Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? 1. не обов"язково. можуть додаватися і інші причини, які батьки спрогнозувати не можуть, а тільки стикаються з наслідками. і вже після цього можуть почати щось з тим робити. 2. обов"язково. але як видно з обговорення, не всі вчительки здатні адекватно це сприйняти. 3. реалії нашого сьогодення такі, що не завжди прекрасна репутація школи означає лад в її стінах. тому опинитися дитина і її батьки можуть в дуже непередбачуваних обставинах. звичайно, після інцидентів, є підстави приймати рішення. але це все вже буде "опісля". та і скільки можна бігати зі школи в школу. якщо проблема є, її не слід замовчувати чи обговорювати тільки в ЖЖ. і, можливо, та мама з історії зі скотчем не збирається пасивно спостергіати, і діяти таки буде. ну, недогледіла. мабуть, вона, крім дитини, ще ходить на роботу, має іншу частину життя, і елементарно не встигає - збоку, звичайно, легше просто засудити. от дайте пораду. краще по пунктах. ---------- Додано в 18:39 ---------- Попередній допис був написаний в 18:38 ---------- взагалі, я теж своїй дитині кажу, що вона для мене найкраща. вона ще досить мала і не завжди слухняна, але добре розуміє, що батькам можна не боятися все розказати. мама з татом, звичайно, засмутяться, якщо вона щось не так зробила, але ми всі помиляємося, а вона - наша дитина, і ми її завжди захистимо і підтримаємо. ми не завжди їй чітко давали це зрозуміти, але відколи почали наголошувати на цьому більше, побачили позитивні зміни і в характері самої дитини. вона дійсно стає впевненіша і врівноваженіша, не боїться зробити помилку. так що захищати треба обов"язково. тільки без фанатизму. може, це очевидні речі, але до них батькам в більшості ще треба дійти. ---------- Додано в 18:45 ---------- Попередній допис був написаний в 18:39 ---------- особисто я з цим не згідна. виходить, що дитині дають зрозуміти, що дорослі все одно знають краще. як тоді навчити дитину адекватно поводитися в колективі? і самостійно приймати рішення? тільки, коли б а точніше, спостерігаючи, як між собою спілкуються ці "дорослі і нібито відповідальні люди", тобто коли мама вчить вчительку "правильно працювати"? бо часто це так і виглядатиме.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? о, є багато варіантів, і заклеювати рота скотчем певно один з останніх. Я розумію, що вивчити тридцять моделей поведінки, підібрати до них адекватні методи подачі матеріалу і дисциплінувати це вершина педагогічної майстерності, але педагог зобов'язаний шукати шляхи і методи, він має рости разом з дітьми, має знати кожну дитину як особистість, а не як набір прикрих чи хороших рис характеру. Пам'ятаю фразу з однієї книги, автора, на жаль, не пам'ятаю, але книга була надзвичайно революційною, навіть для нашої освіти, а автор книги описував і критикував систему освіти в Аргентині. Суть фрази полягає в тому, що вчитель має читати клас як складну і цікаву книгу, де кожна дитина має свою унікальну історію, не врахувавши яку не можливо нічого навчити тих дітей. І оте зчитування класу як складного тексту, комплексного, потребує маси зусиль та умінь. Більшість вчителів не готові йти на такі зусилля. Їм не потрібно вивчати кожну дитину, бо навчальні програми настільки насичені, що нема часу "панькатися" з особистостями. Кому це потрібно? Кому потрібні особистості, сильні, волові характери? Суть нашої освіти зводиться до універсалізації моделей поведінки індивідів а не до плекання особистостей. Критерій освіти - відмінні знання, а не особистість з певним набором цінних рис. Це потім, залякані, закомплексовані люди починають працювати над собою, боротися з проблемами дитинства для того щоб стати успішними, впевненими в собі людьми. На кожну погану поведінку дитини є причина. Є причини, коріння яких слід шукати в сім'ї, є причини, особливо в колективі, коли дитина самостверджується перед однолітками, прагне уваги яку недоотримує, скажімо вдома, є причини коли дитині нудно і нецікаво, бо вчитель не зумів пробудити в дитячому серці пізнавальний інтерес до свого предмету, не зацікавив. Бувають банальні причини, типу дитина голодна і тому неадекватно себе повела, чи перевтомлена, чи перезбуджена. Хороший вчитель має шукати причину, як і хороший лікар, а не боротися з наслідками. Думаю, та мама також відчуває якусь прогалину в вихованні власної дитини, тому й так спокійно пише про це, зрештою дитина няні сказала, а не мамі, це також свідчить про якусь дистанцію між мамою і дитиною. Але вчитель не має права себе так поводити, це однозначно, і способів "покарати погану дитину" педагогічно прийнятними методами є маса. Для мене таке покарання моєї дитини означало б одне - цей вчитель не має права вчити дітей. І та "креативність покарання" може з часом перетворитися в ще більш креативну, страшно подумати в яку.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? цілком з вами згодна. я зовсім не мала на увазі підтримувати заклеювання скотчем, ви що?
