Відповідь: А яка Ви невістка?... Моя свекруха на людях поставила б мені досить високу оцінку. А насправді то низьку. Така вона людина. Я погана невістка, бо не розділяю її поглядів на життя...А вона привикла всім і всіма керувати...
Відповідь: А яка Ви невістка?... А чому не хочете раз поступитися й вечеряти таки в свекрухи?...Вона ж також з повним правом хотіла б бачити своїх дітей в гості...так є, що жінка все буде йти швидше до своїх батьків, а чоловік - за жінкою. Але погодьтесь, що якби ви мали сина, то в майбутньому , коли він одружиться, також би чекали його на родинні свята в гості...Ми чергуємо - якщо одного року на вечерю - в мене, то на 18 - до чоловікових, на наступний рік - навпаки .
Відповідь: А яка Ви невістка?... 6 - це маст хев, а все решта не дотягує до того рівня. бабусі мого чоловіка вимагає, щоб ми на всі свята були першими в них, але мене не радують їхні традиції 0 борщ з болг перцем і червона риба, оливки і тп, відсутність колядок, якого милого туди пертися, просто повечеряти? нічого особливого.
Відповідь: А яка Ви невістка?... а залишитися на вечерю вдома - не варіант? а 7-го вже по гостях. у нас так завжди було в сім’ї: 6-го вдома, на Різдво до однієї бабусі, на Великдень - до іншої; наступного року навпаки. часто було, що поїздка на різдво випадала, бо ми хворіли, або через погоду не можна було доїхати.
Відповідь: А яка Ви невістка?... Варіант) Ми вечеряємо вдома завжди, а далі по настрою і обставинах їдемо ще до батьків чи ні. Тоді вже на інші дні їдемо в гості.
Відповідь: А яка Ви невістка?... А ще як варіант - на Різдво ( 6 і 7) ми всі у чоловікових батьків ( моя мама також), на 18 ми всі у чоловікової бабусі, а на Паску ми всі ( свекр з свекрухою і брат чоловіка, часом бабуся) йдемо до моєї мами. Як хто з рідні чи друзів приїжджає - не проблема, всерівно всі гуртом святкуємо у того "чиє" це свято На Миколая, бо це дитяче свято, батьків гостимо ми. В сім‘ї спокій і ніякого діління нас "бідних" ( а я ще і єдина дитина). Нам так дуже подобається.
Відповідь: А яка Ви невістка?... Як згадую ті канєтєлі коли і до кого йти))). Була між двома вогнями: з одного боку чоловік, який все вирішує, тому маємо бути в його батьків, з іншого - моя бабця, якій під 90, яка кожне свято має як останнє, яка сама все готує, і яка все життя все вирішувала сама))). Перші роки після одруження мені було не легко. Але з часом все стало на свої місця, виробились певні традиції. На вечерю йдемо до чоловікових батьків. А 7 на обід до бабці. І ось нова традиція - далі коляда з вертепом дітей усі три дні свят. Трохи напряжно, але так насичено і цікаво. А кожен вечір після коляди ще до когось на каву))). А який я кайф отримувала коли мій менший виступав)))! Він у нас дуже дрібненький, виглядає значно молодшим за свій вік. І ось він виходив і казав дуже жалісні слова про вбитих Іродом дітей, а потім грала така сумна колядка. Плакали навіть чоловіки))). Велике дякую нашому куму, що дарує дітям ці вертепи, бо насправді це не легка праця.
Відповідь: А яка Ви невістка?... Ми одружені вже п'ятий рік і ще жодного разу не були на Різдво у чоловікових батьків. Щороку свекор зі свекрухою їздили на Святу Вечерю до батьків свекра в інше місто, ну але є ще Старий Новий Рік, Йордан. До речі, цього року ми вперше ходили до них на Великдень, і то лише тому, що самі напросилися. Вони ініціативи не проявляють ніколи. А щодо основної теми про невісток, то я до свекрухи ставлюся так, як і вона до мене. Коли свекруха виголошувала тост на нашому весіллі то сказала синові, щоб він завжди пам'ятав, що в їх домі є його ліжко і він може повернутися, коли захоче. То нормально? Після весілля мене друзі перепитували, чому то свекруха так мене не любить.
Відповідь: А яка Ви невістка?... А може таки повечерятив свекрухи? А 7-го до ваших. Ы на другу вечерю в своэъ мами?
