Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми після одруження жили з моїми батьками , не скажу що було важко , зле, (бо ми ні за комунальні не платили , ні ремонти нас не цікавили, правда продукти приносили ми , бо вже дуже люблю їздити на закупи ), тепер обставини склалися так, що нам прийшлося переїхати до моєї бабусі, так там нам ще краще, і за малим подивиться , і їсти зварить і абсолютно не пхається до нас. Зараз же мої поїхали на моря і ми переїхали на 2 тижні пожити самими , скажу чесно мені в побутовому плані стало важче, я нічого не встигаю - їсти зварити , прати , прибрати , з малим погуляти - ось і ніченька вже. Хоча жити самим мабуть краще , бо можна плюнути на немиту посуду, на ще якіст там недороблені справи , залізти в обійми коханого ...і нехай весь світ зачекає

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ну обовязково то робити з криком, і т.д., крім того Вас ж з хати не виженуть

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

З жодним з пунктів не згідна.
1. Якшо в батьків особняк, то не значить, що вони не лізтимуть до вашої сім"ї - від людей залежить. Питання не в кількості жил площі, а в атмосфері. Тому жити - не жити з батьками точно не залежить від квадратних метрів (якшо їх не замало звісно).
2. Покажіть мені хоч скількись молодих, в яких би було 50 тисяч на житло. Тут або батьки допоможуть або в когось з молодих дуже гарна вдача, щоб заробити такі гроші в нашій країні. З вашого пункту 2 виходить, що треба жити пів життя, а то і ціле з батьками, дозволяючи їм капати вам на голову (не у всіх так звісно). І копити грошики, шоб під старість переселитись до власної домівки - хе-хе
3. Прийдуть молоді до батьків жити, як не топнуть ногою - відтепер ми тут хазяєва ))))))))) Вам не смішно? Заставити себе поважати можна, але про господарювання в повному сенсі можна забути. І тут знов ж таки все від людей залежить.

Коротше висновок: все вирішує людський фактор.
І якшо жити з батьками погано, то з"їзжайте! і нема чого прикриватись різними причинами, типу грошей не вистачить (ну то не тра в центрі квартиру знімати, особисто ми знімаєм 3 кімнати за 500 грн, правда за Львовом, їхати якшо маршруткою аж раптом півгодини), краще назбирати грошей і купити своє власне житло ніж тринькати на оренду (а є орієнтовні дати коли ви їх назбираєте? а здоров"я, зіпсуті нерви через нездорову атмосферу? а якшо діти - на них це обовязково позничиться). Вихід завжди є, ми часто його просто не бачимо або не хочемо бачити і продовжуєм терпіти.
Шось гострий пост вийшов...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Вигнати не виженуть, але нерви обидві стороні підірвуть точно.
І взагалі це дивно як на мене, наводити порядки в чужому монастирі. Ти спочатку поживи, придивися, покажи себе яка ти і хто ти, вкінці кінців дай можливість привикнути до тебе і полюбити. А конфлікти обрубувати в зародку.
Для того щоб можна було жити з батьками потрібно добра воля батьків і дітей, і чітка позиція яку виробляють ще на етапі обговорення можливості такого життя. Наприклад батьки виділяють нам кімнату де ми живемо своєю маленькою сім’єю, готуємо разом чи окремо, комунальні оплачуємо окремо, ділимо пополам чи взагалі не платимо і. т.д, і про втручання у справи молодят також бажано обговорити ще до спільного життя у дома в батьків. Так можна зберегти добрі стосунки з ними, і вам легше жити буде, бо все буде ясно.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

хм, мене важко переспорити , вперта я

від квадратних метрів багато залежить, бо якщо маленька хата (одна кімната), в якій постійно 3-4 чоловік, то явно будуть сварки, а якщо велика, то можна і відмуруватися з окремим виходом, то в разі особняка, в квартирах .. мм, ненаю, через балкон виходити чи що

ну ок, покажіть тоді батьків які дають 50 000 $ дітям (не спорю, є звичайно, але мало дуже), але маючи велику, розумну, круглу голову на плечах, і такі гроші можна заробити, то нє є аж шось таке нереальне.
3. Прийдуть молоді до батьків жити, як не топнуть ногою - відтепер ми тут хазяєва

тупати не треба звичайно, але сидіти в куточку як мишка, і слухати як на тебе капають тоже не треба

