Було в тата три сини...

Відповідь: Було в тата три сини...

Я думаю, що не дуже правильно одному ВСЕ, іншим НІЧОГО. Може краже половину одному (бо все-таки доглядав за нею), а решту поділити між іншими.
Але загалом це краще, ніж як про блудного сина, який все життя гуляв, але успадкував все, бо бідний (з досвіду)

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Я думала над цим. І спочатку вважала так само.

А потім в голову прийшло, що це свого роду компенсація - не за догляд, за те, що свого часу мати синові не дала стільки уваги.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Ну, компенсація може бути просто в більшому відсотку.
А те, що іншим нічого не дати - однозначно образа...
І, до речі, після такого поділу не уникнути конфлікту між дітьми!!! Вона несвідомо їх посварила.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

В принципі, нічого не змінилось. Просто стан відчуженості змінився на воєнний стан.

Але мене не ця її помилка цікавить, а та, котру вона зробила давно...

 

Відповідь: Було в тата три сини...

здається мені, що помилка мами полягає іменно в намаганні дати своїм дітям ВСЕ. Людина, яка з дитинства "запрограмована" ОТРИМУВАТИ НАЙКРАЩЕ не робить різниці у способах отримання життєвих благ. Ставлення до батьків, як до людей які ПОВИННІ ТОБІ Звідси неповага до батьків, іх памяті, іх вибору (щодо того,кому дістанеться спадщина в даному ипадку). отб

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Коли ми були маленькими,бабця завжди надавала перевагу двом моїм двоюрідним братам зі словами:"Що ті дівчата варті!"Сталося так,що я вийшла заміж і переїхала в інше місто.При кожному приїзді до батьків завжди відвідувала бабусю,завжди мала для неї гостинці.І бабця моя була здивована:"Як то так,ти далеко і ніколи про мене не забуваєш,а хлопці близько і ніколи не провідають."

 

Відповідь: Було в тата три сини...

.. хочу додати . Зауважте, завжди допомага приходить в старості батькам від тих дітей, яких в дитинстві найменше балували ,найменше їм присвятили. В Японії існує такий підхід до виховання дітей : до пяти років до дитини ставлення як до імператора ,після пяти -як до слуги, після пятнадцяти -як до друга. Можливо саме так ми маємо ставитися до наших дітей, щоб вони мали повагу до нас і до нашого вибору. В мене є яскравий приклад такого виховання : мама мого першого свекра. В неї було двоє синів. Увага дітям приділялися , але дуже помірна. Наприклад, найяскравіший спогад дитинства мого свекра- як мама купила собі нове плаття. Не подумайте , що ті діти сиділи голодні і босі. В них було!! дитинство ,їздили в артек, дістали освіту і т.п.Проте мама виховала в дітей одну таку рису: вони хотіли бачити а згодом і робити її щасливою. Таке ставлення збереглося в них по відношенню до неї до самої смерті. Вона померла у 80 років, спадок залишила одному з синів ( не мому свекру), в якого на той момент було гірше матеріальне становище. І жодного разу мій свекор та його брат навіть не підняли теми про той спадок!

 

Відповідь: Було в тата три сини...

а завжди так є - кому батьки все готовеньке дали, дупцю підтирали і сопельки - вважають, що так має бути. Тобто ті, хто прожив з батьками і в горі, і в радості цінують і поважають їх, адже вони бачили, на що батьки здатні заради того, аби прогодувати дітей. А ті діти, які того не бачили (бо все ж з неба падає і завжди гроші є) - не мають того усвідомлення.

Ну і мій остаточний "діагноз" - розбалування, це все пояснює. Бо старшого і молодшого "вивчили", а середній мусів сам якось десь "вивчиТИСЬ". З перших двох пилинки здмухували, а старшого примушували і таким чином в нього виробилась повага.

---------- Додано в 19:51 ---------- Попередній допис був написаний в 19:50 ----------

і ще одне:
ця історія - типова для "галицьких інтелігентних родин"....

---------- Додано в 19:52 ---------- Попередній допис був написаний в 19:51 ----------

бо в них все основане так: на показ - зразкова родина, всередині - всі один одному заздрять і ненавидять, щось вимагають...в результаті взагалі відмовляються один від одного... основний чинник "а що люди скажуть" (тобто живуть думками чужих людей, а не потребами своїх дітей)

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Моя бабця по материнській лінії мала трьох дочок. Першу втратила в трирічному віці (дифтерія). Друга росла 11 років без тата, котрий був у засланні на Сибірі. Третя моя мама, народилась по його поверненні. Друга донька все була обділена, хоч мала все як і молодша. Бабця відчувала, що вона їй "винна тата" і завжди мала до неї "краще" ставлення. Мама була татовою улюбленицею, зрозуміло чому, людина вернулась з заслання, мала вже поза 40, і тут донечка...

Ми внуки (я і Деспіна) маємо двох двоюрідних братів. МАЄМО. і все.
Навіть не знаю хто з них де, чим займається...