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Було б просто чудово якби в наших економічних реаліях частіше зустрічались ці хороші педагоги і лікарі. Зараз зовсім інша картина і важливо, щоб дитина не дозволяла з собою так чинити та обов"язково інформувала батьків. Дитина повинна чітко знати свої права і обов"язки. Завдання батьків навчити, пояснити, як діяти в подібних ситуаціях. Не кожна дитина дозволить заклеїти собі рота. Нажаль, за посиланням не бачу подробиць самої історії. Знаю історію, коли хлопчик у садочку погрожував вихователям викликом міліції, коли ті намагалися силою вкласти спати. Це не показовий і грубий приклад, але дитина чітко усвідомлювала своє право на "бодрствование". Мені самій бракує елементарних знань, як захистити себе у побуті від неякісного товару, хамовитих продавців, безпардонних міліціонерів і т.д. Чого тільки не вчили нас в школі і ВУЗах, а такі важливі речі упустили. І через те, що більшість людей є безграмотними в своїх правах, не знають механізмів дій у разі їх порушення, маємо такі ситуації із вчителями, лікарями і т.д. Своїм дітям, коли прийде час, обов"язково поясню і сама просвітлюсь, які де інстанції, який начальник кого боїться алгоритм захисту від насилля. До кого в школі можна звернутись, де попросити доступ до телефону, чим привести до тями вчительку. Але такий захист можливий лише при умові повної взаємодовіри з дітьми. Діти повинні знати, відчувати, що мама повірить їм, а не вчительці, подивиться на ситуацію їхніми очима. Мова не йде про ситуацію, коли діти навчились відбріхуватись і маніпулювати батьківською довірою. Брехня починається там, де з"являється страх перед реакцією близьких на певний вчинок. Ви знаєте, сумлінні педагоги в державній системі освіти для мене є такою самою утопією, як сумлінні лікарі в безкоштовній системі ОЗ. Особливо після нещодавногго перебування з дітьми в стаціонарі на Орлика. Вимираючі види...
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Спостерігала і мимоволі взяла участь в "розборах польотів" між батьками ображеної дитини та хлопчиком-винуватцем без батьків. Розповідь довга. Прийшли ми з донею на сусідній майданчик, рідко там гуляємо, нікого не знаємо. Я сижу на лавочці, Ія катається на гойдалці і мою увагу привертають крики жінки з балкону, спершу я подумала, що хтось в когось щось забрав і розбираються, потім вималювалось, що її сина хтось вдарив і вона свариться, говорячи, щоб той дав здачі. Внизу стоять 2 хлопчики: 7-8 років та 4-5років. Після слів про здачу менший штурхає (не сильно) старшого, при тому шось тримаючи в руці. Я вирішила, що менший - то син тої пані, пізніше стало зрозуміло, що навпаки. Менший відбіг до свого під"їзду і щось заховав, а старший з криками "мамо!" пішов ридати під балкон. Вилітає мама ображеного, вся в піні, з криками "чого ти його бив" хапає винуватця за руку, спершу волоче до свого сина, потім вирішує вести до мами, це все не відпускаючи чужої дитини, трясе його і кричить. При словах "веди мене до своєї мами" дитина починає битись в істериці, падати на коліна, проситись, що він більше так не буде. Жінка добивається, що хлопчина віддає їй то, чим він бив (я не бачила, щоб він замахувався і бив, може то було до нашого приходу, і якихось ран чи травм дитині не було заподіяно, більше сам факт биття). Це виявився саморобний металічний ланцюг, ланки якого зроблені з кусків тонкої, ржавої арматури, закручених на кінцях, щоб тримались купи. Річ небезбечна - факт. Вона і так було на взводі, тут її понесло взагалі, що він міг око вибити ... До її честі скажу, що хлопця вона не била, але перестрашила дуже, тормосила і шарпала конкретно, хлопчик був переляканий до полусмерті. Далі в дію вступив перехожий мужчина та я, сказавши, що вона має розбиратись з батьками хлопчика, а не знущатись над ним зараз і вчиняти розправу без батьків. Вона порепетувала на мужчину, потім перейшла до мене, але хлопця відпустила, вийшла його сестра (років 15), відвела винуватця в сторону і заспокоювала. Жінка сварилась зі мною так, ніби то я її сина била тим прутом. Я намагалась їй пояснити, що то є її конфлікт з батьками