Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

не можливе! щераз переконалась в цьому сьогодні!
проплакала півранку.... то знущання над собою жити з свекрами... нерозумію за що ненавидіти можна свою внучку, тільки за те, що невістка не розповідає все-все до дрібниць.... не люблять ні мою маму, ні відповідно мене...
при цьому мою двоюрідну сестру на руках все життя носять! так мене сьогодні образили знову, батьків нема, навіть пожалітись нікому.... але то вже певно в жилетку
і є ж в них можливість жити з коханою донечкою (вона живе одна у їхній трикімнатній квартирі, і віку вже далекого від можливого щоб вийти заміж)... нє, треба нас мучити, бо інакше певно не весело...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а скільки часу ви зустрічаєтеся?
може варто трохи почекати і почати будівництво, а тоді одружуватися?
прийшовши за зятя чоловік не буде нічого робити бо буде думати: то не моє!
і до тої думки легко звикнути. а змінити її буде дуже тяжко...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а то до кого?
бо в мому випадку я і є - внучка, яка з татовими батьками живе і я вже давно не маненька....

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

мої подруги, до яких чоловіки прийшли за зята, абсолютно не хочуть робити ніякої хатньої роботи, бо вони завжди знають, що вам допоможуть.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Колись було дуже скрутно з грошима, причому не тільки в нас, але і в батьків. Мене почали з"їдати думки, що стільки людей живе разом з батьками, бабцями, і ми якось виживемо, а звільниться така собі сума грошей, яку ми просто віддаємо за винаймання квартири. Коли я мамі висловила свої сумніви, вона сказала, що поки є можливість жити окремо, потрібно жити окремо. Ходити пішки, купувати простішу їжу, але жити окремо. "Життя завжди підкидає випробовування сімейним стосункам. Для чого свідомо йти на ще одне важке випробовування..." - це були слова моєї мудрої мами, і я дуже вдячна їй за це.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Не можу не погодитись зі словами Вашої мами, вона дійсно мудра жінка, і я повністю з нею згідна. Так, спокуса того що звільниться 1000-2000 гривень на власні потреби,з тих що Ви оплачуєте за квартиру, є великою але... в цій темі вже досить багато історій про моменти коли не хочеться ні тих грошей, ні життя в більшій квартирі (хоч і з батьками) ні інших "бонусів", бо за них приходиться дорого платити. Платнею є нерви, а відповідно і здоров*я. Також під удар можуть попасти стосунки з коханим чоловіком, бо коли хтось "стріпає" нерви, то хоч-не-хоч, а це відіб*ється на розмові з чоловіком, від банального - пожалітись що твоя мама/тато/ін. зробили мені/нам/дитині/ін. погано, і до збирання речей.
Так, при переїзді окремо, проблеми з батьками не будуть виникати і можливо ваші відносини стануть кращими ніж були. Але замість них будуть інші, типу чим платити за квартиру, як швидко налагодити побут на новому місці, як адаптувати дітей до нової школи і ще купа сюрпризів. Але, як на мене, краще вирішувати самостійно ці питання, ніж нервуватись, злитись шо хтось вмішується в твоє життя, що диктує коли тобі іти спати, як правильно варити борщ, і при кожній нагоді нагадує шо це ЇЇ/Його хата, не ти то заробила/в і не тобі тут встановлювати правила, а твоє діло їх виконувати.

p.s. Знаю що бувають і дуже хороші приклади "симбіозу" і гармонійного співіснування батьків і дітей, щиро за вас радію і по-доброму заздрю, але в кого що болить....

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

знаю море таких сімей. зі сторони здається, що живуть спільно душа в душу....
але то тільки тому, що не звикли наші деякі люди виносити сміття з хати...
просто починаєш частіше навідуватись до коліжанки в гості і бачиш який невдоволений постійно її почовік, як мама дивиться на зятя, і як нагадується коханим діткам чи всі-всі гроші ви нам дали за комуналку того місяця... то так, для прикладу...
а збоку - сімя ідеальна і дружня.... просто душевний стан в кожного з членів сімї не такий ідеальний як на показ...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Вчора перевірила, що можливе, але то не життя! Ні з моїми батьками, ні з чоловіковими. Може тому, що вже звикли самі, а тут ще й дитятко народилось-ніхто не вказує, що і як робити і не вмішується в твоє життя і стосунки.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

..Звісно,краще жити самим...Проте бувають різні випадки... В нас теж є перспектива за 8 років самостійного життя знову жити з батьками... від однієї думки стає "зле"..та мій чоловік каже: "Не драматизуй! До всього можна звикнути.!!..." Але яким чином.. і на скільки фраз,звертань,образ в свій бік прийдеться змовчати..від однієї думки важко....

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

привіт! Чоловікам добре казати не драматизуй, бо як на мене то вони одним вухом слухають а другим випускають, а про те що вони мало що замічають з очевидних речей то окрема мова, а ми маємо терпіти і вдавати як нам добре( живу з татом чоловіка 2 роки і чимдалі тим гірше, добре що хоть чоловіка мама за кордоном)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ав мене дома при морозі 14-15 градусів дома, свекруха пропонує вернутись до них жити на зиму
але я нізащо, краще мерзнути і більше платити за опалення, ніж з ними
(хоча вони завжди у всьому догоджали)
нерви лікувати дорожче (я то знаю з власного досвіду: 8 місяців з чоловіка батьками, в результаті 6 місяців відвідини психолога)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