щось та Ваша фраза не пасує до тої:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Зміст в словах є як у вас так і у Енігми. Проте, щодо першого пункту я більше схильна погодитися з вами ніж з Енігмою. Площа має все таке реально значення. Якщо наприклад є особняк в два поверхи, можна перепланувати і зробити собі окремий вхід з окремою кухнею, туалетом і т.д..і це в подальшому зможе зменшити кількість конфліктів між сім'ями в плані побуту.
На рахунок знімання квартири теж і згідна і не згідна. Якщо ви наприклад назбирали 40 тис і вам не вистачає ще 10, можливо краще рік-другий все таки підекономити, ніж економлячи орендувати дешеву хату і кожного разу приходячи туди відчувати дискомфорт. В такій ситуації треба сісти і подумати, якщо є можливість і батьки адекватні, можна рік-другий пожити разом.
Якщо квартирою не пахне і батьки проблемні, ну тоді краще все ж таки орендувати і не портити собі життя, нерви, здоров'я.
Третій варіант трохи незгідна, як то показати характер? Розбити тарілку у всіх на очах і топнути ногою якби до мене переселився син з жінкою і мені б таке почали показувати мабуть я б сама почала знімати їм квартиру. Все завжди має робитися з розумом, а не з емоціями..треба також застосовувати і поняття терпіння, інколи краще в малому програти, а в більшому виграти. Якщо ви будете навпаки застосовувати свої нерви, емоції і відразу виливати все назовні, ви ніколи не зживетися ні з ким, які б золоті ваші батьки не були.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

якщо Ви все ж таки назбирали за коротний період 40 000, то думаю ше 10 буде не велика проблема

це називається "Цель оправдывает средства"

шо Ви всі заладили з тим топанням ))))

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Добре, тоді поясніть що ви маєте на увазі показати характер? Відгаркуватися відразу як вам зробили зауваження? На мій погляд ви просто підібрали не правильну фразу..якщо ви вважаєте що вона правильна, тоді хотілося б почути детальніше що під нею розуміється..

Ну і плюс перш ніж таке писати уявіть, що у вашу хату переселилися жити ваші діти і хочуть показати вам хто вдомі хазяїн..наскільки це приємно вам буде.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я не мав введу, ні ногами стукати, і ні тарілки бити, а просто не давати собою крутити, і не дозволяти лізти в СВОЮ НОВУ НЕЗАЛЕЖНУ сім'ю!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

По-перше ми не сперечаємось, а ведемо здорову дискусію, де кожен висловлює свою думку.

Я зазначила в своєму пості, що якшо кв м не замало. А одна кімната то явно замало. Окремий вхід це ясне діло добре, але бувають такі батьки, що завжди сунуть носа, і обійти особняк і зайти з друго боку - не проблема. Плюс я неприхильник нежданних гостей, якими вони можуть бути. Але все відносно - повторююсь - залежить від людей.

По-перше, батьків дві пари (переважно). По-друге вони прожили довше за молодих і накопичень в них однозначно більше (переважно ). Це так роздуми.
50 тис - то не є нереальне. Будь-які гроші можна заробити. Питання за скільки часу? Чи ви волієте в 40 років придбати собі помешкання і нарешті (!) зажити окремо?

Не треба звісно. Але це дуже часто призводить до конфліктів. Як між батьками імолодими, так і між самими молодими (якшо ваша половина встає на захист батьків). Конфлікт поколінь (Отцы и дети) ніхто не відміняв. Ну і як я вже заначала, ви можете заставити їх поважати вас, але повноцінним господарем/господаркою ніколи не станете, бо завжди дім треба буде ділити ще з одним господарем/господаркою.

Перша фраза стосувалась того, що люди шукають купу причин (як ото назбираєм грошей - купим хату... в років 40), а потім жаліються що свекруха дістала, що свекор лізе в стосунки, що диктують свої умови, що сують носа тощо. (гии, подумалось що все це можна і на відстані робити, однак певно не так часто як під одним дахом).
Друга фраза стосувалась того, що я собі вихід знайшла, а не відмазки. Так, ми на той момент, коли знімали квартиру не мали багато грошей, тому і не знімали хороми в центрі міста. І ніхто ще поки не вмер Жили нормально поки машини не мали (зараз легше з машиною), на добирання на роботу я тратила хв 20-30 (люди і з Сихова можуть так добиратися чи навіть довше)

Пи.Си. Ви як живете? з батьками чи окремо?

Пи.Пи.Си. Шкода, що відповідаючи на мій пост, його не уважно прочитали...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Енігма, ви все дуже гарно пояснили, абсолютно з вами згідна, особливо про конфлікти поколінь. В будь-якому разі це є дуже жити чи не жити разом це є дуже делікатне і особисте питання, і тут треба зважити на багато факторів..одним добре жити з батьками і вони тішуться що разом живуть, інші ж навпаки воліють винаймати помешкання і жити окремо.
Щодо мене, якби було дуже критична ситуація то спокійно б могла пожити з батьками і своїми і чоловіка, але звісно тимчасово...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