Відповідь: А яка Ви невістка?... Для мене то така болюча тема Відколи одружені, вечеряємо в чоловікових батьків, бо моя мама далеко, а тата вже давно нема з нами. І кожного року в мене якийсь тягар на душі через ті свята. Ніби має бути радість, приємність від того часу, а в мене все депресняк. Проблема в тому, що в селі вже давно ніяких традицій святкування нема, все зводиться до готування купи їжі, свекруха реально до 4 ранку на кухні, а потім вона змучена і цілий день сидимо в хаті без занять. До Церкви в селі піти на велике свято з дітьми суцільні нерви, бо вона малесенька, людей багато, мліють люди одне за одним. От так і виходить, що на саме Різдво вже не була в Церкві надцять років. Потім ще їдемо на трохи до моєї бабці, де теж головна розвага їсти. Ну от чого то таке є тепер? В мене є таємна мрія, що коли ми нарешті переїдемо в свій великий будинок, будемо вечеряти там і батьки приїдуть до нас, ми підемо ввечері до Церкви, а на саме Різдво не будемо нидіти в хаті, а підемо на Коляду. Але то з розряду "размєчталась", бо свекруха ніколи на таке не погодиться, а чоловік нізащо не буде вечеряти без батьків (в тому я його підтримую). От я певно теж в тому плані погана невістка, бо не хочу на Святвечір їхати до свекрів. З іншого боку, вони вже старенькі і їм то єдина радість, коли внучки приїжджають.
Відповідь: А яка Ви невістка?... А чому ніколи не їдете до вашої мами? Чи в гості до себе її запросити? Тим більше, що тата вже немає, і вона мабуть сама...
Відповідь: А яка Ви невістка?... Візи не дають Мама закордоном живе, за всі роки лише раз на Різдво була з нами. Звичайно, якби вона була в Україні, то ми були б всі разом. Суть мого ниття тут в тому, що я відчуваю провину, бо не хочу бути на Різдво з двома чудовими старшими людьми, яких дуже люблю, але мені такі свята вже обридли, як в нас кажуть.
Відповідь: А яка Ви невістка?... як добре, що моя свекруха католичка... А чоловік Ваш хоче на Вечерю до своєї мами? Я тут до чого веду, мій брат з дружиною завели таку традицію: один рік вони в нас на Пасху (на другий день їдуть до неї), а в її родини на Вечерю (на другий день їдуть до нас), а наступний рік навпаки - в нас на Вечерю, а в них на Пасху. Всі мами задоволені, ніхто не ображений і брат з дружиною задоволені, бо хочуть бути і тут і там, а то є неможливо через кілометри, а так "поділили" самі себе і проблема відпала ой))))))....шось я в сторінках заплуталася...всі сторінки після допису десь прогавила, а тепер думаю собі ого скільки сторінок накатали поки я допис писала)))) таки треба часом спати..
Відповідь: А яка Ви невістка?... В мого чоловіка, на жаль, теж. Коли я була малою, то ми все їздили до татових батьків в село, а там такі традиції!...Ех, дотепер ностальгія. Джуе все строго дотримувалося, страви подавалися по черзі, поки одна не пробувалася, друга не вносилася...Ніякого алкоголю...Суто пісні різдв"яні страви. Весь день постилося, навіть малі діти. Й тим тоді та вечеря була така довгоочікувана, така смачна!.... А як ми вервичкою (діти) ходили з дідусем до стайні, дідусь примовляв молитву, різні хороші слова до худоби..Сама вечеря була при свічках, потім колядували, діти лізли під стіл й там кукурікали, квакали. мукали. В чоловіка ж - традиційні страви-салати, й горілка а столі . Й теж чоловікова мама проводить 2 дні й 2 ночі на кухні, потім пляцком лежить. Ну але то таке, це традиції його сім"ї, й зрозумілі вони мені, чи ні, їх треба також поважати.
Відповідь: А яка Ви невістка?... Ну,в чоловікових батьків теж святвечір з холодцем і з горілкою. Ми приїжджаємо на вечерю до них за 60 км. чисто з поваги, але через декілька годин вертаємось до моїх батьків на вечерю,правда,вечеря тоді в 21-22 год.,але то таке...
Відповідь: А яка Ви невістка?... Я невістка мабуть на "сємьорочку" В мене свекруха хороша, але дуже до всього пхається і я без конфліктів з нею витримую до тижня, далі мені їде дах Правда з віком я стала мудріша, більше ігнорю, піддакую їй, щоб не накаляти обстановку, а потім роблю як мені зручно А тепер у свекрухи з'явилась друга невістка. Поки видно, що вона дуже вперта і все має бути по її. Але може з часом теж адаптується, щоб не конфліктувати. Поживем побачим. Тішить, що ми всі в різних містах живем і бачимось досить рідко. Встигаємо відпочити одні від одних
Відповідь: А яка Ви невістка?... Я вже років 10 не була, це точно, і з тієї ж причини - 7 січня мус бути на селі, тому, що вечеряємо в моїх батьків (для мене Вечеря є дуже особливою, тому хай краще так, ніж навпаки). Поки приїдемо в село, там вже за стіл, наїмося, понудимося, і додомцю. Та, і горілка на столі на обидві Вечері мене вже й не дивує, я просто її не п"ю.. З Паскою те саме - неділя - на селі, за тією ж програмою. І хотіла би хоч раз навідатися в понеділок, але.. Оце вже дійсно шкода..
Відповідь: А яка Ви невістка?... А щодо свят, ми чергуєм, як писали вище: Різдво в свекрів, Великдень - у моєї мами. На наступний рік міняємось.
