Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

На мою думку, прожити разом з батьками так, щоб це не вплинуло на психічне здоровя, неможливо. Сама жила з свекрухою, нажила хіба невроз, і це при тому, що чоловік ані раз не мамин синочок, і завжди мене підтримував. Але ми завжди знали, що це тимчасово, хоча наш фінансовий стан і перспективи були дуже плачевні. Жили і в гуртожитку, і на квартирі, а потім все-таки вимучили власну квартиру. Не буду розказувати як, довго, просто нам повезло. Внаслідок цього співжиття в мене виробилося хіба бажання забезпечити своїх дітей однокімнатними квартирами хоча б, коли вони вступатимуть у доросле самостійне життя. Це моя мрія, яку я втілюю у життя. Я настільки перейнялася цим бажанням, що легко й просто відмовляю собі у багатьох речах, які ніби то мала б хотіти, ну як кожна жінка, а я зовсім нічого не хочу, окрім того, щоб мої діти не промучились свої молоді роки, не придбали собі болячок на нервах (наслідком у мене є безсоння, яке проявляється відразу, тільки в мене зявляється якийсь привід для хвилювання, я вже звикла з ним жити, але все-таки набагато приємніше спати, як у юності, ще до цього всього).

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

У моєї знайомої чоловік настільки мамин синочок, що бігає вночі перевірити чи накрита вона і чи не дме їй з вікна в другу кімнату. Турбота про батьків це дуже похвально. Але тут явний перебір, або хвороба.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ну, то ще добре, що не навпаки, турботлива матуся бігає по ночах перевірити чи накритий її синочок.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ага, і що ще свічечку не тримає над ліжком

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Турбота про дітей це звичайно добре, але треба мати в собі долю здорового егоїзму. Не приносьте своє життя в жертву дітям, які в майбутньому можуть того всього не оцінити. Треба і себе любити, не забувати що ти жінка, інколи балувати себе приємними речами. Саме в це і є маленькі радощі життя.
Говорю так , бо маю приклад з життя. Родичка одна так все життя, то хату велику будувала, то потім до хати, то гроші складала, і все дітям, дітям. А діти повиростали, розійшлися і живе сама в тій величезній хаті і так життя її минуло, що для себе і не жила.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

тільки не позбудьте своїх дітей науки самим здобувати щось.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Так є багато таких батьків, ще старої заколки, які все для дітей. В мене мама навіть не пам"ятаю, коли брала конкретно відпустку хоч на 1-2 тижні, і сварили її і просили, але вона каже, як моя стара бабця в селі говорить -як ляжу відпочивати-то зразу все болить.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Так я власне і не схвалюю отаких великих хат, зазвичай їх будують, щоб жити потім разом з дітьми, всі на купу, а дітей або доля закине десь далеко, або вжитися не можуть, і та праця вся коту під хвіст, ще й стосунки попсують. А дати дітям якийсь маленький старт - це, на мій погляд, зовсім інше. Набагато простіше починати доросле життя, маючи хоч якийсь плацдарм. Я не збираюся виконувати всі забаганки, купувати машини, золото. Це, я вважаю, не є необхідні для життя речі, і діти, якщо потребують, нехай заробляють на це самі, а власний дах над головою, нехай маленький, скромний - це необхідність, для мене особисто.

---------- Додано в 23:58 ---------- Попередній допис був написаний в 23:48 ----------

Забула ще додати, що я зовсім не приношу себе в жертву дітям, свої старання я зовсім так не оцінюю, бо цей процес і мені приносить радість. Окрім того, якщо я допоможу дітям з придбанням якогось житла, то мені не прийдеться приймати до хати невістку чи зятя. Чесно кажучи, я до цього не готова. Раніше якось над цим не задумувалася, а тепер думаю, хоч і дітям ще далеко до женячки, і розумію, що не можу і не хочу жити разом з молодою сімєю. І згадую, як моя свекруха не хотіла, щоб ми йшли жити окремо, зробила з нас "ворогів народу" з цієї причини, всім жалілася, що ми її лишаємо, плакала, вимагала і т.д., і думаю, навіщо їй того було? Йдуть, то й добре. Але люди різні, і що одному тяжко, то іншому у задоволення.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Моя після того як ми з'їхали не розмовляла близько пів року, тільки з синочком говорила. Я в загалі в шоці була, а потім просто на то не звертала увагу. Зараз їздимо раз в місяць в гості а може й рідше, то все рівно натянуто, як говорить то завжди з під ковиркою, або якоюсь насмішкою.
А на початках в нас були дуже хороші стосунки, в лишній раз переконуюсь, що родина хороша коли на відстані)))) Тепер ні за які гроші не стала б жити разом