Матеріально: обидві доньки були забезпечені житлом, мають закінчену вишку у ВНЗ, які самі обрали, мали ВСЕ. причому бабця однаково доклалась до виховання усіх своїх чотирьох внуків, виносила, виводила на всі можливі і неможливі музики/гуртки по малюванні/гімнастики... словом вона дала своїм дітям все - вона була МАМОЮ.

Старість: моя мама (молодша донька) жила до останнього з бабцею, ми коло неї були усіх 14 років її паралізованого інсультом життя. Було різно. На похороні старшої доньки не було. Не пам'ятаю, було то 5 років тому, здається навіть не задзвонила, старший її син лиш прийшов.

Чому так і чи не помилилась десь бабця? Та ні, не помилилась, як і та жінка з першого допису.

Згідна з висловленим тут твердженням, що статки матеріальні страшенно псують родинні стосунки, але не тільки статки. Просто окрім того, що людина виносить з дому, вона ще й живе в світі і часто, коли покидає батьківський дім, на неї впливає інше оточення, люди, котрі "доформовують" її світ, товариші, знайомі, дружини, чоловіки... люди не мають не те що часу на своїх батьків, а й іноді на свої сім'ї в своєму бажанні матеріалізму, самозадоволення своїх потреб, так званого самовдосконалення (десять вищих освіт тощо)... а додається ще й бачення дружини/чоловіка ... твоя мама... та вона... а ще відстань, яку треба часто подолати, бо інше село/місто... а ще ГАЛИЦЬКЕ ВМІННЯ "непіклування" про батьків і забуття того, що це люди, котрі мене виховали...

У мене на сьогодні нема цьоці з маминого боку, як маминої рідної сестри, і в мами її нема, сестри рідної, нема і все. Зате є добра товаришка, а у мене цьоця, з татового боку, з якою тато, котрий каже що ми його бувші діти, не спілкується і цькує її дітей, моїх двоюрідних брата (свого похресника) і сестру.

На Галичині, одному з найбагатших по традиціях регіонів України, присутній, нажаль звичай так званого родиноїдства між членами родин. причому, чим ближчі тим глибше кусаються.

Тому я сьогодні бережу і плекаю,те що маю. У нас родинні зустрічі і т.д. - це найчастіше з поміж усього явище. Тим паче, ми втратили цього року бабцю, то всі кличем постійно дідуся до себе. До речі, та друга бабця, котра в моєму татові, а своєму синові ДУШІ НЕ ЧАЯЛА, удостоїлась того, що її син на несуттєво яке достеменно запитання сусідів в день похорону щодо її похорону, сказав, що це його не стосується. Осуджую його? НІ! ЦЕ НЕ МІЙ ГРІХ, він за нього відповість сам.

Хочу сказати, що приклад який я навела про свою родину, доволі нерідкий, як і той, з першого допису UnKnown. Олю, ця жінка не помилилась, і виховала напевне чудових людей, а чого таке сталося. Бо сталося. Не знайдете відповіді. І не можу нікому і собі в тому числі пояснити, чому у нас таке в родині. Всі були люблені, а маємо те що маємо.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

ой прочитала Вашу історію і згадала, про історію моєї бабусі. ЇХ в сімї було 7, три брата і чотири сестри. Як батьки вмерли, то спадок лишили двом сестрам. моїй бабці і ще одній сестрі, бо вони найбільше приїжали і готували і доглядали. Раз було таке, що на Різдво бабуся приїхала до мами, а та бідна навіть куті не мала, бо ж всі думали, що сестра яка живе поряд у тому ж селі принесе вечерю, а та нічого. То моя бабуся так плакала за свою маму. А тепер один брат і та ж скупенька сестра судяться за спадок, з тими двома сестрами, інші ж відказались на їх користь.
Думаю проблема тут і в батьках, тому що не змогли упрекнути своїх дітей в поганій поведінці, і тре було сказати що вкінці те лишиться тим. Але як кажуть, це ще людьська зажерливість грає, чим більше маєш тим більше хочеться.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

помилка була у виховані.......для чого ділити на 3х якщо двоє не потребують того клаптя маєтку?? шоб було 3 господаря в одній хаті? Власне батьки і не виховали в синах почуття взаємодопомоги та взаємо розуміння. Давати треба тому в кого більша потреба а не тому що всі спадкоємці.

Така ж історія в мого чоловіка. Його мати завжди казала що лише все йому, бо дві дочки при хатах були, ну але їм того було мало і вони все життя на неї гнівались. Коли лежала хвора на рак то він її підмивав і доглядав і на роботу ходив, так от одного дня поки ще він був на роботі , дочки взяли таксі і маму до нотаріуса.......поділили все на трьох.......син змовчав.Та після смерті мами одна сама від всього відмовилась бо всюди їй мама ввижалася, а друга так і не відступила від тої сільської хати .

 

Відповідь: Було в тата три сини...