та тут дві сторони згідні, ви пишете про "а якби, якби", а не розглядаєте конкретну ситуацію...є різні батьки, є такі з якими можна в 1-кім. квартирі прекрасно жити, є такі що з ними й в замку будеш постійно сваритись...
Так само про тупання ногами, не кожному тупнеш, і не кожного поставиш, ну але попробувати треба.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А ми от якраз з батьками зїхалися і задоволені
Коли я тільки вийшла заміж то також хотіла будь що жити окремо. Ми рік жили з батьками і шукали спосіб жити окремо. Хоча то можна сказати що ми жили і з батьками і окремо, бо жили ми всі у комуналці і крім батьків було ще 2-є сусідів. Тоді батьки допомогли з першим внеском і ми купили у кредит квартиру. Ще майже рік робили там ремонт і жили цей час з баьками. Якісь непорозуміння особливо на початку напевно були, але ніяких особливих конфліктів у нас не було, найбільше що неподобалося то саме те що то була комуналка а хотілося жити у власній квартирі.
Потім народилася Настя і я працювала у дома з першогож дня як вийшла з пологового. І батьки почали приходити до нас що дня, допомогали по господарству, бавили улюблену онучку. А вони вже далеко не молоді, давно на пенсії, і тиск в тата скаче.
Нарешті надавно коли впали ціни на квартири і у сусідів по комуналці трохи змінилися обставини, нам вдалося продати нашу квартиру і викупити решту кімнат у комуналці батьків.
Ось так всі мріють розїхатися, а ми зхджаємося Що правда батьки не мають звички лізти у наше життя, і взагалі мають спокійну вдачу. Можливо життя прожите на комунальній кухні дає свій відбиток, бо треба вміти уживатися.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я вважаю, що якщо вже хочеш сім"ю- то й жити треба окремо. Не беру зараз до уваги, що є якісь об"єктивні причини, хворі батьки, яких треба доглядати, чи тимчасове проживання-ляля народилась і т. д.
А так я щойно почитала і на "мінуточку" поставила себе на місце батьків...от приведе старший якусь кралю, що почне ногами тупати і показувати, хто тут господиняото би летілаааа....як горлиця!
Тому- я проти! Любими методами треба дітям шукати окреме житло! Всьо!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Згідна, що жити треба окремо. Ми зараз живемо з моїми батьками, бо трохи складно на одну чоловікову зарплату винаймати квартиру, і на дитину багато йде. Але мене вже дістають оті спроби керувати мною як зі сторони чоловіка ( не слухай маму), так і зі сторони мами (що ти його слухаєш - він ще молодий і нічого не розуміє), а мені приходиться тупати ногами кожен раз і говорити, що я нікого не слухаю, а думаю сама. Тяжко. Тому хочу ще місяць-два почекати, щоб внормуватися після родів і шукати якийсь підробіток. Чоловік вже шукає.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

15 років я жила по квартирах - гуртожитках. хоч я і не вреднюча, ногами не топаю, характер не люблю показувати, але з кимось жити не вмію! діти в мене маленькі, але хочу, щоб жили окремо. мачуха така! я відношусь до мам "квочок". мушу оберігати, контролювати, переживати, щоб діткам добре було. старша донечка мені деколи вже каже, що вона сама щось може, щоб я не пхалась. а їй тільки 7 років! боюсь, коли в неї буде сім'я, то я буду вчити її як памперси одягати, як до грудей прикладати, як чоловіка "виховувати". тому чим рідше ми будемо бачитись, тим краще для неї. а я краще чимось займусь, щоб допомагати їй фінансово. але не порадами!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я завжди думала що з моєю мамою вжитись буде набагато легше ніж з свекрухою,і що ви думаєте? я круто поміняла свою думку! Переїхали жити до чоловіка бо вже не сила було терпіти! І тепер живу зі свекрухою, в наше життя не втручається, коли вона відпочиває то вона готує їсти, коли працює то ми, ніхто мною не командує,тьфу-тьфу-тьфу тільки трошки тіснувато, але то нічого!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

До болю знайома ситуація... Коли ми одружувались, то мене "віддавали за невістку", але через ряд обставин 2 роки ми жили у моєї мами. І вживались досить непогано. Важче стало після народження нашої донечки - дехто жаліється на те, що батьки не допомагають, а ми страждали від надлишку цієї допомоги...Зрештою ми переїхали, як і було заплановано після одруження (і ці плани дозволили уникнути багатьох непорозумінь і образ). Живу зі свекрухою пів року і абсолютно задоволена. Надіюсь і вона також

 

Просто ваші батьки вас поважають і шанують вас двох як окрему сім*ю. І це дуже добре.

А мої не можуть аби не вказати де ми не так стали чи де ми кинули папірця. В кінці кінців це моя кімната і це моя воля закидатись по-вуха папірцями а чи все повикидати. А мої мама так не вважають. Ну нічого... скоро завважають, ібо другого не палючіца.

Нашому Данилові 8.5 і він нині татові сказав, щоб тато йому не вказував це в церкві стояти. Він сам з тим розбереться. ОПА!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну молодець! і не дивуйтеся, то з нічого не береться, так виховали, і то супер!!!!