Багатодітна сім'я - коли їх більше ніж нас

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Ні, звичайно, але останні пів року варимось в одній каші, на одних квадратах, і пропускати повз вуха я розівчилась. Реагую ну дуже гостро на будь яке її і не тільки її слово. Навіть як роз"їхались, бачу і чую її думки щодня. Тай шо тут скажеш, має вона на мене вплив психологічний, неабиякий. От поїде вона трохи в відпустку, може то напруження спаде.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Були ми на відпочинку і жили в наших старих знайомих. Їм близько по 70 років. Мають троє дітей. І от в їхньої молодшою доньки (їй 31)виявили лейкемію. Уявіть які потрібні були гроші. І от найбільше допомогли рідні брат і сестра. Пішло понад 200 тис. грн., бо була і пересадка спинного мозку і 12 курсів хімії. Тай взагалі і фінансова і психологічна підтримка була потрібна неабияка. І вона її отримала від своїх найрідніших...
Що хочу сказати. Батьки маючи трьох дітей дали їм усе необхідне- гарно виховали їх і допомогли здобути освіту. Зараз старі, доходів дуже мало, живуть лише у двох. Діти роз"їхались, двоє за межі України, але тим не менше допомагають одне одному і тримаються разом щоб не сталось. І от мама тих дітей каже мені, що дуже радіє, що має їх троє. І дійсно що робити самому в такій ситуації. Від кого чекати підтримки..?
Ніколи не задумувалась скільки хочу мати дітей, маю одного і за це дуже вдячна. Чи дасть Бог ще? Хто знає. Але дуже б хотілось кілька діток і щоб вони були дружніми між собою. Всетаки ми не вічні. А допомога від рідного брата/сестри ні з чим не зрівняється. Тому думаю багатодітна сім"я це дуже добре!

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Думка мами/свекрухи/інших людей при вирішенні такого питання звичайно не найважливіша, але слухати докори потім постійно треба мати міцні нерви. А ці докори в таких формах часом проходять, що мамадарагая. І сина свого моя свекруха дуже шкодує, бо в я ж йому стільки проблем створила і додала, що йому дуже важко, бо діти то не дільки велика радіть, а й багато проблем. Хоча я своїх сонечок люблю понад усе.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Для мене багатодітна родина - завжди було дико. Чому? Не знаю. Просто якийсь стереотип, що то мусять бути якісь бідні, нещасні люди. Це неправильно, але отаке є в голові. Можливо тому, що поки я росла я не зустрічала щасливих багатодітних сімей.
Мій чоловік з багатодітної сім"ї - їх троє, мій чоловік і ще два брати. Вони не розкошували, було по різному, але всі мають освіту і дають собі раду в житті.
В чоловікового брата зараз четверо дітей. Коли я довідалась, що його жінка вагітна 4-ою дитиною я не зрозуміла, нащо їй то треба. Тоді я була вагітна своєю донечкою і просто не знала, бо ще не мала дітей, яке то щастя. Раніше я хотіла одну дитину, зараз вже думаю, що хотіла б ще дитинку, але пізніше, бо маю ще один стереотип в голові і боюсь забрати дитинство в своєї крихітки. Хочеться, щоб їй виповнилось десь 4 рочки і тоді подумати про другу дитинку, а як дасть Бог, то і про третю, от так міняються погляди.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Ну от не відчуваємо ми себе багатодітною родиною, бо троє це цілком нормальна кількість. Я не знаю, як на нас дивляться інші, я того не чую і не бачу, мене не цікавить чи хтось мене засуджує, чи обмовляють нас за нашими спинами, я не в крсі , бо мене то не обходить. Реально. Якщо себе накручувати, то довкола буде один негатив. А от я навпаки чую тільки позитивні думки, бачу, як нам посміхаються перехожі і як нами роблять компліменти чужі нам люди.
Я коли дивлюся, як моє найменше чудо собі бавиться, як він робить свої перші відкриття, як мої старші чуда не пройдуть повз нього, не поцілувавши-обійнявши, я собі не уявляю, як би то у нас його не було. Я маю гарну уяву і цілком можу собі намалювати картину, на якій моя єдина донечка чемно сидить вдома перед телевізором чи читає книжечку, ходить всюди зі мною за ручку, я без проблем можу прилаштувати її з бабусею і зайнятися своїми справами, вийти на роботу і мати можливість стирчати на ній понаднормово, але моя послужлива уява показує мені, яка у мене виросла б самотня дитина. У неї були б друзі у школі та на майданчику, але в довгі зимові вечори вона сиділа би сама, а так у нас вдома власна дружня компанія - постійно щось вигадують, все є партнерка для ігор і росте попри них ще один вигадник і компаньйон для неймовірних забав. У них у всіх є об"єкт безумовної любові, вони багаті діти, бо вони не самотні. Мама з татом не вічні, а брат і сестри це те, що в житті стане для них опорою та орієнтиром. Я принаймні на це дуже розраховую і буду намагатися їм це вкласти в голови та серця.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

