Багатодітна сім'я - коли їх більше ніж нас

тільки сніданок

 

так, ми не платимо зовсім

 

Я щось ніяк не в'ïду в той матеріальний чинник. От я маю роботу, чоловік має, квартиру знімаємо, а потім - бац і нас пограбували і чоловік втратив роботу. Що робити з вженародженими дітьми? (Теоретична ситуація).
Я про те, що навіть будучи повністю фінансово успішними в певний момент часу, можна перетворитися на бідосю з 1-2...-5 дітьми дуже скоро. Або втрати здоров'я.

А тій непрацюючій мамі з однією дитиною і непрацюючим татом, які не можуть здати гроші, запропонуйте забрати дитину з садочка. Як то вони вдвох сидять вдома, а дитину спихають. (Сарказм)

Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk

 

а за обід багатодітні платять? Бо якщо так, то тоді ніяких пільг в початковій школі. Бо мій старший теж в школі снідає безкоштовно, а вже як залишається на продовжену, то на обід я йому даю гроші.

--- дописи об"єднано, 5 Грудень 2015 ---

а я така "добра", що я їм так прямо і кажу, без сарказму. А ще кажу, що вони займають місце дитини, батькам якої дійсно потрібен садочок Я ж "добра".

 

Мої старші школярики в школі безкоштовно обідають.

 

Мій сарказм полягав в тому, що вони скоріше за все десь неофіційно працюють, а з себе таких бідолашних роблять на людях.

 

От читаю я форум і , знаєте,що тішить, що на форумі багато багатодітних, цілком адекватних, (то я по дописах суджу) Тож таки не варто сам факт багатодітності прирівнювати до дикості(то я про назву теми)

 

дехто так, дехто дійсно не працює, зато на пиво і цигарки кожен день є, дехто не працює, а батьки із закордону шлють (коли живеш в одному районі з людьми, то видно ). Це звичайно не моя справа, кожному своє, але отих 20 грн в місяць не здати - це вже просто смішно Але про це вже мабуть не в цій темі.
Я взагалі не хотіла влазити в цю тему. Просто накипіло, коли читала про багатодітних бідось, а ніби і серед одно-дво дітних такого контингенту немає. Є, були і будуть і справа не у кількості дітей, а у стані душі батьків. Я погоджуюсь, що деколи може справді статись якась ситуація, яка не залежить від людини, але тут теж чи малодітна сім"я чи багатодітна - доля не вибирає.
Для мене особисто нормально і сім"я з однією дитиною і з 6-ма. Кожному своє і кожен вибирає сам собі стиль і якість життя. Рахую, що нормальна доросла свідома людина просто має нести сама відповідальність за своє життя і життя своїх дітей.
Зараз коли старший пішов до школи, почав мене розпитувати а чому хтось має те чи інше, а хтось не має, хтось одягається так, а хтось інакше (в садочку йому було ще не до того, а тут дорослішає, та й підозрюю, що в класі декотрі діти акцентують на тому увагу). У нас з чоловіком навіть думки не виникає сказати, що бо та сім"я бідна, чи не дай Бог має багато дітей і на всіх грошей не хватає. А знаю, що є такі батьки які саме так і відповідають. Стараємось акцентувати увагу на тому, що не важливо як хто одягнутий чи який телефон має (ми своєму свідомо не купуємо, і він розуміє, що не через те що грошей не має, а через інші причини), головне у людині доброта і повага до людей, а також вчимо шукати у кожній дитині щось хороше.

І ще, чомусь коли бачу або знаю про сім"ю багатодітну, яка живе у злиднях у мене не виникає питання "нащо їм стільки дітей?" чи фраза "о, наплодили.." (ця фраза мене взагалі вбиває морально), а виникає питання " чому вони заради своїх дітей не хочуть щось міняти у своєму житті?", адже діти - це основний важіль, який завжди стимулює щось робити і рухатись вперед.

 

Так, це почалось ще з садочку. Але ми стараємось вчити того, що якщо людина чогось не має - це не привід звертати на це якусь негативну увагу. І не треба надто вихвалятись своїми дорогими речами. Поняття "крутості" - (це звісно тут офтоп, але) я ставлю акцент на тому, що значно крутіше від того, що ти маєш, є те, що ти можеш. От вміннями і вихваляйся, а дорогим ровером-гаджетом-взуттям не хвались. А якщо поряд є голодна людина, а ти маєш чим поділитись (чай, канапки) - то варто поділитись.