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Цікаво, де то таких свекрух однакових як під копірку розводять
Моя теж говорила, що як ми з чоловіком підемо окремо жити, то щоб забули дорогу до неї, бо вона сина для себе виховувала, а не щоб був комусь за наймита. А потім ми розлучилися і він вже 3 роки "наймитує" закордоном.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А ваша свекруха мала власного чоловіка на той момент? Бо моя якраз розлучилася, і зі всією своєю бронетанковою енергією ринулася будувати нову сімю - нашу. Вона там, за її задумом, мала бути головнокомандувачем, мій чоловік - "господарь" (це означало приносити гроші і робити чоловічу всяку-різну роботу за її командою), ну а мені, напевно, відводилася роль прибиральниці, куховарки, ну і дітей народжувати та бавити під "чутким руководством", звичайно. Але я, хоч була ще молода, взбрикнула і не погодилася на такі плани, чоловік теж. Ми пішли, свекрусі будувати сімю не було з ким, то плачів, звинувачень було купа. Що цікаво, коли вона ще жила зі свекром, а ми шукали житло, вона спокійно спостерігала за нашими пошуками, і видно було, що не проти, навіть навпаки, давала свої безцінні поради у звязку з нашим майбутнім переселенням, типу "навіщо вам компютер, купили б краще стінку", а оптім якось так швидко закрутилося з тим розлученням, і вона зайняла протилежну позицію. По-перше, заявила людині, яка допомагала нам у пошуках житла, щоб нічого не шукала, бо вона нас все-одно не пустить. Так і сказала. Чоловік як вчув, то аж побілів, і я цілу дорогу до хати вмовляла його, щоб нічого не говорив свекрусі з того приводу, бо буде скандал (тепер шкодую). Плакала, стогнала, і я, дурна, погодилася лишитися ще на рік, думаю, людина тільки розлучилася, стрес і т.д. Вона за той рік так мені підірвала нервову систему, що я пожаліла сто разів. Свекруха була впевнена, що якщо ми все-таки залишилися, то вже й не дінемося ніде, бо кожен судить і по собі, і вона просто не могла уявити, як це кинути квартиру, і піти у гуртожиток, та й була впевнена, що все так і залишиться. Але ми пішли, як тільки зявилася вільна кімната, і ніколи про то не пожаліли.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В моєї на скільки я зрозуміла є пунктик, вона все життя прожила зі свекрухою і мала багато приколів, так тепер вирішила, що прийшла її черга відігратися..... Але не склалося, ми з'їхали.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми колись мали можливість з*їхатися з чоловіковими батьками, але до останнього тягнули зйом квартири, тепер живемо за 600км. від Львова. Жодного разу не пошкодували про свою автономію! В своїй хаті і правда своя,і за розбором польотів ніхто не стежить, і хоч на голові стій-сам собі газда! А як приїжджаємо до Львова на 2 тижні-дні рахуєм, щоб назад втекти-так того "досвіду поколінь" забагато стає...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я живу з батьками, правда своїми. з чоловіковими мабуть не змогла б . рік тому жили окремо півроку, але вернулися назад. чесно кажучи не важко, хоча іноді хочеться втекти подальше..........але вони стараються не лізти до нашої сімейки, а я до їхньої. майже як сусіди по комуналці.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Все залежить від умов. Ми живемо з моїми батьками, але у нас квартира 5ти кімнатна.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я така людина, що не люблю свої емоції виставляти напоказ, тому не уявляю як би ми могли жити з одними чи з другими батьками.. Але якби довелось - нікуди б не поділись, жили б та й все.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ну та... Хіба коли окремі входи, і кухні, і санвузли, тоді можна якось змиритися

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

отак і я би хотіла. щоб всі разом (і мої батьки, і чоловіка, і сестра моя) жили, але і ніби окремо. щоб ніхто мені по баняках не лазив, але на дорогу до рідних пів дня тратити не треба було

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Хоча, в коліжанки зі свекрами спільна хіба підлога/стеля, то якось казала свекруха, що щось в них дуже ліжко скрипить, певно, поламане

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я б напевне не зжилася,хоча...жила я з батьками в однокімнатній квартирі 24 роки, ну і нічого.Зсвекрухою напевне б зжилася,пару б разів відгавкнула і все,а з мамою,то вже інше.