але є ж такі люди, в яких реально нема грошей на більше діток ніж одне, нема де жити і маючи бажання мати дитину другу, вони не мають можливості. (не про себе).
У мене двоюрідна сестра сама в сімї, сусідка теж сама і ніодна не казала ніколи, що їй погано без братів чи сестер.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Ви чітко сформулювали і сказали саме те що я кілька років намагалась донести до чоловіка, і здається донесла.
Зараз дивлячись на свою дитину, я деколи думаю, якби їх було зараз таких двоє, то це був би капець, бо Юлька сміливо заміняє 2-3 дитини по активності. Але з іншого боку, колись ми з чоловіком постарієм, ні у колись нас не стане, і мій найбільший страх - це залишити в майбутньому дитину саму, без рідної кровиночки. Тому як би мені важко морально і фізично зараз не було з малою, я націлена однозначно на ще одну дитину. А там далі, якщо вже так станеться що будем знов в очікування - значить так тому і бути.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

чому не знати: спадок я не отримаю, нема в родині магнатів. Батьки не мають мені дати навіть пів копійки. Робота не настільки оплачувана, щоб можна було збирати на спадок, і на квартиру точно не назбираю. Та й знайомих (і родичів) таких не маю, щоб мене влаштували на роботу мега-прибуткову. І взагалі в 31 рік вже можна бачити майбутні перспективи. Тому людина і каже, що я не маю що дати 3-4 дітям в майбутньому. (Як кажуть, можете кидати помідорами)

---------- Додано в 01:11 ---------- Попередній допис був написаний в 01:06 ----------

саме так! сімя міцна, любяча, яка буде прикладом для дитини, нехай навіть однієї

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Знаєш, їм не погано, їм може навіть так і добре. Але в цьому напевно є доля егоїзму.
Чоловікова племінниця одна - так наскільки я знаю вона навіть і чути не хочу більше не за яких братів/сестер, ну і характер там і самозакоханість дай боже...

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

чого-чого, а егоїзм у них навіть не показується здалеку. Просто вони кажуть, що ніколи не почували себе самотніми. А мою сестру мама сама виховувала, батько їх кинув, як тітка тільки завагітніла. Дотепер дочку признати не хоче, а пройшло вже 36 років. Сусідки батько теж їх лишив, але спілкується з ними.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

ти зараз про матеріальну сторону... а я от не уявляю звідки взяти стільки часу щоб приділити увагу всім діткам? Бо є в принципі і робота, і домашні справи, і коли дітям придилити увагу так щоб ніхто не почувався обділеним. Для мене це питання одне з основних. Бо буває врубаю мультик малій на годину-півтори щоб мати можливість щось зробити і щоб вона не заважала, а тут....коли діток багато. Я собі просто цього не уявляю.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

про це можна мемуари писати. Час - це теж проблема. Ніколь..здається ми себе самозаспокоюємо.)))
У мене син і муж поповнень не хотять. Свекруха, мама, тато - хотять. Свекр - ні. А я???Ніби й хочу, але потім колись, може...якщо наважусь...