того хлопчика, а не між нею та застрашеною дитиною, навіть, хай і винною, і вона не має права так чинити з тим хлопчиком. І тут на допомогу дружині прибіг батько ображеного хлопчика. Він взагалі був трохи не в адекваті. Звинувачували хлопця, що він постійно ображає їхнього сина, що його батьки не реагують (але тут в мене є сумнів, що вони взагалі в курсі, бо хлопчик з сусіднього під"їзду, але де він живе, вони не знають і не зобов"язані знати всіх сусідів, тому я невпевнена, що розмова між батьками мала місце в минулому). В ході верещання на мене вияснилось, що їхній син інвалід, отримує пенсію і постояти за себе не може. Мої аргументи, що, насамперед, їм треба поговорити з батьками хлопчика, якщо вони не реагують, тоді попросити дільничого поговорити з батьками і дитиною, чи написати на них скаргу, як на опікунів в соц. захист чи той же відділок, але не довотити до стресу чужих дітей, трохи подіяли на маму, бо впевненості, що вона права, я вже в її очах не бачила. А батько запропонував, що зараз він підійде до МОЄЇ дитини, дасть їй по очах тим прутом і хай тоді я пишу на нього заяви в міліцію, раз я така мудра. Його трохи остудило, коли я зауважила, що якщо йому в 40 прийшло таке в голову, то хай не дивується 4-х річному. Роздратовані батьки, так захопились вияснянням відносин зі мною, що навіть не звернули увагу, що сестра забрала хлопчика додому. Вони не спитали в неї номеру квартири, де мама чи тато, але до мене кричали, що от вона пішла і не покликала нікого, і не беруть до уваги, що вона сама ще дитина, а "відгавкатись" від двох "разяренних тигрів" не худощавої комплекції і для мене було непросто. Мені на допомогу прийшли мамочки, які підтягнулись до майданчика, тому батьки ретирувались не знайшовши підтримки, але вони не зрозуміли, що не вирішують проблеми своєї дитини, а борються з наслідками і закладають підгрунтя майб. неприязні до їхнього сина. Через деякий час, батько вже одягнутий, бо вибіг ледь не в трусах, вийшов пограти з дітьми бадбінтон, і я зрозуміла, що та маленька дівчинка (роки 3-4), яка попросила в моєї дитини покатати коляску з лялькою - його, і гуляють вони з братом-інвалідом самі, і що взагалі постає питання, хто ж тут жертва насправді, бо розбиратись, чи раптом, менший хлопчик не був спровокований (він раза в 2 був меншим від того, кого "бив"), ніхто не буде, і з батьками говорити ніхто не буде і шукати компромісу також. Розборонити дітей - так, постаратись розібратись "хто, кому, куда і по чому"- так, зробити зауваження - так, претензії і розбір польотів - лише в присутності батьків, а користуватись роллю дорослого і всемогучого вважаю неправильно.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Дізналася сьогодні ввечері від доці,що її і синочка вихователька сьогодні закрила на декілька хвилин в іншій групі самих,ще й вдарила по обличчі,за те що діти під час обіднього сну не хотіли спати ,а співали і побудили інших діток. Вихователька не з їхньої групи (на підміні),зранку я перший раз її бачила. Я просто в шоці від того що мені розповіла дитина!!!!!! От сиджу і думаю як я маю поступити в такій ситуації, мовчати чи зробити в садочку скандал. Боюся щоб це не відбилося гірше на моїх дітях зі сторони вихователів. Як би ви поступили, чи можливо у когось були такі ситуації?
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? нічого собі. я би точно не мовчала. єдине, ви добре дітей попитайте чи таке точно було. бо я в такому шоці, що важко мені в таке повірити
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Мала впевнено говорить,що її вихователька вдарила і щей показала як. А малий, раз говорить що вдарила,раз що ні.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Як правило, тих хто вміє наробити шороху якраз і не чіпають більше. Але то варто напевне не скандал робити, а поскаржатись завідуючій, пригрозити що будете скаржитись в вищестоячі інстанції.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? ви обов"язково проясніть ситуацію з вихователькою. спершу спокійно. хоча вона може заперечувати. але я би всеодно то так не залишила. хто має право піднімати руку на вашу дитину?!
