Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

але важко буває, від емоцій і злості голова кипить аж... кілька разів глибоко вдихнути, почати молитися і злість минає, а може ставлення до подій змінюю

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

стараюсь, насправді, для мене головне вирішити за цю людину помолитись - це наважче. А як вже молюся, то щиро (я так собі думаю) виходить.
Але на зміни не чекаю.

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

я теж стараюсь, але не завжди виходить, тобто помолитись то завжди виходить, але як то не щиро то навіть не молюсь (за тих хто робить мені боляче, не друзів...). Неможу я себе інколи пересилити, хоча стараюсь...

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Я теж молюсь за всіх та прошу вибачення

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Я молюся.Дуже багато кривди нашій сім"ї зробив батько. Коли починаю за нього молитись то прошу Бога, щоб дав йому і його родині таку радість, щоб вони не пхалися до нас і не ображали. Саме цікаве, що тоді покращуються батькові фінансові питання. Але зараз я просто узагальнюю і прошу в молитві за всіх хто образив нас і бажає нам зла дати їм свою радість і відвернути від нашого життя.

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Дуже гарне питання. Коли розійшлась з хлопцем минулого року, то було так важко, що почала за нього молитись. Молилась завжди в сюди і просила в Бога для нього всього найкращого: і щастя, і кохання, і найкращу дружину і дітей....Всього про що тільки сама мріяла. І так майже цілий рік. Це зменшувало біль. Але коли дізналась, що він одружився, то якось знову стало так боляче і я знову спробувала помолитись, але не змогла. Подумала, що я не можу себе більше так мучити... і перестала... Не знаю, як це розцінювати, але, чомусь більше це не можу робити.

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

я почала молитись за недругів лише тоді, коли натрапила на відповідну молитву у щойно купленому молитовничку. але відверто кажучи, промовляла її лиш пару днів, так як не могла побороти себе щиро молитись за людину, яку терпіти не можу. молитва не може бути наіграна. але розумію, що з часом все приходить. тема надихнула спробувати молитись за таких людей знов!
мені колись одна жінка, якій вже 50 сказала, що все життя так виходить, що вона молиться за когось. я задумалась після цих слів. а чи молюсь я за когось, не говорячи про ворогів?! стало сумно... бо молюсь найчастіше за себе( але можу в той час переживати за інших людей

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Я маю великий жаль до одної людини яка не є мені другом, а так пересічний дописувач на форумі. Маю до тої людини великий жаль, ні не гнів... не заздрість і не злість, а такий глибокий жаль і трохи навіть образу. Не можу йому пробачити ніяк. Ніяк не можу піднятись вище того всього і сказати собі - подумаєш, це такий стиль спілкування в людини. Дуже мене болить за нього душа. Хочу цей Піст присвятити молитві щоб Бог дав мені розуміння і можливість йому пробачити. Власне молитись щоб було як он пише Ліля:

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Якщо молюся, то найперше молюся за людей, що при владі (так написано робити в Біблії). А за ворогів, гадаю, що у мене їх немає.Є люди, які думають, що роблять мені „добро" - а це псує мені мої нерви і настрій. От за тих людей теж молюся, вірніше я їх благословляю та прощаю. Якщо в моєму серці не має справжнього прощення, тоді прошу Господа дати мені те прощення.
Був період у моєму житті, коли я молилася за дуже близьку людину, що мене ображала. Я просто благословляла її і пробачала. І ще просила Бога, щоб торкнувся її серця та змінив її. І хочу вам сказати, що мої молитви не залишилися без відповіді.

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Зараз наша сім"я знаходиться у важкій ситуації. Змалюю ситуацію в декількох словах. Чоловік створив фірму зі своїм товаришем, кумом. Фірма почала розвиватись, почала приносити прибуток, і компаньону стало мало... (класика) Чим більше отримуєш-тим більше хочеться. Він ДУЖЕ непорядно вирішив поступити з моїм чоловіком (м"яко кажучи кинути, позбутись), але оскільки чоловік в мене порядна людина, тому й поступився. Хотіли ми вийти з того достойно, щоб потім до кінця життя совість не мучила. Але компаньона понесло, і щораз він вигадував все більше і більше вимог. Сьогодні вдень він просто зовсім обнаглів. Не маю сили терпіти таку несправедливість! Молюсь за нього вже давно, але і ненавиджу. Він робить боляче моєму чоловікові, мені, нам всім, ми залишаємось зараз без роботи, без планів на майбутнє тощо. Як йому це пробачити? Як знайти в собі сили це перебороти? Знаю, що коли нарешті ми з ним розійдемось, стане лекше, але... як змінити моє відношення до нього? Думаю, що з цим буде важче...