 

А які привілеї чи пільги дає така довідка(посвідчення)? Сьогодні про це читала в інтернеті, то прочитала що там треба немалий стос документів подати щоб її отримати. Чи видають без проблем?
Я теж ніколи в житті немогла собі уявити що буду в 25 років багатодітною мамою..але обставини так склались що все ж таки Буду.

 

пільги на комунальні послуги 50%, якщо у вас малозабезпечена сім"я по доходах, безоплатне харчування дітей в школі, садочку, безоплатний проїзд дітям в міському і приміському транспорті

Пільги для багатодітних сімей

 

Знала я одних небідних (мають два успішні бізнеси) з трьома дітьми. Так вони оформили собі документи як багатодітні і малозабезпечені. Потім десь за рік виявилось (напевно десь у податковій, я точно не знаю), що мають бізнес, будинок великий, і всі гроші що вони отримували і пільги вони змушені були повернути назад державі Реакція їх була така: "подумаєш - як так їм треба то все повернем" і "але ж то наша держава - всі кругом мутять, влада взагалі крадії, а іншим не дають"

 

А от мені ще цікаво,якщо жінка перебуває в декреті з трьома дітьми,чоловік офіційно отримує 3 тис зарплати, а живуть вони разом з батьками в гарному особняку,в батьків є паро машин, бізнес і т.д....то як діє закон в цьому випадку? По ідеї подружжя може претендувати на допомогу як малозабезпечені....але ж насправді вони не бідують...бо батьки помагають зі сторони. Наше законодавство троха дивне в тих питаннях.

Надіслано від мого GT-I9300, використовуючи Tapatalk

 

@Chrystal і таких випадків дуже багато, теж знаю такі родини, коли молоде подружжя народжують трьох дітей, самі або не працюють, або на мінімалці працюють, але живуть з заможними батьками в особняку, з нянею (в нас наприклад теж є такі знайомі), то так, вони офіційно можуть претендувати на допомогу, але юридичних нюансів я не знаю.

 

Щоб визначити рівень благополуччя сім"ї до уваги беруться лише доходи батьків: дитячі гроші+зарплата. Ніякі будинки, квартири, машини дачі і багаті батьки не рахуються. І, знаєте, я вважаю то якось не правильно.

От женився якийсь багатінький мамин синок, який а) багато заробляє, але не офіційно
б) реально неудачнік, бо має 2 тисячі зарплати, (але батьки йому все спонсорують (тут я маю на увазі не те, що мама із татом із пенсії і села усе в ту сім"ю віддають, а справді забезпечених людей). Ну то сиди і тішся. Нє, блін -- то ше ж треба ту тисячу-другу від держави витягти. То ж фігня, що тієї тисячі жінці вистачить на один похід в салон чи на одну сукню... Як я ту тисячу не візьму -- то хтось інший вкраде... От так і живемо... А може, коли б усі повіддавали те, що їм не належить -- може б жили краще, може б вчителям і лікарям зарплати попідвищували.

--- дописи об"єднано, 7 Грудень 2015 ---

Для того, щоб оцінити реальний рівень доходів потрібні хороші соціальні служби -- бо то ж у їхній компетенції. А ви, як дитячі гроші оформляли бачили тих жіночок? наприклад на Сихові. Там хіба начальниця така людяна, всі інші хапуги-хапугами, які свою пяту точку бояться підняти, щоб якийсь папірець пошукати. То таким ще й дати право вирішувати рівень благополоччя?... Реформу треба робити. Реформу у людській голові....

 

Закон діє так, як для всіх. По документах (довідка про доходи) малозабезпечені - отже, малозабезпечені.
ну, це ще нічого. Буває, що дитячі гроші - єдиний офіційний дохід сім'ї. А батьки при тому повністю ту сім'ю утримують. І "бідолашні, малозабезпечені"... Для мене то все культурний шок. Я вважаю нормальною (не обов'язковою, але прийнятною) ситуацію, коли дорослі діти утримують батьків. Але не навпаки.
Те, що в сім'ї народились діти - не привід для того, щоб вся дорога родина кидалась на допомогу матеріально.