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

значить в них відносини з двоюрідними братами/сестрами настільки тісні що не відчувається двоюрідність.
Бо в мене так склалось що мої дво-троюрідні родичі живуть далеок.бачились ми всього кілька разів, і спілкування як такого.... ну на рівня добрих друзів, ну не більше. Інша справа рідний брат з яким ми виросли разом.
І зараз от в Юльки є двоюрідна сестра, є сводний брат, і сподіваюсь що матимем ще хочаб одну дитину. То з першими двома Юлька не дуже часто бачиться, в них досить велика різниця у віці , і взагалі то є різні діти, і є певні нюанси у спілкування. Навіть сводний брат, який також по татові є рідним, не буде настільки рідним як ще одна наша дитина. Я це чомусь настільки гостро відчуваю, що для мене по інакшому і бути не може.

---------- Додано в 01:34 ---------- Попередній допис був написаний в 01:29 ----------

ги.... Юлька хоче компанію для ігр, це точно.
Муж довго казав що не хоче, але дотиснула аргументами напевно, ну і житлом розширились.... тепер вже згоден.
Мої батьки хочуть онуків звичайно але мама каже - " ой Викуль, ты с ним загнешься" )))
ну а свекор і свекруха давно свою позицію висказали, їм онуків достатньо вже, але ж їх ми не питатимем.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Я одиначка в сім"ї. Батьки розлучились коли я ще була маленькою. ЗАВЖДИ почувалась самотньою і зараз мені дуже бракує рідних поруч. Чоловік також одинак. Близької родини ми не маємо. Моя дитина не матиме ні двоюрідних ні навіть троюрідних братів чи сестер. Так є і вплинути на цю ситуацію я не можу. І тому дуже не хочу, щоб Софія була одиначкою. Я постійно відчуваю самотність і дуже не бажаю цього моїм дітям. Ситуація в мене дуже непевна, але я точно знаю, що зроблю все для того, щоб мати більше ніж одну дитину

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Маю приклад в родині чудесної багатодітної сімї з 9-ма дітьми. Всі доглянуті, один вже одружений, інший скоро буде висвячуватись на священника, закінчив католицьку семінарію в Рудно, дуже гармонійно завжди жили, у кожного свої обов'язки, сварок не чути було ніколи.
Я б стільки діток не хотіла, але Ніколь, час - то найменша проблема чесслово

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Я теж чомусь не вважаю що троє, це багатодітна родина. В дуже багатьох знайомих тепер народилось по третій дитинці і прекрасно дають собі раду.
Хоча я спеціально би не наважилась на третю дитину, якби вийшло випадково, то ясно що була би третя ляля, а так...ні, ні.

На жаль не завжди є така ідилія і підтримка. Багато разів переконувалась, що друзі і чужі люди можуть бути більш чутливими і помічними ніж рідний брат.Маю такий приклад в чоловіковій родині.

Ну це уява....
Я ніколи не була самотньою дитиною, а тепер і подавно не жалію, що я в мами одна.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Ну напевно, це ще залежить від виховання, а не від кількості дітей в сім'ї. Якщо батьки прививали змалечку дітям любов,і інші моральні цінності, то думаю такого немає.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Можливо...
Тут важко сказати, що там прививали, виходить одному привили, а іншому ні.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

Цілком згідна з Вашою уявою. Сусідська 6-ти річна дівчинка постійно "нудить" батькам вечорами: "Що мені робити?", "Чим мені бавитися?" В мене хоч дітей тільки двоє, в них ніколи не виникає таких питань. Вони ЗАВЖДИ собі знайдуть чим зайнятись.
Тому, така ситуація цілком можлива.

 

Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико?

В мого тата двоє братів, то не бачу між ними любові і відчуття родини, але разом з тим кожен має вже свою сім'ю і є хорошим батьком.