Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а до чого тут -мрію про це? а жити самостійно на МОЮ думку -це для вас косити всіх під одну лінійку.?? ви не писали ЖОДНОГО РАЗУ - що, якщо довелось би жити- то жили б зі сверухою, зате багато написали про те що, винаймати хату за 300 дол. жахливо (маклери, страшні умови, жінка почувається не комфортно ...).

от така я егоїстична господиня.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Коли ми одружилися, то мали можливість жити окремо,але мені було дуже важко звикнути бути сама господинею,тільки тепер я зрозуміла, як то добре мати свій куточок...Бо зараз на період ремонту переїхали до моїх батьків,та ще й маленька дитина.Мені добре, а от мій чоловік не може жити з моїми батьками, і через це в нас сварки.
Тому по можливості живіть окремо, і як правильно писали, гроші не варті витрачених нервів...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

У відповідь на запитання теми: так можливе. Для цього треба щоб умови спільного проживання були прозорі і абсолютно зрозумілі для всіх (батьків з якими разом буде жити молода сім*я, чоловіка і дружини). тоді реально можна побудувати спільне проживання, а не існування. Але постають наступні питання: чи матиме молода сім*я окрему кімнату? чи суміють "господарі" квартири змиритися з новим членом родини і його "особливостями", якщо такі виникнуть? яким чином відбуватиметься поділ обов*язків (прибирання, гоування, комунвальні послуги, ремонт і т.д... Скільки часу (хоч приблизно) планується таке спільне проживання?
Якщо на всі ці питання ви знайдете відповіді, що задовольнять всіх членів родини, то маєте дуже великі шанси не перетворити квартиру в "тераріум".
З власного досвіду: після весілля жили з моїми батьками десь 5-6 років, потім з чоловіковими 1,5 року, тепер живем окремо вже шостий рік. З усіма батьками збереглися добрі стосунки.
Позицію Бори розумію: тут як кажуть росіяни "зачем платить больше", зважаючи на те, що їх спільне проживання з батьками тимчасове на час ремонту.

P/S/ Якщо плани автора теми, щодо будівництва є реальними планами, а не десь-колись-може, то з метою економії можна спробувати і пожити разом, при цьому пам*ятати, що у випадку важко розв*язуваних конфліктів між поколіннями все ж таки варіант з орендою житла буде виходом із ситуації

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Дякую, Natalka.

Кася, допис ще 73::xaxa:

Очевидно Ви так захопились своїм монологом, що забули прочитати дописи решти форумлян

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ЩОДО СВЕКРУХИ ЦИТУЮ:
1."А от я зі свекрухою би не жила. Просто тому, що свекруха відчуває якусь конкуренцію - вона би просто забирала у нього весь заробіток"

2."Хоча якби довелось - жила б і з нею,"


ЩОДО ЧОЛОВІКА:
1. "якщо до чоловіка батьки відносяться як до другої дитини, намагаючись не вставляти своїх 5 копійок, то йому поскаржитись нема на що. "


2." Певно чоловікові не дуже комфортно з моїми, але зрештою, вибір з ким жити він зробив сам."


Процитувала Вам ВАШІ суперечливі думки. то в кого монолог??

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Одна моя знайома ревіла гіркими сльозами, коли її чоловік запропонував жити окремо на квартирі в родичів ( які за кордоном були), вони навіть почали переносити речі. Зять добре жив і живе з тещею. Жодних скарг не почуєш, але доці краще з МАМОЮ, і це нормально.
Принаймі вона має сміливість це визнати, і ніколи не каже, що чоловікові добре, квартири до винайму жахливі т.д.
Прошу всіх вибачення кого образила, відстоюванням самостійності молодят.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Аналізуєте мене?.. Навіщо?.. Мо вправляєтесь у психології? Те що для Вас суперечливо - для мене - припущення, що є речі, які мають право на уснівання не залежно від моїх вражень чи уявлень. Знаєте таке поняття - інша точка зору? От я вірю, що вона існує і може бути вірніша за мою ВИ вірите в таке "чудо"?

Словник Ушакова:

Бо я лише про те, що на форумі по ідеї мали б спілкуватися один з одним, а не сам з собою:xaxa:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Хм. а молодятам тре щоб Ви їх відстоювали? Певно хто хоче то живе окремо чи разом незважаючи на Вашу з моєю думки

Ми не знайомі, щоб говорити на, що мені вистарчає сміливості.. Та й Ви здається навіть молодші, а вже повчаєте

Жилий фонд у Львові дійсно страшнючий. Якщо треба думка аналітиків - пошукаю і надам) Для чого очевидне заперечувати? Не так просто знайти нормальну квартиру - як не вірите - почитайте тільки скільки форумлян у пошуках і розчаруваннях. Далеко ходити не треба.

Мому чоловікові теж адвокат не потрібен Не переживайте так за нього.

А приклад з Вашою знайомою прошу на мене не поширювати. Світ троха більший ніж Ви та Ваша знайома, і на щастя - різноплановіший
Що за штампи-стереотипи-зашорення? Ви здавались інтелігентною вдумливою особою, а тут на тобі - все під свою плачучу знайому міряєте

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ну по перше, я за вас старша.
по друге - про аналітиків житлового ринку.я живу 4 рік на квартирі. вже на третій у моєму житті з 1997 р. . усі ці квартири були не затишними і жахливими на перший погляд. -ОЧЕВИДНО те що якщо не хотіти , то ніц і не вийде з тої квартири, що і довела ваша позиція. жодна людина яка заходить до мене - ще не сказла, що видно що в мене орендована квартира. ТОМУ ЩО Я В НІЙ ГОСПОДИНЯ і я в ній роблю затишок для сім'ї. Мої господарі за 4 роки не підняли ціни - БО КВАРТИРА ДОГЛЯНУТА. і до речі живу я за 100 дол, а не за 300. то можете уявити як би вас вразила квартира за таку ціну. ви б напевно далі порогу не зайшли.
по третє, ніц я не міряю, а НАВЕЛА ПРИКЛАД знайомох . це ви його прирівняли до ВСІХ і зокрема до Вас. це ваші слова. не перекручуйте.
а за вас не переживаю, а дискутую.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

при чому якшо Ви уважно читаєте мої дописи- я кілька разів написала -ЦЕ МОЯ ДУМКА, і вибачилася наперед якщо для когось вона є несприйнятлива, зокрема для ВАС.

