків. І теж вважаю, що це абсолютно нормальна, зріла позиція. Взагалі ідеальний, мабуть, варіант - це жити близько, але автономно

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

погоджуюсь! але не стикалась

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Готуюсь бути таким батьком (старшій - 10 років), дружина також декларує готовність

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

завжди прагнула жити самостійно і вже в принципі скоро десять років, як я і роблю це - спершу з дівчатками сусідила, і от уже три роки заміжня. ця ситуація мене цілком влаштовує - сам собі господар свого часу і простору, ні в кого жодних претензій, зайвих розмов, непотрібного "тертя". Але як же деколи хочеться прийти додому - а там усе для тебе: всюди прибрано, їсти наварено, на стіл подано, і це слово "доця"... мабуть, треба в гості до батьків

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ще додам.
Проживаючи вже півроку з батьками чоловіка, одна з основних причин скоріше відділитися - це тиск його батьків на нього. Бажання ще хоч трошечки повчати синочка (йому на днях 27 років буде). Якісь докори, сперечання, повчання по всяким аспектам: чому пізно прийшов, чому пізно встаєш (ану вставай), іди попилосось, почисть картоплю. Звісно, він тому всьому противиться, бо не їхнє то діло. А вони все не розуміють - що їм в першу чергу стане легше, якщо змінять своє бачення.
Ми тут сімю розбудовуєм, де на мені порядок в квартирі (в частині, де проживаю з чоловіком), харчування, - так вже мене вчили. А постійно паралельно відбуваються відносини мама-син, де син повинен допомагати мамі (там, де не треба, бо як мінімум є я)... брр.
Мені це не зовсім зрозуміло. Мої батьки ще роки два тому самі сказали: "все, донька виросла. Що встигли - те і вклали в виховання". Все! Я не кажу, що не раджусь з батьками. Є певні настановлення, поради - але не такі, як в мої 12-15 років і вже стосуються інших питань досвіду суспільного, фінансового життя, а не де мені мити руки.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А ми як жили з батьками в мене ситуація була навпаки. Я прийшла в 21,00 додому-дуже змучена і варила їсти,потім почала мити підлогу-мій чоловік вирішив допомогти і почав сам мити, так всі позбігались з репліками:Ти миєш підлогу? А як то так? Після того він перестав допомагати мені при батьках. Зараз ми живемо окремо і на щастя коли потрібно мій чоловік мені допомагає майже у всьому!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Батьки- теж люди..
Ми вже потихеньку підбираємось до того віку, коли стане такий вибір і однозначно, що ні мені, ні чоловікові зовсім не хочеться жити циганським табором. Буду хорошою свекрухою тільки у випадку окремого проживання
Наші знайомі видали доньку заміж недавно, то оплачують половину зйомної квартири дітям лиш би окремо жили.
Не знаю які то мають бути батьки, щоб хотіти жити разом, або одинокі мама або тато, або старі, або...не знаю.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Або такі, які над усе на світі не люблять випустити хоч щось з-під контролю.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

От ми якраз живемо з моєю мамою. Навіть не уявляю, як би я змогла її лишити, і жити окремо. Мені дуже добре. Чоловік трохи не в захваті, але поки і варіантів окремого проживання немає.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А ми живем з чоловіковою бабцею то це катастрофа!Так сталось що ми почали зустрічатись майже відразу після смерті матері(чоловіка) так бабця тостійно звинувачує мене в тому, що я так зробила навмисне! А ще я винна в неї в тому, що чоловік не ходить на цвинтар і до церкви!(бабця кожного місяця в день смерті подає на службу і їздить на цвинтар, в неї то була єдина дитина і це назавжди залишиться трагедією, а чоловік постійно на роботі в нього фізично неме можливості їздити)