Бог "написав" Біблію й замовк назавжди?

Ви досліджували Біблію й очевидно, що читали книгу Левітів. Якби в той час були ровери, впевнена, що там і про них би написали. По-вашому, релігія - це виключно духовне?

Це вас ніяк не оправдовує. Ви заперечили собі й своїм переконанням. Який сенс тоді говорити про інших, які щось роблять чи не роблять? Вони мають таке ж право на непослідовність, як і ви.

А я пізнала Бога під час навернення, пізнала Його з присутності в моєму житті... Біблія була доповненням, а не основою в моєму наверненні. Господь не промовляє лише через Біблію, дуже часто він промовляє через інших людей. І те, як завдяки апостолам люди колись наверталися, мені дуже добре зрозуміле, бо я так само навернулася. Історії ж тих, хто навернувся, читаючи Біблію, мені відомі різні, багато з них доволі сумні...

ОГО! А ви знаєте, як це називається? Ворожіння на Біблії.

Існування такого мене не дивує, бо люди, які вважають, що крім Біблії інших послань нема, самі відмовилися від стежок Божих і прирекли себе на вузеньке лезо ножа, яке вони ж собі й придумали.
Я шалено люблю одну історію, що дуже добре ілюструє всю абсурдність такого явища.

Да, через Библию мы, действительно, можем узнать, как нам поступать! Так однажды, один молодой человек, решил узнать, что именно хочет от него Бог. Поэтому, помолившись, он открыл Библию на первой попавшейся странице, ткнув пальцем в стих, он прочитал: "и, бросив сребренники в храме, он вышел, пошел и удавился" (Матф. 27:5), сомневаясь в том, что это именно то, что хочет от него Бог, он помолился еще раз, еще раз попросив чтобы Бог четко открыл ему Свою волю. Второй стих, который он открыл, описывал место, на котором нужно было повеситься: "восемнадцать локтей вышины в одном столбе; венец на нем медный" (4Цар.25:17). Совсем расстроившись, он в третий раз открыл Библию и ткнул пальцем в первый попавшийся стих, на это раз его палец уткнулся во что-то еще более твердое, чем то, что было прежде. То, что он прочитал, просто "сбило его с ног". Написанное исходило прямо от Господа: "Иисус сказал ему: что делаешь, делай скорее" (Иоанна 13:27).
взято звідси



Вибачте за прямоту, але то, як кажуть в народі, "дурного робота". А я би ще то назвала надмірною надією на Бога...

Я розумію, що відсутність знань дозволяє говорити, що завгодно... Чомусь думаю, що тут руки мачали певні течії, бо саме читання Біблії до таких висновків не приходить, мусіла бути промивка мізків із боку якихось "доброчинців", а на тих, хто в болі та нещасті вони полювати люблять...

То тільки вам не видно, що ви ображаєте та осуджуєте, на жаль. Це дуже добре з дописів пролазить. Виливається навіть... Що за дивна ненависть до людей?

Адріясю, в мене виникло питання, де ви ще бували поза Львовом, бо таке вже обмежене коло знайомих християн у вас, що мені аж дивно, де ви їх таких з надмірною надією на Бога зустріли?

О, а тепер прийшла черга говорити про проповідування на вулиці, я так розумію, й нав*язування своєї віри всякому й кожному...
Починайте нову тему, то й поговоримо. ТУТ - не про це.

 

Ти чого розклеюєшся? Просто треба обережніше писати, якщо про інших говориш, бо в результаті вийшло, що осудила поголовно всіх, хто ходить до церкви. І всі, хто в церкві у тебе вийшли не християни.

І ще. Не треба ні плакати, ні жалітися. Якщо починаєш дорослу дискусію, то й продовжуй її. Я могла би дискутувати, жаліючи тебе, але я дискутувала з тобою на рівних, бо бачила тверду позицію, інакше дискусія була б нечесною. А ти раптом розклеїлася. За свої слова треба відповідати. Я знаю, що кажу, я теж категорична щодо людей у церкві, але я свідома їхньої різноманітності. І я знаю багато історій навернення саме тих, кого ти так легко викреслила із християн.

Раз ти маєш думку й досліджуєш із 13-ти років, то відстоюй її! Чого зразу плакатися в жилетку? Що ж то за дискусія?

А фанатизм таки є. Тільки зважаючи на те, що дитину охрестила, мені він незрозумілий.

Дуже просто. Кожна людина має миті в житті, коли просить у Бога для себе найгіршого за покарання. Той же блудний син про що у батька просив?

Ще би додали, що перекручують. Досліджувати - ТО Є НІЦ, повірте. Дослідити Біблію може будь-хто і це цілковито нічого для цієї людини не змінить і не означатиме.

І що то дає? НІЧОГО. Вивчи Біблію хоч без пам*яті, омана й так лишиться оманою...
Я знаю дуже багато добрих християн. І ті християни не проповідують на вулицях, не цитують Біблію на кожному кроці (хоча знають і читають, але не зубрять), але вони живуть ТАКИМ життям, яке є найліпшою проповіддю та свідченням, що лише можна собі уявити. Люди, які дійсно готові УСЕ віддати для ближнього, бо для них у кожній особі живе Христос!
І щиро вам скажу, я фактично не знаю таких, про яких ви вже котру сторінку пишете.