і моя мама так завжди казала....
І я приблизно так висловилась в одній із тем тут, на форумі...
Ми з чоловіком живемо тимчасово з його батьками лише 5 місяців, а мені на все життя, певно, вистачить.... !!!! Весь час - то свекруха, то свекор - лізуть в наші справи, намагаються заствити жити нас за такими ж принципами, як і вони. Я, правда, вирізняюсь "винятковою дипломатичністю", як каже мій чоловік, і на голову вилізти собі не даю, але в таких ситуаціях постійно чую одне і те ж: "Ми ліпше знаємо!" або "Ти диви - яйця ніколи мудрішими за курей не були" і т.п.(А нам з чоловіком майже по 30!!!!). Таке враження, шо батьки отримують кайф від того, щоб когось повчити....
Я 4 роки прожила закордоном. Мені таааааааааак подобається в тому плані менталітет німців. Вони живуть за принципом - якщо дитина не вилетіла з сімейного гнізда до років 20-22, то вона невдаха!!! Батьки самі все роблять для того, щоб забезпечити дітей окремим житлом (у 80% випадках це зйомна хата)...Розумію, що і таке не всім покишені на Україні... Але скільки є таких, які могли б помагати дітям оплачувати винайм квартири, а не роблять цього. А нашо??? Треба ж щоб хтось постійно під боком був, кого "повчити" можна, принизити, вказати помилки... І це все, щоб якось згладити в собі комплекс власної неповноцінності.... А СТРАЖДАЄМ від того ми - молоді люди, бо тільки починаєм жити і ми вмієм жити, але нам часто не дають це довести....

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

шото не сходиться...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну просто якщо люди дорослі, доросли до того, щоб вважати себе самостійними, то, я б сказала, навіть мусять тоді самі не себе заробляти, а не просити в батьків. Бо так виходить, що порада батьків дуже навіть потрібна, якщо батьки мають заробляти ще й на квартиру для дітей, а діти самі не здатні собі заробити на власні потреби.
А з ваших дописів, я розумію, що потрібні батьківські гроші, а батьківські поради не потрібні. (Тобто не вам особисто, просто ви так радите вище для батьків і дітей)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Вставлю свої 5 копійок, якщо можна і скажу, що потрібні саме батьківські ПОРАДИ, а не докори, непотрібні повчання щодо очевидних речей, придирання до дрібниць і принижування до рівня плінтуса тільки через те, що «ти ще дитина і ніц не розумієш»…

Я б не сказала, що самостійність проявляється лише в зароблянні грошей…як на мене це певна свобода, яку батьки просто зобов’язані надати дитині для нормального розвитку…тим більше якщо цій дитині вже за 25…
Вважаю, що найбільшою проблемою є те, що найчастіше батьки не можуть змиритись з думкою, що їхній синочок (доця) вже дорослі і не потребують такої кількості турботи як раніше… синдром «покинутого гнізда» часто не дає батькам зрозуміти, що від того, що діти виросли та мають вже власні сім’ї, їх не стали менше любити чи те, що їх ніхто не збирається покидати назавжди…думаю батькам просто треба дати час та наочно показати, що вони залишаються найважливішими людьми в вашому житті, але тепер ви розділяєте його з не менш важливими вам чоловіком та дітьми…

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Дивно...Вас примушують насильно жити з свекрами?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А мені інколи здається що такі речі робляться не для задоволення якихось збочених бажаннь принизити когось, а тому що немає шо робити. Буває що людям передпенсійного/пенсійного віку немає шо робити настільки шо вони лізуть з дуже "потрібними" і "компетентними" коментарями в сім*ю дітей. Але батьки є старші, вони вже відбулись, мали якусь кар*єру, житло, виховали дітей, майже все вже в минулому часі, а їхні діти ще лише на перших етапах, без житла, без дітей або з малечею, з купою щоденних нагальних питань і важливих рішень. І тут така мамА чи папА в розпал якоїсь важливої розмови приходить з розмовою (типу розкажіть шо у Вас нового, а вірніше розважте мене байкою). Звичайно то буде злостити.
Проблема батьків і дітей - вічна.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

marjana lv, перепрошую але це не моя цитата

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А я з Ваших дописів зрозуміла, що мої Ви зовсім не так зрозуміли....

Ми з чоловіком заробляєм на себе повністю, ще й батькам (і його і моїм) в свій час допомагали, поки ремонт у себе не почали. Закінчимо в себе і надалі допомагатимем. Тому я б ніколи не зважилась заявляти те, що мені потрібні гроші моїх батьків чи свекорів (і ті, і другі вже пенсіонери, хоч і підробляють ще. Відповідно - про які претензії щодо грошей може йтися???).... Процитована Вами фраза була наведена, як приклад з того, що доводиться мені чути від моїх друзів, знайомих, які живуть з батьками...

А щодо батьківських порад, то я теж не виступаю проти, а навпаки!!!!! Але з впевненістю скажу, що їх набагато приємніше отримувати по-телефону, чи під-час вихідних та святкових відвідин... Коли під одним дахом не більше однієї генерації, то і стосунки зооовсім інші між ними. Ми до того ж-таки ремонту жили з чоловіком окремо, і це було казково!!!! Я з величезним задоволенням приїзжала до свекорів, відчувала, що і вони нас з радістю відвідуюють. Жодних проблем!!! А проживши з ними ці 5 місяців, відчуття тої святковості змінилось буденністю, притиранням, іноді доріканням..... А це все відбивається на нервах....

---------- Додано в 16:50 ---------- Попередній допис був написаний в 16:46 ----------

Та ні, не примушують.... Але Ви ж, напевно, знаєте, що таке ремонт... Ми переїхали до них на місяць-два, а вже ось 5-й пішов.... Мене особисто в них тримає тільки одна думка - що це тимчасово