 

ми, певно, теж в садку відносились до "білось", бо з одною дитиною не завжди здавали на всі збирання. Просто деякі речі я вважала недоцільними чи невчасними, але про це завжди говорилось прямо))

--- дописи об"єднано, 7 Грудень 2015 ---

моя сусідка вирішила оформляти допомогу на дитину, оту що з врахуванням доходів. Малій на той час було десь 2 роки. Так от, прийшла вона в сільську раду з паперами, а їй кажуть що допомога вже давно оформлена. Тих грошей вони не отримували! Ту таки дійсно хтось взяв собі сам її гроші.

 

Багато написано, багато цитувати- пишу так))
Брат в мене багатодітний(троє ). До цього вони не готувались і не хотіли/не планували. Шок в брата був такий, що два тижні з хати не виходив, мусив то все переосмислити і прийти до прийняття ситуації. Старшим дітям

13 і 16 років хлопцям

також новина була чимось "космос")). Може в когось інакше і напевне так є але ми всі розуміли, що це вкорні змінює все у вже сталій сім"ї у всіх аспектах і відношеннях. Тобто, до народження дитини вже має змінитись багато, а з народженням зміниться ще більше. Змінилось, звичайно)) і в кращу сторону, хоч було нелегко і незвично всім пристосовуватись до нового укладу/ритму.
Про фінансовий аспект можу сказати лиш словами брата свого "Мої діти для мене- це завжди стимул рухатись далі". І про пільги, то тим займається братова здебільшого, тому я не в курсах як там, знаю, лиш, що діти старші не користуються своїми і навіть посвідчень не хотіли).
Тому, я так трохи не розумію людей, котрі безвідповідально можуть відноситись до народження дітей, скільки б їх не було 1 чи 10. А установка "якось буде"- ну, так куди ж воно дінеться.

 

А ми здаємо. Ну як всі батьки вирішили, то що я буду возмущатись... Так вже повелось, що щороку ми робимо у групі щось велике: ремонт туалету чи нові столи і стільці, чи нова кухня, чи бойлери, чи шафки у коридорі...
Ще пару років тому було таке негласне правило(ми, правда, тих часів ще не застали), що у старшій групі вже нічого такого по-крупному не роблять, ну бо типу вже немає сенсу -- діти ітак скоро випускаються. Це, либонь, було невигідно для адміністрації... Так сказати, рік задаром... Бо 3 старші групи, в кожній мінімум 30 дітяй, з кожного мінімум по 500 гривень -- це ж на скільки грошей можна всякого різного відремонтувати і покупляти... Тепер у мене дочка у випускній групі, то на пеших зборах вирішити змінити цю погану традицію нічогонероблення і тепер це називається "залишаємо подарунок садочку". Тобто купуємо нову кухню...
Я за всіх дітей здаю гроші і нікого ні про які поступки не прошу. Але отак заздля справедливості -- не так вже й багато у садочку багатодітних -- можна було б йти на якісь поступки. Хоч щось. Наприклад, у садок приїжджає театр. 15 гривень -- йти обов"язково всім. Вихователі так і кажуть(не нам, а іншим): не хочете платити 15 гр. -- то взагалі не приводьте дитину в садок. І батьки жмуть -- не водять. А у мене минулого року 3 в садок ходили -- то 45 гр і хоч би раз хтось заікнувся бодай про знижку.
Я думаю, що це тому, що не було прецеденту. Якби якась мамочка прийшла і висказалась завідуючій -- то хоч якісь знижки були б. Зрештою, це логічно. Наприклад, моя найменша піде у групу з якої випуститься старша. Тобто ми вже за багато чого платили, то тепер нехай бодай половину будемо... Але ж ні. Але то таке. Такі "пільги" -- то вже не на рівні держави, то чисто людський фактор

 

В нас в садочку у групі була багатодітна мама (інтелігентна приємна жіночка, там одна дитина садкова, а двоє вже старші школярі) то на зборах навіть нагадували, що вони платять за садок половину суми, і оті щомісячні збирання на гігієну то платили як всі, хіба де-не-де затримували (та мама сама в батьківському комітеті була). І про 500грн. - то канєшно багато якщо щораз так здавати просять. Ми у випускній групі один раз здали таку суму на весь рік, і то вже включало "випускний подарунок садку"

(килим і пилосос)

.