От з тим не погоджуюсь.

Ті, в кого є менша потреба не раз досягли цього власною працею, то ж можна, у цьому випадку і лайдаку все віддати, бо "не доробився"?

А з цим погоджуюсь. Виховати треба було так, аби брати сказали третьому:"То твоє, бо ти заслужив, а нам мама вже дала, що могла".

 

Відповідь: Було в тата три сини...

У тій родині, що я описала, після мами залишилася хата. Хоча ніби жити там і нема особливих претендентів, крім дочки старшої сестри, вона все-одно вирішила кожному з братів-сестер компенсувати його частку (канадська сестра від своєї відмовилась). Вважаю, таке рішення було найкращим.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

я старша ну і отримаю "менше" - то всі давно знають, мені то не заваджає - батьків майно їм і вирішувати.
От тільки думаю що більше дістається слабшій дитині... В подружки "бідною і нещасною" є як раз старша сестра за неї постійно платять непогашені кредити /при зарплаті в тисячу доларів тоді як молодша працює консультантом в магазині і має відповідну зарплату/, старшій помагають грішми досі /35 років!/ - бо їй мало, важко пояснити чому - мабуть мама чує що вона таки слабша - нерішуча, не вміє жити з людьми, не вміє собі спланувати б"юджет...

Мій чоловік найстарший з трьох братів ще плюс сестра на 17 років молодша - постійно старається чимось помогти батькам - переважно грішми - результат - з нього вимагають допомоги, а коли він не може то сварки такі від мами!!! Середній брат по матеріальному становищі вищий за мого чоловіка, але має трошки складну сім"ю - то мама умудряється ті гроші які дав мій чоловік дати жінці брата - їй все мало і мало... Сестрі ми зобов"язані купляти верхній одяг... Наймолодший брат взагалі просто дзвонить мамі з москви і каже - пришли грошей!
Нам не треба хати в селі, але нам її точно навіть кусочка не запропонують...

ідем далі - батько мого чоловіка також з трьох дітей, дід чоловіка має трьохповерховий особняк в дублянах, живе сам. Найстарший брат має дві квартири у Львові і вже заставив діда написати заповіт лише на нього. Дід хотів кусок землі записати мому чоловіку /землі, не хати/ - він єдиний внук без кола і двора... Приїхав мій чоловік з нотаріусом до діда /дід сам запропонував!!!/ а дядько закатав істерику мол що в нього дві доньки і де він буде жити і ... за перепрошенням обісцяв!!! чоловіку машину... Про сестру батька - вона була дуже гарною, як тільки з"являвся якийсь кавалер на обрії, найстарший брат щось йому говорив, або погрожував і той зникав. В 30 років вона сильно закохалась, зустрічалися потай, хотіли одружитись... Взнав чоловіка дядько - побив дуже нареченого і напогрожував... Сестра збожеволіла.... Так і досі божевільна... Такою ціною татовий брат забрав собі той особняк...

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Як на мене, замало даних для відповіді на поставлені в першому дописі питання. Чужа сім'я - темний ліс, і то правда. Крім того, в кого яка освіта, і хто частіше був біля мами, є ще ой скільки факторів. Мама могла почувати свою вину перед середнім за те, що не вивчила, не дала можливості ліпше влаштуватись в житті. Могли бути конфлікти між нею і двома другими синами... Я думаю, раз вже мама пішла на то, щоб посіяти між ними таку нерівність, вона мала на те свої причини. А людям завжди властива жадність і почуття несправдливості щодо себе, тому і воювали між собою. Тяжко щось судити, як не знаєш достеменно, людині і самій в собі розібратись важко буває часом, а тут в чужих відносинах.
Але дійсно страшно думати, що твої близькі можуть в якийсь момент стати чужими, а то й ворогами.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Ми можем погоджуватись а можем не погоджуватись.........не про лайдаків йдеться, а про конкретний випадок. Бо як брати в цілому не тільки чужа сімя темний ліс......а й серце матері часом ліс ше ого-го........ часом того лайдака любить більше від всіх, але то вже інша історія.
От ростуть діти разом......як одне ціле, а як розлітаються(одружуються) забувають про кров рідну, дуже і дуже часто брати ворогують, я ні коли цього не зрозумію і вважаю часто в тих конфліктакх замішані їхні половинки(жінки, чоловіки).

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Це правда. Тому наступний вираз недійсний.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

ну я іншої думки!

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Про те, що самі написали?

Тут якась плутанина вийшла.

Якщо взяти до уваги конкретний випадок, то мама просто кожному дала, що могла - можливо, у різний час. Але сварка не тільки з тієї причини.

Мабуть, мала просто ставитись до своїх синів однаково, не беручи до уваги рівень освіти.

 

Відповідь: Було в тата три сини...

Нема ніякої плутанини, я не збираюсь дескутувати чи писати те що автор хотів би почути , маю свою думку і на тому обговорення закінчую ))