це про іншу точку зору..

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Страшно подумати на скільки))))

За точку зору не ображаются і відповідно не вибачаються Можете ще зняти карму - на здоров"я
Я щаслива, що Ви така господиня. Але вже начиталась здається про це Всього Вам найкращого.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

і це ви рахуєте з вашого боку коректна розмова?:n:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А чому ні? :eek:
Ви ж не у віці моєї мами-бабці судячи з фоток.
Ви про що взагалі подумали?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Інфантилізм у вашої знайомої - чистої води Для чого тоді будувати свою сім'ю, якщо в мами під спідницею сидіти краще? Та й ймовірність міцного-довгого-щасливого життя в такого подружжя дуже мала.
Наполягаю на тезі: якщо відкинути усі меркантильні наміри, то жити з батьками можна лише з метою самоосвіти на прикладі добрих традицій і відносин у батьківській сім'ї.Крапка.:p

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Дівчата.......
А, мо, не тре сваритись і з'ясовувати, хто має більшу рацію???
Давайте просто перейдемо до висловлення своїх думок, а не заперечення чужих...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми з чоловіком до одруження 5 років жили разом в студентському гуртожитку, потім одруженими 1 рік в сімейному гуртожитку. А зараз з нами живуть мої батьки. Відносини в нас всіх досить стабільні. Сварок практично не було.
На мою думку вирішальним є те, що батьки переїхали в нашу хату, а не ми до них, бо тоді б чоловік не відчував себе господарем у власній хаті (ну наприклад кран справляти не буду, бо то не моя хата...)
А в загальному на мою думку життя з батьками можливе за умови вміння йти на компроміси один одному.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми недавно одружились (в серпні), але разом живемо ще з грудня 2006.
Живемо самі - деколи сваримось, потім миримось, і так по колу...:xaxa:
Але батьків я собі там навіть і близько не уявляю.. Як посваримось - то вони мене по телефону розпитують шо сталось - а так би в одній хаті... Ой-ой-ой....:8:
Але як ми в них гостюєм - по 2-3 тижні то в принципі нормально, дуже весело і чоловікові подобається
Думаю, до всього вже сказаного, тут ще має значення наскільки велике помешкання - якщо то хата на 2 поверхи де стіни "не чують" - то напевно цілком можливо на деякий час..

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Не має значення чи хата велика чи ні.
У нас одна кімната і кухня. Батьки сплять на кухні (розкладні крісла), а ми з дитиною в кімнаті. І всім добре, і живем більш-менш дружньо

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Моя думка, що кожна сімя має усвідомлювати всі + та - спільного проживання і батьки і діти.і тоді зайві питання не поставатимуть,або зразу вирішуватимуться! На питання гілки чи можна-МОЖНА однозначно!
Ми живемо з батьками чоловіка-я задоволена,:xaxa:не буду заперечувати що іноді щось буває не "по моєму",:8:але ж іноді буває і не по "їхньому",просто коли люди поважають один одного,вміють іти на компроміс а саме головне-цінують ,розуміють і підтримують звички іншої сім"ї,:tanksmile:то жити разом навіть дуже класно.
Звісно, якщо люди взагалі полярно-різні,:ninja:або є інше пустуюче окреме житло-то змісту тулитись всі на купі немає.але якщо таких нюансів немає-то проживання разом цілком можливе,і навіть дуже зручне в деякій мірі,особливо коли є маленька дитина:тоді і часу на себе вистачає,і чоловіка з роботи можеш гарною зустріти і в хаті все гарно й чисто,бо все робиться не вдві а в чотири руки а це і скорше й веселіше!!:y:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я думаю що питання спільного проживання в основному залежить від того як ви до цього ставитеся, а не від того чи велика хата, чи багато там мешканців і т.п. По собі знаю що в майбутньому скоріше не зможу аніж зможу жити з батьками чи то своїми чи чоловіка. До свого одруження готуюся ретельно, але більше готуюся до того що і як буде після великого дня. Мені важливим є був і буде спокій моєї сім'ї, а не родини. Ми після одруження стаємо на шлях будівництва власної сім'ї, власного життєвого розпорядку і режиму. Не подумайте нічого поганого, я не егоїстка, але батьків треба любити здалека і чим далі тим міцніше. Це гарант вашого з чоловіком спокою, ніхто не буде ходити і жалітися типу, а от твоя мама сказала що я.... чи на мене не так подивилися бо я привик (привикла) робити так то і так то, що потім виливається у образи та непорозуміння, а у гіршому випадку сварки та конфлікти. Невістка і свекруха це завжди чи майже завжди конфліктуючі сторони, бо після шлюбу ви не просто мила дівчинка її хлопчика, яка його любить і оберігає ви переходите у статус "той кого треба навчити". Тому мамочкам - таточкам великі цьомки, чемайдани до рук і вперед у власне життя і власний побут ми живемо один раз і не на чорновик.