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Розумію вас. Пробачати - це дуже важко...
Маю для вас пораду, можливо на перший погляд вам здасться банальною, але дуже дієва.
Зізнаюся, що то моя дружина мене навчила. Сама це для себе відкрила, до речі, на своїй сверкрусі практикувалася. Я спочатку скептично ставився, але коли недавно в моєму житті сталася така ситуація, що потрібно було пробачити одну людину, то я вирішив спробувати і послухатися її поради, бо нічого не допомагало, як тільки згадував про людину, котра мене образила, то одразу та образа як чорна стіна підіймалася переді мною...
Отже в чому ж суть?
Як тільки з"являються погані думки, піднімається образа, то спиняйте ці думки словами- "я пробачаю!" Скільки би не з"являлися ці думки- повторюте негайно- "я пробачаю!" Бажано говорити собі вслух...
Скажу чесно, одразу може здатися, що нічого не міняється, образа все одно приходить, але десь після тижня часу таких "проголошень" я став помічати як та стіна стає все меншою і меншою, сила тієї образи почала кудись діватися, спускатися як повітряна кулька! Ще через тиждень я помітив, що при згадці про ту людину у мене уже не виникає ніяких поганих відчуттів- образа кудись ділася, я навіть вирішив зустрітися з тією людиною,. щоб перевірити, чи все пройшло. І дійсно все пройшло!! Слова мають велику силу!!!Слава Богу!!! Додам що я ще, крім того, щоо говорив "пробачаю" казав - Боже. допоможи мені пробачити!!!! І допоміг!!!
Чого і вам бажаю! Боріться з тією образою, сама вона не піде, не затаюйте, бо то небезпечно! Хай Бог благословить!

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Читала недавно книгу "Самонавіювання" Ансельма Грюна. Ваш метод ніби з тієї книги! Почала ним користуватись. Але образа, яку завдала мені ця людина, потребуватиме багато часу (відчуваю,що це надовго).
Була вже моєму житті людина, яка теж образила (правда, не так суттєво, як тепер) мого чоловіка, теж була на нього дуже сердита, молилась за нього, і з часом минуло, зараз ми час від часу бачимось, не можу назвати нас друзями, але мене від нього вже не відвертає.
Сподіваюсь, що з роками спокійно на нього (нового кривдника) буду реагувати, але мати щось спільне - ніколи. Я його боюсь, його підлість і підступність вміє чудово маскуватись. Ну і хіба це повне прощення?
Священник порадив не стикатись з цією людиною. Але як наші похресники?.. В мені якесь роздвоєння - з одного боку хочу пробачити і більше в своєму житті не стикатись, ніде і ніколи. З іншого - є похресники, яких хочу бачити, і хочу, щоб вони знали, що за них пам"ятаю і молюсь, але не бачити і не спілкуватись з їхніми батьками.
Зараз рана свіжа, все сприймається гостро. Час все згладжує, але дилема залишається...

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Ні, мій метод з іншої Книги- Біблія називається...
Мар.11:23
Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

Якщо образу прирівняти до гори, то щоб вона зрушлась, то потрібно саме ГОВОРИТИ, а не мовчати!!!

Відразу після цього вірша про гору йдуть вірші про прощення:
Мар.11:25
І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

Прощати важко, це дуже серйозна духовна боротьба, але не падайте духом, п.Rodionochka! У вас вийде, якщо ви по-справжньому цього хочете!

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Ансельм Грюн - богослов, психолог. Він якраз на основі Біблії допомагає позитивно мислити. Мені ця книга потрапила якраз у потрібний момент, лежала років 3.
Дякую за підтримку!!! Буду боротись, щоб пробачити ))))!

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

Нічого немаю проти проти Ансельма Грюна! Просто не чув про нього раніше...

 

Відповідь: Чи молимося ми за тих, від кого вимагаємо?

маю старшу подругу, в неї в житті стався випадок : її син сидів у дворі з другом на них кинувся з ножем наркоман і зарізав її сина.......... то як вона то переживала важко передати словами, пройшло вже роки 4 але вона далі про нього говорить у кожній розмові і таке враження шо він живий.
Винного звичайно ж не піймали...
от у одній з розмов вона каже, я молюсь за того парубка бо я не хтіла б бути на місці його матері -знати шо твій син убивця. Для мене то є направду один з прикладів вміння прощати.