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? ні в якому разі не мовчати і не боятись що до Ваших дітей зміниться ставлення. Мусите поговорити з завідуючою. У нас в садку був випадок, коли на початку адаптації в Сашковій групі була інша вихователька і вона нагримала на Сашка щоб той не плакав за мною. Він сам мені то розказав. я би не джуе звернула увагу, якби не чула на власні вуха як та ж вихователька нагримала на іншу дитину. я пожалілась завідуючій. розповіла все як є. завідуюча вибачилась і пообіцяла поговрити з вихователькою. наступного дня та вихователька мало не під ноги стелилась мені. так що нема чого боятись. тим більше що це не Ваша постійна вихователька, а замінна. і до теми: я намагаюсь не пхатись в дитячі розбірки, нехай самі розбираються. моху заступитись коли Сашка ображають набагато старші, або коли *двоє на одного* ( в нас в домі є 2 брати, молодший нюня, а страший його захищає і гнобить інших). коли бачу що мою дитину ображає якась інша дитина, то насамперед звертаю уагу мамі тої дитини. але в нас така компанія мамусь збирається. котрим важливі тільки плітки і сємки. тому гуляємо з нормальними дітками і подалі від такого контингенту. не знаю чи правильно це, але я намагаюсь фільтрувати коло тих, з ким спілкується моя дитина. ---------- Додано в 23:04 ---------- Попередній допис був написаний в 23:02 ---------- нєа, треба йти до завідуючої відразу. бо то як сполохати злочинця. вона зрозуміє що можутьь бути неприємності і випередити Вас. тоді завідуюча буде в курсі ситуації, але зовсім в іншому світлі.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Завідуючій не хочу скаржитися, так як ми тільки 2 місяці як перевелися в цей садок і то ледве випросила завідуючу щоб нас взяли, а тепер вийде що вона мені добро зробила,а я тут скаржитися щей надумала. Завідуюча хороша жінка. Тай вихователі малих не погані були. Тільки тепер через літо групи позакривали і зєднали з одною,а там часто різні вихователі міняються. От і незнаю як маю правильно поступити.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? у моєї знайомої була така ситуація: ввечері. миючи дитину, вона побачила на спині синець. Дитина сказала, що це вихователька вдарила якимось щлангом ( за його словами). Жінка не мовчала, пішла до вихователя та завідуючої. Виховательку, ясна річ, завідувач "відмазала", хоч факт удару вона визнала ( вихователька була її родичкою, тому певний час просто пересиділа у відпустці). Зрештою, мама дитину з тієї групи не забрала, вихователь залишилася та ж, але більше таких ситуацій чи взагалі конфліктів з дитиною у неї не повторювалося.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? не треба йти до неї зі скандалом. я у нашому випадку включила дурочку: ми так хотіли у цей садок, нам так хвалили які тут вихователі, і от маєш...і далі в такому роді. можете сказати щось типу: Ви як жінка маєте мене зрозуміти, це ж мої діти, я їх довірила садочкові. а тут таке робиться. у нас в сім*ї ніколи такого не було, діти ростуть в любові, ніякого насильства. тепер вони не хочуть йти в садок, бояться. якщо говорити спокійно, то вс ебуде ок. головне повести розмову в таккому ключі, ніби Ви прийшли до коліжанки за порадою, а не жалітись на когось.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? дівчата, а якщо вихователька не визнає, що била дитину? ну, скаже щось типу:"Ах, ті діти, прридумали собі щось Марічко, хіба ж я била тебе? Правда, ні?" що робиться в такому випадку?
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? кажеться що я вірю своїй дитині і що раніше такого дитина не казала.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Може краще поговорити мені з тою вихователькою, незручно мені турбувати завідуючу, вона стільки добра зробила.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? З вихователькою однозначно потрібно розібратись. По досвіду знайомих точно знаю, що вихователь може образити ту дитину, за яку батьки не заступляться.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Завідуюча повинна знати, що відбувається у неї в колективі. Однозначно. Інакше - що це за керівник? Наприклад, коли я намагалася говорити з завідуючою в садочку, бо вважала, що це правильно, то як один з варіантів, вона намагалася мене переконати, що діти в такому віці схильні вигадувати багато і пребільшувати. І вигороджувала виховательку, як могла. Ну, я їй не суддя. Але висновки зробила для себе. Згодом, час показав (на щастя, нас там вже не було), що ця вихователька - дійсно неадекват. До слова, у нас не була ситуація з побиттям. Минуло вже трохи часу, дитина вже давно не в садку, і я, відкинувши вже зайві емоції, досі вважаю, що на мою дитину велася цілеспрямована травля. А це гірше, ніж ляснути дитину раз по дупі. Дорослі люди, педагоги, зводили свої особисті рахунки через дитину (про що мене прямим текстом зрештою повідомили) - це дійсно "суперпрофесіоналізм". Я намагалася з ними говорити, потребувала їх допомоги, поради, а вони вирішили спростити собі життя, позбувшись дитини. На превелике щастя, допомогу і пораду я знайшла у справжніх фахівців своєї справи. Але шкодую, що не захищала свою дитину активніше і агресивніше. Може, у цьому "суперпонтовому" садочку і інші діти з батьками далі потерпають. Але то не до цієї теми, мабуть. Шото прорвало.
